16 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/1213/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сизої І.А.,
представника позивача - Скабука Ю.М.,
представника відповідача - Казмерчука М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "Надежда Ритейл 2017") до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області форми "С" від 24.06.2021 № 0040650705, № 00040670705, № 00040630705.
В обґрунтування своїх вимог позивач наголошував на безпідставності висновків контролюючого органу в частині порушення пп. 230.1.3, п. 230.1, ст. 230 Податкового кодексу України, а саме незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового. На спростування таких висновків надані відповідні докази, що не були враховані відповідачем.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
18 лютого 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та обґрунтованість висновків акту перевірки про порушення позивачем пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України /а.с. 73-74/.
13 липня 2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача, наполягаючи на раніше зазначених аргументах, просив задовольнити позов у повному обсязі /а.с. 113-115/.
26 липня 2022 року до суду надійшла заява представника позивача про стягнення судових витрат (в порядку ч.7 ст.139 КАС України) /а.с. 151-152/.
05 серпня 2022 року надійшла заява про уточнення позовних вимог, прохальна частина якої викладена у наступній редакції:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "С" від 24.06.2021 № 0040650705;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "С" від 24.06.2021 № 00040670705 в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 6000,00 грн;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "С" від 24.06.2021 № 00040630705 в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 6000,00 грн /а.с. 161-164/.
У підготовчому засіданні, призначеному на 09 серпня 2022 року, протокольною ухвалою суду закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Працівниками Головного управління ДПС у Харківській області на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 26.05.2021 № 3939-п направлень на проведення фактичних перевірок в межах повноважень проведено фактичні перевірки господарських об'єктів за наступними місцями фактичного провадження діяльності:
вул. Дружби, буд. 59-Б, с. Чернещина, смт. Краснокутськ, за результатами якої складено акт перевірки від 04 червня 2021 року № 9660/20/17/РРО/41022256 /а.с. 89-90/, яким встановлено несвоєчасне подання до контролюючих органів даних про фактичні залишки пального та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах приведених до 15°С по об'єкту АЗС №17 (уніфікований номер акцизного складу - 1003109 ), а саме:
- за 18.12.2020 подано 20.12.2020 №9339304369;
- за 21.09.2020 подано 23.09.2020 № 9240170194 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивачем не оскаржується);
- за 31.12.2020 подано 05.01.2021 б/н;
- за 01.01.2021 подано 05.01.2021 №9000029173;
- за 02.01.2021 подано 05.01.2021 № 9000039831;
- за 03.01.2021 подано 05.01.2021 № 9000088146;
- за 08.01.2021 подано 10.01.2021 № 9000399370;
вул. Маршала Федоренка, буд. 1 м. Ізюм, за результатами якої складено акт перевірки від 04 червня 2021 року № 9663/20/25/РРО/41022256 /а.с. 78-79/, яким встановлено несвоєчасне подання до контролюючих органів даних про фактичні залишки пального та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах приведених до 15°С по об'єкту АЗС №82 (уніфікований номер акцизного складу - 1015625 ), а саме:
- за 18.12.2020 подано 20.12.2020 № 9339301462;
- за 31.12.2020 подано 05.01.2021 б/н;
- за 01.01.2021 подано 05.01.2021 №9000029967;
- за 02.01.2021 подано 05.01.2021 №9000029833;
- за 03.01.2021 подано 05.01.2021 №9000088241;
- за 08.01.2021 подано 10.01.2021 № 9000399435;
просп. Олександрівський, буд. 2-Б, м. Харків, за результатами якої складено акт перевірки від 04 червня 2021 року № 9684/20/37/РРО/41022256 /а.с. 96-97/, яким встановлено несвоєчасне подання до контролюючих органів даних про фактичні залишки пального та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах приведених до 15°С по об'єкту АЗС №53 (уніфікований номер акцизного складу - 1003086 ), а саме:
- за 21.09.2020 року подано 23.09.2020 року № 9240170242 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивачем не оскаржується);
- за 18.12.2020 подано 20.12.2020 № 9339301383;
- за 31.12.2020 подано 05.01.2021 б/н;
- за 02.01.2021 подано 05.01.2021 №9000039987;
- за 03.01.2021 подано 05.01.2021 №9000088200;
- за 01.01.2021 подано 05.01.2021 № 9000039594;
- за 08.01.2021 подано 10.01.2021 №9000399409.
Відповідно до висновків таких актів перевірки (надалі по тексту - акт перевірки) зафіксовано порушення платником, крім іншого, пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
Порядок та підстави проведення перевірок позивачем під сумнів не ставились та не були предметом спору у цій справі.
На підставі акту перевірки від 04 червня 2021 року № 9663/20/25/РРО/41022256 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 24 червня 2021 року № 00040650705, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 6000,00 грн /а.с. 76/.
На підставі акту перевірки від 04 червня 2021 року № 9660/20/17/РРО/4102225 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 24 червня 2021 року № 00040670705, яким, крім іншого, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 6000,00 грн /а.с. 88, в межах предмету спору з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог/.
На підставі акту перевірки від 04 червня 2021 року № 9684/20/37/РРО/41022256 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 24 червня 2021 року № 00040630705, яким, крім іншого, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 6000,00 грн /а.с. 95, в межах предмету спору з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог/.
Не погодившись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, за результатами якого останні залишено без змін /а.с. 28-41/.
Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями у розмірі, визначеному в уточненій позовній заяві, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
За приписами п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п.61.2 ст.61 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Види перевірок, які контролюючі органи мають право проводити, визначені ст.75 ПК України, пунктом 75.1 якої визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Підстави та порядок призначення та проведення перевірки позивачем під сумнів не ставиться.
Відповідно до пп. 1.6.3.4 пп. 1.6.3 п.1.6 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 року №470 (в редакції наказу ДПС України від 30.09.2021 року №729), у разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, територіальний орган ДПС, який проводив фактичну перевірку, у день реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє засобами електронного зв'язку його скановану копію та копію інших матеріалів перевірки до територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків, та не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації акта (довідки) направляє акт (довідку) і відповідні матеріали в паперовому вигляді.
Згідно п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України, Порядком ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року N 891.
Відповідно до п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
За приписами п. 14.1.6 ст. 14 ПК України 14.1.6. акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Згідно п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).
В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів врегульовано Порядком ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 N 891 (далі Порядок N 891).
Пунктами 5, 6 Порядку N 891 передбачено, що електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема: зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту.
Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює). На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД формуються показники про обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показань рівнемірів, установлених на таких резервуарах. Підтвердженням розпоряднику акцизного складу прийняття/неприйняття його електронного документа для наповнення Реєстру / коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру є квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, які надсилаються йому держателем Реєстру протягом операційного дня. Якщо протягом операційного дня держателем Реєстру не надіслано квитанції про прийняття/неприйняття електронного документа для наповнення Реєстру / коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру, такий електронний документ вважається прийнятим.
Відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Таким чином, чинним законодавством України передбачено обов'язок розпорядника акцизного складу вчасно направляти у електронному вигляді дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального. Невиконання цього обов'язку тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу за кожний неподаний електронний документ.
При цьому, відповідальність розпорядника складу настає у випадку порушення останнім строку направлення даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального. Останній не несе відповідальності за належну роботу Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, зокрема щодо своєчасності доставлення таких даних до контролюючого органу.
Як встановлено судом з матеріалів справи, довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизних складах направлено ТОВ «Надежда Ритейл 2017» до ДПС України через програму M.E.DOC вчасно, що підтверджується повідомленнями про отримання звітності:
1. по об'єкту АЗС №82 (уніфікований номер акцизного складу - 1015625):
за 18.12.2020 № 9339301462: 19.12.2020 о 16:07 - підписано директором та печаткою, 19.12.2020 о 16:14 та 20.12.2020 12:07 (повторно) - направлено та очікується доставка; 20.12.2020 о 12:11 - повідомлення та квитанція №1, а о 12:18 - квитанція №2 /а.с. 53, 137-140/;
за 31.12.2020 №9352996862: 01.01.2021 о 21:02 - підписано директором та печаткою, 01.01.2021 о 21:06 та 22:47 - очікується доставка; 01.01.2021 о 21:06 та о 22:48 - повідомлення, 04.01.2021 о 09:13 - квитанція №1, а 05.01.2021 о 15:20 - квитанція №2 /а.с. 49/;
за 01.01.2021 №9000029967: 02.01.2021 о 13:37 - підписано директором та печаткою, 02.01.2021 о 13:38 - очікується доставка; 02.01.2021 о 13:45 - повідомлення, 04.01.2021 о 09:26 - квитанція №1, а 05.01.2021 о 15:32 - квитанція №2 /а.с. 50/;
за 02.01.2021 №9000029833: 03.01.2021 о 17:46 та 17:47 - підписано директором та печаткою, 03.01.2021 о 17:47 - очікується доставка; 03.01.2021 о 18:08 - повідомлення, 04.01.2021 о 09:26 - квитанція №1, а 05.01.2021 о 15:32 - квитанція №2 /а.с. 51/;
за 03.01.2021 №9000088241: 04.01.2021 о 16:13 - підписано директором та печаткою, 04.01.2021 о 16:13 - очікується доставка; 04.01.2021 о 16:16 - повідомлення, 04.01.2021 о 16:16 - квитанція №1, а 05.01.2021 о 15:55 - квитанція №2 /а.с. 52/;
за 08.01.2021 № 9000399435: 09.01.2021 о 13:55 - підписано директором та печаткою, 09.01.2021 о 13:56 - очікується доставка; 09.01.2021 о 13:57 - повідомлення, 09.01.2021 о 13:57 - квитанція №1, а 10.01.2021 о 18:06 - квитанція №2 /а.с. 54/;
2. по об'єкту АЗС №17 (уніфікований номер акцизного складу - 1003109):
за 18.12.2020 №9339301369: 19.12.2020 о 16:07 - підписано директором та печаткою, 19.12.2020 о 16:14 та 20.12.2020 12:07 (повторно) - направлено та очікується доставка; 20.12.2020 о 12:11 - повідомлення та квитанція №1, а о 12:18 - квитанція №2 /а.с. 59, 133-136/;
за 31.12.2020 № 9352995782: 01.01.2021 о 21:02 - підписано директором та печаткою, 01.01.2021 о 21:06 та 22:47 - очікується доставка; 01.01.2021 о 21:06 та о 22:48 - повідомлення, 04.01.2021 о 09:13 - квитанція №1, а 05.01.2021 о 15:20 - квитанція №2 /а.с. 55/;
за 01.01.2021 №9000029173: 02.01.2021 о 13:37 - підписано директором та печаткою, 02.01.2021 о 13:38 - очікується доставка; 02.01.2021 о 13:45 - повідомлення, 04.01.2021 о 09:26 - квитанція №1, а 05.01.2021 о 15:32 - квитанція №2 /а.с. 56/;
за 02.01.2021 № 9000039831: 03.01.2021 о 17:46 та 17:47 - підписано директором та печаткою, 03.01.2021 о 17:47 - очікується доставка; 03.01.2021 о 18:08 - повідомлення, 04.01.2021 о 09:26 - квитанція №1, а 05.01.2021 о 15:32 - квитанція №2 /а.с. 57/;
за 03.01.2021 № 9000088146: 04.01.2021 о 16:13 - підписано директором та печаткою, 04.01.2021 о 16:13 - очікується доставка; 04.01.2021 о 16:16 - повідомлення, 04.01.2021 о 16:16 - квитанція №1, а 05.01.2021 о 15:55 - квитанція №2 /а.с. 58/;
за 08.01.2021 № 9000399370: 09.01.2021 о 13:55 - підписано директором та печаткою, 09.01.2021 о 13:56 - очікується доставка; 09.01.2021 о 13:57 - повідомлення, 09.01.2021 о 13:57 - квитанція №1, а 10.01.2021 о 18:06 - квитанція №2 /а.с. 60/;
по об'єкту АЗС №53 (уніфікований номер акцизного складу - 1003086):
за 18.12.2020 № 9339301383: 19.12.2020 о 16:07 - підписано директором та печаткою, 19.12.2020 о 16:14 та 20.12.2020 12:07 (повторно) - направлено та очікується доставка; 20.12.2020 о 12:11 - повідомлення та квитанція №1, а о 12:18 - квитанція №2 /а.с. 65, 141-144/;
за 31.12.2020 № 9252996917: 01.01.2021 о 21:02 - підписано директором та печаткою, 01.01.2021 о 21:06 та 22:47 - очікується доставка; 01.01.2021 о 21:06 та о 22:48 - повідомлення, 04.01.2021 о 09:13 - квитанція №1, а 05.01.2021 о 15:20 - квитанція №2 /а.с. 61/;
за 01.01.2021 № 9000039594: 02.01.2021 о 13:37 - підписано директором та печаткою, 02.01.2021 о 13:38 - очікується доставка; 02.01.2021 о 13:45 - повідомлення, 04.01.2021 о 09:26 - квитанція №1, а 05.01.2021 о 15:32 - квитанція №2 /а.с. 62/;
за 02.01.2021 №9000039987: 03.01.2021 о 17:46 та 17:47 - підписано директором та печаткою, 03.01.2021 о 17:47 - очікується доставка; 03.01.2021 о 18:08 - повідомлення, 04.01.2021 о 09:26 - квитанція №1, а 05.01.2021 о 15:32 - квитанція №2 /а.с. 63/;
за 03.01.2021 №9000088200: 04.01.2021 о 16:13 - підписано директором та печаткою, 04.01.2021 о 16:13 - очікується доставка; 04.01.2021 о 16:16 - повідомлення, 04.01.2021 о 16:16 - квитанція №1, а 05.01.2021 о 15:55 - квитанція №2 /а.с. 64/;
за 08.01.2021 №9000399409: 09.01.2021 о 13:55 - підписано директором та печаткою, 09.01.2021 о 13:56 - очікується доставка; 09.01.2021 о 13:57 - повідомлення, 09.01.2021 о 13:57 - квитанція №1, а 10.01.2021 о 18:06 - квитанція №2 /а.с. 66/.
Окремо суд звертає увагу, що в повідомленнях, отриманих позивачем в програмному забезпеченні М.Е.DOC після підписання директором та печаткою вказаних довідок та їх направлення на електронну адресу ДПС України, зазначено, що відповідний звіт (файл в форматі .XML) доставлено в поштову скриньку ДПС України та зазначено відповідну дату та час. Вказані обставини свідчать, що позивачем здійсненні залежні від нього дії в частині своєчасного направлення відповідної звітності.
В той же час, працівниками контролюючого органу в Актах перевірки, на підставі висновків яких відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення (в межах сум оскарження) не зазначено в чому полягає вина позивача, як того вимагає пп. 230.1.3, п. 230.1, ст. 230 Податкового кодексу України, а саме незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового.
Відтак, позивач направив спірні довідки у строки, визначені п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме не пізніше наступної доби за звітною.
Однак, як вбачається з квитанцій N 1 та N 2, зазначені довідки про зведені дані (обсяги пального) ТОВ "Надежда Ритейл 2017" доставлені до Державної податкової служби України поза встановленими вище строками /а.с.147-148, 150, 167-184/.
Тобто перевіряючими помилково ототожнено поняття «подання» та «отримання» (доставлення).
Несвоєчасна доставка спірних довідок до ДПС України відбулась не з вини платника податку, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі N 520/7343/2020 від 19 квітня 2022 року.
Відтак суд прийшов до висновку, що позивач не допустив порушення вимог п. п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, за яке п. 128-1.3 ст. 128-1 цього Кодексу передбачена відповідальність.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина друга статті 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн /а.с. 4/.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 2481,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, суд виходить з таких міркувань.
За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Крім того, як визначено частиною дев'ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.
У цій справі представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
На підтвердження розміру витрат адвокатом Скабуком Ю.М. надані копії: договору про надання професійної правничої допомоги від 17 січня 2022 року, додатку до такого договору, акта виконаних робіт (наданих послуг) від 25 липня 2022 року /а.с.153-156/.
Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.
Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв'язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір виник у справі не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.
Позовна заява не містить аналізу судової практики зі спірного питання, а тому включення адвокатом до розрахунку суми гонорару витрат в цій частині є безпідставним.
Також суд зауважує, що ні в угоді про надання адвокатських послуг, ані в будь-якому іншому документі не зазначено кількість витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги у цій справі, а також ставку за годину роботи адвоката.
Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені адвокатом процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, задовольняючи позов, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи заперечення відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, беручи до уваги принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу у цій справі до 1000,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" (вул. Зіньківська, буд. 19-б, м. Полтава, Полтавська область, 36009, ідентифікаційний код 41022256) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "С" від 24.06.2021 № 00040650705, № 00040670705 в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 6000,00 грн, № 00040630705 в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 6000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП: 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" (вул. Зіньківська, буд. 19-б, м. Полтава, Полтавська область, 36009, ідентифікаційний код 41022256) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн /дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня/ та на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн /одна тисяча гривень/.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23 серпня 2022 року.
Суддя І.Г.Ясиновський