справа №380/7016/22
23 серпня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління ПФУ в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), Головного управління ПФУ у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення відповідача №134750001527 від 31.01.2022 року щодо відмови позивачу у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.10.2015 №889-VІІІ;
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби періоди: проходження строкової військової служби (з 23.11.1976 по 31.10.1978); дійсної військової служби (з 18.01.1985 по 11.01.1993); роботу на посаді міського архітектора в Бродівській міській раді (з 01.11.2005 по 31.12.2015); роботу головним спеціалістом (міським архітектором) Бродівської міської ради (з 01.01.2016 по 01.05.2016); роботу начальником відділу містобудування, архітектури та земельних відносин апарату виконавчого комітету Бродівської міської ради з 02.01.2020;
- зобов'язати відповідача перевести позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з моменту звернення із заявою, а саме з 27.01.2022 року;
- судовий збір сплачений позивачем стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Черкаській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 23.11.1976 по 31.10.1978 проходив строкову військову службу в Радянській армії, з 18.01.1985 по 11.01.1993 дійсну військову службу, з 01.11.2005 по 31.12.2015 працював на посаді міського архітектура в Бродівській міській раді, з 01.01.2016 по 01.05.2016 працював на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та земельних відносин апарату виконавчого комітету Бродівської міської ради з 02.01.2020. У зв'язку із досягненням пенсійного віку позивачу призначено пенсію за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення". 27.01.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Рішенням №134750001527 від 31.01.2022 року позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця, у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. При цьому відповідач дійшов висновку, що період роботи позивача з 01.11.2005 не підлягає зарахуванню до стажу державної служби. На переконання позивача, рішення відповідача щодо відмови у переведенні на пенсію державного службовця є протиправними, оскільки ним дотримані всі вимоги встановлені законодавством для переведення на вказаний вид пенсії. В зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.11.2005 року по даний час в Бродівській міській раді до стажу державної служби, оскільки вказана посада не відноситься до посад передбачених ст. 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило про відсутність підстав для зарахування періоду роботи в Бродівській міській раді до стажу державної служби, оскільки вказана посада не відноситься до посад передбачених ст. 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Позивач на поштову адресу суду надіслав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , з 01.11.2018 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення".
27.01.2022 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про переведення його на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Рішенням Головного управління ПФУ в Черкаській області №134750001527 від 31.01.2022 року позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця з огляду на наступне. Стаж державної служби ОСОБА_1 становить 14 років 4 місяці 2 дні. З 01.11.2005 року по даний час ОСОБА_1 працює в Бродівській міській раді, що є органом місцевого самоврядування. Посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад статтею 14 Закону України від 07.06.2001 №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування». Отже, посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями, а тому періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування при переході на посади, віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування, не можуть бути зараховані до стажу державної служби.
Вважаючи рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Конституції України).
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон від 10.12.2015 № 889-VIII).
Відповідно до п. 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон від 16.12.1993 № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до п. 10 - 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону від 16.12.1993 №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 по справі № 560/2398/19, від 01.12.2020 по справі № 466/6057/17.
Отже, з аналізу вищенаведених норм ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, суд доходить висновку, що для реалізації позивачем права на пенсію державного службовця необхідним є дотримання таких умов: 1) вік (для чоловіків 62 роки); 2) загальний страховий стаж не менше 35 років; 3) наявність стажу не менше 20 років державної служби станом на 01.05.2016.
Щодо досягнення позивачем на день звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію державного службовця віку 62 роки, суд зазначає наступне.
Відповідно до паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 62 років 31.10.2020 року.
Із заявою про переведення його на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ позивач звернувся 27.01.2022 року. Відтак, позивачем дотримано першу із вимог ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, а саме досягнення 62 років.
Відмовляючи у переведенні позивача на пенсію державного службовця відповідач вказав на відсутність підстав для зарахування до стажу державної служби проходження строкової військової служби (з 23.11.1976 по 31.10.1978); дійсної військової служби (з 18.01.1985 по 11.01.1993); роботу на посаді міського архітектора в Бродівській міській раді (з 01.11.2005 по 31.12.2015); роботу головним спеціалістом (міським архітектором) Бродівської міської ради (з 01.01.2016 по 01.05.2016); роботу начальником відділу містобудування, архітектури та земельних відносин апарату виконавчого комітету Бродівської міської ради з 02.01.2020.
Як встановлено судом, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач у період з 01.11.2005 по 31.12.2015 працював на посаді міського архітектора в Бродівській міській раді, з 01.01.2016 по 01.05.2016 працював на посаді головного спеціаліста (міського архітектора) Бродівської міської ради, з 02.01.2020 по даний час працює на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та земельних відносин апарату виконавчого комітету Бродівської міської ради.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон від 07.06.2001 № 2493-III).
Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (ст. 1 Закону від 07.06.2001 № 2493-III)
Посадовою особою місцевого самоврядування, в розумінні ст. 2 Закону від 07.06.2001 № 2493-III, є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 07.06.2001 № 2493-III, дія Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Статтею 46 Закону від 10.12.2015 № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у п. 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом від 07.06.2001 № 2493-III.
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283) (чинним до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в органі місцевого самоврядування) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Так, п. 2 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), в тому числі, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону від 07.06.2001 № 2493-III, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Отже, посада міського архітектора, яку обіймав позивач у період з 01.11.2005 по 31.12.2015, головного спеціаліста (міського архітектора), яку обіймав позивач у період з 01.01.2016 по 01.05.2016, включена до переліку посад, робота на яких зараховується при обчисленні стажу державної служби.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про те, що період роботи ОСОБА_1 з 01.11.2005 по 31.12.2015 на посаді міського архітектора в Бродівській міській раді, з 01.01.2016 по 01.05.2016 на посаді головного спеціаліста (міського архітектора) Бродівської міської ради, протиправно не врахована до стажу його роботи на посадах державної служби.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 01.04.2020, справа № 607/9429/17.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби період проходження строкової військової служби з 23.11.1976 по 31.10.1978 та період дійсної військової служби з 18.01.1985 по 11.01.1993, суд зазначає.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 283 від 03.05.94 року (чинного до 01.05.2016 року, тобто в період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ та управлінні НБУ) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування часу проходження строкової військової служби з 23.11.1976 по 31.10.1978 та період дійсної військової служби з 18.01.1985 по 11.01.1993 до стажу державної служби не зважаючи на те, що така посада не віднесена до посад державних службовців.
Суд зазначає, що віднесення періоду військової служби до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, є певною соціальною гарантією військовослужбовців, а тому повинна застосовуватись поряд із положенням Закону України "Про державну службу".
Щодо позовної вимоги про зарахування до стажу, що дає право на пенсію, відповідно до Закону України «Про державну службу» період роботи з 02.01.2020 на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та земельних відносин апарату виконавчого комітету Бродівської міської ради, то суд зазначає наступне.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 46 Закону, до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Згідно з ч. 3 цієї статті, порядок обчислення стажу державної служби затверджується КМУ.
Так, стаж державної служби після 01.05.2016 року обчислюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2016 р. № 229. Згідно з п. 4 цього Порядку, до стажу державної служби зараховується, зокрема час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Отже, позовна вимога про зобов'язання зарахувати до стажу, що дає право на пенсію, відповідно до Закону України «Про державну службу» період роботи з 02.01.2020 по 27.01.2022 року на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та земельних відносин апарату виконавчого комітету Бродівської міської ради підлягає до задоволення.
Рішення відповідача про відмову у переведенні позивача на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, є протиправним, оскільки відповідач при його прийнятті не врахував наведені вище норми матеріального права та не зарахував спірні періоди роботи позивача до стажу державної служби, що дає право на пенсію державного службовця.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Судові витрати слід розподілити відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №134750001527 від 31.01.2022 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 23.11.1976 по 31.10.1978; дійсної військової служби з 18.01.1985 по 11.01.1993; період роботи на посаді міського архітектора в Бродівській міській раді з 01.11.2005 по 31.12.2015; період роботи на посаді головного спеціаліста (міським архітектором) Бродівської міської ради з 01.01.2016 по 01.05.2016; період роботи на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та земельних відносин апарату виконавчого комітету Бродівської міської ради з 02.01.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з 27.01.2022 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195; код ЄДРПОУ 21366538) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в сумі 992 ( дев'ятсот дев'яносто дві) гривень 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кухар Н.А.