Апеляційне провадження № 22-ц/824/132/2022
справа № 362/5593/20
11 серпня 2022 року Київський апеляційний суд в складі:
Судді - доповідача: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
При секретарі Моторіній В.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2020 року, постановлене суддею Марчуком О.Л. по цивільній справі за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи: ОСОБА_5 , Орган опіки та піклування Васильківської районної державної адміністрації Київської області, про усиновлення,
У листопаді 2020 року заявник звернулася до суду із вказаною заявою, в обґрунтування вимог якої зазначила, що вона уклала шлюб із ОСОБА_5 , який має двох малолітніх дітей від іншої жінки, яка померла. Посилаючись на те, що вони проживають однією сім'єю та діти сприймають її як матір, просила суд усиновити їй ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2020 року заяву задоволено. Вирішено:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усиновити дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести зміни в актовий запис № 1250 від 01.07.2015 року про народження ОСОБА_6 , записавши матір'ю дитини ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усиновити дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести зміни в актовий запис № 514 від 07.03.2018 року про народження ОСОБА_7 , записавши матір'ю дитини ОСОБА_4 .
Не погодившись з рішенням суду, 12.08.2021 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити, доповнити резолютивну частину рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2020 року двома абзацами наступного змісту:
«Зберегти правовий зв'язок між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її бабою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та її дідом ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Зберегти правовий зв'язок між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її бабою ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та її дідом ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 )».
В іншій частині рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2020 року по справі № 362/5593/20 залишити без змін.
Обґрунтовують свої вимоги тим, що для зміни оскаржуваного рішення наявні підстави, зокрема неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, оскаржуваним рішенням вирішено питання про особисті немайнові та майнові права, що існують між бабою, дідом та онуками, оскільки оскаржуване рішення прийнято без вирішення питання про необхідність збереження правового зв'язку між апелянтами та дітьми. Вказують, що між ними та онучками сформувались теплі, сімейні та приязні стосунки, апелянти бажають зберегти правовий зв'язок з дітьми, ними були використані численні встановлені законом способи для відновлення спілкування з дітьми, однак через супротив батька їм довелося звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способу участі у вихованні онуків. Судом не було взято до уваги принцип дотримання найкращих інтересів дитини та порушено ст. 232 СК України.
У суді апеляційної інстанції апелянти підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, відмовити у встановленні правового зв'язку між дітьми та дідом і бабою.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що заявник ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, зареєстрована в місті Києві та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору найму (оренди) нерухомого майна від 10 вересня 2020 року (а.с. 14 - 17).
Відповідно до змісту довідки про склад сім'ї без номеру і дати Мархалівської сільської ради Васильківського району Київської області, заявник разом із своєю дитиною та ОСОБА_5 із його двома дочками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).
Заявник перебуває у шлюбі із ОСОБА_5 , спільних дітей не мають, проживають разом та мають належні умови проживання, що підтверджується відповідним Актом обстеження умов проживання від 22.10.2020 року (а.с. 22).
01 липня 2020 року між заявником і ОСОБА_5 укладено шлюб, який зареєстровано у Печерському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 619, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 01 липня 2020 року; після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_10 » (а.с. 6).
Із доданих до заяви копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 від 01 липня 2015 року та серії НОМЕР_5 від 07 березня 2018 року вбачається, що ОСОБА_5 є батьком дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 19, 20).
Біологічна матір ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 26 березня 2020 року (а.с. 13).
Відповідно до частини першої статті 208 СК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 можуть бути усиновленими.
Відповідно до довідок КНП Васильківської міської ради «Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» №№ 364, 365 від 02 листопада 2020 року, стан здоров'я дітей не перешкоджає усиновленню (а.с. 25, 26).
Також, ОСОБА_4 у встановленому законом порядку подала заяву про усиновлення (статті 223 СК України) та згідно із вимогами статті 211 СК України є особою, яка може бути усиновлювачем.
За станом здоров'я ОСОБА_4 здорова та може бути усиновлювачем, що підтверджується відповідним висновком про стан її здоров'я № 1273 від 23.09.2020 року (а.с. 7 - 8).
Довідкою серії ІАА № 2175867 Міністерства внутрішніх справі України підтверджується той факт, що ОСОБА_4 станом на 19.09.2020 року не має не знятої чи не погашеної судимості та в розшуку не перебуває (а.с. 9).
ОСОБА_4 офіційно працевлаштована в Київському національному торговельно-економічному університеті на посаді професора та має середньомісячний дохід в сумі понад 15 000 гривень щомісячно, що підтверджується відповідними довідками установи №№ 199 і 200 від 14.09.2020 року (а.с. 10, 11).
Передбачених статтею 212 СК України обставин щодо неможливості заявника бути усиновлювачем судом не встановлено.
Органом опіки та піклування надано висновок про доцільність та відповідність інтересам дітей усиновлення їх ОСОБА_4 (а.с. 23 - 24).
Відповідно до вимог статті 217 СК України, ОСОБА_5 , як батьком дітей надано згоду на їх усиновлення, яку викладено письмовою заявою від 15.09.2020 року та засвідчено нотаріусом (а.с. 21). Вказана згода ОСОБА_5 також повністю відповідає вимогам частини першої статті 220 СК України як згода другого з подружжя на усиновлення дітей одним із подружжя.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до частини другої статті 207 СК України, необхідно провести усиновлення заявником дітей свого чоловіка у їх (дітей) найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя та на підставі статті 229 СК України записати заявника у Книзі реєстрації народжень матір'ю дітей, оскільки це безумовно буде відповідати інтересам останніх.
Статтею 232 СК України врегульовано питання правових наслідків усиновлення. Так, відповідно до ч. 2 вказаної норми, якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку. Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції не залучив до розгляду справи бабу та діда дітей з боку біологічної матері.
Як визначив законодавець, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначено Сімейним кодексом України (далі - СК України).
Відповідно до ч. 2 ст.1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Згідно з ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст.7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
При усиновленні дитини за бажанням її родичів за походженням може бути збережено правовий зв'язок між ними та дитиною. Суд розглядає зазначену заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її лише за умови, якщо це відповідає інтересам дитини.
Заінтересовані особи, які звернулися до суду із заявою про збереження правового зв'язку між ними й дитиною, яка усиновлюється, мають право відповідно до ст. 265-4 ЦПК України брати участь у розгляді судом справи про усиновлення.
Як вбачається із матеріалів справи до участі у розгляді справи про усиновлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залучені не були і питання збереження правового зв'язку між дітьми дідом та бабою не вирішувалося.
Орган опіки та піклування при наданні свого висновку щодо усиновлення не висловив свою позицію щодо збереження правового зв'язку дітей із дідом та бабою по лінії померлої матері.
Заявниця ОСОБА_4 та батько дітей ОСОБА_5 заперечують проти встановлення такого зв'язку з посиланням на те, що діти не пам'ятають біологічну маму, не знають , що вона померла, а тому інформація про існування діда та баби , а також рідної мами, що померла, буде травмуючим фактором для малолітніх дітей і таке рішення може бути не в інтересах дітей, а навпаки на шкоду їм.
Дозвіл суду на збереження правових зв'язків усиновлюваного з родичами повинен бути відображений у рішенні суду про усиновлення. Такий дозвіл надає родичам померлого батька (матері), окрім іншого, й право на спілкування з усиновленою дитиною відповідно до ст..257 СК України. Відсутність вказівки про збереження правових зв'язків означає, що правовідносини усиновлюваного з родичами є припиненими.
Згідно повторного свідоцтва про народження батьками ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.92)
13.12.2013 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 був укладений шлюб. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_10 » (а.с. 93).
За таких обставин ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є дідом та бабою дітей з боку матері, яка померла, вони бажають зберегти між ними та дітьми, яких усиновлюють, правовий зв'язок.
Із вимогами про встановлення правового зв'язку із онуками вони звернулися не до суду першої інстанції, а до апеляційного суду, хоча законодавець визначив, що суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини.
Судом першої інстанції така заява не розглядалася та предметом розгляду не було дослідження питання щодо відповідності інтересам дітей встановлення такого правового зв'язку.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки питання правового зв'язку дітей, які були усиновлені, з заявниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не було розглянуто судом першої інстанції, то це питання не підлягає перегляду у суді апеляційної інстанції .
Суд апеляційної інстанції також позбавлений можливості повернути справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги повинно бути відмовлено, а рішення суду першої інстанції повинно бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 19 серпня 2022 року.
Суддя - доповідач:
Судді: