22 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4819/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо відмови в здійсненні виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, з урахуванням виплачених сум; зобов'язати відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено пенсію відповідно статті 21 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Пунктами 1, 2 Постанови №103 встановлено перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704).
Вказаний перерахунок був здійснений ГУ ПФУ у Волинській області з урахуванням розстрочки, передбаченої Постановою №103.
ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив здійснити виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої Постановою №103, з урахуванням виплачених сум, однак відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача.
Позивач, вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки невиплата належних сум пенсії в повному обсязі є втручанням у право на мирне володіння майном.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
Зазначає, що на виконання Постанови №103 пенсійним органом було перераховано пенсію позивача з 01 січня 2018 року та виплату перерахованої пенсії проведено з врахуванням порядку, встановленого даною постановою, а саме: з 01.01.2018 - 50% суми підвищення пенсії; з 01.01.2019 - 75% суми підвищення пенсії; з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії.
Після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14 серпня 2019 року №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено порядок виплати пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 року та перерахованих з 01 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови №704 здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.
Також постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» визначено порядок виплати таких пенсій з 01 січня 2020 року.
Жодних інших рішень щодо перерахунку пенсій Кабінетом Міністрів України не приймалось, жодних інших повідомлень від вищестоящих органів не надходило, а тому підстав для перерахунку пенсії немає (а.с.23-26).
Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 01.09.2018 відповідач провів перерахунок пенсії позивачу та відповідно до пункту 2 Постанови №103 проводив виплату підвищення пенсії з 01.01.2018 у розмірі 50 відсотків, з 01.01.2019 по 31.12.2019 у розмірі 75 відсотків, з 01.01.2020 - у розмірі 100 відсотків суми підвищення (а.с.28).
31.05.2022 представник позивача - адвокат Драгомирова О.М. звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з урахуванням 100% підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018 (а.с.10).
Листом від 09.06.2022 №5560-4608/Д-02/8-0300/22 відповідач повідомив, що підстави для проведення виплати пенсії з 01.01.2018 у розмірі 100% суми підвищення пенсії відсутні (а.с.11).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 Постанови №103, відповідно до якого виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верхового Суду від 09.04.2020 у справі №640/19928/18.
Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року пункти 1 та 2 Постанови №103 були чинними та не скасованими.
За таких обставин у відповідача не було правових підстав для неврахування та незастосування до спірних правовідносин чинних на той час норм пунктів 1 та 2 Постанови №103, а також здійснення у інший спосіб виплати перерахованої пенсії.
Відтак, дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо проведення виплати позивачу перерахованої відповідно до пункту 1 Постанови №103 підвищеної пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 у розмірі 50 відсотків суми підвищення пенсії та за період з 01.01.2019 по 05.03.2019 у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, не можуть вважатися протиправними, оскільки здійснення такої виплати за вказаний період проведено відповідачем на виконання пункту 2 Постанови №103, чинного до 05.03.2019.
Суд під час розгляду даної справи також враховує висновки, сформовані Верховним Судом у справі №160/3586/19.
У рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, залишеного без змін за результатами апеляційного перегляду постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020, зазначено, що у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100% суми підвищення пенсії.
Таким чином, враховуючи, що п.2 Постанови №103 втратив чинність з 05.03.2019, тому виплата позивачу пенсії в розмірі 75% суми підвищення пенсії за цим пунктом постанови з 05.03.2019 є безпідставною.
Водночас, 14.08.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова №804), якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Постанова №804 набрала чинності з 04.09.2019.
З огляду на те, що Постанова №804 набрала чинності 04.09.2019, виплата позивачу пенсії в розмірі 75% суми підвищення пенсії є безпідставною лише в період з 05.03.2019 по 03.09.2019 (включно), оскільки відповідач на підставі Постанови №804 зобов'язаний був виплачувати пенсію з врахуванням зазначеної суми підвищення пенсії, починаючи з 04.09.2019.
При цьому суд враховує, що організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначає Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 №794-VII (далі - Закон №794-VII).
За змістом ст.ст.49, 52 Закону №794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Зупинення дії акта Кабінету Міністрів України Президентом України на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України має наслідком зупинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання зупиненого акта Кабінету Міністрів України, здійснення повноважень, визначених цим актом.
Винесення Конституційним Судом України ухвали про відмову у відкритті провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України акта Кабінету Міністрів України, ухвали про припинення конституційного провадження у справі або визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України, відновлює дію цього акта.
Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
Постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 №3166-VI (далі - Закон №3166-VI).
У розумінні частини першої статті 1 Закону №3166-VI систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (ч.ч.1, 3 ст.3 Закону №3166-VI).
У частинах першій та третій статті 21 Закону №3166-VI закріплено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади.
Типове положення про територіальні органи центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.1, 2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 (далі - Положення №280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом 7 Положення №280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Таким чином, в період дії порядків виплати пенсій, затверджених Постановою №103 та Постановою №804, останні підлягали безальтернативному застосуванню відповідачем в період 2018 року, з 01.01.2019 до 05.03.2019 та з 04.09.2019 до 31.12.2019.
З огляду на ту обставину, що Постанова №804 набрала чинності 04.09.2019 та підлягала обов'язковому застосуванню відповідачем, виплата позивачу пенсії в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії є безпідставною лише в період з 05.03.2019 по 03.09.2019 включно.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що з 01.01.2018 до 04.03.2019 та з 04.09.2019 до 31.12.2019, тобто, у період дії порядків виплати пенсій, затверджених Постановою №103 та Постановою №804, останні підлягали застосуванню відповідачем. Проте, з 05.03.2019 до 03.09.2019 включно відповідач мав виплачувати позивачу пенсію, розраховану відповідно до Закону № 2262-ХІІ та Постанови №704, в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 31.05.2022 року у справі №380/2839/20.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.10.2019 у справі № 2040/6740/18 зазначив, що відповідач (ГУ ПФУ в області) повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому орган Пенсійного фонду України не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно-правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Суд відхиляє покликання позивача на постанову Верховного Суду від 30.08.2021 у справі №520/8675/18 та наголошує, що за висновками, викладеними у пункті 15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у зразковій справі №160/3586/19, у зв'язку зі скасуванням пункту 2 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, з огляду на наведене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії. Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент ухвалення рішення у цій зразковій справі дії ГУ ПФУ щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є протиправними.
Таким чином, враховуючи вищенаведений правовий висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19, встановлені фактичні обставини справи, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, а також беручи до уваги Постанову №804, яка набрала чинності 04.09.2019, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у здійсненні виплати пенсії позивачу в період з 05.03.2019 по 03.09.2019 в розмірі 100 відсотків суми підвищення та зобов'язання відповідача провести виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії позивачу за вказаний період у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).
Таким чином, за на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 496,20 грн, сплачений відповідно до квитанції.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у здійсненні виплати пенсії ОСОБА_1 в період з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року у розмірі 100 відсотків суми підвищення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року включно в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій