22 серпня 2022 року
справа №380/25069/21
провадження № П/380/25321/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся з позовом до суду до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по липень 2017 року у розмірі 300,80 грн. з урахуванням базових місяців січень 2016 року, вересень 2016 року та травень 2017 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по липень 2017 року у сумі 83 625,23 (вісімдесят три тисячі шістсот двадцять п'ять грн., 23 коп.) з урахуванням базового місяця січень 2008 рік.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення з січня 2016 року по липень 2017 року із врахуванням базових місяців - січень 2016 року, вересень 2016 року та травень 2017 року. Вважає, що відповідачем неправильно визначено базовий місяць для нарахування індексаціїї грошового забезпечення. Зазначає, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення має бути січень 2008 року відповідно до останніх змін до Порядку № 1078. Також вказує, що відповідно до висновку експерта сума індексації має бути стягнута у розмірі 83 625, 23 грн.
Ухвалою від 28.12.2021 суд залишив позовну заяву без руху.
17.01.2022 представник позивача подав клопотання, яким усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 11 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 10.03.2022 суд зупинив провадження у справі до припинення перебування сторін у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Представник відповідача 14.03.2022 подав відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що зобов'язання відповідача при розрахунку індексації за період з січня 2016 року по липень 2016 року застосувати січень 2008 року, як базовий місяць є безпідставне, оскільки визначення та обрахунок індексації проводився відповідно до вимог та керівних документів. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
12.08.2022 представник позивача подав клопотання про поновлення провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що в спірному випадку відсутні обставини, які б унеможливлювали розгляд справи через введення воєнного стану.
Суд ухвалою від 17.08.2022 поновив провадження у справі.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 до 17.07.2017 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України на інструктора 1 взводу охорони окремої роти з охорони дипломатичних представницт і консульських установ іноземних держав.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Західного оперативного-територіального об'єднання Національної гвардії України (по стройовій частині) сержанта за контрактом ОСОБА_1 , інструктора 1 взводу охорони окремої роти з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, звільненого наказом командира частини №33 о/с від 17.07.2017 з військової служби в запас у зв'язку із закінченням строку контракту без права носіння військової форми одягу згідно пункту «а» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Представник позивача звернувся із адвокатським запитом від 03.11.2021 до відповідача про надання інформації про те, які базові місяці брались ним для обрахунку індексації позивача у розмірі 300, 80 грн.
Відповідач надав довідку про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по липень 2017 року, у якій вказано, що за період з 1 січня 2016 року по липень 2017 року базовими місяцями для нарахування індексації були: січень 2016 року, вересень 2016 року та травень 2017 року.
Позивач вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення відбувалась із неправильним визначенням базового місяця та є протиправною, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі - Закон України №108/95-ВР).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 33 Закону України №108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон України №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
З огляду на викладене, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.
Частиною 2 ст. 5 Закону України №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок №1078 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року місяця опублікування Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 06.02.2003 №491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.
Тобто сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України №1282-ХІІ, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Таким чином індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У цій справі є спірним виплати індексації грошового забезпечення в період з січня 2016 року по липень 2017 року, з урахування січня 2016 року, вересня 2016 року та травня 2017 року, як базових місяців.
Як встановив суд, відповідно до довідки про нарахування та виплату індпексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по липень 2017 року, у якій вказано, що за період з 1 січня 2016 року по липень 2017 року базовими місяцями для нарахування індексації були: січень 2016 року, вересень 2016 року та травень 2017 року.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
З січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.
Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по липнь 2017 року.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій зокрема у постанові від 26 січня 2022 року в справі № 400/1118/21 (провадження № К/9901/38526/21).
Щодо позовної вимоги про стягнення з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з січня 2016 по липень 2017 в сумі 83 625, 23 грн., суд зазначає таке.
Позивач в обґрунтування індексації грошового забезпечення у розмірі 83 625, 33 грн. посилається на висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 29.09.2020 № 16/3/45.
Статтею 108 КАС України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Оцінюючи наданий позивачем висновок експерта суд зазначає, що з аналізу норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення слідує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органа, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення.
Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період, а не стягнення визначеної у висновку експерта суми заборгованості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 року у справі № 420/1207/19.
За наведених підстав суд відхиляє висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 29.09.2020 № 16/3/45, складений за результатами проведення економічної експертизи по заяві ОСОБА_1 .
Отже, вимога позивача про стягнення з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з січня 2016 по липень 2017 в сумі 83 625, 23 грн. задоволенню не підлягає.
Суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача. Доводи останнього не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку, а саме з урахування базового місяця січня 2008 року, а тому дії відповідача є протиправними .
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Оскільки позивач згідно з ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по липень 2017 року включно з урахуванням січня 2016 року, вересня 2016 року та травня 2017 року, як базових місяців.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по липень 2017 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, виплату здійснити із урахуванням виплачених сум.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.