22 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4931/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання відмови в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» протиправною та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 29 січня 2020 року, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №140/9698/20 ГУ ПФУ у Волинській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 було відмовлено у задоволенні позовної вимоги позивача щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», так як дана вимога була передчасною.
Позивач вважає протиправними дії відповідача, що полягають у безпідставному незастосуванні вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» під час призначення пенсії. Просив адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №140/9698/20 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 29.01.2020 та зараховано до загального та пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 03.05.2007 по 14.05.2008 та з 15.05.2008 по 25.02.2009 у ВП «Шахтопрохідницьке управління №3 ПАТ «Трест «Луганськшахтопроходка».
Відповідно страховий стаж складає 36 років 1 місяць 1 день, в тому числі: 24 дні - навчання за фахом; 1 рік 2 місяці 4 дні - військова служба; 13 років 6 місяців 24 дні - пільговий стаж за Списком №1 - шахтарі та 1 рік 9 місяців 23 дні пільгового стажу за Списком №1 - за рішенням суду (коефіцієнт страхового стажу - 0,36083). Для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток 15650,47 грн, який обчислено за період роботи з 01.07.2000 по 31.08.2016 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки 7763,17 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 2,01599).
Представник відповідача вказав, що ОСОБА_1 за перерахунком пенсії до органів Пенсійного фонду України згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу із заявою не звертався, з врахуванням положень статті 3 Закону України «Про звернення громадян».
Вважає, що при прийнятті рішення в судовій справі, суд повинен врахувати, що відповідь-роз'яснення органу Пенсійного фонду України не є актом, який в розумінні приписів пункту 1 частини першої статті 19 КАС України може бути оскаржено до суду, а отже лист-відповідь Головного управління №1485-17538/М-02/8-0300/22 про надання інформації складових пенсійної виплати позивача, видана відповідачем 28.01.2022 не є рішенням по суті питання. Тому, дії відповідача щодо пенсійного забезпечення позивача є правомірними, підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України №345 відсутні.
Крім того, представник відповідача зазначив, що позивачем не доведено та не підтверджено розумності розміру витрат за надання професійної правничої допомоги, що є не співмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Тому, підстав для стягнення з ГУ ПФУ у Волинській області 5 000,00 грн за надання правничої допомоги немає.
Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.01.2020.
22.12.2021 позивач звернувся до ПФУ у Волинській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням стажу, який було зараховано відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №140/9698/20 та виплачувати пенсію відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з дня звернення та виплатити недоплачену пенсію за весь період (з урахуванням виплачених сум).
Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 28.01.2022 №1485-17538/М-02/8-0300/22 повідомлено позивача, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 по справі №140/9698/20 виконана в повному обсязі, питання про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у вказаному судовому рішенні не розглядалося.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI (далі - Закон №345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону №345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
З аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку, передбаченому Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є зайнятість на підземних роботах повний робочий день не менш як 15 років для чоловіків.
Як слідує з матеріалів справи, після зарахування, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 в справі №140/9698/20, ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 03.05.2007 по 14.05.2008, з 15.05.2008 по 25.02.2009 у ВП Шахтопрохідницьке управління №3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка», страховий стаж позивача становить 36 років 1 місяць 1 день, у тому числі 13 років 6 місяців 24 дні -пільговий стаж за Списком №1 - шахтарі та 1 рік 9 місяців 23 дні пільгового стажу за Списком №1 - за рішенням суду.
Обставини наявності у позивача пільгового стажу за Списком №1 тривалістю більше 15 років відповідачем не оспорюються.
Однак, позиція відповідача полягає у тому, що вищевказаною постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 не зобов'язано відповідача перерахувати пенсію ОСОБА_1 з врахуванням періоду роботи з 03.05.2007 по 14.05.2008, з 15.05.2008 по 25.02.2009 у ВП Шахтопрохідницьке управління №3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З такими твердженнями відповідача суд не погоджується з огляду на таке.
Як було встановлено судом, рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №140/9698/20 було зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 03.05.2007 по 14.05.2008, з 15.05.2008 по 25.02.2009 у ВП Шахтопрохідницьке управління №3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» і здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 29.01.2020 з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, вказаним рішенням суду зобов'язано пенсійний орган зарахувати позивачу певний період роботи до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1 для здійснення перерахунку і виплати пенсії на пільгових умовах, а також здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 29.01.2020 з урахуванням виплачених сум.
Суд звертає увагу, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є зайнятість на підземних роботах повний робочий день не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, зарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 03.05.2007 по 14.05.2008, з 15.05.2008 по 25.02.2009 у ВП Шахтопрохідницьке управління №3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» до спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком № 1 згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV надає позивачу і право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
При цьому суд зауважує, що наявність необхідного спеціального (пільгового) страхового стажу за Списком №1 є підставою для застосування норм статті 8 Закону №345-VI при перерахунку пенсії. Разом з тим, 22.12.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням стажу, який було зараховано відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №140/9698/20 та виплачувати пенсію відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». А тому, посилання представника відповідача на відсутність правових підстав для обчислення пенсії із застосуванням норм статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 не містить вимоги щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», є необґрунтованими та безпідставними.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 відпрацював на підземних роботах не менш як 15 років, відтак він має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати подання заяви - 22.12.2021.
Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про визнання відмови в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» протиправною та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 22.12.2021, з урахуванням виплачених сум.
Щодо заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн., то суд приходить до таких висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.
Так, з матеріалів справи слідує, що 02.05.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Свередюк Ю.А. був укладений договір про надання правничої допомоги. Вказаним договором передбачено, що вартість юридичних послуг, передбачених цим договором, становить 5 000,00 грн за написання заяви по суті справи (а.с.53).
У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «атрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.
Крім того, як встановлено частинами другою, третьою статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд дійшов висновку, що розмір витрат за надання правової допомоги у даній справі є не співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг). З врахуванням вищевикладеного, а також враховуючи заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 2 000,00 грн.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 992,40 грн., сплачений згідно з квитанцією від 13.07.2022 та витрати на правову допомогу в сумі 2 000,00 грн.
Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в загальній сумі 2 992,40 грн.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 22 грудня 2021 року, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Дмитрук