Справа № 420/5637/22
12 серпня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Тимофієва І.В., представника відповідача - Білоуса Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21 січня 2022 року №140 Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП №1 ГУНП в Одеській області в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21 лютого 2022 року №316 о/с в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції);
- поновити на роботі у службі в Національній поліції України на посаді поліцейського старшого дільничого офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області у званні майора поліції ОСОБА_1 ;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 лютого 2022 року по день фактичного поновлення на роботі, з вирахуванням обов'язкових податків і зборів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з березня 1997 року він проходив службу в органах внутрішніх справ України. У листопаді 2015 року у зв'язку із створенням нового органу державної влади у системі МВС України, позивач перейшов служити до Національної поліції України та був призначений, в порядку переатестації, на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області, з присвоєнням спеціального звання «майор поліції».
Позивач вказав, що 26.11.2021 року начальник УГІ ГУНП в Одеській області полковник поліції ОСОБА_2 доповідною запискою довів до відома керівництва ГУНП про те, що 21.11.2021 відносно поліцейського старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП за фактом керування автомобілем та виїзд на перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння та подальшою відмовою від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з наявними ознаками такого сп'яніння.
За відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Одеській області полковника поліції ОСОБА_2 від 26.11.2021, наказами ГУНП в Одеській області від 21.01.2022 №1966о/с, №2696 та №140 призначено службове розслідування та відсторонено поліцейського старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенцїї Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків.
Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було зібрано докази про послідовно вчинені дисциплінарні проступки ОСОБА_1 , досліджені відомості, що відображені у адміністративних матеріалах, складених за фактом вчинення адміністративних правопорушень, відеозаписах з портальних відеореєстраторів, закріплених на однострої поліцейських УПП в Одеській області ДПП НПУ, письмових поясненнях особи, відносно якої проводилося службове розслідування, поліцейських УПП в Одеській області ДПП НПУ, які складали адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №021336, складеного 26.11.2021 о 02 год. 38 хв. за ч.1 ст.130 КУпАП т.в.о. ком. взводу №2 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП ст. лейтенантом поліції Киртока О.Ю., ОСОБА_1 26.11.2021 о 02 год. 12 хв. керував а/м GEELY СК, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора та у медичному закладі відмовився. Факт відмови від проходження медичного огляду зафіксовано на портативний відеореєстратор 1423.
Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО №5074433, винесеної 26.11.2021 ст. лейтенантом взводу 2 роти 7 батальйону 1 Полку УПП в Одеській області ДПП Сінельніковою Аліною Сергіївною, водій ОСОБА_1 26.11.2021 о 02.14 год. у м. Одесі по вул. Пушкінська, 72, керуючи а/м GEELY СК, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив виїзд на перехрестя вул. Пушкінська, Мала Арнаутська на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «е» ПДР України. За вчинення вказаного правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
21.01.2022 року начальником ГУНП в Одеській області було затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни посадовими особами Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області.
21.01.2022 року видано наказ №140 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області, відповідно до якого за послідовне вчинення декількох дисциплінарних проступків, що виразилися у порушенні вимог п.п. 1, 2, 6, 11 ч. 3 ст.1, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію, Присяги працівника поліції, абзацу 3, 5 ч.2 ст.16 Закону України Про дорожній рух , п.п. 1.3, 2.5, 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10,10.2001 №1306, п.п. 2, 3 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 старшого дільничого офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Наказ ГУНП в Одеській області від 21.01.2022 року №140, відповідно до вимог ч.3 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, реалізовано наказом ГУНП в Одеській області №316 о/с від 21.02.2022 року.
18.02.2022 року Київським районним судом м. Одеси винесено ухвалу про відкриття провадження у справі №522/547/22, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
21.02.2022 року Приморським районним судом м. Одеси прийнято постанову у справі №522/23536/21, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За викладених обставин, позивач вважав, що дисциплінарна комісія ГУ НП мала врахувати встановлені факти відсутності в його діях складу дисциплінарного проступку.
Ухвалою від 18.04.2022 року адміністративний позов залишено без руху та роз'яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску.
Ухвалою від 22.04.2022 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом. Поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з даним позовом. Прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 23.05.2022 року продовжено Головному управлінню Національної поліції в Одеській області строк для надання відзиву на позовну заяву до 31 травня 2022 року.
Ухвалою від 18.07.2022 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21 січня 2022 року №140 Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП №1 ГУНП в Одеській області в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Ухвалою від 18.07.2022 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Ухвалою від 18.07.2022 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 12.08.2022 року на 10:30 годину, з'явилися позивач, представник позивача та представник відповідача.
Під час судового розгляду справи позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Представник позивача також додатково послався на рішення Київського районного суду м.Одеси від 06.06.2022 року у справі № 522/547/22, яким скасовано постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП від 26.11.2021 року та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав позов необґрунтованим.
31.05.2022 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до констатуючої частини наказу ГУНП в Одеській області від 26.11.2021 року №2696 «Про призначення службового розслідування та складу дисциплінарної комісії», 26.11.2021 року до Головного управління з надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП полковника поліції ОСОБА_2 щодо організації проведення службового розслідування за фактом керування того ж дня старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та неетичної поведінки поза службою.
Відповідач вказав, що при проведенні службового розслідування була надана оцінка діям ОСОБА_1 , які передували складенню протоколу, а саме: виїзд на перехрестя на заборонений сигнал світлофора, керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмова від проходження на місці зупинки медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, за наявності у нього визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася, неетична поведінка на місці зупинки, перешкоджання діяльності та прояв неповаги до інших поліцейських, дискредитація звання поліцейського.
Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із притягненням позивача до адміністративної відповідальності.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Відповідач зазначив, що факт того, що ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння не оскаржується самим позивачем, та підтверджуються поясненнями учасників події 26.11.2021 року.
З точки зору стороннього розсудливого спостерігача обставини, за яких позивач керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час та бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
Додатково представник відповідача послався на те, що ухвалою суду від 18.07.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування дисциплінарного наказу від 21.01.2022 року №140 залишено без розгляду. Отже, відсутні підстави для скасування наказу по особовому складу від 21.02.2022 року № 316 о/с, який виданий у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.
Заслухавши вступне слово позивача, представника позивача та представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з березня 1997 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. З 7 листопада 2015 року у зв'язку із створенням нового органу державної влади у системі МВС України позивач був призначений в порядку переатестації до органів Національної поліції України на посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області, з присвоєнням спеціального звання «майор поліції», що підтверджується біографічною довідкою позивача (а.с.133-135).
26.11.2021 року начальник УГІ ГУНП в Одеській області полковник поліції Капуляк В.П. доповідною запискою довів до відома керівництва ГУНП те, що 26.11.2021 відносно поліцейського старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП за фактом керування автомобілем та виїзд на перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння та подальшою відмовою від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з наявними ознаками такого сп'яніння (а.с. 108-109).
На підставі відомостей, викладених у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Одеській області полковника поліції Капуляка В.П. від 26.11.2021, наказом ГУНП в Одеській області від 26.11.2021 року №2696 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію з метою з'ясування причин та умов порушення позивачем службової дисципліни, та наказом від 26.11.2021 року №1966о/с позивача відсторонено від виконання службових обов'язків за займаною посадою на період проведення службового розслідування (а.с. 106, 107).
За результатами проведеного службового розслідування за фактом керування майором поліції ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння дисциплінарною комісією складено відповідний висновок від 27.12.2021 року (а.с. 160-175).
Вказаним висновком дисциплінарна комісія встановила наступне.
26.11.2021 року начальник УГІ ГУНП в Одеській області полковник поліції Капуляк В.П. доповідною запискою довів до відома керівництва ГУНП в Одеській області про те, що того ж дня о 02.45 год. на старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за фактом керування автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння.
На запит начальника УГІ ГУНП полковника поліції Капуляка В.П. від 29.11.2021 №55/534, з УПП в Одеській області ДПП НПУ 22.12.2021 отримано відеозаписи з портативних та автомобільного відеореєстраторів, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 021336 від 26.11.2021, складеного на майора поліції ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, копію постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО № 5074433 від 26.11.2021, винесеної за ч.2 ст.122 КУпАП.
Так, згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО № 5074433, винесеної 26.11.2021 інспектором взводу №2 роти №7 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП НПУ старшим лейтенантом поліції Сінєльніковою А.С., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.11.2021 о 02:14 год. під час керування а/м «Geely СК», номерні знаки НОМЕР_1 , у м. Одесі на перехресті вулиць Пушкінської та Малої Арнаутської, здійснив виїзд на перехрестя на заборонений, червоний сигнал світлофору, чим порушив вимоги п.8.7.3. «е» ПДР України. За вчинення вказаного адміністративного правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Копія постанови на місці розгляду справи правопорушнику не вручена, так як він відмовився від її підписання.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 021336 від 26.11.2021, складеного 26.11.2021 о 02.38 год. за ч.1 ст.130 КУпАП т.в.о. командира взводу № 2 роти № 7 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП НПУ старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , 26.11.2021 о 02.12 год. керував а/м «Geely СК», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Подія фіксувалась на портативний відеореєстратор 1423. ОСОБА_1 відмовився надавати пояснення та ставити підпис в адміністративному протоколі про ознайомлення з місцем розгляду адміністративної справи, а також з отриманням копії протоколу та тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом.
Дисциплінарна комісія критично поставилася до обґрунтувань ОСОБА_1 щодо своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, оскільки на переглянутих відеофайлах жодного разу до моменту ознайомлення ОСОБА_1 із адміністративним протоколом від останнього або від його знайомого, що перебував з ним у транспортному засобі, не надходило заяв про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем.
Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що майор поліції ОСОБА_1 своїми діями, пов'язаними з виїздом на перехрестя на заборонений сигнал світлофора, під час керуванням транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовою від проходження на місці зупинки медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, за наявності у нього визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася, неетичною поведінкою на місці зупинки, перешкоджанням діяльності та проявом неповаги до інших поліцейських, дискредитував звання поліцейського.
На підставі викладеного, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1, 2, 6, 11 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п1. ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзаців 3, 5 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.3, 2.5, 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, п.п. 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилось у керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, виїзді на перехрестя на заборонений сигнал світлофора, не виконанні розпоряджень поліцейських щодо проходження в установленому порядку медичного огляду на місці зупинки з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за наявності у нього визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася; вчиненні дій, які перешкоджали іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки та підривали авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського та нетактовній поведінці без дотримання професійної етики.
З огляду на вищевикладене, дисциплінарна комісія вважала, що за послідовне вчинення декількох дисциплінарних проступків, що перелічені вище, старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 слід звільнити зі служби в поліції.
21.01.2022 року ГУНП в Одеській області видано наказ №140 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП №1 ГУНП в Одеській області». Цим наказом, серед іншого, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.п. 1, 2, 6, 11 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзаців 3, 5 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.3, 2.5, 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, п.п. 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (а.с. 17-18, 98-99).
Наказ ГУНП в Одеській області від 21.01.2022 року №140, відповідно до вимог ч.3 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, реалізовано наказом ГУНП в Одеській області №316 о/с від 21.02.2022 року. Зокрема, вказаним наказом позивача звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 21 лютого 2022 року (а.с. 19, 102).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до пунктів 1.3, 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3.); водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5.).
Згідно п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.12.2016 року за № 1576/29706, незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов'язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя. За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом.
Пункти 1, 2, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337 - VІІІ, (далі - Дисциплінарний статут) зобов'язують поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також, які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено види відповідальності поліцейських. Так, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Вказаною статтею визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до поліцейських, одним з яких є, зокрема, звільнення із служби в поліції.
Зміст положень Дисциплінарного статуту свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 07.11.2018 р., службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно п.2 розділу ІV Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Згідно п.1 розділу VІІ Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного у вчиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника НП і його ставлення до вчиненого.
Згідно ч.3 ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування, наданих відповідачем до суду, підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП в Одеській області 27.12.2021 року, згідно якого старший дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну та послідовно вчинив декілька дисциплінарних проступків.
Заперечуючи проти наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач при зверненні з даним позовом до суду, посилався на те, що ним будь-яких порушень вимог чинних нормативно-правових актів не допущено, а висновок дисциплінарної комісії є безпідставним та необґрунтованим. Зокрема, ОСОБА_1 посилався на те, що в основу оскаржуваних наказів про звільнення покладені висновки про керування ним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, які не знайшли свого підтвердження, про що свідчить постанова Приморського районного суду м. Одеси від 21.02.2022 року у справі №522/23536/21, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Також позивач послався на рішення Київського районного суду м.Одеси від 06.06.2022 року у справі № 522/547/22, яким скасовано постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП від 26.11.2021 року та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.
Однак, суд враховує, що діяння позивача, які мали ознаки адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, та які були предметом розгляду у справі №522/23536/21, не є тотожними із діяннями, які мають ознаки дисциплінарних проступків і були підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Підставою для висновку про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни стало встановлення дисциплінарною комісією факту вчинення позивачем декількох дисциплінарних проступків, що виразилося у:
- керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння;
- виїзді на перехрестя на заборонений сигнал світлофора;
- не виконанні розпоряджень поліцейських щодо проходження у встановленому порядку медичного огляду на місці зупинки з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за наявності визначеного законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася;
- вчиненні дій, які перешкоджали іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки та підривали авторитет Національної поліції України;
- порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського;
- нетактовній поведінці без дотримання професійної етики;
- прояві неповаги до службової діяльності поліцейських.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку адміністративно-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в межах справ про адміністративні правопорушення та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.
Крім того, суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення позивачем дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики.
Аналогічна правова позиція у спорі з подібними правовідносинами висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №800/531/17, а також Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 р. у справі №815/2705/16.
Законодавець висуває підвищенні вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищевказаних вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Отже, для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, прояви зневаги до інших поліцейських, необхідно встановити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника поліції, зашкодила репутації працівника поліції та авторитету Національної поліції.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування та підтверджується дослідженими судом відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та портативних боді-камер поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , службовий автомобіль працівників Управління патрульної поліції рухався за автомобілем позивача вулицею Пушкінською, надалі повернув ліворуч на вулицю Велика Арнаутська, зупинився позаду автомобіля позивача на перехресті з вулицею Рішельєвська. На цьому запис на відеореєстраторі службового автомобіля закінчується 26.11.2021 року о 2 год. 12 хв. 48 с.
Відеозапис боді-камери ОСОБА_3 розпочинається, коли поліцейський підходив до автомобіля позивача з боку водія (час на відеореєстраторі 26.11.2021р. 02 год. 15 хв. 33 с.).
Отже, проміжок часу між закінченням відеозапису на відеореєстраторі службового автомобіля та початком відеозапису на боді-камері ОСОБА_3 складає 2 хв. 45 с.
Слід зауважити, що встановлений час на боді-камері поліцейського ОСОБА_4 є меншим встановленого часу на боді-камері поліцейського ОСОБА_3 на 1 хв. 11 с., що підтверджується часом, який відображено на відеозаписах обох боді-камер, які здійснювалися безперервно, зокрема, коли поліцейські в службовому автомобілі обговорюють питання відсутності потреби у свідках для фіксації відмови позивача від проходження огляду на стан сп'яніння (боді-камера ОСОБА_4 - 02 год. 50 хв. 00 с.; боді-камера ОСОБА_3 - 02 год. 51 хв. 11 с.).
Також суд звертає увагу, що зупинка автомобіля позивача відбулася в межах наступного кварталу, що розташований за перехрестям з вулицею Рішельєвська, безпосередньо перед яким закінчився запис на відеореєстраторі службового автомобіля поліцейських.
Вищевикладене свідчить про те, що різниця у часі закінчення відеозапису на відеореєстраторі службового автомобіля та часі початку відеозапису на боді-камері ОСОБА_3 , з огляду на відстань, яку подолав автомобіль поліцейських та автомобіль позивача до зупинки останнього, обумовлена не реальним спливом часу - 2 хв. 45 с., а обумовлена, у тому числі, і відмінністю у встановленому на вказаних пристроях часі.
Тому, досліджуючи вказані події, на думку суд, слід, в першу чергу, орієнтуватися на просторовий, а не часовий аспект подій.
За твердженнями поліцейських, наданих ними у поясненнях під час службового розслідування, ОСОБА_3 підійшов до зупиненого автомобіля позивача одразу ж після зупинки останнього.
Як стверджував під час службового розслідування позивач, він помінявся місцями з водієм свого автомобіля, що перебував за кермом, та сів на водійське місце, не виходячи з автомобіля.
З огляду на викладені вище обставини, помінятися місцями з іншою особою, що перебувала в автомобілі, позивач вочевидь не міг.
До того ж, під час судового розгляду позивач стверджував, що після зупинки його автомобіля особа, що ним керувала, та він вийшли з автомобіля покурити, і він сів за кермо свого авто, коли двигун був вимкнутий.
Такі пояснення позивача вочевидь суперечать письмовим поясненням поліцейського ОСОБА_3 під час службового розслідування, згідно яких, підійшовши до автомобіля позивача одразу після його зупинки, він побачив за кермом саме ОСОБА_1 .
Також відеозаписом з відеореєстратора ОСОБА_3 підтверджено, що позивач не повідомляв поліцейського одразу після зупинки, що він не керував автомобілем, а намагався уникнути складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, відеозапис з відеореєстратора поліцейського ОСОБА_3 підтверджує доводи відповідача, викладені у висновку службового розслідування, що позивач намагався спочатку використати службове становище, пред'явивши замість посвідчення водія та документів на автомобіль, службове посвідчення працівника поліції. На вимогу надати вказані документи позивач запитав поліцейського ОСОБА_3 , чи це так принципово, та чи то в нього таке хобі - «свого» покарати. Надалі позивач пропонував поліцейському ОСОБА_3 відійти в бік та поспілкуватися з ним.
Відмова позивача від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер», так і в медичному закладі, зафіксована на відеореєстраторі поліцейського ОСОБА_3 та позивачем не оспорювалася.
За викладених вище обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку та наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом № 140 від 21.01.2022 року.
Також суд звертає особливу увагу на ту обставину, що вказаний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності оскаржено позивачем з пропуском строку звернення до суду, внаслідок чого вимога про визнання його протиправним та скасування залишена судом без розгляду. Отже, наказ ГУ НП в Одеській області від 21.01.2022 року № 140 не скасований та є чинним.
За таких обставин, відповідач правомірно, на виконання вимог частини 3 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, реалізував (виконав) дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, накладене наказом № 140 від 21.01.2022 року, шляхом видання наказу по особовому складу № 316 о/с від 21.02.2022 року.
Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні від 18.07.20006 р. у справі “Проніна проти України” (Заява № 63566/00) нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії", рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, § 29) (пункт 23 зазначеного Рішення).
З огляду на викладене рішення Європейського суду з прав людини та встановлені судом фактичні обставини, решта аргументів позивача не береться судом до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для звільнення позивача.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваного позивачем наказу № 316 о/с від 21.02.2022 року приписам ч.2 ст.2 КАС України та відсутність підстав для його скасування.
Відмовляючи у задоволенні вказаної вимоги позивача, суд також відмовляє й у задоволенні решти вимог, які є похідними від вимоги про скасування наказу (поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).
За таких обставин, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 293 КАС України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: вул. Ак. Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 21 лютого 2022 року №316 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції) ОСОБА_1 ; поновлення на службі в Національній поліції України на посаді поліцейського старшого дільничого офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області у званні майора поліції ОСОБА_1 ; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 лютого 2022 року по день фактичного поновлення на роботі, з вирахуванням обов'язкових податків і зборів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 22 серпня 2022 року.
Суддя В.В. Андрухів
.