майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"22" серпня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/407/22
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Риданової Є. С.
за участю представників сторін:
від позивача: Каленюк А.В. довіреність № 388 від 09.12.2021р.
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Дочірнього підприємства "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлісекспорт"
про стягнення 36 272,86 грн
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 07.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 22 серпня 2022 о 11:00 год. у приміщенні Господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський,3/65 в залі судових засідань № 108.
Одночасно вчинено інші процесуальні дії, необхідні для проведення судового засідання у справі.
Ухвала суду від 07.07.2022 про відкриття провадження у справі № 906/407/22 оприлюднена в ЄДРСР-08.07.2022. Копію ухвали суду від 07.07.2022 про відкриття провадження у справі № 906/407/22 надіслано учасникам справи рекомендованою з повідомленням кореспонденцією з відміткою на поштовому конверті "Судова повістка".
До дати проведення судового засідання у справі 11.07.2022 до суду повернулися без вручення відповідачу копія ухвали суду від 07.07.2022 про відкриття провадження у справі з підстави: адресат відсутній за вказаною адресою. Окрім того, від відповідача до суду не надійшли в один із можливих способів (поштовим та/або електронним зв'язком на електронну пошту суду та/або через підсистему "Електронний суд") заяви /клопотання з процесуальних питань.
Приймаючи до уваги відсутність представника відповідача у першому судовому засіданні, суд дійшов висновку вирішити спір за наявними у справі документами. Мотиви суду наступні.
1. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи ( ч. 3 ст. 3 ГПК України ( надалі - Кодекс).
Таким законом є Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 05.04.2018 № 2396-VIII, у статті 26 якого передбачено, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється та лише у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, змінюється їх підсудність.
2. Інформація щодо учасників справи та предмета позову, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання тощо є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) ( ч.3 ст. 9 Кодексу).
Вимоги ч.3 ст. 9 Кодексу судом дотримано, про що зазначено в описовій частині ухвали суду.
3. Відповідно до ч.2 ст. 120 Кодексу суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Вимоги ч. ч. 2 та 4 ст. 120 Кодексу судом дотримано, про що зазначено в описовій частині ухвали суду.
3. Частина 7 ст. 9 Кодексу зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Частина 2 статті 9 Кодексу передбачає, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п.4 ч.6 статті 242 Кодексу днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду першої інстанції, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (постанова ВПВС від 25.04.18р. у справі №800/547/17, постанови КГС/ВС від 27.11.19р. у справі №913/879/17, від 21.05.20р. у справі №10/249-10/19, від 15.06.20р. у справі №24/260-23/52-б, від 25.11.21р. у справі №873/41/21 тощо).
Так, згідно п.99-2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03. 2009 р. № 270, рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
За відсутності в матеріалах справи підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог ст. 99-2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03. 2009 р. № 270, факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу суду від 07.07.2022 про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом ще станом на 11.07.2022, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (постанова КГС/ВС від 14.08.20р. у справі №904/2584/19).
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З врахуванням наведених норм процесуального закону відповідач вважається таким , що повідомлений судом належним чином про дату , час та місце проведення судового засідання у справі 22.08.2022 та несе ризик настання наслідків, пов'язаних з невчиненням процесуальних дій щодо повідомлення суду про неможливість участі представника у такому засіданні або про проведення судового засідання без участі його представника, або про відкладення судового засідання з поважних причин.
4. Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Велика Палата Верховного Суду у п.п. 6.16-6.18 постанови від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19 виклала наступну правову позицію:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина друга статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України);
- обов'язковою передумовою здійснення господарської діяльності є державна реєстрація суб'єкта господарювання, що забезпечує реалізацію принципів публічності, загальновідомості і достовірності даних про господарюючих суб'єктів; відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу підприємця, як місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем);
- здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємець вступає у повсякденні відносини з іншими суб'єктами господарської діяльності, а тому останні можуть потребувати оперативної взаємодії з підприємцем у господарській діяльності, зокрема задля проведення переговорів, співпраці у здійсненні прав та виконанні обов'язків, вчинення односторонніх правочинів, можливості обміну інформацією за договором. Звідси, зокрема, випливає обов'язок підприємця забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість звернення до підприємця письмово в розумний строк.
Зазначений обов'язок суб'єкта господарювання ( юридичної особи чи підприємця) забезпечити доступність власних контактів, у тому числі можливість отримання процесуальних документів суду випливає із змісту ст. 120 та ст. 242 ГПК України.
Справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
У позовній заяві Дочірнє підприємство "Новоград-Волинський лісгосп АПК Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлісекспорт" 27312,14грн боргу, що виник у зв'язку з невиконанням обов'язку оплатити отриманий товар та 8960,72грн пені за порушення строку виконання зазначеного обов'язку.
Фактичними підставами позову визначено Договір купівлі-продажу №67 від 05.05.2020року. Правовими підставами визначено ст.ст. 526 , 611, 655, 692 ЦК України , ст.ст. 173 , 193 ГК України.
Відповідач відзиву на позов не подав. Правом участі у змагальному процесі не скористався.
Справу розглянуто за наявними матеріалами справи на підставі ч.9 ст. 165 та ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
05 травня 2020 між ДП "Новоград-Волинський лісгосп АПК " ЖОКАП "Житомироблагроліс" (надалі - Продавець) та ТОВ "Промлісекспорт" (надалі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 67 на таких основних умовах:
- Продавець зобов'язується відпустити, а Покупець прийняти лісопродукцію, яка визначена у специфікації та сплатити за неї ціну відповідно до умов визначених у цьому договорі;
- одиниця виміру: куб.м; остаточна кількість товару складається із кількостей, вказаних в товарно-транспортних накладних;
- перелік та ціна лісопродукції , яка поставляється , вказується в специфікаціях погодження ціни , які є невід'ємною частиною договору;
- Покупець здійснює оплату за товар (за кожну партію товару) в розмірі 100% в безготівковому порядку на поточний рахунок Продавця на протязі 5 календарних днів з дати відвантаження товару (дати товарно-транспортної накладної);
- лісопродукція вважається здана Продавцем і прийнята Покупцем по кількості та якості, зазначених у супроводжувальних документах ; датою передачі Покупцю лісопродукції вважається дата одержання уповноваженими представниками Покупця лісопродукції та підписання накладних;
- кожна із Сторін даного Договору зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї даним Договором та сприяти другій Стороні у виконанні її обов'язків;
- за прострочення платежу Покупець сплачує Продавцю пеню із розрахунку: від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу 1/365 від подвійної облікової ставки НБУ по рефінансуванню , тобто згідно з положенням Закону України від 22.11.1996р. " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Додатком № 1 до Договору купівлі-продажу № 67 від 05.05.2020 сторони підписали Специфікацію № 1 погодження договірної ціни на лісопродукцію на умовах франко-проміжного складу Продавця.
Лісопродукцію на суму 12218,68грн з ПДВ Відповідачем отримано за ТТН при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серія ЖКА № 430627 від 07.05.2020, на суму 27635,60грн - за ТТН при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серія ЖКА № 430626 від 07.05.2020 , на суму 40192,86 грн - за ТТН при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серія ЖКА № 840024 від 11.05.2020. Загалом отримано лісопродукцію на суму 80047,14грн.
Відповідачем частково здійснено оплату поставленого товару , а саме 05.05.2020 на 10000,00грн, 07.05.2020 на 32735,00грн, 08.05.2020 на 10000,00грн. Загалом на суму 52735,00грн. Заборгованість склала 27312,14 грн.
Претензія Позивача від 15.11.2021 №305 про сплату залишку боргу повернулася без вручення адресату.
Окрім вимоги стягнути залишок основного боргу в сумі 27312,14грн, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за період з 15.05.2020 до 01.07.2022 ( за 778 днів прострочення) на суму 8960,72грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
1. Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною першою статті 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До виконання зобов'язання з оплати отриманого товару за Договором купівлі-продажу № 67 від 05.05.2020 застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 ГК України).
Порядок та строки оплати товару у відносинах купівлі-продажу врегульовують загальні норми ст.ст. 692 та 693 ЦК України.
Так, відповідно до ч.1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Учасник господарських відносин, що порушив майнові права іншого суб'єкта, зобов'язаний поновити їх, не чекаючи пред'явлення ним претензії чи звернення до суду (ст. 222 ГК України).
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з оплати поставленого товару у стягуваній сумі 27312,14 грн ще станом на 18.05.2020.
Право продавця підлягає судовому захисту в обраний ним спосіб захисту, який є ефективним.
2. За ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.1, 3 ст. 549 ЦК України).
У п. 11.4 Договору купівлі-продажу № 67 від 05.05.2020 сторони фактично погодили, що за порушення грошових зобов'язань за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Розмір пені, що стягується в судовому порядку, обмежений ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати) (правові позиції ВС/КГС у постановах від 28.01.2020 910/17753/18, від 20.08.2020 р. у справі 902/959/19; від 10.09.2020 у справі 916/1777/19 ).
У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України (правові позиції ВС/КГС у постановах від 20 серпня 2020 року у справі №902/959/19, від 09 березня 2021 року у справі №924/441/20).
При цьому умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст.232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/23911/16, від 22.08.2019 у справі №914/508/17, від 12 березня 2020 року у справі №907/65/18).
Оскільки сторони у Договорі купівлі-продажу № 67 від 05.05.2020 домовились, що пеня нараховується від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання, до періоду нарахування пені застосовується правило ч.6 ст. 232 ГК України.
У постанові від 09.03.2021 у справі №924/441/20 Верховний Суд дійшов висновку, що хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість строку нарахування пені, але перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.
Як встановив суду, першим днем початку періоду прострочення для розрахунку пені визначено не 18.05.2020 , а 15.05.2020 , а останнім днем - 01.07.2020, що є не вірним.
Суд перевірив розрахунок пені позивача на суму 8960,72 грн (п. 88 постанови ВПВС від 04.12.19р. у справі № 917/1739/17; постанова ОП КГСУ у складі ВС від 18.09.20р. у справі № 916/4693/15) з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України та встановив, що обґрунтований розмір пені 1 719,31 складає меншу суму, аніж заявив до стягнення Позивач. З врахуванням викладеного, позовна вимога підлягає частковому задоволенню
Так, період прострочення з 19.05.2020 - 18.11.2020 ( 184 дня)
Розрахунок суми пені здійснюється за формулою: пеня = С x 2УСД x Д : 100, деС - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення.
У стягненні 7241,41грн пені суд відмовляє.
Правило ч.1 ст.74 ГПК України зобов'язує кожну сторону довести обґрунтованість позовних вимог та заперечень проти них поданими доказами.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
Щодо розподілу судового збору
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00грн на підставі платіжного доручення № 7952 від 17.06.22р.
За наслідками розгляду справи суд покладає судовий збір на відповідача у повному обсязі на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промлісекспорт" () вул. Музейна, буд. 9, м. Коростень, Житомирська область, 11501, код ЄДРПОУ 39317291) на користь Дочірнього підприємства "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" (вул. Потапова, 9, м. Новоград-Волинський, Житомирська область, 11706, код ЄДРПОУ 30816653): 27312,14грн основного боргу, 1 719,31грн пені, 2481,00грн судового збору. Видати наказ.
3. У стягненні 7241,41грн пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 23.08.22
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати: 1- у справу, 2- позивачу (рек. з повідомл) + на ел. адресу novogradleshozapk@meta.ua 3- відповідачу (рек. з повідомл) + на ел. пошту: promles.dp@gmail.com