22 серпня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/4728/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (надалі - МВС України), ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (надалі - ГУМВС України в Донецькій області), у якому позивач, окрім іншого, просила:
визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області, викладену в листі від 06.01.2022 №183лк, щодо не направлення складеного 19.10.2020 висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області направити для затвердження до Міністерства внутрішніх справ України складений 19.10.2020 висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що з 01.07.2021 їй безтерміново встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому 03.11.2021 вона звернулась до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850. Однак, відповідач листом від 06.01.2022 вих.№183лк повернув надані нею документи для призначення одноразової грошової допомоги з посиланням на їх невідповідність вимогам чинного законодавства, чим порушив право ОСОБА_1 на належне соціальне забезпечення.
2. Позиція відповідачів.
Відповідачі позов не визнали.
Представник МВС України у відзиві на позов /а.с. 75-81/ просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучались, що виключає можливість прийняття рішення про призначення їй одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку №850.
Представник ГУМВС України в Донецькій області у відзиві на позов стверджував про безпідставність позовних вимог, оскільки на підставі рапорту ОСОБА_1 від 31.08.2020 ліквідаційною комісією ГУМВС України в Донецькій області 19.10.2020 було складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію". Зазначений висновок був надісланий для розгляду до МВС України, яке листом від 13.01.2021 вих.№968/15-2021 повернуло матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на доопрацювання, оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучались, що виключає можливість прийняття рішення про призначення їй одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку №850. Після повторного звернення позивача із заявою (рапортом) від 03.11.2021 ГУМВС України в Донецькій області знову надіслало до МВС України висновок від 19.10.2020, однак МВС України повернуло цей висновок з матеріалами на доопрацювання.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України, викладеної в листі від 13.01.2021 №968/15-2021, щодо не затвердження складеного 19.10.2020 Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та зобов'язання МВС України затвердити цей висновок, - повернуто позивачу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області, викладеної в листі від 06.01.2022 №183лк, щодо не направлення складеного 19.10.2020 висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області направити для затвердження до Міністерства внутрішніх справ України складений 19.10.2020 висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 у задоволенні клопотання представника ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про відкладення розгляду справи та надання додаткового часу для підготовки відзиву на позов відмовлено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 клопотання представника ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області про надання додаткового часу для підготовки відзиву на позов та надання витребуваних судом доказів задоволено частково, продовжено ліквідаційній комісії ГУМВС України в Донецькій області строк для подання до суду витребуваних доказів до 17 липня 2022 року; у задоволенні клопотання про надання додаткового часу для підготовки відзиву на позов - відмовлено.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
ОСОБА_1 з 15.08.1999 до 06.07.2010 проходила службу в органах внутрішніх справ, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією трудової книжки серії НОМЕР_1 /а.с. 14/.
Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 13.07.2010 №255о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "б" (через хворобу) у запас Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України /а.с. 15/.
З 20.05.2019 позивачу вперше встановлено другу групу інвалідності з огляду на захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ /а.с. 19/.
У свідоцтві про хворобу від 05.07.2010 №112 зазначено, що гіпертонічна хвороба другого ступеню, повільно-прогресуючий перебіг, кризи 28.05.2010, 07.06.2010, 19.06.2010, початкові явища порушення мозкового кровообігу, міопія слабкого ступеню обох очей, сольовий діабет обох нирок без ХНН, захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ /а.с. 17-18/.
31.08.2020 позивач звернулась до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області із заявою (рапортом), у якій просила виплатити їй одноразову грошову допомогу з огляду на встановлення другої групи інвалідності /а.с. 16/.
19.10.2020 ліквідаційною комісією ГУМВС України в Донецькій області підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" ОСОБА_1 /а.с. 28/, який разом з доданими до нього документами листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 13.01.2021 вих.№968/15-2021 повернутий ліквідаційній комісії ГУМВС України в Донецькій області на доопрацювання, оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи позивача всупереч вимог пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучались, що виключає можливість прийняття рішення про призначення їй одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку №850 /а.с. 27/.
Листом від 16.02.2021 вих.№69лк ГУМВС України в Донецькій області повідомило позивача про повернення матеріалів для призначення їй одноразової грошової допомоги /а.с. 25/.
З 01.07.2021 ОСОБА_1 за результатами повторного огляду безтерміново встановлена друга група інвалідності з огляду на захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ /а.с. 29/.
03.11.2021 позивач повторно звернулась до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області із заявою (рапортом), у якій просила виплатити їй одноразову грошову допомогу з огляду на встановлення другої групи інвалідності /а.с. 30/.
Надані позивачем матеріали разом з рапортом від 03.11.2021 та висновком від 19.10.2020 були надіслано для розгляду до МВС України, яке листом від 21.12.2021 №58519-15-2021 знову повернуло ці документи ліквідаційній комісії ГУМВС України в Донецькій області з тих самих підстав /а.с. 92/.
Листом від 06.01.2022 вих.№183лк ГУМВС України в Донецькій області повідомило ОСОБА_1 про повернення наданих нею матеріалів для доопрацювання з метою приведення їх у відповідність до вимог, визначених пунктами 4, 7 Порядку №850 та пунктом 8 розділу 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5 /а.с. 31-32/.
Не погодившись з такою позицією відповідачів, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною шостою статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На підставі пункту 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.
Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначений Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (надалі - Порядок №850).
За змістом пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У силу підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктом 7 Порядку №850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (...).
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Оцінка судом обставин справи
Суд враховує, що невід'ємною частиною конституційного права на судовий захист є можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог щодо поновлення яких встановлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, що забезпечено конкретними гарантіями, які б дозволяли реалізувати його в повному об'ємі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально вираженого права чи інтересу особи, яка стверджує про їх порушення.
Право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачеві, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду є обов'язком суду, який має приймати рішення в межах позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право (за наявності підстав для цього).
Водночас, правила адміністративного судочинства допускають випадки, коли суд може вийти за межі вимог адміністративного позову, зокрема, у випадку, якщо спосіб захисту, який пропонує позивач, є недостатнім або неправильно ним обраним для повного та ефективного захисту його прав, свобод та інтересів.
Так, у силу частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістове наповнення, що пов'язано з публічно-правовим характером спірних відносин та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може і зобов'язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів, порушення яких встановлено судом.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності дій МВС України та ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області в частині повернення заяви (рапорту) ОСОБА_1 від 03.11.2021 про виплату одноразової грошової допомоги з огляду на встановлення їй 18.08.2021 другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з того, що в силу положень частини другої статті 19 Конституції України суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.
Тобто, діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом" або, інакше кажучи, "дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними.
З урахуванням наведеного, суд звертає увагу на те, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується МВС України, є звернення до уповноваженого органу, у спірному випадку - ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області, із відповідною заявою (рапортом) та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
За позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на МВС України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30.01.2018 у справі №822/1579/17, від 13.02.2018 у справах №808/1866/16 та №806/845/16, від 18.1.02018 у справі №369/13187/17, від 08.07.2021 у справі №743/902/17.
У той же час, пункт 8 Порядку №850 зобов'язує керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції (у спірних відносинах - ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області), подати МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, разом з висновком щодо виплати грошової допомоги.
При цьому пункт 2 Порядку №850 обумовлює виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності датою встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У цій справі суд розглядає питання про отримання позивачем одноразової грошової допомоги з огляду на встановлення їй другої групи інвалідності з 01.07.2021, адже стосовно правовідносин щодо встановлення ОСОБА_1 інвалідності з 20.05.2019 вперше суд 15.06.2022 постановив ухвалу про повернення позовної заяви з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Таким чином, предмет спору у цій справі становить розгляд відповідачами заяви (рапорту) ОСОБА_1 від 03.11.2021 про виплату їй одноразової грошової допомоги з огляду на встановлення 18.08.2021 другої групи інвалідності /а.с. 30/.
Суд встановив, що у порушення вимог пункту 8 Порядку №850 керівник ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області на підставі заяви (рапорту) ОСОБА_1 від 03.11.2021 не склав висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 01.07.2021.
Натомість ліквідаційною комісією ГУМВС України в Донецькій області надіслано МВС України висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, складений ГУМВС України в Донецькій області 19.10.2020 на підставі заяви (рапорту) позивача від 31.08.2020.
Проте зазначений висновок стосувався попереднього рапорту ОСОБА_1 від 31.08.2020, що був поданий нею з огляду на встановлення їй вперше другої групи інвалідності з 20.05.2019, тоді як заява (рапорт) від 03.11.2021 стосувалась повторного встановлення позивачу другої групи інвалідності з 01.07.2021.
Суд враховує, що Закон України "Про міліцію" не обмежує право особи на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності, що настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ будь яким строком.
У спірних відносинах немає місце зміна групи інвалідності чи ступеня втрати працездатності за результатами повторного медичного огляду ОСОБА_1 та встановлення їй з 01.07.2021 другої групи інвалідності.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що на підставі заяви (рапорту) ОСОБА_1 від 03.11.2021 про виплату одноразової грошової допомоги керівник ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області на підставі пункту 8 Порядку №850 мав скласти висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному на дату встановлення їй інвалідності (01.07.2021), а не надсилати МВС висновок від 19.10.2020, як вчинив відповідач.
З урахуванням викладеного, суд з метою належного захисту прав позивача у спірних відносинах вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області щодо подання до МВС висновку про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від 19.10.2020 разом з наданими документами та зобов'язати ліквідаційну комісію ГУМВС України в Донецькій області скласти та подати до МВС висновок про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з огляду на встановлення їй з 01.07.2021 другої групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, разом з документами, передбаченими пунктом 7 Порядку №850.
Оскільки прийняття рішення про наявність або відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги є компетенцією МВС й останнє відповідного рішення не приймало, суд не входить в обговорення питання про наявність у позивача права на отримання такої допомоги.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку №850 документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 названого Порядку, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, за результатами розгляду документів про виплату одноразової грошової допомоги МВС України має прийняти або рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, або рішення про відмову у виплаті позивачу такої допомоги (виключний перелік підстав для відмови визначений пунктом 14 Порядку №850).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 13.02.2018 у справі №808/1866/16, від 19.09.2018 у справі №530/1280/17, від 03.1.02018 у справах №361/7249/17 та №361/7249/17, від 21.04.2021 у справі №640/6031/19, від 08.07.2021 у справі №743/902/17.
А відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнена, оскільки є особою з інвалідністю другої групи.
Відповідачі доказів понесення судових витрат суду не надали.
Отже, підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо подання до Міністерству внутрішніх справ України висновку про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги від 19.10.2020 разом з наданими документами.
Зобов'язати ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області скласти та подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з огляду на встановлення їй з 01.07.2021 другої групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, разом з документами, передбаченими пунктом 7 Порядку №850.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідачі:
1) Міністерство внутрішніх справ України (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 00032684; вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601);
2) ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 08592158; вул. Італійська, 32, м. Маріуполь, Донецька область, 87515).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга в електронній формі подається через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а у паперовій формі - через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба