справа№380/11221/22
з питань звільнення від сплати судового збору
22 серпня 2022 року м. Львів
Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у присвоєнні позивачу відповідного 13 ранку VI категорії посад державних службовців з 11.11.2005, передбаченого ст. 26 Закону України «Про державну службу» та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.06.1998 №461-р «Про віднесення посад працівників державної виконавчої служби системи Мінюсту до категорій посад державних службовців»;
- зобов'язати відповідача присвоїти позивачу 13 ранг державного службовця в межах «VI» категорії посад державної служби з 11.11.2005 шляхом внесення відповідних змін (виправлення) до наказу державної виконавчої служби Львівської області від 11.11.2005 №18-к, та зробити відповідні записи до трудової книжки;
- зобов'язати відповідача сплатити позивачу надбавку до заробітної плати за 13 ранг державного службовця за період з 11.11.2005 по 07.07.2006.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору. Вказує, що предметом позову є захист його соціальних, трудових прав. Посилається на те, що на його утриманні перебуває п'ятеро дітей, загальна сума на утримання яких у 2021 році становила 69 499,20 грн. Крім того зазначає, що утримує непрацездатну матір та витратив на її утримання 2021 році 10 909, 00 грн. Відтак, просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.8 та п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Вирішуючи вказане клопотання, суддя зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Такими підставами згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” є: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові №2 від 23.01.2015 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Таким чином, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Водночас, з аналізу ст. 8 Закону України “Про судовий збір” вбачається, що суд може звільнити від сплати судового збору лише за вичерпних умов. При цьому, приписами цієї статті чітко визначено перелік умов, а також суб'єктні та предметні критерії, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Як випливає з матеріалів справи, дохід позивача за 2021 рік склав 92 976,72 грн.
У клопотанні позивач вказує, що він є батьком 5 дітей та зобов'язаний сплачувати кошти на їх утримання. Обов'язкова загальна сума коштів для утримання дітей у 2021 році становила 69 499,50 грн.
Однак, суддя звертає увагу на те, що позивач посилається на норми законодавства, яким визначено прожитковий мінімум дітей відповідного віку, однак не надає жодних доказів на підтвердження того, що він поніс вказані витрати на утримання дітей.
Позивач вказує, що він утримує непрацездатну матір ОСОБА_2 . При цьому позивач долучає лише копію паспорта та картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_3 і жодним чином не підтверджує того, що він у 2021 році поніс витрати на утримання матері.
Відтак, суддя вказує, що позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору не додано доказів на підтвердження заявлених ним обставин.
Щодо посилань позивача на те, що його предмет стосується соціальних, трудових прав, то суддя вказує, що це не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
Зважаючи на те, що позивачем не додано жодного доказу, який підтверджує обставини, з якими законодавець пов'язує можливість суду звільнити від сплати судового збору, суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позивачем клопотання.
Керуючись ст. ст. 133, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала з питань звільнення від сплати судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сидор Н.Т.