Ухвала від 22.08.2022 по справі 160/10627/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову щодо встановлення судового контролю

за виконанням судового рішення

22 серпня 2022 року Справа №160/10627/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просила суд наступне.

Визнати протиправним та скасувати рішення оформлене листом відділу перерахунку пенсій №6 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.03.2021 року №6595- 3301/К-01/8-0400/21 щодо відмови виплатити 10 місячних пенсій у зв'язку з не зарахуванням до спеціального (педагогічного) стажу, періодів роботи:

- з 01.07.1986 р. по 01.09.1989 р. на посаді лікаря-хірурга медично-санітарної частини №4 заводу «Мезон» ім. 60-річчя СРСР;

- з 02.09.1991 р. по 31.08.1992 р. на посаді старшого лаборанта кафедри хірургії з курсом проктології Українського інституту удосконалення лікарів м. Харків;

- з 04.10.1993 р. по 16.03.1994 р. на посаді старшого викладача кафедри нормальної та патологічної морфології медичного факультету Придністровського державно-корпоративного університету ім. Т.Г. Шевченка;

- з 04.01.1995 р. по 10.02.1997 р. відновлення на посаді лікаря-суд-мед експерта Слободзіського відділення СМЕ згідно рішення суду від 04.01.1995 року;

- з 10.02.1997 р. по 01.03.2003 р. на посаді викладача на кафедру загальної хірургії Придністровського державно-корпоративного університету ім. Т.Г. Шевченка;

- з 03.03.2003 р. по 10.09.2004 р. на посаді ургентного лікаря-хірурга Білгород- Дністровської центральної райлікарні.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати періоди роботи до спеціального стажу, а саме:

- з 01.07.1986 р. по 01.09.1989 р. на посаді лікаря-хірурга медично-санітарної частини №4 заводу «Мезон» ім. 60-річчя СРСР;

- з 02.09.1991 р. по 31.08.1992 р. на посаді старшого лаборанта кафедри хірургії з курсом проктології Українського інституту удосконалення лікарів м. Харків;

- з 04.10.1993 р. по 16.03.1994 р. на посаді старшого викладача кафедри нормальної та патологічної морфології медичного факультету Придністровського державно-корпоративного університету ім. Т.Г. Шевченка;

- з 04.01.1995 р. по 10.02.1997 р. відновлення на посаді лікаря-суд-мед експерта Слободзіського відділення СМЕ згідно рішення суду від 04.01.1995 року;

- з 10.02.1997 р. по 01.03.2003 р. на посаді викладача на кафедру загальної хірургії Придністровського державно-корпоративного університету ім. Т.Г. Шевченка:

- з 03.03.2003 р. по 10.09.2004 р. на посаді ургентного лікаря-хірурга Білгород- Дністровської центральної райлікарні.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 при призначенні пенсії грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

За наслідками розгляду означеної позовної заяви, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021року у даній справі визнано протиправним та скасовано рішення оформлене листом відділу перерахунку пенсій №6 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.03.2021 року №6595- 3301/К-01/8-0400/21 щодо відмови виплатити 10 місячних пенсій у зв'язку з не зарахуванням до спеціального (педагогічного) стажу, періодів роботи:

- з 01.07.1986 р. по 01.09.1989 р. на посаді лікаря-хірурга медично-санітарної частини №4 заводу «Мезон» ім. 60-річчя СРСР;

- з 02.09.1991 р. по 31.08.1992 р. на посаді старшого лаборанта кафедри хірургії з курсом проктології Українського інституту удосконалення лікарів м. Харків;

- з 04.10.1993 р. по 16.03.1994 р. на посаді старшого викладача кафедри нормальної та патологічної морфології медичного факультету Придністровського державно-корпоративного університету ім. Т.Г. Шевченка;

- з 04.01.1995 р. по 10.02.1997 р. відновлення на посаді лікаря-суд-мед експерта Слободзіського відділення СМЕ згідно рішення суду від 04.01.1995 року;

- з 10.02.1997 р. по 01.03.2003 р. на посаді викладача на кафедру загальної хірургії Придністровського державно-корпоративного університету ім. Т.Г. Шевченка;

- з 03.03.2003 р. по 10.09.2004 р. на посаді ургентного лікаря-хірурга Білгород- Дністровської центральної райлікарні.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати періоди роботи до спеціального стажу, а саме:

- з 01.07.1986 р. по 01.09.1989 р. на посаді лікаря-хірурга медично-санітарної частини №4 заводу «Мезон» ім. 60-річчя СРСР;

- з 02.09.1991 р. по 31.08.1992 р. на посаді старшого лаборанта кафедри хірургії з курсом проктології Українського інституту удосконалення лікарів м. Харків;

- з 04.10.1993 р. по 16.03.1994 р. на посаді старшого викладача кафедри нормальної та патологічної морфології медичного факультету Придністровського державно-корпоративного університету ім. Т.Г. Шевченка;

- з 04.01.1995 р. по 10.02.1997 р. відновлення на посаді лікаря-суд-мед експерта Слободзіського відділення СМЕ згідно рішення суду від 04.01.1995 року;

- з 10.02.1997 р. по 01.03.2003 р. на посаді викладача на кафедру загальної хірургії Придністровського державно-корпоративного університету ім. Т.Г. Шевченка:

- з 03.03.2003 р. по 10.09.2004 р. на посаді ургентного лікаря-хірурга Білгород- Дністровської центральної райлікарні.

Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень).

За реплікацією Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що судове рішення від 20.09.2021 року набрало законної сили 21.10.2021 року.

22.01.2022 року ОСОБА_1 отримано 2 (два) оригінала виконавчих листа, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

04.08.2022 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення через невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 року.

За відомостями протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.08.2022 року зазначене вище заява розподілена та передана судді Пруднику С.В.

У період з 08.08.2022 року по 21.08.2022 року включно суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положенням Основного Закону про обов'язковість судового рішення кореспондують положення ст.370 КАС та ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відтак рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.

Тобто встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

Таким чином, за положеннями КАС України, встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення.

Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі № 0640/3719/18.

З матеріалів справи суд вбачає, що обґрунтовуючи заяву про встановлення судового контролю, позивач зазначила, що станом на день подання заяви рішення суду не виконано відповідачем. Так, зокрема у даній заяві ОСОБА_1 зазначає, що згідно відповіді ГУ ПФУ в Дніпропетровській області останній нараховано грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій та доплата за період з 01.01.2015 року по 28.02.2022 року у розмірі 59 099,95 грн. На переконання заявника (позивача) дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з приводу невиконання рішення суду від 20.09.2021 року щодо невиплати їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій та доплати за період з 01.01.2015 року по 28.02.2022 року у розмірі 59 099,95 грн. є протиправними.

В той же час, листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 30.06.2022 року №02138/12581 представнику заявника (позивача) адвокату Михайловій О.В. повідомлено про хід виконання виконавчого провадження №68475599, яке триває на стадії примусового виконання. Тож, в даному листі йдеться мова про те, що 03.02.2022 року на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відділу винесено копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам 03.02.2022 року за вих. 02133/3666. Стягувачу постанова була направлена на адресу, зазначену у виконавчому документі, проте поштове відправлення повернулось на адресу відділу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до офіційного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року зараховано ОСОБА_1 до спеціального стажу, періоди роботи з 01.07.1986 р. по 01.09.1989 року на посаді лікаря-хірурга медично-санітарної частини №4 заводу Мезон ім. 60-річчя СРСР; з 02.09.1991 року по 31.08.1992 року на посаді старшого лаборанта кафедри хірургії з курсом проктології Українського інституту удосконалення лікарів м. Харків; з 04.10.1993 року по 16.03.1994 року на посаді старшого викладача кафедри нормальної та патологічної морфології медичного факультету Придністровського державно-корпоративного університету ім. Т.Г. Шевченка; з 04.01.1995 року по 10.02.1997 року відновлення на посаді лікаря-суд-мед експерта Слободзіського відділення СМЕ згідно рішення суду від 04.01.1995 року; з 10.02.1997 року по 01.03.2003 року на посаді викладача на кафедру загальної хірургії Придністровського державно-корпоративного університету ім. Т.Г. Шевченка: з 03.03.2003 року по 10.09.2004 року на посаді ургентного лікаря-хірурга Білгород-Дністровської центральної райлікарні та нарахувало грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій. Доплата за період з 01.01.2015 року по 28.02.2022 року у розмірі 59099,95 грн. буде здійснена після виділення бюджетних асигнувань. Згідно ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Таким чином, 30.06.2022 року державним виконавцем, на підставі ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду, копії якої направлено боржнику за вих. № 02133/12255.

Виконавче провадження №68475599 за заявою ОСОБА_1 не закінчено та триває, отже державним виконавцем здійснюються дії в рамках повноважень, наданих ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, органом державної виконавчої служби вживаються заходи щодо примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року у справі №160/10627/21.

Таким чином, оскільки примусове виконання судового рішення здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи те, що встановлення зазначеного зобов'язання є правом суду, а не його обов'язком, а позивачем не доведено необхідності застосування заходів судового контролю по даній справі, суд вбачає підстави для відмови у встановленні судового контролю та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Водночас, суд бере до уваги, що у листі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 30.06.2022 року №02138/12581 зазначено, що доплата за період з 01.01.2015 року по 28.02.2022 року у розмірі 59099,95 грн. буде здійснена після виділення бюджетних асигнувань.

Отже, з перерахуванням бюджетних коштів позивачу буде виконане рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявником не наведено конкретних підстав, підтверджених відповідними доказами, для встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року, а тому у задоволенні заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, ч.1 ст.370, ч.1 ст.382 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник