Справа № 420/11406/22
22 серпня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Болградської району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певній дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Болградської району Одеської області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Василівської сільської ради Белградського району Одеської області щодо не прийняття рішення про надання дозволу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_30 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_32 ; ОСОБА_33 ; ОСОБА_34 ; ОСОБА_35 ; ОСОБА_36 ; ОСОБА_37 ; ОСОБА_38 ; ОСОБА_39 ; ОСОБА_40 ; ОСОБА_41 ; ОСОБА_42 ; ОСОБА_43 ; ОСОБА_44 ; ОСОБА_45 ; ОСОБА_46 ; ОСОБА_47 ; ОСОБА_48 ; ОСОБА_49 ; ОСОБА_48 ; ОСОБА_49 ; ОСОБА_50 ; ОСОБА_51 ; ОСОБА_52 ; ОСОБА_53 ; ОСОБА_54 ; ОСОБА_55 ; ОСОБА_56 ; ОСОБА_57 ; ОСОБА_58 ; ОСОБА_59 ; ОСОБА_60 ; ОСОБА_61 ; ОСОБА_62 ; ОСОБА_63 ; ОСОБА_64 ; ОСОБА_65 ; ОСОБА_66 ; ОСОБА_67 ; ОСОБА_68 ; ОСОБА_69 ; ОСОБА_70 ; ОСОБА_71 ; ОСОБА_72 ; ОСОБА_73 ; ОСОБА_74 ; ОСОБА_75 ; ОСОБА_76 ; ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 ; ОСОБА_80 ; ОСОБА_81 ; ОСОБА_82 ; ОСОБА_83 ; ОСОБА_84 ; ОСОБА_85 та ОСОБА_83 ; ОСОБА_86 ; ОСОБА_87 ; ОСОБА_88 ; ОСОБА_89 ; ОСОБА_90 ; ОСОБА_91 ; ОСОБА_92 ; ОСОБА_93 ; ОСОБА_94 ; ОСОБА_95 ; ОСОБА_96 ; ОСОБА_97 ; ОСОБА_98 ; ОСОБА_99 ; ОСОБА_100 ; ОСОБА_101 ; ОСОБА_102 ; ОСОБА_103 ; ОСОБА_104 ; ОСОБА_105 ; ОСОБА_106 ; ОСОБА_107 ; ОСОБА_108 ; ОСОБА_109 ; ОСОБА_110 ; ОСОБА_111 ; ОСОБА_112 ; ОСОБА_113 ; ОСОБА_114 ; ОСОБА_115 ; ОСОБА_116 ; ОСОБА_117 ; ОСОБА_118 ; ОСОБА_119 ; ОСОБА_120 ; ОСОБА_121 ; ОСОБА_122 ; ОСОБА_123 ; ОСОБА_124 ; ОСОБА_125 ; ОСОБА_126 ; ОСОБА_127 ; ОСОБА_80 ; ОСОБА_128 ; ОСОБА_129 ; ОСОБА_130 ; ОСОБА_131 ; ОСОБА_132 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_133 ; ОСОБА_134 ; ОСОБА_135 ; ОСОБА_136 ; ОСОБА_137 ; ОСОБА_138 ; ОСОБА_139 ; ОСОБА_140 ; ОСОБА_141 ; ОСОБА_140 ; ОСОБА_142 ; ОСОБА_143 ; ОСОБА_144 ; ОСОБА_145 ; ОСОБА_146 ; ОСОБА_147 ; ОСОБА_148 ; ОСОБА_149 ; ОСОБА_150 ; ОСОБА_149 ; ОСОБА_150 ; ОСОБА_151 ; ОСОБА_152 ; ОСОБА_153 ; ОСОБА_154 ; ОСОБА_155 ; ОСОБА_156 ; ОСОБА_157 ; ОСОБА_158 ; ОСОБА_159 ; ОСОБА_160 ; ОСОБА_161 ; ОСОБА_162 ; ОСОБА_163 ; ОСОБА_164 ; ОСОБА_165 ; ОСОБА_166 ; ОСОБА_164 ; ОСОБА_167 ; ОСОБА_168 ; ОСОБА_169 ; ОСОБА_157 ; ОСОБА_114 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості для ведення товарною сільськогосподарського виробництва за адресою: Одеська область, Болградський район, Василівська сільська рада (за межами населеного пункту села Василівка), з подальшою передачею громадянам у спільну сумісну власність;
- зобов'язати Василівську сільську раду Белградського району Одеської області розглянути у визначеному законом порядку заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_40 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_30 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_32 ; ОСОБА_33 ; ОСОБА_34 ; ОСОБА_35 ; ОСОБА_36 ; ОСОБА_37 ; ОСОБА_38 ; ОСОБА_39 ; ОСОБА_41 ; ОСОБА_42 ; ОСОБА_43 ; ОСОБА_44 ; ОСОБА_45 ; ОСОБА_46 ; ОСОБА_47 ; ОСОБА_48 ; ОСОБА_49 ; ОСОБА_48 ; ОСОБА_49 ; ОСОБА_50 ; ОСОБА_170 ; ОСОБА_52 ; ОСОБА_53 ; ОСОБА_54 ; ОСОБА_55 ; ОСОБА_56 ; ОСОБА_57 ; ОСОБА_58 ; ОСОБА_59 ; ОСОБА_60 ; ОСОБА_61 ; ОСОБА_62 ; ОСОБА_63 ; ОСОБА_64 ; ОСОБА_65 ; ОСОБА_66 ; ОСОБА_67 ; ОСОБА_68 ; ОСОБА_69 ; ОСОБА_70 ; ОСОБА_71 ; ОСОБА_72 ; ОСОБА_73 ; ОСОБА_74 ; ОСОБА_75 ; ОСОБА_76 ; ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 ; ОСОБА_80 ; ОСОБА_81 ; ОСОБА_82 ; ОСОБА_83 ; ОСОБА_84 ; ОСОБА_85 та ОСОБА_83 ; ОСОБА_86 ; ОСОБА_87 ; ОСОБА_88 ; ОСОБА_89 ; ОСОБА_90 ; ОСОБА_91 ; ОСОБА_92 ; ОСОБА_93 ; ОСОБА_94 ; ОСОБА_95 ; ОСОБА_96 : ОСОБА_97 ; ОСОБА_98 ; ОСОБА_99 ; ОСОБА_100 ; ОСОБА_101 ; ОСОБА_102 ; ОСОБА_103 ; ОСОБА_104 ; ОСОБА_105 ; ОСОБА_106 ; ОСОБА_107 ; ОСОБА_108 ; ОСОБА_109 ; ОСОБА_110 ; ОСОБА_111 ; ОСОБА_112 ; ОСОБА_113 ; ОСОБА_114 ; ОСОБА_115 ; ОСОБА_116 ; ОСОБА_117 ; ОСОБА_118 ; ОСОБА_119 ; ОСОБА_120 ; ОСОБА_121 ; ОСОБА_122 ; ОСОБА_123 ; ОСОБА_124 ; ОСОБА_125 ; ОСОБА_126 ; ОСОБА_171 ; ОСОБА_80 ; ОСОБА_128 ; ОСОБА_172 ; ОСОБА_130 ; ОСОБА_131 ; ОСОБА_132 : ОСОБА_15 ; ОСОБА_133 ; ОСОБА_134 ; ОСОБА_135 ; ОСОБА_136 ; ОСОБА_137 ; ОСОБА_172 ; ОСОБА_139 ; ОСОБА_140 ; ОСОБА_141 ; ОСОБА_140 іій; ОСОБА_142 ; ОСОБА_143 ; ОСОБА_144 ; ОСОБА_145 ; ОСОБА_146 ; ОСОБА_147 ; ОСОБА_148 ; ОСОБА_149 ; ОСОБА_150 ; ОСОБА_149 ; ОСОБА_150 ; ОСОБА_151 ; ОСОБА_152 ; ОСОБА_153 ; ОСОБА_154 ; ОСОБА_155 ; ОСОБА_156 ; ОСОБА_157 ; ОСОБА_158 ; ОСОБА_159 ; ОСОБА_161 ; ОСОБА_162 ; ОСОБА_163 ; ОСОБА_164 ; ОСОБА_165 ; ОСОБА_166 ; ОСОБА_164 ; ОСОБА_167 ; ОСОБА_168 ; ОСОБА_169 , ОСОБА_157 , ОСОБА_114 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Одеська область, Болградський район, Василівська сільська рада (за межами населеного пункту села Василівка), з подальшою передачею громадянам у спільну сумісну власність, та прийняти відповідне рішення з урахуванням обмежень, запроваджених підпунктом 3 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункт 8 частина 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч.1 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Позивачем в адміністративному позові зазначений ОСОБА_1 . Водночас позовні вимоги позивача стосуються окрім нього, ще 171 особи, які не зазначені позивачами в адміністративному позові. При цьому матеріали позову не місять жодного доказу того, що ОСОБА_1 є представником зазначених осіб та має право від їх імені на звернення до Одеського окружного адміністративного суду.
Також суд зауважує позивачу, що подання усіма зазначеними особами однієї заяви до Василівської сільської ради Болградської району Одеської області, не є підставою для звернення до суду всіх цих осіб в межах однієї адміністративної справи.
Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не розгляду його заяви від 26.03.2021 року. При цьому, як зазначає позивач у позові, ще 15.10.2021 року йому листом Василівської сільської ради Болградської району Одеської області було повідомлено, що 18.08.2021 року було розглянуто його заяву від 26.03.2021 року, однак рішення за результатами розгляду заяви прийнято не було.
При цьому до суду для захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся лише 16.08.2022 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України для звернення до суду.
В обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивач зазначив про широкомасштабну військову агресію Російської Федерації проти України, у зв'язку з чим у нього не було можливості подати до суду документи та сплатити судовий збір.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 року №133/2022, затвердженого Законом України №7168 від 16.03.2022 року воєнний стан продовжений до 25.04.2022 року.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2212-IX від 21.04.2022 року, воєнний стан продовжений до 25.05.2022 року.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №2263-IX від 22 травня 2022 року, воєнний стан продовжений до 23.08.2022 року.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 9 Закону встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно зі ст. 12-2 Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Крім того, питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII, відповідно до якої правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1 ст.26).
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст.26 ЗУ №389-VIII).
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається (ч.3,4 ст.26 ЗУ №389-VIII).
Аналіз вищевказаних норм законодавства свідчить про те, що суди в умовах воєнного стану здійснюють правосуддя та діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Суд зазначає, що посилання позивача виключно на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку для подання адміністративного позову без зазначення позивачем конкретних обставин, які у зв'язку із посиланням позивача на введення воєнного стану вплинули на своєчасність звернення ним до суду, та без надання відповідних доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки адміністративного позову повинні бути усунені шляхом надання до суду належними чином оформленого адміністративного позову з вірним визначення суб'єктного складу учасників справи та правильним викладенням позовних вимог відповідно до процесуальних приписів КАС України, а також надання клопотання про поновлення строку позивачу для звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку звернення.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Болградської району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певній дії- залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.
Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.