Справа №753/20702/18 Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3138/2022
Категорія: ст. 331 КПК України
15 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року стосовно обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, п.п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 332 КК України,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Чкаловськ Таджикської РСР, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 та продовжено останньому строк тримання під вартою до 13 вересня 2022 року включно.
Таке рішення суд мотивував тим, що продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду та незаконного впливу на потерпілих і свідків, запобігти яких може виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року в частині продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати, змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_7 з тримання під вартою на особисту поруку Народного депутата України 9-го скликання ОСОБА_8 .
Що стосується клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, то захисник поважність причин його пропуску обґрунтовує тим, що повний текст ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року він отримав 20 липня 2022 року.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, захисник зазначає, що під час судового розгляду ним було заявлено клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку Народного депутата України 9-го скликання ОСОБА_8 , яке судом розглянуто формально, оскільки в ухвалі не наведено вагомих аргументів на підтвердження неможливості зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Оскільки захисник не заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін кримінального провадження і таких клопотань від інших учасників кримінального провадження не надходило, колегія суддів відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК України здійснює апеляційний розгляд без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З матеріалів справи слідує, що апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 15 липня 2022 року захисник ОСОБА_6 подав 25 липня 2022 року, тобто з пропуском встановленого законом строку оскарження.
З урахуванням того, що виготовлення обґрунтованої апеляційної скарги потребує ознайомлення зі змістом оскарженого рішення, повний текст якого захисник отримав 20 липня 2022 року, колегія суддів вважає за можливе поновити захиснику строк апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції від 15 липня 2022 року.
Що стосується апеляційних вимог захисника, то колегія суддів враховує наступне.
За змістом ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу, так само як і для його продовження, є зокрема наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розглядаючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини її життя, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Зазначені вимоги кримінального процесуального закону, на переконання колегії суддів, були дотримані судом першої інстанції.
Як убачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, в провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, п.п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 332 КК України, а також інших осіб у вчиненні низки кримінальних правопорушень.
Суд першої інстанції, поставивши в судовому засіданні на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою та заслухавши з цього приводу позиції сторони обвинувачення і сторони захисту, яка в свою чергу звернулася з клопотанням про зміну ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку Народного депутата України ОСОБА_8 , дійшов висновку, що продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, впливати на потерпілих та свідків, тому відмовив у задоволенні клопотання захисника та продовжив обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 13 вересня 2022 року включно.
З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки вони не спростовані доводами апеляційної скарги.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи свій висновок щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, з огляду на стадію судового розгляду суд першої інстанції врахував характер і тяжкість висунутого йому обвинувачення та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються підвищеною суспільною небезпекою, оскільки вчинені, в тому числі із застосуванням насильства, яке призвело до незворотних наслідків у вигляді смерті людини. Взяв до уваги суд і всі дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, сімейний та майновий стан, врахувавши, що ОСОБА_7 не має громадянства, одружений та має малолітнього сина, має постійне місце проживання, але офіційно не працевлаштований і не має постійного заробітку, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий. Тому, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що обвинувачений може переховуватися від суду та ймовірність реалізації таких дій за відсутності достатніх стримуючих факторів не зменшилася.
З огляду на те, що потерпілі та свідки у цьому кримінальному провадженні, показання яких суд має сприймати безпосередньо, ще не допитувалися, з великою ймовірністю також існує ризик незаконного впливу на них.
За таких обставин є обґрунтованим висновок суду про те, що застосування менш суворішого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не запобігатиме спробам вчинити зазначені дії, а відтак у суду були відсутні достатні підстави для задоволення клопотання захисника та зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу на особисту поруку особи, що заслуговує на довіру.
Крім того, відмовляючи у задоволенні клопотання захисника, суд першої інстанції також зауважив, що Народний депутат України 9-го скликання ОСОБА_8 в судове засідання не прибув, що унеможливлює роз'яснення йому вимог ст. 180 КПК України та їх наслідків, а без виконання таких дій особиста порука не буде ефективною, з чим погоджується і колегія суддів.
Таким чином судом об'єктивно були досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження найсуворішого запобіжного заходу, а також визначає підстави для його зміни, при цьому в ухвалі наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення, яке цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного та/або обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при прийнятті судом рішення про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою колегією суддів не встановлено.
За відсутності достатніх підстав, принаймні на цій стадії судового розгляду, для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на менш суворий, апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2022 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 13 вересня 2022 року включно - без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4