Ухвала від 22.08.2022 по справі 160/11236/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

22 серпня 2022 р. Справа № 160/11236/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 27.07.2022 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) із складання протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 10.06.2021 р. №3-21-2 та скасувати протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 10.06.2021 р. № 3-21-2;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) із складання розрахунку розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства внаслідок несанкціонованого скиду зворотних вод від липня 2021 р. та скасувати розрахунок розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства внаслідок несанкціонованого скиду зворотних вод від липня 2021 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 р. позовна заява була залишена без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати до суду заяву про поновлення строку для звернення до суду, вказавши в ній підстави його пропуску з доказами поважності цих причин.

На виконання ухвали суду від 01.08.2022 р., позивачем 17.08.2022 р. було надано заяву про поновлення строку для звернення до суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Проаналізувавши зміст позовних вимог та додані до нього документи, норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що зазначений вище адміністративний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України у редакції, чинній станом на час звернення Товариства з цим позовом, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За визначенням термінів, наведених у ст. 4 КАС України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб'єктом владних повноважень визнається орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Відповідно до позовної заяви, як зазначалось вище, позивачем заявлені такі позовні вимоги:

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) із складання протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 10.06.2021 р. №3-21-2 та скасувати протокол вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 10.06.2021 р. № 3-21-2;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) із складання розрахунку розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства внаслідок несанкціонованого скиду зворотних вод від липня 2021 р. та скасувати розрахунок розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства внаслідок несанкціонованого скиду зворотних вод від липня 2021 р.

Суд звертає увагу на те, що протоколи вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів та розрахунок розмірів шкоди за своєю суттю є способом документації підрозділів інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів, матеріальної фіксації інформації щодо результатів вимірювань, відображають конкретні показники досліджуваних джерел викидів, способи (методологію) і засоби (у тому числі технологічні, інструментальні) таких вимірювань.

Тобто, вищевказані протоколи та розрахунки є документами інформаційного характеру й самі собою не створюють жодних правових наслідків для Товариства, не містять приписів зобов'язального характеру щодо позивача, не покладають на нього жодних обов'язків, не створюють інших наслідків, які б мали реальний вплив на його права.

З наведеного констатується, що такі документи не набувають ознак рішення суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 19 КАС України, оскільки самостійно не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків, у зв'язку з чим викладені у них дані (інформація) не можуть бути предметом спору. Ці документи можуть виступати носієм доказової інформації про виявлені органами Держекоінспекції порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання у певних підвідомчих цим органам сферах й братись до уваги при прийнятті ними відповідних рішень (приписів, постанов тощо). Тому оцінка складених посадовими особами Держекоінспекції протоколів та розрахунків, а отже й оцінка дій службових осіб цього органу щодо їх складання і затвердження, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження таких рішень, або у випадку можливого використання актів, протоколів, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Така правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.12.2021 р. у справі 160/6572/20.

Таким чином, враховуючи суть, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу позову, а також і суб'єктний склад цього спору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не належить розгляду за правилами адміністративного судочинства та в судах взагалі.

При цьому, з огляду на те, що спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, подана позивачем заява про поновлення строку також суд не розглядає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, слід відмовити позивачеві у відкритті провадження у даній адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.ст.243, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №160/11236/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.294 КАС України.

Суддя А.В. Савченко

Попередній документ
105864638
Наступний документ
105864640
Інформація про рішення:
№ рішення: 105864639
№ справи: 160/11236/22
Дата рішення: 22.08.2022
Дата публікації: 24.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки