23 серпня 2022 року Справа № 160/4216/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мігульов Олександр Володимирович, до Межиріцької сільської ради про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, -
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мігульов Олександр Володимирович до виконавчого комітету Межиріцької сільської ради, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Межиріцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04338948) від 18 серпня 2021 року №1097-12/VІІІ «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, орієнтовною площею 0,6000 га, кадастровий номер 1223582300:01:001:1650 із земель комунальної власності Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області».
В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що 26 травня 2021 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, орієнтовною площею 0,6000 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 11,6707 га, кадастровий номер 1223582300:01:001:1650, яка розташована на території Межиріцької сільської ради. До клопотання позивачем були надані всі документи, передбачені ч.2 ст.123 Земельного кодексу України. Однак, 18 серпня 2021 року на сесії Межиріцької сільської ради було прийнято рішення №1097-12/VІІІ, яким відмовлено позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, у зв'язку з тим, що за видом сільськогосподарських угідь ця земельна ділянка має угіддя - пасовища. Позивач переконаний, що значене рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням приписів ст.123 ЗК України, якою визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути відмовлено у наданні такого дозволу, і які у цьому випадку відсутні. Крім того, розгляд заяви позивача відбувся без його участі та без повідомлення про його проведення. Отже, позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки порушує його першочергове право на відведення земельної ділянки для городництва.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/4216/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву; відкрито провадження в адміністративній справі №160/4216/22; залишено без задоволення клопотання представника позивача - адвоката Мігульова Олександра Володимировича про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін); призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримана ним 31.03.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву, а також не повідомив про поважність причин неподання відзиву.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
26 травня 2021 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (відповідач) з клопотанням, в якому посилаючись на те, що він є учасником бойових дій і відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на першочергове відведення земельної ділянки для городництва, відповідно до ст.ст. 12, 36, 116, 122, 123 Земельного кодексу України, просив відповідача надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, орієнтовною площею 0,60 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 11,6707 га, кадастровий номер 1223582300:01:001:1650, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
До зазначеного клопотання ОСОБА_1 додані копії: паспорту, довідки про реєстрацію місця проживання особи, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, посвідчення учасника бойових дій, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; графічні матеріали із зазначенням місця розташування земельної ділянки та її розмір.
Вказане клопотання зареєстроване відповідачем 01.06.2021 за №622.
За результатами розгляду клопотання позивача та доданих до нього документів 18 серпня 2021 року на 12 сесії восьмого скликання Межиріцької сільській ради Павлоградського району Дніпропетровської області було прийнято рішення №1097-12/VІІІ «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, орієнтовною площею 0,6000 га, кадастровий номер 1223582300:01:001:1650 із земель комунальної власності Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області».
Згідно з пунктом 1 зазначеного рішення, відмовлено гр. України, ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, орієнтовною площею 0,60 га, за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Межиріцької сільської ради кадастровий номер 1223582300:01:001:1650 у зв'язку з тим, що за видом сільськогосподарських угідь дана земельна ділянка має угіддя - пасовища. Експлікація земельних угідь відповідно до Витягу ДЗК: площа земельної ділянки - 11,6707 га з них під дорогами, зокрема під грунтовими - 0,1316 га, пасовища -11,5391 га.
Позивач не погодився з таким рішенням відповідача, вважає його незаконним та протиправним, тому й звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів «а» - «в» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
У свою чергу, порядок передачі земельних ділянок в оренду врегульовано статтею 124 ЗК України.
Так, ч.1 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Згідно з ч.2 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
При цьому, ч.3 ст.124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Відповідно до абз.16 ч.2 ст.134 ЗК України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
Таким чином, порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам для сінокосіння і випасання худоби, для городництва встановлюється статтею 123 ЗК України.
За приписами абз.1-6 ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Згідно з абз.1-2 ч.2 ст.123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Абзацом першим частини 3 статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, підставою для відмови органом місцевого самоврядування у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, жодних інших підстав для відмови законом не визначено.
При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст. 123 Земельного кодексу України.
Як встановлено судом, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є те, що за видом сільськогосподарських угідь спірна земельна ділянка має угіддя пасовища.
Згідно зі статтею 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти до висновку, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки.
Такий висновок також узгоджується з положеннями статті 50 Закону України «Про землеустрій», відповідно до якої, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Класифікація видів цільового призначення земель затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548 і визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
В зазначеному Класифікаторі землі сільськогосподарського призначення поділяються, зокрема на землі, для ведення особистого селянського господарства та на землі для сінокосіння і випасання худоби.
Нормами частини другої статті 22 Земельного кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до статті 36 Земельного кодексу України, громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.
Так, позивач звернувся з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, площею 0,60 га, за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 11,6707 га, кадастровий номер 1223582300:01:001:1650, яка розташована за межами населеного пункту, на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
Водночас, як встановлено судом, підставою для прийняття Межиріцькою сільською радою оскаржуваного рішення від 18 серпня 2021 року №1097-12/VІІІ «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, орієнтовною площею 0,6000 га, кадастровий номер 1223582300:01:001:1650 із земель комунальної власності Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області» визначено те, що за видом сільськогосподарських угідь земельна ділянка кадастровий номер 1223582300:01:001:1650 має угіддя - пасовища.
З огляду на приписи ч.3 ст.123 ЗК України, така підстава для відмови відповідачем у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва не може вважатися законною.
Крім того, з огляду на зазначені вимоги Земельного кодексу України, суд зауважує, що сільськогосподарські угіддя, а саме пасовища, можуть бути переданні громадянам в користування (оренду) для ведення городництва.
Відсутність належного мотивування підстави для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою свідчить про невідповідність спірного рішення вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також суд зазначає, що відповідно до п.14 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій надаються такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для городництва.
Згідно з ч.3 ст.20 Закону України «Про звернення громадян», звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 03 грудня 2015 року.
Крім того, починаючи з 01.06.2021 (дати надходження клопотання позивача до відповідача) протягом місяця (строк, встановлений ч.3 ст.123 ЗК України, для розгляду клопотання) відбулося три сесії Межиріцької сільської ради (дві чергові та одна позачергова), до порядку денного яких не було включено проект рішення про надання позивачеві дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, або проект рішення про мотивовану відмову позивачеві у наданні такого дозволу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача порушує першочергове право ОСОБА_1 на відведення земельної ділянки в оренду для городництва.
За викладених обставин, рішення Межиріцької сільської ради від 18 серпня 2021 року №1097-12/VІІІ «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, орієнтовною площею 0,6000 га, кадастровий номер 1223582300:01:001:1650 із земель комунальної власності Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області» є протиправним та необгрунтованим, а позовні вимоги ОСОБА_1 - такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Межиріцької сільської ради (пров. Виконкомівський, 1, с. Межиріч, Павлоградський район, Дніпропетровська обл., 51473, код ЄДРПОУ 04338948) про визнання протиправним та скасування індивідуального акту - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Межиріцької сільської ради від 18 серпня 2021 року №1097-12/VІІІ «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, орієнтовною площею 0,6000 га, кадастровий номер 1223582300:01:001:1650 із земель комунальної власності Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Межиріцька сільська рада (пров. Виконкомівський, 1, с. Межиріч, Павлоградський район, Дніпропетровська обл., 51473, код ЄДРПОУ 04338948).
Суддя Н.В. Кучугурна