Номер провадження 4-с/225/4/2022
Єдиний унікальний номер судової справи 225/7369/21
(повний текст)
18 серпня 2022 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі
головуючого-судді Челюбєєва Є.В.,
за участі: секретаря судового засідання Федорцової І.С.,
представника заявника Мірянова М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни.
В обґрунтування скарги представник заявниці зазначив наступне.
На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни знаходиться виконавче провадження (ВП № 67151539) по примусовому виконанню дубліката виконавчого листа № 0512/3010/2012 виданого Дзержинським міським судом Донецької області 30.08.2021 року про стягнення солідарно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства ВТБ Банк заборгованість за договором кредиту № 2 140/08 СК від 06.06.2008р. у розмірі 221355, 63 доларів США, що за курсом НБК на дату розрахунку становить 1769295, 55 грн., комісію за обслуговування кредиту в розмірі 154206, 87 грн, пеню за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, 3% річних від суми прострочки в розмірі 18566, 17 грн та 46380, 57 грн. згідно п. 7.2. Розділу Відповідальність сторін договору про внесення змін № 3 до кредитного договору, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3433,60 грн.
13.10.2021 року приватним виконавцем Матвійчук Н.Є. відкрито зазначене виконавче провадження постановою про відкриття виконавчого провадження, копію якої скаржник отримав поштовим відправленням 27.10.2021 року, після чого отримав можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження у Автоматизованій системі виконавчого провадження, в яких міститься відсканована копія виконавчого документа.
З огляду на копію виконавчого листа вбачається, що суд ухвалюючи рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, визначив суму боргу, що підлягає стягненню в гривневому еквіваленті, але приватний виконавець, відкриваючи виконавче провадження, самостійно визначила суму боргу, розрахунок якої наведений в постанові про відкриття виконавчого провадження і дорівнює 6055086,70 (Шість мільйонів п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят шість гривень 70 копійок) грн. без будь-якого обґрунтування та посилання на нормативні документи.
При цьому, сам стягувач - ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» звертаючись до приватного виконавця Матвійчук Н.Є. просило відкрити виконавче провадження на суму заборгованості в розмірі 1991882,76 (Один мільйон дев'ятсот дев'яносто одна тисяча вісімсот вісімдесят дві гривні 76 копійок) грн., але приватний виконавець, не звертаючи уваги на заяву стягувача, провів свій розрахунок суми боргу і на теперішній час активно проводить виконавчі дії по стягненню з мене 6055086,70 (Шість мільйонів п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят шість гривень 70 копійок) грн., чим порушує права скаржника, як сторони виконавчого провадження, за захистом яких він вимушений звертатись до суду.
У зв'язку з чим, скаржник просив дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни щодо відкриття виконавчого провадження (ВП № 67151539) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості в розмірі 6055086,70 (Шість мільйонів п'ятдесят п'ять тисяч вісімдесят шість гривень 70 копійок) грн. визнати неправомірними, а постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 жовтня 2021 року по виконавчому провадженню № 67151539 скасувати.
11 листопада 2021 року ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області було відкрито провадження у справі №225/7369/21 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт». Крім того, даною ухвалою у задоволенні ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі дубліката виконавчого листа №0512/3010/2012, виданого 30.08.2021 року Дзержинським міським судом Донецької області за виконавчим провадженням ВП №67151539 - було відмовлено.
13 січня 2022 року ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Наталії Євгеніївни про зупинення провадження у справі було відмовлено.
18.08.2022 ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про зупинення провадження у справі відмовлено.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні.
Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна до судового засідання не з'явилася, про причини своєї неявки не повідомила, однак про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що проти задоволення скарги заперечує.
Приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталією Євгеніївною на адресу суду було надіслано пояснення на скаргу від 27.12.2021, у яких вона заперечувала щодо задоволення скарги у повному обсязі, просила відмовити у задоволенні скарги. У запереченнях зазначила, що судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов'язання, що існувало між сторонами, тобто, воно залишається грошовим зобов'язанням в іноземній валюті, а тому судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу.
Це означає, що боржник, виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто, на день зарахування коштів на рахунок кредитора).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.11.2017 у справі № 697/307/15-ц.
У наданих приватним виконавцем запереченнях від 27.12.2021 Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна просила стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. витрати, пов'язані з розглядом скарги, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до судового засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, однак про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду письмові заперечення №554 від 12.01.2022 на скаргу ОСОБА_1 , у яких просило у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на ті ж обставини, що і приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна у наданих нею поясненнях від 27.12.2021.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд ухвалив розглядати скаргу у відсутності приватного виконавця та стягувача.
Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Так, судом встановлено, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області у справі №0512/3010/2012 провадженні №2/225/15/2013 від 13 квітня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства “ВТБ Банк” заборгованість за договором кредиту № 2 140/08 - СК від 06.06.2008р. у розмірі 221355,63 доларів США, що за курсом НБК на дату розрахунку становить 1769295,55 грн., комісію за обслуговування кредиту в розмірі 154206,87 грн, пеню за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, 3% річних від суми прострочки в розмірі 18566,17 грн та 46380,57 грн. згідно п. 7.2. Розділу “Відповідальність сторін” договору про внесення змін № 3 до кредитного договору, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 3433,60грн.
11 серпня 2021 року ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення дублікату виконавчого листа - задоволено. Видано дублікат виконавчого листа по справі №0512/3010/2012, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь АТ «ВТБ Банк» (правонаступник - «ГЛОБАЛ СПЛІТ») заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа №0512/3010/2012 виданого Дзержинським міським судом Донецької області про стягнення з Боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь банку вказаної вище суми заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 2.140/08-СК від 06.06.2008 року.
На підставі вищезазначеного Дзержинським міським судом Донецької області було видано дублікати виконавчих листів у справі № 2/225/15/2013 (0512/3010/2012, 6/225/236/2021) від 30 серпня 2021 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства “ВТБ Банк” заборгованості за договором кредиту № 2 140/08 - СК від 06.06.2008р. у розмірі 221355,63 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 1769295,55 грн., комісію за обслуговування кредиту в розмірі 154206,87 грн, пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, 3% річних від суми прострочки в розмірі 18566,17 грн та 46380,57 грн. згідно п. 7.2. Розділу “Відповідальність сторін” договору про внесення змін № 3 до кредитного договору, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 3433,60 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни від 13.10.2021 відкрито виконавче провадження № 67151539 відносно ОСОБА_1 з виконання виконавчого листа №0512/3010/2012 від 30.08.2021, виданого Дзержинським міським судом Донецької області, якою постановлено стягнути з солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства ВТБ Банк заборгованість за договором кредиту № 2 140/08 СК від 06.06.2008р. у розмірі 221355,63 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 1769295,55 грн., комісію за обслуговування кредиту в розмірі 154206,87 грн, пеню за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, 3% річних від суми прострочки в розмірі 18566,17 грн та 46380,57 грн. згідно п. 7.2. Розділу Відповідальність сторін договору про внесення змін №3 до кредитного договору, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3433,60 грн.
21.12.2021 Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни було зупинено виконавче провадження ВП №67151539.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
З урахуванням вимог, зазначених у скарзі, а також, правовідносин, що виникли між сторонами на стадії виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що під час розгляду вказаної скарги необхідно застосувати положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 1404-VIII, в редакції, що діяла на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
Згідно з ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У зв'язку із цим згідно з п.1 ч.2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.
Як визначено у ст. 192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом ст. 524 ЦК України, грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у ст. 533 ЦК України, згідно якої грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом з тим, ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, судове рішення не може змінювати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, а отже, сума, що підлягає стягненню за виконавчим листом, обчислюється в іноземній валюті, яка конвертується в національну валюту на день здійснення платежу.
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-III від 05.04.2001, який діяв в редакції на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні богу в іноземній валюті визначені у ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, державний виконавець зобов'язаний керуватися положеннями ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», за частиною третьою якої у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку, що судове рішення не може змінювати зміст договірного зобов'язання, що існувало між сторонами, тобто, воно залишається грошовим зобов'язанням в іноземній валюті, а тому судове рішення підлягає примусовому виконанню з урахуванням особливостей, визначених статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що боржник, виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто, на день зарахування коштів на рахунок кредитора).
Аналогічні позиції викладені в постанові Верховного Суду України від 01.11.2017 у справі № 6-1063цс17, а також у постанові Верховного Суду України від 10.02.2021 у справі № 2-2340/12.
Таким чином, посилання скаржника на те, що приватним виконавцем неправомірно перераховано суму, яка підлягає стягненню, чим фактично змінено рішення суду не відповідає дійсності, зважаючи на те, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області у справі №0512/3010/2012 провадженні №2/225/15/2013 від 13 квітня 2013 року солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства “ВТБ Банк” заборгованість за договором кредиту № 2 140/08 - СК від 06.06.2008р. саме у розмірі 221355,63 доларів США, тобто, заборгованість в іноземній валюті, а не 1769295,55 грн., що зазначено в рішенні суду як еквівалент в національній валюті.
Отже, не змінюючи рішення суду, приватний виконавець правомірно зазначив, що заборгованість ОСОБА_1 складає 221355,63 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.10.2021 (дату відкриття виконавчого провадження) становить 5832499,49 грн.
При цьому, суд роз'яснює, що при погашенні суми заборгованості у національній валюті, приватний виконавець повинна брати до уваги офіційний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу (тобто, на день зарахування коштів на рахунок кредитора), оскільки, в протилежному випадку, виконання зобов'язання за судовим рішенням у національній валюті, а не у валюті кредиту, без прив'язки до офіційного курсу валют НБУ призведе до виконання судового рішення не в повному обсязі.
Отже постанова про відкриття виконавчого провадження відповідає вимогам чинного законодавства, відтак, є законною та обґрунтованою.
У виконавчому документі зазначена до стягнення сума заборгованості за кредитом у розмірі 221355,63 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.10.2021 (дату відкриття виконавчого провадження) становить 5832499,49 грн., комісію за обслуговування кредиту в розмірі 154206, 87 грн, пеню за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, 3% річних від суми прострочки в розмірі 18566,17 грн та 46380, 57 грн. згідно п. 7.2. Розділу “Відповідальність сторін” договору про внесення змін № 3 до кредитного договору, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 3433,60грн., що в загальній сумі становить 6055086,70 грн.
Отже, при відкритті виконавчого провадження приватний виконавець правильно враховував курс долара до гривні.
Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, суд вважає, що оскільки приватний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень, а постанова про відкриття виконавчого провадження є законною та обґрунтованою, правові підстави для задоволення скарги відсутні. Отже, в задоволені скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни, слід відмовити.
Що стосується вимог приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд вважає, що в цій частині вимог необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141 - 142 ЦПК України.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Таким чином, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Звернувшись до суду із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу, приватний виконавець Матвійчук Н. Є. надала договір копію договору б/н від 07.12.2021, укладений із ФОП юристом Матвійчуком Денисом Валентиновичем про надання юридичних послуг щодо захисту інтересів в судовому порядку, які замовник ОСОБА_5 зобов'язалась оплатити. Крім того, приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталією Євгеніївною було надано до суду копію акту виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 27.12.2021 до Договору від 07.12.2021, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) складає 3000,00 грн., яка складається з:
500,00 грн. - ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №67151539;
500,00 грн. усної консультації;
2000,00 грн. підготовки письмових пояснень у справі №225/7369/21.
Також до матеріалів справи долучено копію диплома спеціаліста ОСОБА_6 , який закінчив у 2002 роді Донецький національний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та здобув кваліфікацію юриста, а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію платіжного доручення про оплату юридичних послуг №3085 від 07.12.2021.
Доказів про те, що ФОП юрист ОСОБА_6 на момент надання правової допомоги приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. щодо захисту її інтересів в судовому порядку мав статус адвоката суду не надано.
Правові послуги щодо захисту інтересів в судовому порядку відповідно до статті 133 ЦПК України є професійною правничою допомогою,
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Можливості з представництва юристами інтересів клієнта у суді є обмеженими: лише у малозначних справах або через механізм самопредставництва (для юридичних осіб).
Отже, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, крім випадків, передбачених у статтях 58, 60 ЦПК України, а також захист від кримінального обвинувачення.
Поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб'єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).
Витрати на надання професійної правничої допомоги, надані юристами, які не є адвокатами, відшкодуванню не підлягають, аналогічні висновки викладені у постанові КАС ВС від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15.
Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку, визначеному частиною четвертою статті 137, частиною сьомою статті 139 та частиною третьою статті 141 ЦПК України.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), а також постанові Верховного суду від 18 липня 2022 року у справі № 234/11448/21 (провадження № 61-900св22).
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні вимог приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про відшкодування таких витрат.
Керуючись ст. 258-261,263,352,354,355,447,450,452 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни (місцезнаходження: 87545, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Перемоги, буд. 103, прим.101), стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул.. Жилянська, 5б, оф.5) про визнання дій неправомірними відмовити.
У задоволенні вимог приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя: Є.В.Челюбєєв