22 серпня 2022 року м. Кропивницький справа № 340/281/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
доУправління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39808965)
провизнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування припису та постанови, -
І. Зміст позовних вимог.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Державної митної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії головних державних інспекторів відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів по складанню припису Управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР6761/227/АВ/П від 14.07.2021 року;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР6761/227/АВ/П від 14.07.2021 року, винесений відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області від 26.07.202 року №КР6761/227/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вважає оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 60 000,00 грн. протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивачкою не допущено жодних порушень чинного законодавства, а відповідачем не дотримано норм Порядку №823. Також зазначає про неможливість виконання припису Управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю у зв'язку із не перебуванням із ОСОБА_2 у будь-яких правовідносинах та реєстрацією останньої в якості фізичної особи - підприємця.
Представником відповідача по справі подано до суду відзив на позовну заяву в якому заперечується проти позову у повному обсязі, представник відповідача вважає його не обґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, наголошує, що оскаржувані припис та постанова про накладення штрафу прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.46).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.62).
17.06.2022 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву (а.с.64-68).
Ухвалою суду від 01.07.2022 року заяву представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення (а.с.104).
Додаткових заяв чи клопотань до суду подано не було.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскілки шістдесятий день припадає на період перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.1, ч.6 ст.120, ст.258 КАС України, останнім днем для вирішення даної справи є 22.08.2022 року.
Отже, дана адміністративна справа вирішується судом 22.08.2022 року у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець з 07.06.2018 року та здійснює свою підприємницьку діяльність у манікюрному салоні за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.28-29).
Під час проведення превентивних заходів з легалізації найманої праці, головним державним інспектором Марценюком В.В., 13.07.2021 року виявлено можливе використання найманої праці без оформлення трудових відносин 1 особи у студії нігтьової естетики, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою підприємницьку діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 .
Вище викладене повідомлено у телефонному режимі начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Масловській Г.В., про що складено службову записку від 13.07.2021 року з проханням провести інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 (а.с.69).
За результатами розгляду інформації, що містилася у вказаній службовій записці, видано наказ Управління від 13.07.2021 №718 «Про проведення інспекційного відвідування» та направлення від 13.07.2021 на проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 (а.с.70-72).
Направлення вручено ФОП ОСОБА_1 під підпис (а.с.72).
За результатами інспекційного відвідування складено акт №КР6761/227/АВ від 14.07.2021 у якому зафіксовано, що під час інспекційного відвідування, 13.07.2021 року о 13 год. 15 хв. в Студії нігтьової естетики виявлено за роботою майстра ОСОБА_2 , яка в усній формі повідомила, що стажується у ФОП ОСОБА_1 та в подальшому планує зареєструватись як фізична особа - підприємець (а.с.81-84).
За інформацією Пенсійного Фонду України по страхувальнику ФОП ОСОБА_1 РНОКПП - НОМЕР_1 станом на 13 год. 01 хв. - 13.07.2021року жодного актуального звіту за формою Додаток 4 по ЄСВ за останні два роки - немає (а.с.78).
У зв'язку із ненаданням кадрових та бухгалтерських документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, головним державним інспектором 13.07.2021 року винесено вимогу №КР6761/227/ПД про надання документів до 09 год. 00 хв. 14.07.2021 року (а.с.89).
14.07.2021 року контролюючому органу надано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 14.07.2021 року про реєстрацію ОСОБА_2 як фізичної особи - підприємця (а.с.96)
14.07.2021 року посадовою особою контролюючого органу винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР6761/227/АВ/П та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №КР6761/227/АВ/П/ПП (а.с.85-89).
Акт, попередження та припис вручені ФОП ОСОБА_1 під підпис 14.07.221 року.
14.07.2021 року до Управління надійшов лист з інформацією на припис від 14.07.2021 року (а.с.94).
Листом від 16.07.2021 року №15-20-02/4128-21 Управління повідомило ФОП ОСОБА_1 про отримання акту інспекційного відвідування (а.с.91).
За результатами розгляду справи про застосування фінансових санкцій Управлінням прийнято постанову від 26.07.2021 року №КР6761/227/АВ/ТД-ФС про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 60 000,00 грн. (а.с.92).
Постанову від 26.07.2021 року №КР6761/227/АВ/ТД-ФС направлено на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 (а.с.93).
Поштова кореспонденція, що направлена на юридичну адресу позивачки повернута відділенням поштового зв'язку до Управління Держпраці у Кіровоградській області із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.93 зворот).
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною п'ятою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Частиною першою статті 6 Закону № 877-V визначено підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону
В свою чергу, частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, в тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", яка була чинна на час призначення та проведення інспекційного відвідування позивача, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823).
Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон).
Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2 - 4 цього Порядку (пункт 1 Порядку № 823).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823 однією з підстав для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманою із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
За змістом пунктів 8, 9 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності). Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.
Відповідно до підпункту 7 пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 823 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Пунктом 14 Порядку № 823 визначено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Пунктами 16 - 18 Порядку № 823 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідно до пунктів 20-21 Порядку № 823 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Згідно з пунктами 24-26 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у десятиденний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.
У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до Голови або заступника Голови Держпраці.
Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги інспектора праці.
Скарга розглядається у 30-денний строк після дня її надходження, якщо інше не встановлено законом.
На час розгляду скарги рішенням керівника або заступника органу контролю проведення інспекційного відвідування зупиняється.
За результатами розгляду скарг приписи, вимоги інспектора праці можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.
Щодо суті виявлених порушень трудового законодавства: допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, то суд вказує на таке.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Порядок укладення трудового договору регламентовано статтею 24 КЗпП України. Так, відповідно до частини першої вказаної статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Частиною четвертою статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Таким чином, склад правопорушення: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), за яке частиною другою статті 265 КЗпП України встановлено відповідальність у вигляді штрафу, передбачає наявність обов'язкової такої умови як відсутність оформленого трудового договору (контракту) з відповідною особою.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 вищевказаного Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок №509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Згідно з пунктом 3 Порядок № 509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до пункту 4 Порядок № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 07.06.2018 року (а.с.74).
Згідно договору суборенди від 01.01.2021 року укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_3 (суборендодавець) та ОСОБА_1 (Суборендар), суборендодавець надає, а суборендар приймає в строкове, платне користування приміщення колишнього ОСОБА_4 , теперішнє використання - Манікюрний салон. Зазначене вище приміщення - манікюрний салон, що є предметом суборенди за цим договором, знаходиться на першому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні частини гастроному Фуршет. Приміщення манікюрного салону передається в належному - відремонтованому стані згідно до вимог до функціонування об'єктів з надання таких, специфічних послуг, в обумовлену договором строкову суборенду, з 01.01.2021 року до 31.12.2022 року, з розміщенням обладнання Суборендаря для здійснення її підприємницької діяльності по наданню манікюрних послуг (а.с.29).
Згідно договору позички майна від 01.01.2021 року укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Позичкодавець) та ФОП ОСОБА_5 (Користувач), позичкодавець передає користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений цим Договором, рухоме майно під загальною назвою «місце обслуговування клієнта» (Об'єкт позички), яку користувач зобов'язується повернути позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим Договором. До «місця обслуговування клієнта» відноситься, зокрема, наступне рухоме майно - робочий стіл, стілець для майстра, крісло для клієнта, настільна лампа, LED лампа, фрейзер, витяжка, сухожар, а також інше майно згідно Акту приймання-передачі майна, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 в приміщенні манікюрного салону. Строк, на який надається об'єкт позички, становить 12 календарних місяців з моменту його передачі. Останнім днем строку користування об'єктом позички вважається "31" грудня 2021 року (а.с.34-36).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.09.2019 року внесено запис № 24440000000032773 про реєстрацію ОСОБА_5 фізичною особою-підприємцем (а.с.37).
ФОП ОСОБА_5 провадить наступні види діяльності: 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси; 45.11 торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 58.59 інші види освіти, н.в.і.у.; 47.75 роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах.
Згідно договору на надання освітніх послуг від 09.07.2021 року, укладеного між ФОП ОСОБА_5 (Виконавець) та ОСОБА_2 (Замовник), виконавець надає замовнику послуги з навчання та підготовки майстра манікюру. Окрім теоретичного блоку, Виконавець проводить для Замовника практичні заняття, під час яких на моделі (яку Замовник знаходить самостійно) під керуванням Виконавця Замовник здійснює відпрацювання гігієнічної чистіш нігтів на пальцях рук; обпилювання нігтів на пальцях рук, надання їм необхідної форми; підготовку нігтів для покриття лаком; покривання нігтів лаком (гель-лаком); зняття лаку (гель-лаку) з нігтів за допомогою фрейзера; складання комбінацій кольорів лаку (гель-лаку). Надання освітніх послуг Виконавцем замовнику буде відбуватися у приміщенні манікюрного салону за адресою: АДРЕСА_2 протягом 5 (п'яти) робочих днів з 12.07.2021 року по 16.07.2021 року з 09.00 до 17.00 год. (а.с.38).
Згідно Акту виконаних робіт від 16.07.2021 року до договору на надання освітніх послуг ФОП ОСОБА_5 (Виконавець) та ОСОБА_2 , (Замовник) підтверджують, що ними було в повному обсязі виконано умови договору на надання освітніх послуг від 09.07.2021 року, а саме: Виконавцем протягом 12.07.2021 року - 16.07.2021 року надавалися освітні послуги Замовнику, а Замовником їх було прийнято та сплачено їх вартість. На підтвердження проходження Замовником навчання у Виконавця, Виконавцем видано сертифікат на ім'я Замовника про проходження авторського курсу «Комбіноване перезавантаження». Сторони підтверджують, що претензій одна до одної з приводу виконання ними договору на надання освітніх послуг від 09.07.2021 року не мають (а.с.39, 42).
З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
При цьому, слід також зазначити, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
Визначальним для вирішення спірних правовідносин у зазначеній справі є наявність ознак трудових правовідносин між позивачем та фізичною особою ОСОБА_2 .
Виходячи з фактичних обставин справи, а також норм діючого законодавства України, суд доходить до висновку про те, що відповідачем не представлено належних доказів того, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з позивачкою та виконувала щонайменше 13.07.2021 року у студії нігтьової естетики роботу майстра манікюру. Більше того, в ході інспекційного відвідування письмові пояснення ОСОБА_2 службовими особами відповідача не відбирались, а у матеріалах справи відсутні докази здійснення нею обслуговування клієнтів з надання послуг манікюру, як і відсутні пояснення свідків - клієнтів студії, яких обслуговувала в якості майстра манікюру ОСОБА_2 .. Перебування останньої у приміщенні салону краси за місцем здійснення підприємницької діяльності позивачкою не є безумовною підставою, яка б підтверджувала факт здійснення трудових обов'язків без укладення трудового договору.
Враховуючи викладене, суд підсумовує, що постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Управління Держпраці у Кіровоградській області №КР6761/227/АВ/П/ТД-ФС від 26.07.2021 року не грунтується на вимогах законодавства, прийнята без урахування обставин, що мали значення для її прийняття, відтак підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Стосовно припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР6761/227/АВ/П від 14.07.2021 року, суд вважає за необхідне зауважити, що за умови недоведеності факту вчинення позивачем порушення законодавства про працю, вимога про усунення такого порушення є безпідставною.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у спірному приписі зобов'язано ФОП ОСОБА_1 усунути порушення і укласти трудовий договір з працівником ОСОБА_2 та повідомити податкову службу про прийняття працівника на роботу. Водночас у розумінні статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, тобто пов'язана із волевиявленням обох сторін домовленість. Заборона примусової праці в Україні встановлена на конституційному рівні (стаття 43 Конституції України).
Отже, вимога відповідача про укладення трудового договору не ґрунтується на нормах законодавства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що припис Управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР6761/227/АВ/П/ТД-ФС від 26.07.2021 року є безпідставним, суперечить вимогам законодавства, тому підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач належними доказами не підтвердив правомірність спірної постанови, наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстави для висновку про правомірність оскаржуваної постанови.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
VI. Судові витрати.
За змістом ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1984,80 грн. (а.с.1, 51).
Отже, сплачена позивачем сума судового збору, у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України, підлягає присудженню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії головних державних інспекторів відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів по складанню припису Управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР6761/227/АВ/П від 14.07.2021 року.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР6761/227/АВ/П від 14.07.2021 року, винесений відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області від 26.07.202 року №КР6761/227/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області (3304716806) понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1984,80 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук