23 серпня 2022 року м. Рівне №460/17442/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ототрак"
доРівненської митниці
про визнання протиправними та скасування карток відмов, рішень про коригування митної вартості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (надалі по тексту - позивач, ТОВ «ОТОТРАК») звернулося до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2021/000746;
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.08.2021 №UA204020/2021/000034/1;
визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2021/000745;
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.08.2021 №UA204020/2021/000033/2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач під час проведення своєї господарської діяльності здійснює імпорт автомобільних запчастин з Республіки Туреччина на підставі контрактів з заводами виробника Turbotek Otomotiv Ins. Mak. San. Ve Tik. Ltd. Sti. та Proparts Otomotiv Dis Tikaret A.S. 19.08.2021 декларантом ТОВ «ОТОТРАК» до Поліської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA204020/2021/025589 (експортер - Turbotek Otomotiv Ins. Mak. San. Ve Tik. Ltd. Sti.) на запчастини до автомобілів за заявленою митною вартістю за ціною договору на суму 12441,00 доларів США. Також, 19.08.2021 декларантом до Поліської митниці Держмитслужби подано митну декларацію №UA204020/2021/025592 (експортер - Proparts Otomotiv Dis Tikaret A.S.) на запчастини до автомобіля за заявленою митною вартістю за ціною договору 14297,48 доларів США. Разом з такими митними деклараціями надав усі документи і виконав всі умови, визначені ст.53 Митного кодексу України, необхідні для визначення митної вартості товару за основним методом - ціною договору (контракту) щодо імпортованого товару. Тому, вважає протиправними рішення відповідача про коригування митної вартості за резервним методом, а також картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якими позивачу відмовлено у митному оформленні товару, що ввозиться. З таких підстав просив суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 22.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 26.01.2022.
25.01.2022 представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
26.01.2022 розгляд справи відкладено на 22.02.2022.
22.02.2022 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначив на обґрунтування такої позиції про те, що при проведенні у відповідності до положень ст.54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митними деклараціями, встановлено, що у документах, наданих декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містяться всі дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та виявлені окремі розбіжності або неточності. Оскільки декларантом не було надано повного переліку додаткових документів, витребуваних відповідачем, документи, надані декларантом на підтвердження числових значень складових задекларованої митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у органах доходів і зборів відсутні підстави для визнання митної вартості оцінюваних товарів, заявленої декларантом за основним методом. Таким чином, відповідач вважав, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
22.02.2022 від представника позивача надійшло клопотання про заміну відповідача у справі на його правонаступника - Рівненську митницю Державної митної служби України.
В судовому засіданні 22.02.2022 судом здійснено процесуальне правонаступництво відповідача на Рівненську митницю Державної митної служби України. Продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.
23.03.2022 представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із введенням воєнного стану на території держави.
Ухвалою від 01.04.2022 розгляд справи відкладено на 04.05.2022.
02.05.2022 представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, не заперечував проти розгляду справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою від 06.05.2022 розгляд справи відкладено на 25.05.2022.
Ухвалою суду від 25.05.2022 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 12.07.2022.
Згідно з ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).
Враховуючи подану заяву представника позивача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу №460/17442/21 в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31).
У процесі здійснення господарської діяльності ТОВ «ОТОТРАК» укладено контракти на поставку автомобільних частин з заводом виробника:
Turbotek Otomotiv Ins. Mak. San. Ve Tik. Ltd. Sti. (контракт №ОТ21-001-ТТ-U від 22.02.2021);
Proparts Otomotiv Dis Tikaret A.S. (контракт №ОТ20-009-РР-U від 16.01.2021).
З метою митного оформлення придбаного товару за вказаними вище контрактами декларантом подані до митного оформлення митні декларації:
по контрагенту Turbotek Otomotiv Ins. Mak. San. Ve Tik. Ltd. Sti. МД №UA204020/2021/025589 від 19.08.2021;
по контрагенту Proparts Otomotiv Dis Tikaret A.S. МД №UA204020/2021/025592 від 19.08.2021.
Декларантом подані до митного оформлення разом з митною декларацією №UA204020/2021/025589 від 19.08.2021 (Turbotek Otomotiv Ins. Mak. San. Ve Tik. Ltd. Sti.) наступні документи: рахунок-проформа №ОТ21-001-ТТ-U-РІ02 від 27.07.2021, рахунок-фактуру №М012021000001495 від 06.08.2021, автотранспортну накладну №080298 від 13.08.2021, сертифікат про походження товару форми А S0799555 від 11.08.2021, банківський платіжний документ, що стосується товару, №110 від 27.07.2021, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №РФ-ОТ0030 від 17.08.2021, прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 02.08.2021, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, №19082021 від 19.08.2021, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною спеціалізованою організацією, від 19.08.2021, доповнення до зовнішньоекономічного договору 2V1 від 27.07.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №OT21-001-TT-U від 22.02.2021, договір про надання послуг митного брокера №19/12/19 від 19.12.2019, договір (контракт) про перевезення ДО200120 від 20.01.2020, E-Fatura (№М012021000001495) від 06.08.2021, копію митної декларації країни відправлення MRN21TR34120001175985 від 13.08.2021, відвантажувальну специфікацію від 06.08.2021, копію митної декларації країни відправлення MRN21341200EX280216 від 11.08.2021.
Також, декларантом подані до митного оформлення разом з митною декларацією №UA204020/2021/025592 від 19.08.2021 (Proparts Otomotiv Dis Tikaret A.S.) наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №PR02021000000376 від 09.08.2021, автотранспортна накладна №0130268 від 13.08.2021, сертифікат про походження товару форми А №D0347331 від 09.08.2021, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №РФ-ОТ0029 від 17.08.2021, прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 02.08.2021, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №1908211 від 19.08.2021, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (додатки 1-23) від 19.08.2021, доповнення до зовнішньоекономічного договору 4V1 від 09.08.2021, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №ОТ20-009-РР-U від 25.11.2020, договір про надання послуг митного брокера №19/12/19 від 19.12.2019, договір (контракт) про перевезення №ДО200120 від 20.01.2020, E-Fatura від 09.08.2021, копія митної декларації країни відправлення MRN21TR34120001175985 від 13.08.2021, відвантажувальна специфікація від 09.08.2021, копія митної декларації країни відправлення MRN21341200EX278165 від 09.08.2021.
За вказаними вище митними деклараціями позивачем заявлено до митного оформлення товари за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору).
Щодо МД №UA204020/2021/025589 від 19.08.2021 Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2021/000746.
Причиною винесення такого рішення слугувало те, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору, щодо товарів які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом всіх додаткових документів витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 3 статті 53 МК України.
У зв'язку з чим, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2021/000034/1 від 20.08.2021 (далі - рішення №UA204020/2021/000034/1).
Рішення №UA204020/2021/000034/1 від 20.08.2021 містить підстави його прийняття:
І. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з: 1. Відмовою в наданні повного пакету додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994, зокрема декларантом не надано виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно механізму формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки. 2. Документи, подані декларантом додатково на вимогу митниці містять розбіжності, зокрема: 1. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.08.2021 №РФ-ОТ0030 не містить інформації про замовлення, тоді як Договір контракт на перевезення від 20.01.2020 №ДО200120, а саме п. 3.2. передбачає надання оригіналу рахунку з обов'язковою вказівкою номера замовлення. 2. В графі 4 «Місце і дата завантаження» автотранспортної накладної від 13.08.2021 №080298 не вказано дату завантаження. 3. На сайті es.europe.eu відсутня інформація про статус митної декларації країни відправлення MRN21341200EX280216 від 11.08.2021. 4. Умови поставки зазначені в графі 20 митної декларації від 19.08.2021. ІІ. Митниця володіє інформацією щодо рівнів вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумніві у правильності визначення митної вартості товарів: Товар №1 - МД №UA204020/2021/209975 - 6,17 USD/кг. ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: виписка з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару. У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МКУ. IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів: Товар №1 (МД від 19.03.2021 №UA204020/2021/209975 - 6,17 USD/кг): числове значення митної вартості товару становить 518526,2262 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 19460,18 USD.
Також, Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлена випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2021/000745 (МД №UA204020/2021/025592 від 19.08.2021).
Причиною винесення такого рішення слугувало те, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору, щодо товарів які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом всіх додаткових документів витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 3 статті 53 МК України.
У зв'язку з чим, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2021/000033/2 від 20.08.2021 (далі - Рішення №UA204020/2021/000033/2).
Рішення №UA204020/2021/000033/2 від 20.08.2021 містить підстави його прийняття:
І. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з: 1. Відмовою в наданні повного пакету додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994. ІІ. Митниця володіє інформацією щодо рівнів вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумніві у правильності визначення митної вартості товару №1 - МД від 26.02.2020 №UA204020/2020/5914 - 4,22 USD/кг, товар №3 - МД від 22.02.2020 №UA204020/2020/5314 - 5,05 USD/кг. ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: виписка з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару. У відповідності до ч.6 ст.53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі документи, передбачені ч.18 ст.58 МКУ. IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів: Товар №1 - МД від 01.05.2020 №UA204020/2020/12289, числове значення митної вартості товару становить 608322,0941 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 22830,2000 USD. Товар №3 - МД від 26.08.2020 №UA204020/2020/23824, числове значення митної вартості товару становить 6795,2686 UAH або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 255,0250 USD.
Митним органом скориговано митну вартість товару за вказаними вище митними деклараціями за другорядним резервним методом визначення митної вартості товару.
Вважаючи прийняті Рівненською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів може письмово витребувати у декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).
Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов'язати декларанта надати додаткові документи:
(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
(2) у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних)товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Так, у матеріалах справи містяться два рішення митного органу (№UA204020/2021/000033/2 та №UA204020/2021/000034/1) про необхідність подати декларантом додаткові документи, у яких зазначені аналогічні підстави для витребування таких документів: «Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з відмовою в наданні повного пакету додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ».
Згідно з частиною п'ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов'язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Суд констатує, що вимоги митного органу про витребування додаткових документів у декларанта взагалі не містять будь-яких зазначень щодо наявності у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та неточностей.
Вказана вимога про витребування додаткових документів формулювання «митниця володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, схожих призначенням, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів» не свідчить та не може свідчити про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей.
Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.
Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.
Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов'язання декларанта надавати додаткові документи.
Наступним доводом митного органу, викладеним ним в рішенні про коригування митної вартості №UA204020/2021/000034/1 від 20.08.2021 є те, що подані декларантом додатково на вимогу митниці містять розбіжності.
Митний орган вказує, що рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.08.2021 №РФ-ОТ0030 не містить інформації про замовлення, тоді як Договір контракт на перевезення від 20.01.2020 №ДО200120, а саме п. 3.2. передбачає надання оригіналу рахунку з обов'язковою вказівкою номера замовлення.
Суд встановив, що Договір контракт на перевезення від 20.01.2020 №ДО200120, а саме п. 3.2 містить вказівку на необхідність подання оригіналу рахунку з необхідністю зазначення номера замовлення. Рахунок-фактура від 17.08.2021 №РФ-ОТ0030 не містить зазначення номера замовлення, однак відповідач жодним чином не розкриває те, яким саме чином дана обставина впливає на митну вартість товару.
Також суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що в графі 4 «Місце і дата завантаження» автотранспортної накладної №080298 не вказано дату завантаження, оскільки дата завантаження наявна - 13.08.2021.
Суд зазначає, що декларант не має жодного відношення до питання реєстрації (оформлення) митної декларації країни походження, відповідно не може відповідати за наявність чи відсутність митної декларації MRN21341200EX280216 від 11.08.2021 у відкритій базі даних Європейської Комісії з тарифів та митного союзу (https://ec.europa.eu/taxation_customs/dds2/ecs/).
Таким чином суд дійшов висновку, що посадовою особою митниці не виконано обов'язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи.
Суд погоджується, що фактично, єдиною підставою для коригування стала наявність у митного органу інформації щодо цінових рівнів вищих, аніж заявлено до митного оформлення з спірною поставкою.
Перелік підстав для формування митним органом вимоги про надання декларантом додаткових документів, що наведений у частині третій статті 53 МК України є виключним (вичерпним): у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; у разі якщо документи містять ознаки підробки; у разі якщо документи або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Однак, визначення ціни на кожну окрему партію товару визначається сторонами контракту на власний розсуд, зважаючи на обсяги постачання, котирування цін на сировину, технічних характеристик товару тощо.
Аналізуючи положення пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МКУ, Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 (справа №520/7041/19) звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Також згідно з Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №598 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Як вбачається із рішень про коригування митної вартості товарів (№UA204020/2021/000033/2 та №UA204020/2021/000034/1) відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
В ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.
Однак, як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості, в такому зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості.
Суд вказує, що оскаржувані рішення №UA204020/2021/000033/2 та №UA204020/2021/000034/1 не містять жодного опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товарів почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.
За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).
При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).
Суд зазначає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення товарів позивачем були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товарів. Натомість відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товарів.
Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.
Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень №UA204020/2021/000033/2 та №UA204020/2021/000034/1 та карток відмови у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 6810,00 гривень, сплачена відповідно до платіжних доручень №890 від 21.12.2021 та №889 від 21.12.2021.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» до Рівненської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування карток відмов та рішень про коригування митної вартості задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2021/000746.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.08.2021 №UA204020/2021/000034/1.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2021/000745.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.08.2021 №UA204020/2021/000033/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці Державної митної служби України, судові витрати у виді судового збору у сумі 6810,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ототрак" (вул. Тиха, 7,м. Рівне,33018, ЄДРПОУ/РНОКПП 42617033)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, 104,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Повний текст рішення складений 23 серпня 2022 року
Суддя У.М. Нор