ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.08.2022Справа № 910/17541/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп"
до 1) Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
2) Міністерства фінансів України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1) Національний банк України
2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
3) Кабінет Міністрів України
про визнання недійсними договорів
Суддя Привалов А.І.
За участі представників сторін:
від позивача: Бережной Д.С.;
від відповідача-1: Тарасенков В.В.;
від відповідача-2: Іщенко Р.А.;
від третьої особи-1: Крайдуба І.В.;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: Харчук Р.І.
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "КС Групп" з вимогами до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Міністерства фінансів України про:
- визнання недійсним договору про придбання акцій №3/2016 від 20.12.2016 року та акту приймання-передавання за договором про придбання акцій №3/2016 від 20.12.2016 року, укладеного між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" Славкіної М.А. та товариством з обмеженою відповідальністю "КС Групп", від імені якого діяв Шевченко А.М., уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію у публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк";
- визнання недійсним договору купівлі-продажу акцій банку №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016 року та акту виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу акцій банку №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016 року, що укладені між Державою в особі Міністерства фінансів України та усіма особами, які станом на 21.12.2016 року були власниками простих іменних акцій публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", від імені яких діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" Шевченко А.М. в інтересах та за рахунок якої діяло публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в частині, що стосується прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що договір про придбання акцій №3/2016 від 20.12.2016 року та договір купівлі-продажу акцій банку №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016 року порушують право власності позивача на грошові кошти, оскільки направлені на незаконне заволодіння його майна, відтак, мають бути визнані недійсними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2020 року провадження у справі №910/17541/19 закрито.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2020 року у справі №910/17541/19 скасовано. Матеріали справи №910/17541/19 передано для продовження розгляду до господарського суду міста Києва.
Згідно повторного автоматизованого розподілу справу №910/17541/19 передано на розгляд до судді Привалова А.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2020 справу №910/17541/19 було прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2020 виправлено описку в даті судового засідання, а саме зазначено: 20.08.2020.
В підготовчому засіданні 20.08.2020 суд відклав розгляд справи на 03.09.2020.
26.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов запит Північного апеляційного господарського суду міста Києва №910/17541/19/808/20 від 20.08.2020 з проханням направити матеріали справи №910/17541/19 для подальшого їх скерування разом з касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Пунктом 17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 - 8, 10, 12 - 14, 17 - 21, 31 - 33 частини першої статті 255 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали. В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи (п. 17.12 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи наведені приписи, суд дійшов висновку, що матеріали справи №910/17541/19 підлягають направленню до суду апеляційної інстанції для їх подальшого скерування до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а провадження у справі - зупиненню до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 в порядку касаційного провадження.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10.2020 касаційні скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Кабінет Міністрів України залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 у справі № 910/17541/19 - без змін.
18.11.2020 матеріали справи № 910/17541/19 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 поновлено провадження у справі № 910/17541/19 та підготовче засідання у справі призначено на 17.12.2020.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
В підготовчому засіданні 20.05.2021 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/17541/19 до судового розгляду на 24.06.2021.
В судовому засіданні 24.06.2021 суд відклав розгляд справи на 29.07.2021.
В судовому засіданні 29.07.2021 суд відклав розгляд справи на 19.08.2021.
18.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов запит Північного апеляційного господарського суду міста Києва №910/17541/19/802/21 від 17.08.2021 з проханням направити матеріали справи №910/17541/19 для подальшого їх скерування разом з касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "КС Групп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2021 суд на підставі п.17.12 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі №910/17541/19 до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 у справі №910/17541/19 в порядку касаційного провадження та повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №910/17541/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020.
Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "КС Групп" у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №910/17541/19.
Ухвалою Верховного Суду від 12.10.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ""КС Групп" у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №910/17541/19.
Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2021 повторну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КС Групп" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та про повернення судового збору, сплаченого за подання заяви про роз'яснення ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №910/17541/19 визнано зловживанням процесуальними правами та повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ""КС Групп" у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020.
23.12.2021 матеріали справи № 910/17541/19 повернуто до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 поновлено провадження у справі № 910/17541/19 та судове засідання по справі призначено на 24.02.2022.
23.02.2022 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі 3 910/17541/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/18214/19.
Водночас, указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
За наведених обставин, призначене на 24.02.2022 о 11:00 год. судове засідання з розгляду справи № 910/17541/19 не відбулося з об'єктивних причин, що не залежали від суду.
Згідно з указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 відкладено підготовче засідання без визначення дати наступного судового засідання.
Згідно з Указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З метою виконання завдань господарського судочинства, визначених у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, та зважаючи на обставини, які свідчать про появу можливості більш безпечного здійснення правосуддя у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою його місцезнаходження, суд визнав за необхідне повідомити учасників справи про час та місце наступного судового засідання у справі, яке призначено на 30.06.2022, про що постановив відповідну ухвалу від 17.05.2022.
30.06.2022 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення.
Присутній у судовому засіданні 30.06.2022 представник позивача просив задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі, подане раніше, посилаючись на те, що справа № 910/18214/19, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду є подібною до справи № 17541/19 за характером спірних правовідносин, предметом спору та фактичними обставинами, відтак висновки Великої Палати Верховного Суду щодо порядку застосування п. 7 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 590-ІХ у справі № 910/18214/19 будуть підлягати застосуванню у справі № 910/17541/19.
Представники відповідачів та третіх осіб-1,3 заперечили щодо зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що положеннями процесуального законодавства не передбачено зупинення провадження у справі на стадії судового розгляду.
Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні, оскільки воно подане після початку розгляду справи по суті.
Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки судове засідання у справі № 910/18241/19 призначене на 12.07.2022.
Суд відклав судове засідання у справі № 910/17541/19 на 18.08.2022.
17.08.2022 на електронну пошту суду з використанням електронного цифрового підпису від представника позивача надійшли клопотання про повернення до підготовчого провадження, клопотання про зупинення провадження у справі та пояснення по суті обставин справи.
Присутній у судовому засіданні 18.08.2022 представник позивача підтримав раніше подані клопотання про повернення до підготовчого провадження та про зупинення провадження у справі, посилаючись на неможливість вирішення справи № 910/17541/19 до отримання висновків Великої Палати Верховного Суду щодо порядку застосування п. 7 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 590-ІХ у справі № 910/18214/19.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні подав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі та про повернення на стадію підготовчого провадження.
Також у своїх усних поясненнях представники відповідачів та третіх осіб заперечили проти задоволення клопотань позивача, посилаючись на те, що повернення суду до стадії підготовчого провадження порушить принцип рівності всіх учасників та наділить позивача у справі невиправданими перевагами.
Крім того, учасники судового процесу зазначили, що у випадку прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/18241/19, остання може бути врахована під час перегляду справи № 910/17541/19 в апеляційному або касаційному порядку.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, судом відзначає слідуюче.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями "proprio motu", щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
На думку суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.
В свою чергу, оцінюючи правову та фактичну складність даної справи, судом, зокрема, враховано наявність обставин, що утруднюють вирішення спору по суті, та впливають на оцінку доказів і фактичних обставин у справі.
Судом встановлено, що у провадженні Верховного Суду перебуває справа №910/18214/19 за позовом Компанії Birmington Investing Inc до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", Міністерства фінансів України та Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" про визнання недійсними договору про придбання акцій від 20.12.2016 та договору купівлі-продажу акцій №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016.
Ухвалою від 24.01.2022 Верховний Суд передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №910/18214/19.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів в ухвалі зазначила, що існує виключна правова проблема, яка полягає у тлумаченні наведених ч. 3, 4 ст. 5 ГПК України, зокрема, відсутній єдиний правовий підхід у розумінні їх змісту в контексті того, чи поширюється дія вказаних положень ч. 3, 4 ст. 5 ГПК України на всі спори, які виникають за позовами учасників банку, обґрунтованими порушенням їх прав внаслідок введення процедур виведення неплатоспроможного банку з ринку, чи визначені у ч. 3, 4 ст. 5 ГПК України обмеження щодо способу захисту стосуються лише тих спорів, в яких доведено факт протиправності (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, внаслідок якого було порушено права таких учасників банку, і лише після встановлення доведеності такого факту суд може дійти висновку про наявність підстав для застосування ч. 3, 4 ст. 5 ГПК України.
Також колегія суддів в ухвалі зазначила, що на сьогодні судова практика з питань застосування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13.05.2020 №590-ІХ та ч. 3, 4 ст. 5 ГПК України в редакції вказаного Закону лише формується, колегія суддів не виключає можливість різного тлумачення судами різних юрисдикцій подібних положень процесуального законодавства, зокрема.
Отже, правовідносини у справі, яка переглядається, та у справі №910/17541/19 є подібними, оскільки наявні однакові об'єкт спору, зміст відносин (права й обов'язки сторін спору) та однакове матеріально-правове регулювання.
У відповідності до частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
За приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на наявність на розгляді Великої Палати Верховного Суду справи №910/18214/19, яка є подібною до справи № 910/17541/19, у суду наявні підстави для зупинення провадження у справі на підставі п. 7 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, за приписами ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, законодавець не передбачив можливості зупинення провадження у справі на підставі п. 7 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України на стадії судового розгляду.
Водночас, підстави для зупинення провадження у справі № 910/17541/19 виникли, починаючи з 24.01.2022, коли Верховний Суд постановив ухвалу про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №910/18214/19, тобто після закриття підготовчого провадження у справі та початку розгляду справи по суті, що унеможливлювало подання позивачем клопотання про зупинення провадження у справі на стадії підготовчого провадження.
Втім, враховуючи предмет і підстави позову, доводи сторін у справі №910/17541/19 та передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №910/18214/19, яка містить виключну правову проблему, що потребує вирішення, з метою формування єдиної правозастосовчої практики щодо підстав для застосування п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №590-ІХ, а також ст. 5 ГПК України, суд вважає про неможливість дотримання всіх засад господарського судочинства щодо ефективного, повного та всебічного вирішення спору без отримання висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №910/18214/19.
Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення в підготовче провадження для розгляду даної справи в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження та зупинення провадження у справі №910/17541/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/18214/19 і оприлюднення повного тексту судового рішення.
Керуючись ст. 182, 183, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Перейти зі стадії судового розгляду у справі №910/17541/19 до стадії підготовчого провадження.
2. Зупинити провадження у справі № 910/17541/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/18214/19 та оприлюднення повного тексту судового рішення по вказаній справі.
3. Зобов'язати учасників процесу повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
4. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі в порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений 23.08.2022.
Суддя А.І. Привалов