22 серпня 2022 року Справа № 160/6140/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» до Дніпровської митниці, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110140/2022/000023/1 від 08.02.2022;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2022/000045 від 08.02.2022.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» (покупець за контрактом) та Frankfurt Industrial Capital Group Limited (продавець за контрактом, Китай) було укладено контракт № FICGL 04/01-2019, згідно з умовами якого продавець зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим контрактом, передати у власність покупцеві товар, у визначеній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, що вказані у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного контракту, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті. Відповідно до умов контракту сторонами було складено специфікацію № 81 від 20.12.2021 на поставку товару «Обприскувач садовий акумуляторний та запасні частини до нього». Для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Дніпровської митниці митну декларацію № UA110140/2022/001057 від 07.02.2022, у якій визначив митну вартість товару за основним методом - ціною контракту. До Дніпровської митниці позивачем було подано всі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару. Однак за результатами розгляду митної декларації та доданих до неї документів відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2022/000045 від 08.02.2022 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110140/2022/000023/1 від 08.02.2022, відповідно до якого митну вартість визначено за другорядними методами. Щодо зазначення митницею про відсутність у поданих товариством документах інформації про включення до ціни товару вартості доставки (фрахту) товару та невідповідність назви товару і порядку оплати, позивач зазначає, що відповідно до специфікації № 81 від 20.12.2021 поставку товару визначено на умовах CFR Одеса, тому витрати на транспортування до місця призначення (порту прибуття Одеса) включено до вартості товару, товариство не понесло додаткових витрат на страхування і транспортування товару до порту. Дніпровською митницею зазначено, що назва товару «power tols» не відповідає «ТСД», однак не вказано, в чому полягає невідповідність. Визначений сторонами контракту порядок розрахунків (відстрочення платежу) не є перешкодою для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідачем не надано висновку чи рішення компетентного органу щодо рівнозначності (подібності, аналогічності) товару позивача із порівнюваним, не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, тому у митниці були відсутні підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 10.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно ст. 262 КАС України, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
31.05.2022 до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обгрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, відповідач зазначив, що за результатами перевірки доданих позивачем до митної декларації документів встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Контракт № FICGL 04/01-2019 не містить інформації щодо включення до ціни товару вартості доставки товару (фрахт), навантаження, розвантаження, укладки та сепарації товару в трюмах судна та інших витрат, що можуть бути понесені покупцем. Зазначене викликає обґрунтований сумнів щодо включення до вартості товару всіх складових, визначених частиною 10 статті 58 Митного кодексу України. У коносаменті № HINB21ODS12017 від 22.12.2021 умови доставки та оплати за морський фрахт зазначено як «freight collect», тобто фрахт підлягає оплаті вантажоотримувачем в порту призначення - Одеса. Транспортну складову не підтверджено. Поставка задекларованої партії товарів здійснюється за коносаментом № HINB21ODS12017 від 22.12.2021 із зазначенням назви товару «power tools» (електроінструменти), що в повній мірі не відповідає відомостям ТСД (товаросупровідних документів). Відповідно до п. 6.1 Контракту якщо інші умови не визначені у специфікації на поставку товару, покупець сплачує товар на умовах: передоплати у розмірі 50% від вартості товару, зазначеної у рахунку проформі, та остаточну оплату у розмірі 50% протягом 180 календарних днів з моменту поставки, або на умовах відстрочення платежу не пізніше 180 календарних днів з моменту поставки партії товару, остаточні умови оплати зазначаються у виставленому рахунку проформі. Рахунок проформу до митного органу не надано. У комерційному рахунку JК2012 від 20.12.2021 зазначено такі умови оплати: оплата за товар на умовах відстрочення платежу не пізніше 180 календарних днів з моменту поставки партії товару. Відповідно до п. 3.2 контракту датою поставки є дата, визначена у специфікації на кожну партію поставленого товару. Надана до митного контролю додаткова угода № 81 від 20.12.2021 не містить дати поставки. Документи, визначені п. 5.3 контракту, відсутні. До митного оформлення не надано пакувальний лист, сертифікат якості, сертифікат походження, копію митної декларації країни відправлення. Декларантом не було в повному обсязі підтверджено розмір заявленої митної вартості товарів, у зв'язку з чим у митного органу були підстави для витребуння додаткових документів. До митного оформлення не надано документального підтвердження сплати коштів за товар відповідно до заявленої вартості товару. Декларантом не підтверджено розміру додаткових витрат. Банківські платіжні документи, що підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг, декларантом не надано. У відповідь на запит митного органу декларантом 08.02.2022 направлено лист, у якому зазначено, що підприємство не має можливості надати митному органу додаткові документи у десятиденний термін, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ. У митного органу наявна інформація щодо вищого рівня митної вартості ідентичних товарів товару № 1 за ЕМД «обприскувач садовий акумуляторний» (в асортименті) та товару № 4 «частини механічних пристроїв для розпилення», митне оформлення яких вже здійснено, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та прийняття рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості.
Митну вартість товару № 1 «акумуляторні садові оприскувачі» скориговано методом визначення митної вартості 2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 58 МКУ, митну вартість товару № 4 «запасні частини до акумуляторного обприскувача» скориговано за резервним методом визначення митної вартості відповідно до статті 64 МКУ. У графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначено характеристики, за якими здійснено співставлення товарів та причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідач зазначає, що посадові особи митниці при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та картки відмови в прийнятті митної декларації діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Станом на час розгляду справи відповіді на відзив та заперечень до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 04.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» (покупцем) та Frankfurt Industrial Capital Group Limited (продавцем) було укладено контракт № FICGL 04/01-2019, відповідно до п.п. 1.1 якого продавець зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим контрактом, передати у власність покупцеві товар, у визначеній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, що вказані у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного контракту, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті.
Пунктом 1.4 контракту передбачено, що найменування, асортимент та кількість товару, а також інші умови його купівлі-продажу визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного контракту, кожна з яких складається у вигляді єдиного документа, що підписується уповноваженими представниками обох сторін.
Згідно з п. 2.1 контракту загальна сума цього контракту визначається як сума наростаючим підсумком за всіма поставками, здійсненими протягом усього строку дії цього контракту.
Покупець купує товари у кількості та за цінами, які визначені в узгоджених і підписаних сторонами специфікаціях на поставку кожної партії товару. Ціна на товар включає в себе вартість товару, маркування, упаковки (пункти 2.2., 2.3 контракту).
Відповідно до п.2.4. контракту кількість товару має відповідати зазначеній у специфікації до даного контракту за кожним замовленням.
У пункті 3.1 контракту зазначено, що поставка товару за цим Договором здійснюється на умовах, визначених у специфікаціях на кожну партію товару, що поставляється, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2010».
Згідно з пунктом 3.2 контракту датою поставки є дата, визначена у специфікації на кожну партію товару, що поставляється.
Зобов'язання продавця з відвантаження і поставки вважаються виконаними після завантаження товару відповідно до умов поставки, визначених у специфікації на поставку партії товару (пункт 5.2 контракту).
Відповідно до пункту 5.3 контракту на партію товару, що поставляється, продавець надає повністю оформлені оригінали таких відвантажувальних товаросупровідних документів: комерційний інвойс (оригінал) - 2 прим.; інші документи, зазначені у специфікації на поставку партії товару.
Згідно з пунктом 6.1 контракту, якщо інші умови оплати не зазначені у специфікації на поставку товару, покупець здійснює оплату за товар на умовах: передоплати у розмірі 50% вартості, зазначеної у рахунку-проформі (проформі-інвойсі) і остаточну оплату в розмірі 50% протягом 180 календарних днів з моменту поставки; або за умов відстрочення платежу не пізніше 180 календарних днів з моменту поставки партії товару, остаточні умови оплати зазначаються у виставленому продавцем рахунку-проформі (проформі-інвойсі).
28.07.2021 сторонами укладено додаткову угоду до контракту № FICGL 04/01-2019 від 04.01.2020, якою розділ 14 в частині реквізитів продавця викладено у новій редакції.
Відповідно до умов контракту сторонами було складено специфікацію № 81 від 20.12.2021, на поставку товару: обприскувачі садові акумуляторні (моделі GBC-16/12, TM «Gartner» - 1163 шт, моделі GBC-16/12 МР, TM «Gartner» - 515 шт), запасні частини до акумуляторного обприскувача (водяні насоси - 150 шт, зарядні пристрої - 150 шт, трубки на пістолет, пістолети, насадки - 20,80 кг, регулятори напруги - 3,44 кг) на загальну суму 27330,32 дол. США. У специфікації зазначено умови поставки - CFR Одеса, країна походження - Китай, виробник - Франкфурт Індастріел кепітал груп лімітед. Покупець здійснює оплату за товар на умовах відстрочення платежу не пізніше 180 календарних днів з моменту поставки партії товару, на підставі виставленого продавцем рахунку (інвойсу).
Для здійснення митного оформлення товару товариство подало до Дніпровської митниці митну декларацію № UA110140/2022/001057 від 07.02.2022, в якій визначило митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до митного органу такі документи: контракт № FICGL 04/01-2019 від 04.01.2020, додаткову угоду до контракту від 28.07.2021, специфікацію № 81 від 20.12.2021, інвойс № JK2012 від 20.12.2021, коносамент № HINB21ODS12017 від 22.12.2021, міжнародну товарно-транспортну накладну № 0279 від 06.02.2022, акт зважування від 06.02.2022.
Дніпровською митницею за результатами контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару було направлено ТОВ «ТЕКМАН» електронне повідомлення № 1 від 07.02.2022, яким зобов'язано декларанта протягом десяти календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на повідомлення Дніпровської митниці листом № 07/02/22 від 07.02.2022 ТОВ «ТЕКМАН» надано пояснення та повідомлено, що для підтвердження митної вартості товару надано всі наявні документи.
08.02.2022 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110140/2022/000023/1.
У зв'язку із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, Дніпровською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2022/000045 від 08.02.2022 та зазначено, що позивачу необхідно подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 08.02.2022 № UA110050/2022/000023/1, яким митну вартість товару № 1 «акумуляторні садові оприскувачі» скориговано за методом визначення митної вартості 2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 58 МКУ, митну вартість товару № 4 «запасні частини до акумуляторного обприскувача» скориговано за резервним методом визначення митної вартості відповідно до статті 64 МКУ.
Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.
Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.
Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Згідно із статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.
Як вже зазначено, відповідно до пункту 3.1 контракту поставка товару за цим договором здійснюється на умовах, визначених у специфікаціях на кожну партію товару, що поставляється, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2010». У специфікації № 81 від 20.12.2021 до вказаного контракту зазначено умови поставки - CFR Одеса.
Згідно із міжнародними правилами інтерпретації торгових визначень у сфері зовнішньої торгівлі Інкотермс, в редакції 2010 року, визначено умови поставки товару СFR англ. Cost аnd Freight (... named port оf destination), Вартість і фрахт (... назва порту призначення) - стандартизовані умови постачання за Інкотермс, за якими продавець зобов'язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами СFR на продавця покладається також обов'язок митного оформлення товару для експорту.
Таким чином, митна вартість товару вже включає у себе вартість транспортування товару. Крім того, позивач у декларації митної вартості не визначив окремо витрати на транспортування товару до місця призначення.
Відповідно до Митного кодексу України до митної вартості товарів включаються витрати на транспортування товару лише у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Щодо невідповідності найменування товару, зазначеного у коносаменті, найменуванню товару відповідно до специфікації, суд зазначає, що коносамент - це товаророзпорядчий документ, цінний папір, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення та містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. У коносаменті не передбачено зазначення детального опису товару, зазначаються його стислий опис, кількість і вага.
Специфікація, як і інвойс - це невід'ємні частини договору, в яких сторони узгоджують усі його умови, вказують найменування, кількість, вартість товару тощо. Таким чином, зауваження щодо невідповідності найменування товару у коносаменті і специфікації не впливає на ціноутворення за контрактом.
Відсутність у специфікації № 81 від 20.12.2021 дати постачання товару жодним чином не впливає на умови поставки, а також на ціну товару, заявленого до митного оформлення. Митним органом не доведено та судом під час розгляду справи не встановлено, яким чином вказані недоліки вплинули на визначення митної вартості товару.
Умови оплати товару передбачено специфікацією № 81 від 20.12.2021 та інвойсом № JK2012 від 20.12.2021, відповідно до яких покупець здійснює оплату за товар на умовах відстрочення платежу не пізніше 180 календарних днів з моменту поставки партії товару, на підставі виставленого продавцем рахунку (інвойсу). Зазначені умови відповідають пункту 6.1 контракту № FICGL 04/01-2019 від 04.01.2020.
За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 14 цього Закону всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
З аналізу вищенаведених обставин справи та положень законодавства, відсутні підстави вважати, що визначений сторонами контракту порядок розрахунків унеможливлює підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо ненадання пакувального листа, сертифіката якості, сертифікату походження, копії митної декларації країни відправлення суд вказує, що Митним кодексом України не передбачено, що такі документи є джерелом відомостей про митну вартість товару. Наведені документи, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару. Крім того, суд зауважує, що пунктом 5.3 контракту № FICGL 04/01-2019 від 04.01.2020 такі документи не було визначено.
Одночасно суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не зазначена у статті 58 Митного кодексу України як підстава, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені положення зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг товару, митна вартість визначена за ціною контракту за першим методом. Митницею скориговано митну вартість товару із застосуванням другорядних методів визначення митної вартості.
Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані зауваження не впливають на формування митної вартості товару.
Наявність у митниці відомостей про вищу митну вартість товарів, у порівняні із заявленої декларантом, за відсутності обґрунтованих та підтверджених сумнівів щодо повноти та достовірності декларування, не є підставою для відмови у застосування першого методу визначення митної вартості.
З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору, а недоліки, на які посилається митниця, не перешкоджали визначенню митної вартості товару.
Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір на загальну суму 4962,00 грн: відповідно до платіжного доручення № 6347 від 06.04.2022 - 2481,00 грн, згідно з платіжним дорученням № 6573 від 04.05.2022 - 2481,00 грн. З урахуванням положень ст. 139 КАС України понесені позивачем у зв'язку з розглядом даної справи витрати зі сплати судового збору на суму 4962,00 грн підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110140/2022/000023/1 від 08.02.2022.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2022/000045 від 08.02.2022.
Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4962,00 грн (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКМАН», місцезнаходження: 02140, м. Київ, проспект Миколи Бажана, буд. 30, код ЄДРПОУ 43374186.
Відповідач: Дніпровська митниця, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ ВП 43971371.
Повний текст рішення суду складено 22.08.2022 року.
Суддя В.В. Рянська