23 серпня 2022 року м. Рівне №460/84/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Рівненській області
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про застосування арешту коштів на рахунку платника податків, -
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.12.2019 Головним управлінням ДФС у Рівненській області видано наказ №3246 про проведення документальної планової виїзної перевірки відповідача, однак останній не допустив працівників податкового органу до проведення перевірки, а тому у відповідності до ст. 94 Податкового кодексу України, наявні підстави для застосування арешту коштів на рахунках платника податків.
Ухвалою суду від 05.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 06.02.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №460/60/19.
У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем подано не було. Враховуючи вимоги ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує дану справу за наявними в ній матеріалами.
Ухвалою суду від 04.08.2022 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 23.08.2022 допущено процесуальне правонаступництво у справі шляхом заміни позивача, Головного управління ДФС у Рівненській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394217), його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Рівненській області, територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу (33023, м.Рівне, вул.Відінська, буд.12; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44070166).
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву та з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДФС у Рівненській області, 29.12.2018 видано наказ №3246 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ", тривалістю 10 робочих днів з 10.01..
Підставою для прийняття вказаного наказу, стало включення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.
Головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб та самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Рівненській області Бірою Н.М., на підставі направлення на перевірку від 09.01.2019 №56/17-00-13-04, в телефонному режимі запрошено 10.01.2019 ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області для проведення документальної планової виїзної перевірки. ФОП ОСОБА_1 10.01.2019 з'явилася до Головного управління ДФС у Рівненській області та відмовила у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки без заявлення причин відмови.
У зв'язку з відмовою у допуску до проведення документальної перевірки 10.01.2019, позивачем складено акт про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 №5/17-00-13-04/ НОМЕР_1 .
Також позивачам складено акти: №7/17-00-13-04/ НОМЕР_1 , що засвідчує факт відмови надати пояснення до акта про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ; №8/17-00-13-04/2330506027, що засвідчує факт відмови від підпису у направленні на перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 11.01.2019 №258/10/17-00-13-04 застосовано повний адміністративний арешт майна фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Не погодившись із наказом №3246 від 29.12.2018, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 оскаржила його до Рівненського окружного адміністративного суду (справа №460/60/19).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №460/60/19 в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування наказу від 29.12.2018 №3246 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 " - відмовлено повністю.
Рішення набрало законної сили 03.05.2019.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура і підстави застосування адміністративного арешту визначені нормами ст.94 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в п.94.1 ст.94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, коли платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Системний аналіз положень ст.94 Податкового кодексу України не дає підстав для висновку, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Положення ст.94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.
Натомість, приписи ст.94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.
Висновки аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 23.04.2021 у справі №640/20759/18.
Аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Відтак, при вирішенні даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративного арешту коштів слід встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення.
Тобто, законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Отже, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі дотримання таких умов:
1) відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки;
2) вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.
Судом встановлено, що рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийняте у зв'язку з відмовою останньої від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки.
В свою чергу, підставою для проведення планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 був наказ ГУ ДФС у Рівненській області від 29.12.2018 №3246.
Враховуючи те, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі №460/60/19, що набрало законної сили 03.05.2019, підтверджено правомірність та обґрунтованість наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 29.12.2018 №3246, у позивача були законні підстави для проведення документальної планової виїзної перевірки відповідача.
Отже, суд дійшов висновку про наявність у Головного управління ДПС у Рівненській області достатніх правових підстав для звернення до суду щодо застосування арешту коштів на рахунках відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Матеріали справи не містять доказів понесення Головним управлінням ДПС у Рівненській області судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідно, підстави для розподілу судових витрат згідно зі ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Рівненській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про арешт коштів на рахунках платника податків задовольнити повністю.
Застосувати арешт коштів на рахунках платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відкритих у банківських установах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 23 серпня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська,12,м. Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП ВП 44070166)
Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя В.В. Щербаков