79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"16" серпня 2022 р. Справа № 914/3254/21
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Скрипчук О.С.
суддів Желіка М.Б.
Матущака О.І.
секретар судового засідання Лагутін В.Б.
розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» б/н від 28.06.2022 (вх.№ 01-05/1501/22 від 30.06.2022) та Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» б/н від 01.07.2022 (вх. № 01-05/1514/22 від 01.07.2022)
на рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 (повний текст рішення складено 03.06.2022, суддя Кидисюк Р.А., м.Львів)
у справі № 914/3254/21
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м.Львів
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», м. Дрогобич, Львівська область
про стягнення 307 525,32 грн заборгованості за Договором розподілу природного газу №0942008331СР016 від 01.01.2016 за період з квітня 2021 року по березень 2022 року
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», м. Дрогобич, Львівська область
до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м.Львів
про стягнення 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу
за участю представників (за первісним позовом):
від позивача: Олійник О.О.
від відповідача: Патько Н.Я.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» про стягнення 307 525,32 грн заборгованості за договором розподілу природного газу №0942008331СР016 від 01.01.2016 за період з квітня 2021 по березень 2022 року (284 660,39 грн. - основний борг, 14 780,1 грн. - пеня, 2 510,23 - 3 % річних, 5 574,60 грн. індекс інфляції) (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог б/н від 08.04.2022 (вх. № 1026/22 від 11.04.2022)) (а.с. 78, т. 2).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором розподілу природного газу № 0942008331СР016 від 01.01.2016 щодо оплати вартості послуг з розподілу природного газу. На думку позивача, враховуючи, що розподіл природного газу - це процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об'єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, відмова ПАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» від підписання актів наданих послуг та актів звіряння є безпідставною. Підставою для припинення АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» надання відповідачу послуг з розподілу природного газу за договором №0942008331СР016 від 01.01.2016 є розірвання договору розподілу природного газу. В даному випадку, договір № 0942008331СР016 від 01.01.2016 не розірвано і ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» не подавало письмової заяви про розірвання договору.
Приватне акціонерне товариство «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» звернулось до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про стягнення 10 741 503,80 грн. вартості недовідпущеного природного газу (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог б/н від 03.02.2022 (вх. № 462/22 від 07.02.2022)) (а.с. 17., т. 2).
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що судовими рішеннями у справі № 914/2692/20 встановлено неправомірну відмову АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» у відновленні газопостачання ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» в порядку, передбаченому п.6 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС, а також п.9.2 договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 №0942008331С3016. Враховуючи вказане та виходячи з приписів пп. 1 п. 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС Приватне акціонерне товариство «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» просить відшкодувати збитки, заподіяні Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» у розмірі вартості недовідпущеного природного газу, що становять 10 741 503,80 грн, які розраховувалися шляхом: 496 х 596,92 х 36,28 = 10 741 503,80 грн., де: 496 кількість днів безпідставного припинення газопостачання (з 19.09.2020 по 27.01.2022); 596,92 м3 об'єм середньодобового споживання газу за період з вересня 2019 р. по серпень 2020 р., (за 12 місяців, що передували безпідставному припиненню газопостачання); 36,28 грн ринкова вартість природного газу станом на 17.12.2021.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.05.2022:
- первісний позов задоволено частково. Суд стягнув з Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 112,98 грн заборгованості за розподіл природного газу за період з 28.01.2022 по 31.03.2022 та 1,70 грн судового збору. У частині вимог за первісним позовом про стягнення 307 412,32 грн заборгованості за розподіл природного газу з квітня 2021 по 27.01.2022, а також 14 780,10 грн пені, 2 510,23 грн 3 % річних, 5574,60 грн інфляційних втрат, відмовлено;
- зустрічний позов задоволено частково. Суд стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» 5 172 383,43 грн вартості недовідпущеного природного газу за період з 19.09.2020 по 27.01.2022 та 77585,75 грн судового збору. У частині зустрічного позову про стягнення 5 569 120,37 грн вартості недовідпущеного природного газу відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» подало апеляційну скаргу б/н від 28.06.2022 (вх.№ 01-05/1501/22 від 30.06.2022), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. Крім того, апелянт просить рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 скасувати в частині задоволення зустрічних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме, скаржник стверджує, що суд першої інстанції не врахував норми абз.1 п.9 Глави 9 Розділу VI Кодексу ГРС, згідно з якими припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу та вилучення об'єкта споживача. Апелянт посилається на правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 468/1649/20-ц.
Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення зустрічного позову, адже, позивачем за зустрічним позовом не доведено протиправної поведінки, вини АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», що є підставою для відшкодування збитків.
Також не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 Приватне акціонерне товариство «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 в частині відмови у задоволенні вимог за зустрічним позовом про стягнення 5 569 120,37 грн. вартості недовідпушеного природного газу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 5 569 120,37 грн. вартості недовідпущеного природного газу, суд першої інстанції допустив неправильне застосування (тлумачення) норм матеріального права, використавши при розрахунку збитків середню ринкову ціну природного газу, що існувала у період безпідставного припинення газопостачання, а не на день пред'явлення зустрічного позову. Приватне акціонерне товариство «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» посилається на правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 916/2740/18 щодо того що збитки визнаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приватним акціонерним товариством «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 26.07.2022, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Крім того, АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» подало до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 27.07.2022, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», оскільки товариством не доведено понесення ним реальних збитків.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2016 р. між Публічним акціонерним товариством «Львівгаз» (тепер Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»), як оператором ГРМ, та Приватним акціонерним товариством «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», як споживачем, укладено договір на розподіл природного газу №0942008331СР016 (надалі договір), шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно до умов якого, оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання згідно умов договору виконав, на підтвердження чого долучив акти наданих послуг з розподілу природного газу за період з квітня 2021 року по березень 2022 року. Дані акти та акти звіряння взаємних розрахунків підписано лише позивачем, оскільки відповідач відмовився від їх підписання без обґрунтувань причин такої відмови.
Так, судом встановлено, що 11.06.2021 позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача акти звіряння взаємних розрахунків за період з січня по травень 2021 року та акти наданих послуг згідно договору розподілу природного газу за квітень-травень 2021 року. Дані акти відповідач отримав 16.06.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.
Пізніше, 21.07.2021 позивачем направлено на адресу відповідача акти звіряння взаємних розрахунків за період з січня по червень 2021 та акт наданих послуг за червень 2021. Дані акти відповідач отримав 23.07.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.
В подальшому, 16.09.2021 позивачем направлено на адресу відповідача акти звіряння взаємних розрахунків за період з січня по серпень 2021, акти наданих послуг за липень 2021 р. та акти наданих послуг за серпень 2021 р. Дані акти відповідач отримав 18.09.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.
Також, позивач за первісним позовом стверджує, що він надав відповідачу послуги за період з вересня 2021 р. по березень 2022 р., які не оплачені, у зв'язку з чим у відповідача виникла додаткова заборгованість за розподіл природного газу в розмірі 126 604,2 грн. На підтвердження надання послуг до позовної заяви долучено копії Актів наданих послуг за відповідний період. Зазначені акти направлені засобами поштового зв'язку відповідачу, однак підписані не були.
У відповідності до положення абзацу 3 п.10 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ, Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг.
Позивач вважає, що всупереч зазначеним вище вимогам положень Кодексу відповідач акти не підписав та не надав відмови від їх підписання.
Враховуючи наведене, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 307525,32 грн заборгованості, з яких: 284 660,39 грн заборгованість за розподіл природного газу за період з квітня 2021 року по березень 2022 року, 14 780,1 грн пеня, 2 510,23 грн 3 % річних, 5574,6 грн інфляційні втрати.
Окрім цього, судом встановлено, що у серпні 2020 р. на підставі листа ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», в якому повідомлялось про призупинення виробничого процесу, представниками АТ «Львівгаз» оформлено заявку та накладено пломби на вузол обліку газу на об'єкті позивача за зустрічним позовом за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73, підстава - «зупинка виробництва», що мало наслідком припинення постачання природного газу на цей об'єкт.
ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» листом за №68 від 14.09.2020, який АТ «Львівгаз» отримало 16.09.2020, а в подальшому заявою-зверненням від 06.10.2020 вих. № 70 вимагало відновити таке газопостачання, чого здійснено не було.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.02.2021 у справі №914/2692/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 р., зобов'язано Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» відновити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкті Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Трускавецька, буд.73.
Господарським судом Львівської області у рішенні від 19.02.2021 у справі №914/2692/20 зазначено про неправомірність відмови відповідача у відновленні газопостачання на об'єкті позивача, а відтак, порушення права позивача на забезпечення відповідачем цілодобового доступу позивача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного позивачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача». Суд виходив з того в матеріалах справи відсутні докази про порушення позивачем (Приватним акціонерним товариством «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів») вимог Кодексу ГРС та договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 0942008331СР016 від 01.01.2016, адже, представниками відповідача не було складено на об'єкті позивача акта про порушення відповідно до п. 7 глави 9 розділу X Кодексу ГРС. Відтак, суд дійшов висновку про підставність визнання неправомірною відмови відповідача у відновленні газопостачання позивачу в порядку, передбаченому п.6 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС, а також п.9.2 договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 №0942008331С3016».
У зв'язку з наведеним позивач за зустрічним позовом направив відповідачу лист №24 від 24.06.2021, отриманий останнім 01.07.2021 з вимогою виконати судові рішення у справі №914/2692/20 та здійснити перерахунок наданих послуг, зокрема припинити здійснення нарахувань за послуги розподілу природного газу, а існуючу переплату, вже здійснену за 6 місяців (жовтень 2020 р. - березень 2021 р.) незаконного позбавлення газопостачання, зарахувати в якості майбутніх платежів після відновлення розподілу природного газу. Однак, даний лист залишився без відповіді.
Також, позивач за зустрічним позовом зазначив, що крім незаконного позбавлення газопостачання, 20.10.2021 АТ «Львівгаз» здійснено механічне від'єднання газових мереж ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» від газорозподільної системи на об'єкті газопостачання за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача листом № 38 від 19.11.2021 з вимогою виконати судові рішення у справі №914/2692/20 та надати інформацію про правові підстави такого від'єднання. Відповіді на вказаний лист не отримано, як і не здійснено відновлення газопостачання.
Враховуючи зазначені дії АТ «Львівгаз», а також пред'явлення первісного позову у даній справі, позивач за зустрічним позовом направив на адресу першого претензію № 40 від 16.12.2021 з вимогою здійснити відшкодування збитків у розмірі вартості недовідпущеного природного газу, що становить 1 848 231.46 грн, за період безпідставного припинення газопостачання на об'єкті з 19.09.2020. по 16.12.2021.
З огляду на прийняту судом заяву про збільшення зустрічних позовних вимог (вх.№462/22 від 07.02.2022) позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 10 741 503,80 грн. вартості недовідпущеного природного газу, використовуючи при обчисленні збитків, що є предметом спору, ринкову ціну природного газу, що існувала на день пред'явлення зустрічного позову, тобто станом на 17.12.2021., якою є 36 282,33 грн./тис. куб. м або 36,28 грн. за 1 м3 згідно з даними про середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі.
Періодом, за який позивач за зустрічним позовом просить стягнути збитки - з 19.09.2020 по 27.01.2022 (496 днів).
На підтвердження вказаного періоду до матеріалів справи долучено копії акту контрольного огляду вузла обліку від 04.09.2020, який засвідчує здійснене пломбування, тобто припинення газопостачання на об'єкті ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», а також фіксує перелік всього газоспоживаючого обладнання на такому, а також наряд-допуск № 12 про відновлення з 28.01.2022 подачі газу на об'єкт. Початок періоду нарахування 19.09.2020, визначено з огляду на встановлену Господарським судом Львівської області неправомірність відмови відповідача у відновленні газопостачання на об'єкті позивача 18.09.2020., тобто протягом двох робочих днів після письмового звернення споживача із листом за №68 від 14.09.2020, який АТ «Львівгаз» отримало 16.09.2020.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Щодо первісного позову.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30 вересня 2015 року, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Частиною першою статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.
Оператор газорозподільної системи - це суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;
Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Так, відповідно до п. 6.6. договором розподілу природного газу №0942008331СР016 від 01.01.2016, укладеного між сторонами у даній справі, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
На підтвердження надання позивачем за первісним позовом послуг з розподілу природного газу ним долучено до матеріалів справи копії Актів наданих послуг за період з квітня 2021 року по березень 2022 року, які не підписано зі сторони відповідача за первісним позовом.
Позивач за первісним позовом зазначає, що не підписання відповідачем за первісним позовом актів не може свідчити про те, що послуга з розподілу газу відповідачу не надавалась.
Крім того, позивач за первісним позовом стверджує, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу. Адже, відповідно до абз. 1 п. 9 Глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача.
Таким чином, на думку позивача за первісним позовом, згаданий пункт не ставить в залежність фактичне постачання газу споживачу з оплатою послуг розподілу такого газу.
Однак, судом встановлено, що в пункті 1.4. Типового договору розподілу природного газу (Заяви-приєднання №0942008331СР016 від 01.01.2016) міститься визначення, що послуга з розподілу природного газу послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Відповідно до п.2.1. договору за цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Пунктом 2.2. договору визначено, що обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.
Згідно з підпункт 2 пункту 7.1 розділу VII Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 оператор ГРМ зобов'язується забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та передачу належних споживачу об'ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього договору.
За приписами пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРС для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Відповідно до абзацу 3 пункту 6 глави 3 розділу І Кодексу ГРС на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об'єкта для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 19.02.2021 у справі №914/2692/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021, АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» було неправомірно відмовлено відповідачу у відновленні газопостачання на його об'єкті з 18.09.2020, протягом двох робочих днів після письмового звернення споживача із листом за №68 від 14.09.2020, який отримано 16.09.2020.
Долучений до справи акт контрольного огляду вузла обліку від 04.09.2020 засвідчує здійснене пломбування, тобто припинення газопостачання на об'єкті ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», а також фіксує перелік всього газоспоживаючого обладнання на такому.
З долученого до матеріалів справи наряду-допуску № 12 про відновлення з 28.01.2022 подачі газу вбачається, що газопостачання на об'єкт відповідача за первісним позовом відновлено 28.01.2022.
Отже, протягом періоду з 19.09.2020 по 27.01.2022 на об'єкті Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Трускавецька, буд.73, АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» було безпідставно припинено газопостачання.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Безпідставне припинення АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» газопостачання на об'єкті Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» в період з 19.09.2020 по 27.01.2022 виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача, як це визначено п. 2.2. договору.
А відтак, з огляду на вказані положення договору та винні дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» щодо відмови у поновленні газопостачання за заявою Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог щодо стягнення вартості наданих послуг з розподілу природного газу за період з 19.09.2020 по 27.01.2022.
Посилання апелянта (позивача за первісним позовом) на правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 468/1649/20-ц, судом оцінюються критично. Апеляційний суд зазначає, що правовідносини у згаданій справі і у справі, яка розглядається, не можна вважати подібними. Так, у наведеній справі припинення газопостачання відбулось з вини споживача, а у даній справі, яка розглядається, газопостачання на об'єкті споживача було припинено з вини оператора ГРМ.
Що стосується заявлених до стягнення 14 780,1 грн пені, 2 510,23 грн 3 % річних, 5574,6 грн інфляційних втрат, то слід зазначити, що до заяви про збільшення позовних вимог за первісним позовом (вх.№1026/22 від 11.04.2022) не долучено будь-якого розрахунку стягуваних сум, що позбавляє можливості перевірити правильність здійсненого нарахування, а також самостійно визначити періоди для такого нарахування. Відтак, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в позові в цій частині.
Враховуючи те, що апелянти не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісних позовних вимог щодо стягнення вартості наданих послуг з розподілу природного газу за період з 28.01.2022 по 31.03.2022, відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції в цій частині рішення суду не переглядає.
Щодо зустрічного позову.
Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Львівської області від 19.02.2021 у справі №914/2692/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021, встановлено неправомірну відмову АТ «Львівгаз» у відновленні газопостачання на об'єкті ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» в порядку, передбаченому п.6 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС. а також п.9.2 договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2016 №0942008331С3016.
Так судом встановлено, що протягом двох робочих днів з дня отримання 16.09.2020 звернення споживача №68 від 14.09.2020, (згідно з приписами п. 6 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС та п. 9.2 Типового договору), газопостачання на об'єкті позивача за зустрічним позовом мало бути відновлено, однак подачу газу було відновлено лише 28.01.2022, що засвідчено долученим до справи нарядом-допуском № 12 про відновлення з 28.01.2022. подачі газу.
Так, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до п. 8.3. договору сторони погодили, що у разі безпідставного припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу або підтвердження факту невідповідності якості та/або величини тиску природного газу на межі балансової належності об'єкта споживача оператор ГРМ відшкодовує споживачу вартість недоотриманого природного газу та/або здійснює перерахунок наданих послуг за цим договором відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС).
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС перерахунок наданих послуг Оператора ГРМ та компенсація завданих споживачу збитків здійснюються з урахуванням такого:
1) у разі безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) споживачу з вини Оператора ГРМ він відшкодовує споживачу вартість або об'єм недовідпущеного природного газу, що обчислюється, виходячи з середньодобового споживання за попередні 12 місяців (норма застосовується щодо споживачів, що не є побутовими) або планового місячного об'єму споживання (норма застосовується щодо споживачів, що є побутовими) на відповідний період за договором розподілу природного газу та з урахуванням періоду безпідставного припинення газопостачання.
2) у разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, Оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.
Апеляційний суду зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» збитків в порядку визначеному п.п. 1 п. 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС, однак, допустив неправильне тлумачення цієї правової норми щодо використання при розрахунку збитків показника - середньої ринкової ціну природнього газу, що який існував у період безпідставного припинення газопостачання, а саме - з 19.09.2020 по 27.01.2022 (17,47 грн. за 1 кв.м.), а не на день пред'явлення зустрічного позову - 17.12.2021, що становить 36,28 грн. кв.м.
Так, підпунктом 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС передбачено, що випадку безпідставного припинення оператором ГРМ газопостачання останній відшкодовує споживачу вартість/об'єм недовідпущеного природного газу. При цьому вказана норма надає споживачу альтернативу - вимагати або відшкодування вартості невідпущеного природного газу, або його об'ємів та безпосередньо встановлює механізм розрахунку - виходячи з середньодобового споживання за попередні 12 місяців (показник об'єму) та з врахуванням періоду безпідставного припинення газопостачання (кількість днів). Водночас, зазначена норма Кодексу ГРС не визначає показників, з яких має здійснюватись розрахунок, а відтак, у цій частині підлягає застосуванню положення ЦК України та ГК України.
Частинами 3, 4 статті 225 ГК України встановлено, що визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Згідно положеннями ч. 3 ст. 623 ЦК України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Зважаючи на вказане, розмір збитків - вартість недовідпущеного позивачу за зустрічним позовом природнього газу, розрахованого відповідно до пп. 1 п. 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС, становить: 496*596,92*36,28=10 741 503,80 грн., де 496 - кількість днів безпідставного припинення газопостачання - з 19.09.2020 по 27.01.2022; 596,92 кв.м. - об'єм середньодобового споживання газу за період з вересня 2019 по серпень 2020 рік (12 місяців, що передувало безпідставному припиненню газопостачання (визначено з актів приймання-передачі природного газу до договору постачання природного газу); 36,29 грн. за 1 м.куб. - ринкова вартість природного газу станом на день пред'явлення зустрічного позову, згідно з даними про середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі за посиланням: https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/medium-and-long-term-market/.
Те, що при визначенні розміру збитків має використовуватись саме ринкова ціна природного газу, що існувала на день пред'явлення зустрічного позову, є цілком закономірним, адже, згідно з підпунктом 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС компенсація завданих споживачу збитків здійснюється з урахуванням того, що у разі безпідставного припинення газопостачання споживачу з вини оператора ГРМ останній відшкодовує вартість або об'єм недовідпущеного природного газу. Отже, навіть при обранні споживачем такого виду відшкодування, як отримання об'ємів природного газу в натурі, його виконання здійснювалось би оператором ГРМ, виходячи з ринкових цін, встановлених на момент такого відшкодування, а отже й компенсація збитків шляхом стягнення вартості недовідпущеного газу має розраховуватись з використанням цін, що встановлені на момент пред'явлення вимоги споживачем, а не тих, що існували на час вчинення правопорушення оператором ГРМ. На зазначене суд першої інстанції не звернув уваги.
Апелянт (АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз») зазначає, що позивач за зустрічним позовом не довів наявності протиправної поведінки, вини АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», що є підставою для відшкодування збитків. При цьому стверджує, що не можна ототожнювати поняття «безпідставне припинення газопостачання» та «відмову у відновленні газопостачання», адже, така не означена протиправною. Крім того, в даному випадку припинення газопостачання не було безпідставне, адже було здійснено за письмовою вимогою ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів».
Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта та те, що протиправна поведінка АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» щодо неправомірної відмови у відновленні газопостачання ПрАТ «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» встановлена рішенням Господарського суду Львівської області від 19.02.2021 у справі №914/2692/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021. З моменту відмови АТ «Львівгаз» відновити газопостачання за заявою №68 від 14.09.2020, яку АТ «Львівгаз» отримало 16.09.2020, така відмова є неправомірною, адже підстава, на якій відбулось «правомірне припинення газопостачання» відпала.
Зважаючи на вказане, оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. В решті рішення суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. В задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» б/н від 28.06.2022 (вх.№ 01-05/1501/22 від 30.06.2022) відмовити.
2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» б/н від 01.07.2022 (вх. № 01-05/1514/22 від 01.07.2022) задоволити.
3. Рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 скасувати в частині відмови в задоволення зустрічного позову. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. В решті рішення суду залишити без змін:
- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» (ідентифікаційний код юридичної особи: 00291109, місцезнаходження: 82100, Львівська обл., місто Дрогобич, вул.Трускавецька, будинок 73) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (ідентифікаційний код юридичної особи: 03349039, місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Золота, 42) 112,98 грн заборгованості за розподіл природного газу за період з 28.01.2022 по 31.03.2022 та 1,70 грн судового збору.
- стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (ідентифікаційний код юридичної особи: 03349039, місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Золота, 42) на користь Приватного акціонерного товариства «Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів» (ідентифікаційний код юридичної особи: 00291109, місцезнаходження: 82100, Львівська обл., місто Дрогобич, вул.Трускавецька, будинок 73) 10 741 503,80 грн. вартості недовідпущеного природного газу, 161 122,6 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції, 125 305,20 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.08.2022.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя О.І. Матущак
Суддя М.Б. Желік