про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
Справа № 500/3032/22
23 серпня 2022 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баранюк А.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Монастириської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Монастириської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Монастириської міської ради від 04.08.2022 №3352 "Про перейменування Олешківської гімназії з дошкільним відділенням та початковою школою Монастириської міської ради".
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до наступного висновку.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У відповідності до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За змістом статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Частиною другою статті 25 Закону України "Про освіту" передбачено, зокрема, що засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом.
Також за приписами частини першої статті 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).
Положеннями частини третьої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
В силу вимог пункту 30 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.
З аналізу викладених положень чинного законодавства слідує, що до компетенції селищної ради належить здійснення розпорядчих функцій та прийняття рішень, зокрема, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Згідно рішення 16 позачергової сесії VIII скликання Монастириської міської ради Тернопільської області від 04.08.2022 № 3352 від 25.08.2021 №1511, Монастириська міська рада увійшла у права засновника Олешківської гімназії з дошкільним відділенням та початковою школою Монастириської міської ради, виключивши зі складу засновників Олешківську сільську раду.
Предметом даної справи є рішення 34 сесії VIII скликання Монастириської міської ради Тернопільської області від 04.08.2022 № 3352 "Про перейменування Олешківської гімназії з дошкільним відділенням та початковою школою Монастириської міської ради", яким вирішено змінити назву "Олешківської гімназії з дошкільним відділенням та початковою школою Монастириської міської ради" на "Олешківська початкова школа Монастириської міської ради".
Тобто, право на прийняття рішення про реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання Олешківської гімназії з дошкільним відділенням та початковою школою Монастириської міської ради має його засновник (на підставі рішення від 25.08.2021 №1511) - Монастириська міська рада Тернопільської області.
Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв не як суб'єкт владних повноважень, а як засновник юридичної особи, а тому оскаржуване рішення в цьому випадку не є рішенням суб'єкта владних повноважень (у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України), а є рішенням власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи.
Аналогічні висновки у подібних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 813/1232/18.
Визначаючи юрисдикцію спору в цій справі, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що рада, розпоряджаючись майном територіальної громади, реалізовувала організаційно-господарську діяльність, а тому оспорювані рішення в цьому випадку не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є рішеннями власника (засновника), якими такий власник (засновник) реалізує своє право на створення комунальної установи.
Також, у постанові від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 Господарського кодексу України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами Господарського кодексу України.
Ураховуючи наведене правове регулювання, висновки Великої Палати Верховного Суду та фактичні обставини даної справи, суд дійшов висновку, що рішення 34 сесії VIII скликання Монастириської міської ради Тернопільської області від 04.08.2022 № 3352 "Про перейменування Олешківської гімназії з дошкільним відділенням та початковою школою Монастириської міської ради" не може бути предметом судового розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Такий спір підсудний судам господарської юрисдикції.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловленою в постановах від 27.02.2020 у справі № 802/341/17-а; від 22.10.2020 у справі № 694/1174/16-а; від 28.01.2021 у справі № 140/434/19.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду у порядку господарського судочинства.
Керуючись статтями 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Згідно із частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Баранюк А.З.