22 серпня 2022 року
м. Київ
справа №289/872/22
провадження №33/824/2166/2022
Київський апеляційний суд у складі судді Кравець В.А.
за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2022 року у складі судді Мерзлого Л.В.,
якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП, за що накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Остаточний розмір адміністративного стягнення визначено у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Судом установлено, що відповідно до протоколу серії ДПР №198911 про адміністративне правопорушення від 28 травня 2022 року, водій ОСОБА_1 28 травня 2022 року о 19 год. 30 хв. в с. Веприн Радомишльського району Житомирської області по вул. Худолій, керуючи автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, перевищив швидкість, не впорався з керуванням та з'їхав на ліве узбіччя, здійснивши зіткнення з воротами домоволодіння по АДРЕСА_1 , чим порушив вимоги п. 2.3 б, п. 12.1 ПДР України
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №198912 від 28 травня 2022 року, 28 травня 2022 року о 19 год. 30 хв. в с. Веприн Радомишльського району Житомирської області по вул. М. Худолій, ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законодавством порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат тесту 2,98 %, тест № 52, з результатом якого останній погодився, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 22 липня 2022 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову суду відносно нього за частиною першою статті 130 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі в цій частині у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вказану постанову вважає незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права.
В обґрунтування вимог зазначає, що станом на 28 травня 2022 року тимчасово проживав разом з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , а місце його реєстрації: АДРЕСА_3 . Після повернення на своє місце проживання в м. Буча Київської області ОСОБА_1 звернувся з клопотанням до Радомишльського районного суду Житомирської області про визначення підсудності за Ірпінським міським судом Київської області, яке було задоволено.
Звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься заява щодо надіслання СМС повідомлення, де його номер телефону значиться як НОМЕР_2 , проте ОСОБА_1 таку заявку не писав та не підписував (а.с.13). Вказує, що в клопотанні про визначення підсудності останній вказав свій номер телефону як НОМЕР_3 .
Посилаючись на ст. 268 КУпАП зазначає про порушення його прав, так як він був позбавлений судом можливості дати пояснення, подати докази, скористатись юридичною допомогою адвоката.
Вказує, що він хворіє на цукровий діабет 2 типу з 2019 року, приймає постійно цукрознижуючі ліки, а з 2020 року ще й на змішаний багатовузловий зоб 2 ступеню. Повідомляє, що ці хвороби є гормонозалежними та суттєво реагують на стреси, а проведення на території України, а саме в м. Буча активних бойових дій, не могли не вплинути на перебіг його хвороби.
На його думку, показник алкоголю «Драгер» є надмірно завищеним, оскільки враховуючи його захворювання на цукровий діабет він не вживає спиртні напої, оскільки такі можуть викликати різкий підйом цукру в крові, що в свою чергу може спричинити кому та летальний випадок.
Зауважує на тому, що 28 травня 2022 року вжив лише пляшку пива і така кількість алкоголю не могла становити 2,98 %, а працівники поліції не пред'явили йому сертифікат на вказаний прилад «Драгер» та не запропонували письмово направленням перевірити кількість алкоголю в медичному закладі. При тому, що апелянт повідомив, що вживав лише пиво, як наслідок пережитого стресу після ексгумації напередодні родича в м. Буча. Додає копії медичної документації до апеляційної скарги, а саме: копію медичної карти амбулаторного хворого, копію результату дослідження крові, копію протоколу обстеження, копію результату дослідження на тиреотропний гормон, копію консультативного висновку ендокринолога.
Вважає, що у зв'язку з викладеним, суд порушивши вимоги процесуального закону, не вірно оцінивши докази, прийняв незаконне рішення, яке підлягає скасуванню. На його думку, розглянувши справу у відсутність ОСОБА_1 , головуючий умисно порушив норми процесуального права - ст. 268 КУпАП, позбавив його можливості скористатись його правами: давати пояснення, подавати документи, заявляти клопотання та ін.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у скарзі.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №198912 від 28 травня 2022 року вбачається, що 28 травня 2022 року о 19 год. 30 хв. в с. Веприн Радомишльського району Житомирської області по вул. М. Худолій, ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законодавством порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат тесту 2,98 проміле, тест № 52, з результатом якого останній погодився, чим порушив п. 2.9. (а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.2.9. (а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому згідно положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд послався на дані тестування на алкоголь, тест №52, яке проведене на приладі Drager, результат проведеного тесту становить 2,98 проміле та на матеріали справи в сукупності, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР №198912 від 28 травня 2022 року; відеозапис з нагрудної камери поліцейського; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапорт інспектора-чергового Відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Каменчука О.І.; розписка ОСОБА_1 про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП; розписка ОСОБА_1 про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
Відповідно до вимог вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол підписаний особою, яка його склала, та особисто ОСОБА_1 .
При цьому, протокол не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом, як і не містить жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення. Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції матеріали справи також не містять.
На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР №198912 від 28 травня 2022 року відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції №1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву у суду не викликає.
Судом було досліджено дані відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції, згідно яких працівники поліції під час розмови з ОСОБА_1 вказали ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з якими запропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній погодився без жодних зауважень щодо справності та сертифікації приладу Drager, після проходження огляду результат тесту склав 2,98 проміле.
Підстави вважати вказаний відеозапис недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.
Окрім того, як убачається з відеозапису на письмових пояснень ОСОБА_1 , останній особисто повідомив, що вживав горілку перед тим, як сісти за кермо.
Враховуючи викладене, вищезазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, що показник алкоголю «Драгер» є надмірно завищеним, оскільки ОСОБА_1 вжив лише пляшку пива і така кількість алкоголю не могла становити 2,98 %, а працівники поліції не пред'явили йому сертифікат на вказаний прилад «Драгер» та не запропонували письмово направленням перевірити кількість алкоголю в медичному закладі не заслуговують на увагу суду, оскільки є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Аргументи ОСОБА_1 , що він має захворювання на цукровий діабет, на підтвердження чого долучає до скарги копії медичної документації, а саме: копію медичної карти амбулаторного хворого, копію результату дослідження крові, копію протоколу обстеження, копію результату дослідження на тиреотропний гормон, копію консультативного висновку ендокринолога, та не вживає спиртні напої, оскільки такі можуть викликати різкий підйом цукру в крові, що в свою чергу може спричинити кому та летальний випадок, є неспроможними, оскільки не спростовують встановленого на підставі наявних у матеріалах справи доказів факту перебування його 28 травня 2022 року в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Таким чином, суд не бере до уваги вказані доводи та пояснення водія ОСОБА_1 , а розцінює їх як спробу уникнути відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вони спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 28 травня 2022 року під час подій, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, не перебував у стані алкогольного сп'яніння, апелянтом суду не надано.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта з висновками і рішенням суду першої інстанції.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
При з'ясуванні обставин щодо накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції враховує, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є грубим і досить поширеним правопорушенням, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановив.
Отже, аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 , до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення.
Таким чином, постанова суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУПАП, відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду в оскаржуваній частині - без змін.
Керуючись статтями 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 липня 2022 рокув частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУПАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено «22» серпня 2022 року.
Суддя В.А. Кравець