22 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1636/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (далі - позивач, ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.01.2022 №UA205050/2022/000005/1.
В обґрунтування позову товариство зазначає, що 20.12.2021 між ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» та DINARIK UNTERNEHMENSBERATUNG IMPORT-EXPORT GmbH (Німеччина) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №20122021, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити і передати у власність «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» товар - транспортний засіб - автобус, такий що був у використанні VanHool 916SH2 з ідентифікаційним номером: YE2916SH2A1M53250.
Вказує, що з метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту вказаного товару 18.01.2022 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №UA205050/2022/006369 на товар «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL модель згідно з довідником - T916 ALICRON - (кузов,шасі,рама) № НОМЕР_1 - загальна к-сть місць, включаючи водія - 63 - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - тип двигуна - дизель - робочий об'єм циліндрів двигуна 10518 см.куб - номер двигуна -50420940562104 - потужність - 294kw - колісна формула - 4x2 - календарний рік виготовлення - 2009 - модельний рік виготовлення - 2009 - колір - білий Країна виробництва - (ВЕ) Торгівельна марка «VAN HOOL».
У вказаній декларації митна вартість товару визначена за основним - першим методом, тобто за ціною контракту у сумі 384692,40 грн, що за курсом національного банку дорівнює еквіваленту 12000 євро. При декларуванні товару декларант визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно умов контракту. На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією пакет документів, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №238 від 06.01.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) №А322868 від 06.01.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 19.09.2018; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжне доручення №52 від 29.12.2021; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №045 від 17.01.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №20122021 від 20.12.2021; договір про надання послуг митного брокера №04/09 від 04.09.2020; копія митної декларації країни відправлення №MRN22DE930368882527E4 від 06.01.2022; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.014.1389-21 від 17.01.2022.
18.01.2022 декларанту надійшло повідомлення від митного органу, в якому вказано, що п.5 Контракту від 20.12.2021 №20122021 передбачено, що форма оплати визначається в кожному випадку окремо, про що зазначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту. Специфікації не було надано. Окрім того, відповідно до п.12 Контракту - контракт вважається дійсним до 31.12.2021, тобто фактично термін дії контракту закінчився ще до видачі рахунку фактури від 06.01.2022 №238; у зв'язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно ст. 53 МКУ запропоновано в 10-ти денний термін надати: 1) специфікацію до контракту від 20.12.2021 №20122021 (відповідно до п.5 Контракту); 2) за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. На запит митного органу позивачем надано доповнення від 21.12.2021 №1 до контракту №20122021 від 20.12.2021, специфікацію від 21.12.2021 №1 до контракту №20122021 від 20.12.2021 та проформу № 238 від 20.12.2021.
Позивач вказує, що до ВДМ №UA205050/2022/006369 від 18.01.2022 декларантом самостійно подано платіжне доручення від 29.12.2021 №52. За умовами поставки DDU Ковель страхування товару імпортером не передбачено, вартість транспортування входить у вартість товару. Термін дії контракту продовжено доповненням від 21.12.2021 №1 до контракту №20122021 від 20.12.2021.
Однак, незважаючи на подання повного переліку документів для підтвердження заявленої митної вартості митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості від 19.01.2022 №UA205050/2022/000005/1 з підстав ненадання декларантом решти витребуваних документів.
Позивач вважає вказане рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на запит митного органу ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» направлено доповнення від 21.12.2021 №1 до контракту №20122021 від 20.12.2021, специфікацію від 21.12.2021 №1 до контракту №20122021 від 20.12.2021 та проформу № 238 від 20.12.2021, що підтверджується електронним повідомленням від митного органу про отримання документів, що надійшли на електронну адресу декларанта, а висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, відносяться до додаткових документів, які можуть витребовуватись у декларанта виключно за умови відсутності можливості визначити митну вартість на основі документів, передбачених у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.
На думку позивача, митним органом при винесенні рішення про коригування митної вартості від 19.01.2022 №UA205050/2022/000005/1 не було спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об'єктивну можливість і спроможність декларанта визначити на підставі наданих документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 МК України.
Ухвалою суду від 08.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.37).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.41-45) позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що декларантом для митного оформлення товару в інтересах ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» подано митну декларацію №UA205050/2022/006369 на товар «Автобус туристичний, що був у використанні марка - VAN HOOL, модель - T916 ALICRON, модельний рік виготовлення - 2009, календарний рік виготовлення - 2009, кузов YE2916SH2A1M53250...», а також інвойс, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, банківський платіжний документ, що стосується товару, висновок про якісні характеристики товарів, зовнішньоекономічний договір, копія митної декларації країни відправлення, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу.
За результатом опрацювання документів поданих до митного оформлення встановлено, що дані документи містять розбіжності, а саме: в п. 5 Контракту від 20.12.2021 №20122021 (далі - Контракт) передбачено, що форма оплати визначається в кожному випадку окремо, про що зазначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту. Специфікацію не надано митному органу. Відповідно до п. 12 Контракт вважається дійсним до 31.12.2021, тобто фактично термін дії контракту закінчився ще до видачі рахунку фактури від 06.01.2022 №238. На вимогу митниці декларантом до Волинської митниці направлено проформу від 20.12.2021 №238, специфікацію №1 від 21.12.2021, доповнення №1 від 21.12.2021 до Контракту від 20.12.2021 №20122021. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що свідчить заява декларанта від 19.01.2022 без б/н.
За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 19.01.2022 №UA205050/2022/000005/1.
Вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законними та обґрунтованими. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 20.12.2021 між ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та DINARIK UNTERNEHMENSBERATUNG IMPORT-EXPORT GmbH (Німеччина, продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №20122021, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити продати товар - автобус VanHool 916SH2 з ідентифікаційним номером: YE2916SH2A1M53250, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті. Ціна контракту встановлюється в євро і становить 12000,00 євро. Відповідно до пункту 5 цього контракту оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку Покупця. Форма оплати - визначається в кожному випадку окремо, про що зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту. Усі банківські накладні витрати в країні покупця несе покупець, усі інші банківські витрати несе продавець (а.с.11-15).
21.12.2021 між ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та DINARIK UNTERNEHMENSBERATUNG IMPORT-EXPORT GmbH (Німеччина, продавець) укладено доповнення №1 до контракту купівлі-продажу №20122021 від 20.12.2021, якими внесено зміни до пункту 12 контракту, зокрема продовжено термін його дії до 31.01.2022 (а.с.16-17).
21.12.2021 сторонами контракту купівлі-продажу №20122021 від 20.12.2021 укладено специфікацію №1, якою передбачено умови оплати - передоплата в термін до 30 грудня 2021 року. Строк поставки до 20 січня 2022 року (а.с.18).
29.12.2021 позивачем на рахунок неризедента DINARIK UNTERNEHMENSBERATUNG IMPORT-EXPORT GmbH згідно контракту №20122021 від 20.12.2021 перераховано суму 12 000 євро, що підтверджується платіжним дорученням №52 (а.с.22).
Відповідно до інвойсу (KAUFVERTRAG) №238 від 06.01.2022 DINARIK UNTERNEHMENSBERATUNG IMPORT-EXPORT GmbH поставлено позивачу автобус VanHool 916SH2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с.19).
18.01.2022 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL модель згідно з довідником - T916 ALICRON - (кузов,шасі,рама) № НОМЕР_1 - загальна к-сть місць, включаючи водія - 63 - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - тип двигуна - дизель - робочий об'єм циліндрів двигуна 10518см.куб - номер двигуна -50420940562104 - потужність - 294kw - колісна формула - 4x2 - календарний рік виготовлення - 2009 - модельний рік виготовлення - 2009 - колір - білий Країна виробництва - (ВЕ) Торгівельна марка «VAN HOOL» згідно з вищевказаним контрактом, декларантом ФОП ОСОБА_1 подано до Волинської митниці митну декларацію №UA205050/2022/006369, у графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 12000,00 євро. Митна вартість становить 384 692,40 грн, яку визначено за першим методом - за ціною договору з урахуванням вартості доставки товару (а.с.47).
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №238 від 06.01.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) №А322868 від 06.01.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 19.09.2018; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжне доручення №52 від 29.12.2021; висновок експертного дослідження № 045 від 17.01.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 20122021 від 20.12.2021; договір про надання послуг митного брокера №04/09 від04.09.2020; копія митної декларації країни відправлення №MRN22DE930368882527E4 від 06.01.2022; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.014.1389-21 від 17 01 2022 та ін.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення від 18.01.2022, в якому зазначено, що пунктом 5 Контракту від 20.12.2021 №20122021 передбачено, що форма оплати визначається в кожному випадку окремо, про що зазначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту. Специфікації не було надано. Окрім того, відповідно до пункту 12 Контракту - контракт вважається дійсним до 31.12.2021, тобто фактично термін дії контракту закінчився ще до видачі рахунку фактури від 06.01.2022 №238. У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту запропоновано згідно ст.53 та ст.54 МК України в 10-ти денний термін надати: 1) специфікацію до контракту від 20.12.2021 №20122021 (відповідно до п.5 Контракту); 2) за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.62зворот).
На запит митного органу позивачем 19.01.2021 надано митному органу доповнення від 21.12.2021 №1 до контракту №20122021 від 20.12.2021, специфікацію від 21.12.2021 №1 до контракту №20122021 від 20.12.2021 та проформу № 238 від 20.12.2021, та повідомлено, що додаткові документи для підтвердження заявленої вартості більше надаватись не будуть (а.с.62).
19.01.2022 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000005/1 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2022/000083 (а.с.46, 49).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 19.01.2022 №UA205050/2022/000005/1 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містили розбіжності. А саме: п.5 Контракту від 20.12.2021 №20122021 (далі-Контракт) передбачено, що форма оплати визначається в кожному випадку окремо, про що зазначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту. Специфікації не було надано. Окрім того, відповідно до п.12 Контракту - контракт вважається дійсним до 31.12.2021, тобто фактично термін дії контракту закінчився ще до видачі рахунку фактури від 06.01.2022 №238. Згідно п.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно ст.53 та ст.54 МК України в 10-ти денний термін надати :1) специфікацію до контракту від 20.12.2021 №20122021 (відповідно до п.5 Контракту); 2) за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларантом було надано проформу від 20.12.2021 №238, специфікацію №1 від 21.12.2021, доповнення №1 від 21.12.2021 до Контракту від 20.12.2021 №20122021. Решту витребовуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві декларанта від 19.01.2022 б/н. У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, згідно ст.53 Митного кодексу України документів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об'єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу: рівень митної вартості становить 21500 євро (МД від 04.11.2021 №204020/21/282978).
20.01.2022 декларант подав митну декларацію №UA205050/2022/006682, за якою імпортований автобус випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України (а.с.48).
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України).
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами першою - п'ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - автобуса VanHool 916SH2 з ідентифікаційним номером YE2916SH2A1M53250, за основним методом (за ціною договору (контракту).
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №20122021 від 20.12.2021; специфікацію №1 від 21.12.2021; рахунок-фактуру (інвойс) від 06.01.2021 №238; проформу №238 від 20.12.2021; банківський платіжний документ, що стосуються оцінюваного товару).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.
Так, контрактом купівлі-продажу №20122021 від 20.12.2021 визначено, що загальна сума контракту становить 12000,00 євро; ціна товару становить 12000,00 євро, що відповідає вартості товару, зазначеної у рахунку-фактурі (інвойс) від 06.01.2021 №238 та проформі №238 від 20.12.2021.
Крім того, на підтвердження попередньої оплати за товар у відповідності до умов поставки декларант надав митному органу платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №52 від 29.12.2021 про оплату на адресу іноземного контрагента DINARIK UNTERNEHMENSBERATUNG IMPORT-EXPORT GmbH згідно зазначеного вище контракту коштів в сумі 12000,00 євро.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом було виявлено розбіжності у поданих документах, а саме: пунктом 5 Контракту від 20.12.2021 №20122021 передбачено, що форма оплати визначається в кожному випадку окремо, про що зазначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною контракту. Специфікації не було надано. Окрім того, відповідно до пункту 12 Контракту - контракт вважається дійсним до 31.12.2021, тобто фактично термін дії контракту закінчився ще до видачі рахунку фактури від 06.01.2022 №238, у зв'язку з чим декларанту було запропоновано подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
На вказаний запит позивачем 19.01.2021 надано митному органу доповнення від 21.12.2021 №1 до контракту №20122021 від 20.12.2021, специфікацію від 21.12.2021 №1 до контракту №20122021 від 20.12.2021 та проформу № 238 від 20.12.2021.
Так, у доповненням №1 від 21.12.2021 до контракту купівлі-продажу №20122021 від 20.12.2021 внесено зміни до пункту 12 контракту, а саме, продовжено термін його дії до 31.01.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, за умовами поставки DDU-Ковель страхування товару імпортером не передбачено, вартість транспортування входить у вартість товару.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактура (інвойс) та банківський платіжний документ.
З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Крім того, суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, відхиливши подані декларантом до митного оформлення документи. При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.
Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 19.01.2022 №UA205050/2022/000005/1 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2481,00 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення від 27.01.2022 №22 (а.с.10).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.01.2022 №UA205050/2022/000005/1.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати в сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (43016, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 43486193);
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Любомльський р-н, с.Римачі, вул.Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій