про залишення позову без розгляду
23 серпня 2022 року м. Рівне №460/2786/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ТОВ "Захід Біо Ресурс"
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Біо Ресурс» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просило з урахуванням уточнення позовних вимог визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00021960701 від 08.12.2020 р., яким позивачу збільшено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з ПДВ наступного звітного періоду у розмірі 178057 грн., та №00021990701 від 08.12.2020, яким до позивача застосовано штраф за відсутність реєстрації податкових накладних в розмірі 32483,50 грн.
Ухвалою суду від 13.05.2021 року (суддя Л.А.Жуковська) у справі було відкрито загальне позовне провадження та розпочата підготовка справи до судового розгляду.
31.05.2021 на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду №322 здійснено автоматичний перерозподіл даної адміністративної справи, за результатами якого справа була передана для розгляду судді Нор У.М.
Ухвалою суду від 04.06.2021 року справу прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження.
05.10.2021 року від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування заяви про залишення позовної заяви без розгляду податковий орган зазначає, що ТОВ «Захід Біо Ресурс» подано скаргу до Державної податкової служби України від 08.12.2020 року б/н (вх. ДПС №49009/6 від 22.12.2020 року) на податкові повідомлення-рішення від 08.12.2020 року №00021960701 та №00021990701. Рішенням ДПС України №3003/6/99-00-06-01-03-06 від 09.02.2021 року оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.12.2020 року №00021960701 та №00021990701 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. Відповідач посилається на норми пп.56.17.3 п.56.17 ст.56 ПК України та на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19, відповідно до якої строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Вважає, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з даним позовом.
02.11.2021 року від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що 13.05.2021 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви ТОВ «Захід Біо Ресурс» , та відкрито провадження у даній справі. Відтак вважає, що позовну заяву подано у строк, встановлений законом. Також відсутні підстави встановлені Кодексом адміністративного судочинства України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження. Вказує, що рішення про результати розгляду скарги ДПС України №3003/6199-00-06-01-01-06 від 09.02.2021 року направлено податковим органом 09.02.2021 року, згідно штампу на поштовому конверті. Однак, підтвердження отримання вказаного листа позивачем відсутнє. Зазначає, що внаслідок введення карантину на території України через поширення коронавірусної хвороби COVID-19 у відповідності до постанови КМУ від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами внесеними 24.03.2021 року) з 19 грудня 2020 року по 30 квітня 2021 року позивач був позбавлений можливості отримати своєчасну правничу допомогу та своєчасно звернутись до суду з даним позовом. Вважає, що це є підставою для поновлення строку звернення до суду.
Досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується факт прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень платнику - ТОВ «Захід Біо Ресурс»:
- №00021960701 від 08.12.2020 р., яким позивачу збільшено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з ПДВ наступного звітного періоду у розмірі 178057 грн.;
- №00021990701 від 08.12.2020, яким до позивача застосовано штраф за відсутність реєстрації податкових накладних в розмірі 32483,50 грн.
Позивач, вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно із ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ч.4 ст.122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно п.56.19 ст.56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 КАС України).
З вищенаведених норм слідує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи наведене, суд вважає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом одного місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відтак, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти, як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
З матеріалів справи слідує, що ГУ ДПС у Рівненській області 08.12.2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення №00021960701 та №00021990701.
08.12.2020 року позивачем подано скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення до ДПС України (зареєстровано в ДПС України 22.12.2020 року за №49009/6).
09.02.2021 року ДПС України прийнято рішення про результати розгляду скарги №3003/6/99-00-06-01-03-06, яким податкові повідомлення-рішення від 08.12.2020 року залишено без змін, а скаргу ТОВ «Захід Біо Ресурс» без змін.
06.04.2021 року платник податків звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень .
П.56.1 ст.56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п.56.2, ч.1 п.56.3 ст. 56 ПК України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Відповідно до п.56.8 ст.56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Ч.2 п.56.9 ст.56 ПК України передбачає, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо визначення термінів отримання ТОВ «Захід Біо Ресурс» рішення про результати розгляду скарги прийняте ДПС України №3003/6/99-00-06-01-03-06 від 09.02.2021 року.
Так, як встановлено судом та не заперечується сторонами, скаргу позивача на податкові повідомлення-рішення ДПС України отримано 22.12.2020 року.
Як вбачається з рішення ДПС України №3003/6/99-00-06-01-03-06, 31.12.2020 року контролюючим органом вищого рівня продовжено строк розгляду скарги до 19.02.2021 року включно.
Згідно ч.2 п.56.9 ст.56 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Відповідно, враховуючи вимоги ч.2 п.56.9 ст.56 ПК України, скарга ТОВ «Захід Біо Ресурс» мала би вважатись повністю задоволеною у випадку неотримання позивачем рішення про результати розгляду скарги №3003/6/99-00-06-01-03-06 починаючи з 20.02.2021 року.
У цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги. Оскільки позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою не ставив питання про порушення строків ДПС України при надісланні рішення про результати розгляду скарги від 09.02.2021 року платнику податків, можна дійти висновку що вказане рішення №3003/6/99-00-06-01-03-06 скаржник отримав не пізніше 20.02.2021 року. В результаті чого він дізнався про можливе порушення його прав.
Відповідно, місячний термін для звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправними та оскарження податкових повідомлень-рішень від 08.12.2020 №00021960701 та №00021990701 встановлюється по 21.03.2021 року.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними та оскарження податкових повідомлень-рішень від 08.12.2020 №00021960701 та №00021990701 06.04.2021 року, тобто поза межами строку встановленого п.56.19 ст.56 ПК України.
Згідно з п. 56.19 ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Також, п.3 розд. VI Прикінцеві положення КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Зі змісту наведеної норми слідує, що строк поновлюється у разі наявності поважних причин, які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Також суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.
Крім того, слід наголосити, що поновлення строку звернення до суду пов'язується з фактом визнання судом поважності причин пропуску строку звернення до суду, що зумовлені обтяженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Однак, позивачем не надано суду жодних у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували обтяження звернення позивача до суду з даним позовом у зв'язку з карантином.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування приписів КАС України щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду ТОВ «Захід Біо Ресурс» поважними, а відтак і про залишення без розгляду даного позову.
Керуючись статтями 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ТОВ «Захід Біо Ресурс» до ГУ ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повну ухвалу суду складено 23 серпня 2022 року
Суддя У.М. Нор