22 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4937/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання дій протиправними щодо відмови в перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; зобов'язання зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи грудень 2010 року та з січня 2019 року по вересень 2021 року на ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», перерахувати та виплачувати пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 28 грудня 2021 року (дати призначення пенсії).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
30.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати призначення пенсії.
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 14.06.2022 №5644-4625/М-02/8-0300/22 відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, не зараховано період роботи грудень 2010 року та з січня 2019 року по вересень 2021 року на ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки страхувальник (роботодавець) щомісячно здійснювало відрахування страхових внесків із заробітної плати, а факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні страхового та пільгового стажу зазначеного періоду роботи.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.07.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позов представник відповідача ГУ ПФУ у Волинській області позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Представник відповідача зазначив, що оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що за грудень 2010 року та з січня 2019 року по вересень 2021 року у ВП Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату внесків, тобто страхові внески не сплачені, а тому зазначений період не може бути зарахований до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 .
Доказами сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є Індивідуальні відомості про застраховану особу Форми ОК-5 (подані позивачем до позовної заяви), де у клітинці страховий стаж стоять нулі. Також належними доказами можуть бути відомості Державної Фіскальної Служби України про сплату страхових внесків, які позивачем не надані.
Вважає, що вирішуючи питання включення спірного періоду роботи до страхового стажу позивача при призначенні йому пенсії, відповідач діяв в межах повноважень, що відповідає статті 19 Конституції України.
Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 30.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати призначення пенсії.
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 14.06.2022 №5644-4625/М-02/8-0300/22 відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, не зараховано період роботи грудень 2010 року та з січня 2019 року по вересень 2021 року на ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа № 208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа №688/947/17), від 30.09.2019 (справа № 316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Як зазначалось вище, період роботи грудень 2010 року та з січня 2019 року по вересень 2021 року на ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» не зараховано до страхового та пільгового стажу позивача у зв'язку з тим, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про сплату страхових внесків.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач в грудні 2010 року та з січня 2019 року по вересень 2021 року працював у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» прохідником підземним п'ятого розряду з повним робочим днем під землею, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 19.10.2000 (а.с.7-9).
З наявної в матеріалах справи довідки форми ОК-5 вбачається, що у період за грудень 2010 року та з січня 2019 року по вересень 2021 року позивачу нараховувалася та виплачувалася заробітна плата роботодавцем ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля». Проте, даний період роботи не був взятий відповідачем до загального обрахунку пенсії.
Системний аналіз даних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача період роботи за грудень 2010 року та з січня 2019 року по вересень 2021 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», для перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Згідно з частиною другою статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Проте умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб таких органів є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
Суд зазначає, що обчислення страхового стажу та визначення розміру пенсії є повноваженнями відповідача, які реалізовуються в процесі прийняття рішення про призначення пенсії, право на яке має позивач.
У судовому порядку підлягає захисту виключно право позивача порушене незаконною відмовою органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови в перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи грудень 2010 року та з січня 2019 року по вересень 2021 року на ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», перерахувати та виплачувати пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 28 грудня 2021 року (дати призначення пенсії).
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 992,40 грн, сплачений згідно з квитанцією від 05.07.2022.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та пільгового стажу період роботи грудень 2010 року та з січня 2019 року по вересень 2021 року на ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», перерахувати та виплачувати пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з 28 грудня 2021 року (дати призначення пенсії).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Дмитрук