про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю
за виконанням рішення суду
22 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/279/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у цій справі позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 08 лютого 2021 року №3-438/15-21-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою»; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вх.№М-10556/0/94-20 від 12 листопада 2020 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 0721885000:04:000:0821, розташованої за межами населених пунктів Жидичинської сільської ради, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
11 серпня 2022 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду, встановлення судового контролю за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/279/21 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заява обґрунтована тим, що рішення суду у справі №140/279/21 не виконано в результаті бездіяльності відповідальних за його виконання посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, а тому заявник просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо виконання рішення суду у справі №140/279/21; встановити строк і зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду у справі; за наслідками розгляду звіту накласти на керівника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області штраф в порядку і розмірах, що встановлені частинами другою, третьою статті 382 КАС України.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року вказану заяву прийнято до розгляду в порядку письмового провадження.
У письмовому поясненні від 19 серпня 2022 року, від 22 серпня 2022 року відповідач повідомив, що враховуючи Закон України від 28 квітня 2021 року №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України було доповнено пунктом 24, Головне управління не має права здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на яку претендує ОСОБА_1 . Крім того, з 14 травня 2021 року Головне управління не мало технічної можливості оформити наказ за заявою ОСОБА_1 , оскільки відповідний функціонал було обмежено із врахуванням вказаного Закону. Також згідно з пунктом 12 Закону України від 12 травня 2022 року №2247-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану», функціонування Державного земельного кадастру вважається призупиненим.
Заяву необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.
За змістом заяви ОСОБА_1 одночасно просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо виконання рішення суду у справі та, крім того, зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення згідно з частиною першою статті 382 KAC України.
Варто зауважити, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, урегульовані розділом ІV КАС України, яким встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах й визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для зобов'язання відповідача належним чином виконати рішення суду. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача - суб'єкта владних повноважень. При цьому законодавцем встановлено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, законодавець тим самим розділив і види заяв, з якими позивач звертається до суду.
Суд звертає увагу, що стаття 382 КАС України не містить норм щодо можливості визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду.
Така можливість передбачена статтею 383 КАС України, відповідно до якої особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 383 КАС України встановлено вимоги до заяви, що подається на підставі статті 383 КАС України. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Положеннями частини п'ятої статті 383 КАС України обумовлено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Позивач же вказав, що його заява про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду, встановлення судового контролю за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/279/21, подана саме в порядку статті 382 КАС України.
Таким чином, враховуючи відсутність у суду процесуальної можливості визнавати протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення за заявою, поданою у порядку статті 382 КАС України, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду відсутні.
Вирішуючи заяву в частині зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду у справі №140/279/21 та за наслідками розгляду звіту накласти штраф на керівника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області в порядку і розмірах, що встановлені статтею 382 КАС України, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами другою, третьою статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
З наведених положень слідує, що такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
У постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у цій справі суд не зобов'язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Вказана обставина не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення.
Разом з тим, судом встановлено, що Волинським окружним адміністративним судом позивачу у справі 29 квітня 2021 року було видано виконавчий лист №7549/2021, який пред'явлено ним для примусового виконання до органів державної виконавчої служби та виконавче провадження відкрите на підставі постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 14 травня 2021 року №65309324.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).
Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню на підставі виконавчого листа в порядку, встановленому Законом №1404-VIII. Повноваження щодо вчинення дій з приводу примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно зі статтею 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Положеннями статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавче провадження наразі триває (доказів протилежного суду не надано). Поряд з тим відсутні докази того, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення.
Воднораз суд зазначає, що звернення до суду в порядку статті 382 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Крім того, судом враховано, що Законом України від 24 березня 2022 року №2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07 квітня 2022 року, розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (підпункт 5).
Також згідно із Законом України від 12 травня 2022 року №2247-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 09 червня 2022 року, пункт 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено підпунктом 12, за змістом якого функціонування Державного земельного кадастру вважається призупиненим. Передача органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування земельних ділянок державної, комунальної власності у власність, користування у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, не здійснюється (крім передачі в оренду земельних ділянок відповідно до підпункту 2 цього пункту).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану; востаннє - з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Отже, на час розгляду цієї заяви безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність під час дії воєнного стану забороняється, а функціонування Державного земельного кадастру призупинено.
З урахуванням наведеного заява про зобов'язання відповідача подати звіт щодо виконання рішення суду у справі №140/279/21 задоволенню не підлягає.
Також варто зауважити, що накладення штрафу на керівника відповідача можливе лише за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.
Оскільки відсутнє судове рішення про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду у цій справі, то не можливо притягнути до відповідальності керівника відповідача за наслідками розгляду такого звіту або в разі неподання такого звіту.
Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В.Каленюк