ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15.08.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/390/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., секретар судового засідання Феденько Н.М., за участю представника позивача Оліградського М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/390/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 273091,97 грн.
Суть спору.
ТОВ "Прикарпатенерготрейд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення 273091,97 грн заборгованості за фактично передану електричну енергію.
Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2022, для розгляду справи № 909/390/22 визначено суддю Горпинюка І.Є.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.07.2022.
27.07.2022 до суду від відповідача, електронною поштою (документ без КЕП), надійшла заява (вих. № 374/01-05/06; вх. № 9426/22) про розгляд справи у відсутності представника відповідача у справі.
Згідно приписів частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Зазначена вище заява не приймається судом до розгляду, оскільки не відповідає вимогам вказаної вище правової норми; оригінал зазначеного документа в паперовій формі до суду не надходив.
28.07.2022 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.08.2022.
10.08.2022 до суду від КНП "Коломийська ЦРЛ" Коломийської міської ради, електронною поштою (документ з КЕП), надійшла заява від 09.08.2022 (вих. № 395/01-05/06; вх. № 9426/22). У зазначеній заяві відповідач просить суд про розгляд справи за його відсутності; позов визнає в повному обсязі, проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечує.
12.08.2022, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", до суду від представника відповідача адвоката Оліградського М.В. надійшло клопотання про стягнення судових витрат (вх. № 10407/22 від 12.08.2022).
У судовому засіданні 15.08.2022 суд, за результатами розгляду справи по суті, після виходу з нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Стислий виклад позиції позивача.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача зобов'язань, що виникли з відносин постачання електричної енергії, в частині проведення оплати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позові. Також просить суд стягнути з відповідача 10200,00 грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Позиція відповідача.
Відповідач позов визнав, про що зазначив у заяві від 09 серпня 2022 р. № 395/01-05/06 (вх. № 10282/22 від 10.08.2022).
Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
18 жовтня 2021 р. між ТОВ "Прикарпатенерготрейд" (постачальник) та КНП "Коломийська ЦРЛ" КМР (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2602019.
Пунктом 1.1. договору встановлено, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Згідно п. 2.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2021 році ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія на 2021 рік) (далі - електрична енергія), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору.
Відповідно до п. 3.1. договору, строк (термін) поставки (передачі) товарів або надання послуг: по 31.12.2021р.
Матеріали справи містять заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 2602019 від 18.10.2021), відповідно до положень якої відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради, керуючись ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу на сайті електропостачальника в мережі Інтернет, приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника "Для споживачів" з відповідними персоніфікованими даними (зворот а.с. 20).
При цьому, у цій заяві визначено, що початок постачання з 18.10.2021, персоніфікованими даними споживача є ЕІС-код постачальника, як суб'єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором: 62Х8421193098977. Пунктом 5.6. договору сторони погодили, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії.
Відповідно до акта про використану електричну енергію за жовтень 2021 згідно договору № 260219 споживач (відповідач) спожив у жовтні 97795 кВт*год. електричної енергії на суму 312820,00 грн.
Представник відповідача отримав рахунок за електроенергію № 2070000219211019 від 05.11.2021 за жовтень 2021 року на суму 312820,00 грн; вхідне сальдо на 01.10.2021: 446484,86 грн, оплачено у жовтні 2021 року: 121511,92 грн, вихідне сальдо на 01.11.2021: 637792,94 грн.
Позивач покликається на те, що станом на 01.10.2021, КНП "Коломийська ЦРЛ" КМР мала перед ТОВ "Прикарпатенерготрейд" непогашену заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 446848,86 грн. згідно Договору № 260219; 324972,94 грн. з яких встановлена рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2021 у справі № 909/667/21.
У жовтні 2021 року споживачем було оплачено постачальнику за передану електричну енергію 121511,92 грн (18.10.2021 - 56 297,82 грн. та 23.10.2021 - 65 214,10 грн).
З урахуванням існуючого боргу в сумі 446848,86грн., оплати в сумі 121511,92грн. та отриманої електроенергії у жовтні 2021 р. на суму 312820,00 грн. відповідачу до 15-го листопада 2021 р. потрібно було оплатити на спецрахунок позивача 637972,94 грн. - вихідне сальдо станом на 01.11.2021р.
В порушення умов Договору (п. 5.6.) споживач не провів розрахунок за фактично передану електричну енергію на суму 637972,94грн.
Станом на 01.11.2021р. заборгованість за фактично передану електричну енергію по Договору становила 637972,94грн.
Відповідно до акта про використану електричну енергію за листопад 2021 згідно договору № 260219 споживач (відповідач) спожив у листопаді 134769 кВт*год. електричної енергії на суму 468678,17 грн.
Представник відповідача отримав рахунок за електроенергію № 2070000219211119 від 03.12.2021 за листопад 2021 р. на суму 468678,17 грн; вхідне сальдо на 01.11.2021: 637792,94 грн, оплачено у листопаді 2021 року: 0,00 грн, вихідне сальдо на 01.12.2021: 1106471,11 грн.
З врахуванням боргу за отриману електричну енергію у жовтні 2021 року на суму 637 972,94грн. та використану електроенергію у листопаді 2021р. на суму 468678,17 грн. споживачу до 15-го грудня 2021 року потрібно було оплатити на спецрахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" 1106471,11 грн. (637972,94 грн. + 468 678,17грн = 1106 471,11грн - вихідне сальдо станом на 01.12.2021).
В порушення умов Договору (п. 5.6.) відповідач, до 15-го грудня 2021 року не оплатив фактично передану електричну енергію на суму 1106471,11грн.
Станом на 01.12.2021р. заборгованість за фактично передану електричну енергію по Договору становила 1106471,11грн.
Відповідно до акта про використану електричну енергію за грудень 2021 згідно договору № 260219 споживач (відповідач) спожив у грудні 119141 кВт*год. електричної енергії на суму 414329,60 грн.
Представник відповідача отримав рахунок за електроенергію № 2070000219211219 від 21.12.2021 за грудень 2021 р. на суму 414329,60 грн; вхідне сальдо на 01.12.2021: 1106471,11 грн, оплачено у грудні 2021 року: 312820,00 грн, вихідне сальдо на 01.01.2022: 1207980,71 грн.
З урахуванням боргу за отриману електричну енергію у листопаді 2021 року на суму 1 106 471,11 грн. та використану електроенергію у грудні 2021 року на суму 414329,60 грн. споживач мав оплатити на спецрахунок постачальника 1520 800,71 грн (1106471,11грн. + 414 329,60 грн = 1520 800,71 грн).
На виконання умов Договору відповідачем у грудні 2021 року, було здійснено 5 (п'ять) платежів на загальну суму 1247708,74 грн. Відповідно станом на 15.01.2022 заборгованість за фактично передану електричну енергію по Договору становила 273091,97 грн. (1520 800,71грн - 1106471,11грн = 273091,97 грн).
Сторони склали акт звірки взаєморозрахунків, який підписано та скріплено печатками сторін, в якому сторони погодили, що станом на 09.05.2021 заборгованість відповідача перед позивачем складає 273091,97 грн.
В порушення умов договору відповідач не розрахувався за спожиту електроенергію. Сума боргу становить 273091,97 грн. Борг відповідач визнав.
Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За змістом ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникли між сторонами на підставі господарського договору, є господарсько-договірними.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо постачання електричної енергії споживачу. В порушення умов договору відповідач не провів оплату за спожиту електроенергію, в результаті чого виник борг в сумі 273091,97 грн. Борг відповідач визнав.
Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Суд встановив, що визнання позову відповідачем у даній справі не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб; приймає заяву відповідача про визнання позову та вважає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 273091,97 грн. заборгованості такими, що належать до задоволення.
Висновок суду.
В контексті наведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 4096,38 грн.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи факт визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, судовий збір в сумі 2048,19 грн (50 % від суми сплаченого позивачем судового збору) слід стягнути з відповідача на користь позивача, 2048,19 (50 % від суми сплаченого позивачем судового збору) повернути позивачу з державного бюджету. Про повернення судового збору з державного бюджету суд постановляє відповідну ухвалу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку сума судових витрат на професійну правничу допомогу в першій інстанції становить 18200,00 грн.
У клопотанні вх. № 10407/22 від 12.08.2022 та в судовому засіданні 15.08.2022 позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10200,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано такі докази (долучено до клопотання):
- договір про надання професійної правничої допомоги № 2022/27 від 06.01.2022;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги;
- свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю;
- акт приймання-передачі послуг від 27 червня 2022 р. за Договором про надання професійної правничої допомоги № 2022/27 від 06.01.2022;
платіжне доручення № 1791689292 від 22 червня 2022 р. на суму 10200,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходив із наступного.
Між адвокатом Оліградським Мирославом Васильовичем та ТОВ "Прикарпатенерготрейд", як клієнтом, укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 06.01.2022 № 2022/27 (а.с. 60-62).
На умовах цього договору адвокат зобов'язується надавати клієнту необхідну професійну правничу допомогу під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, пов'язаного з діяльністю клієнта та його посадових осіб (п. 1.1).
Ціна та порядок розрахунків визначені у розділі 3 Договору.
Представництво та захист прав та законних інтересів клієнта, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського та кримінального провадження, пов'язаного з діяльністю клієнта, відповідно до умов цього договору, здійснюється на платній основі (п. 3.1).
Для визначення умов щодо ціни та порядку розрахунків за представництво та захист прав клієнта та законних інтересів, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського та кримінального провадження, пов'язаного з діяльністю клієнта та його посадових осіб, сторони укладають додатковий правочин до цього договору (п. 3.2).
Вартість 1 людино-години роботи виконавця - 1000,00 грн. без ПДВ. Остаточний розмір витрат клієнта та фактично надані адвокатом послуги відповідно до умов цього договору підтверджуються оформленими сторонами у встановленому законодавством порядку актами приймання-передачі наданих послуг (п. 3.3).
Згідно з актом приймання-передачі послуг від 27.06.2022, який підписаний адвокатом та клієнтом, скріплений печаткою клієнта, вартість наданих послуг складає 10200,00 грн, а саме:
проведення попереднього аналізу справи (ознайомлення з матеріалами справи, збір інформації та документів) (2 год., ціна за одиницю 700,00 грн) 1 400,00 грн;
проведення розрахунків заборгованості (2 год., ціна за одиницю 700,00 грн) 1 400,00 грн;
складання позовної заяви (6 год., ціна за одиницю 700,00 грн) 4 200,00 грн;
складання процесуальних заяв (2 год., ціна за одиницю 400,00 грн) 800,00 грн;
участь адвоката в судових засіданнях суду першої інстанції (1 год., 700,00 грн) 1400,00 грн;
гонорар за прийняття рішення на користь клієнта (1 год., 1000,00 грн) 1000,00 грн.
Клієнт оплатив адвокату за професійну правничу допомогу за договором від 06.01.2022 № 2022/2027 суму 10 200,00 грн (платіжне доручення № 1791689292 від 22 червня 2022 р.).
В матеріалах справи наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Оліградського М. В. від 07.07.2017 ІФ № 001207.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно приписів частини 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У даній справі відповідач не звернувся до суду із заявою про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, відтак, підстав для зменшення суми судових витрат у суду немає.
Однак, у заяві (вих. № 395/01-05/06 від 09.08.2022; вх. № 9426/22 від 10.08.2022) представник відповідача заперечує щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18200,00 грн, як зазначено позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат. Вважає такий розмір завищеним, неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Така правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
За наведеного, зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи позицію відповідача, викладену в заяві від 09 серпня 2022 р. № 395/01-05/06 (вх. № 10282/22 від 10.08.2022), обґрунтованість та пропорційність понесених витрат відносно предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку про наявність підстав про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7400,00 грн, виходячи з такого.
Позовні вимоги у даній справі обгрунтовані порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу в частині здійснення оплати, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за фактично передану електричну енергію в розмірі 273091,97 грн.
Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності. У спорах такого характеру, судова практика, зокрема практика Верховного Суду є сталою, незмінною та поширеною, не потребує детального вивчення та аналізу. Зазначене підтверджується і тим, що представник відповідача участі в судових засіданнях не брав, подав суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника. Крім того, відповідач позов визнає, що зазначив письмово.
Підсумовуючи викладене, дослідивши акт виконаних робіт, суд встановив, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10200,00 грн є необґрунтованою та непропорційною до предмета спору, з урахуванням ціни позову - 273091,97 грн, тому зважаючи на законодавчі критерії визначення витрат на професійну правничу допомогу, заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є нерозумними, неспівмірними із складністю справи, необхідним часом для надання послуг та ціною позову, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їхнього розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Відтак, здійснюючи розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи, суд зазначає, що в договорі про надання професійної правничої допомоги № 2022/27 від 06.01.2022 не передбачений гонорар за прийняття рішення на користь клієнта (1000,00); додатковий правочин до цього договору суду не поданий.
В акті виконаних робіт позивачем зазначено, що на участь адвоката в судових засіданнях суду першої інстанції затрачено 2 години (ціна за одиницю 700,00 грн), проте судові засідання в цій справі сумарно тривали одну годину, що підтверджується протоколами судових засідань від 28.07.2022 (підготовче судове засідання) та від 15.08.2022 (розгляд справи по суті).
Також в акті виконаних робіт позивачем зазначено, що на проведення розрахунків заборгованості адвокатом затрачено - 2 години (ціна за одиницю 700,00 грн), на складання процесуальних заяв - 2 години (ціна за одиницю 400,00 грн) з урахуванням вищенаведеного, суд вважає вказаний затрачений адвокатом час завищеним.
Однак жодних розрахунків, як додаткового документа, матеріали справи не містять, з приводу процесуальних заяв то єдиною процесуальною заявою, що подавалась представником позивача є клопотання про стягнення судових витрат.
На думку суду, для кваліфікованого юриста у цій справі є достатнім 1 години (700,00 грн) на проведення розрахунків заборгованості адвокатом (без складання окремого документа) та 1 години (400,00 грн) на складання однієї процесуальної заяви - клопотання про стягнення судових витрат.
За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 7400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 75, 86, 129, 130, 178, 185, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 273091,97 грн. задовольнити.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради (вул. Мазепи, 134, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203, ідентифікаційний код юридичної особи: 25596594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (вул. Надрічна, 4-Б, м. Івано-Франківськ, 76019, ідентифікаційний код юридичної особи: 42129720) заборгованість в розмірі 273091 (двісті сімдесят три тисячі дев'яносто одна) грн 97 коп., 7400 (сім тисяч чотириста) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2048(дві тисячі сорок вісім) грн 19 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23.08.2022.
Суддя І.Є. Горпинюк