Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
23.08.2022м. ХарківСправа № 922/1364/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши заяву про видачу судового наказу про стягнення 86563,45 грн.
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боніта", с. Борщова
боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Родоніт-Р", м. Харків
22.08.2022 до Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боніта" надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт-Р" заборгованості за договором поставки №3 від 01.11.2018 у розмірі 86563,45 грн.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що заборгованість в сумі 86563,45 грн. виникла на підставі договору поставки №3 від 01.11.2018.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
За приписами ч.1 ст.147, ст.148 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі.
Статтею 150 ГПК України визначаються загальні вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, а також документів, які додаються до такої заяви.
Так, п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Частиною 3 статті 150 ГПК України наведено перелік документів, які мають бути додані до заяви про видачу судового наказу, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Отже, заявник повинен чітко визначити обставини та докази на яких ґрунтуються його вимоги та надати документи на їх підтвердження.
Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу в обґрунтування своїх вимог про стягнення 86563,45 грн. боргу заявник стверджує про те, що дана заборгованість виникла на підставі договору поставки №3 від 01.11.2018, вона визнана боржником, в доказ чого надано підписаний між сторонами акт звірки розрахунків.
Натомість суд зазначає, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом (аналогічна правова позиція викладена в Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 24.10.2018 у справі №905/3062/17).
Сам акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
До заяви про видачу судового наказу заявником будь-яких доказів на підтвердження інформації, відображеної у акті звірки розрахунків не надано.
Таким чином, за висновками суду заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 86563,45 грн. є необґрунтованою, оскільки з поданих матеріалів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги саме у заявленому розмірі.
Згідно із п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Оскільки в порушення вимог ч.ч. 2, 3 ст.150 ГПК України заявником визначені вимоги і обставини, на яких вони ґрунтуються, не визначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, а також до заяви не додано всіх документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, на підставі п.1 ч.1 ст.152 ГПК України у видачі судового наказу має бути відмовлено.
Заявнику роз'яснюється, що відповідно до ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.147, 148, 150, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Боніта" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт-Р" заборгованості у розмірі 86563,45 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана 23 серпня 2022 року.
Суддя О. В. Погорелова