Постанова
Іменем України
10 серпня 2022 року місто Київ
Номер справи 361/7685/20
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач),
суддів: Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.
секретар судового засідання: Сіра Ю.М.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач Приватний виконавець виконавчого округу Київської області
Голяченко Іван Павлович
відповідач Державне підприємство «Сетам»
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2022 року, ухвалене у складі судді Семенюти О.Ю., в приміщенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області, повне рішення складено 07 лютого 2022 року, -
Єдиний унікальний номер справи 361/7685/20
Номер провадження 22-ц/824/8543/2022
Головуючий у суді першої інстанції Семенюта О.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції Поливач Л.Д.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. (далі - приватний виконавець Голяченко І.П.), ДП «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи, без самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_3 , про визнання недійсними електронних торгів та акта приватного виконавця. В обґрунтування позову зазначив, що 20.06.2008 між ним та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту №ML-300/266/2008, за умовами якого він отримав кредит в сумі 65180 доларів США. В цей же день між ними також був укладений договір іпотеки №PML-300/266/2008, за яким в забезпечення виконання зобов'язань кредитного договору, ОСОБА_1 передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , а також був укладений договір поруки з ОСОБА_3 за умовами якого остання поручилась за повне та своєчасне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за вищевказаним кредитним договором. В подальшому ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» уклали договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким останній прийняв право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 березня 2016 року було стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1181648,98 грн. В ході виконання виданого на підставі вказаного судового рішення виконавчого листа, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.М. 25.05.2020 було проведено опис та арешт нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності і перебуває в іпотеці ТОВ «ОТП Факторинг Україна», 22.06.2020 визначено ринкову вартість квартири, яка відповідно до звіту ТОВ «Євроексперт груп» склала 457890 грн, а 24.06.2020 вказане майно було передано на реалізацію з електронних торгів. Вказував, що перші торги призначені на 24.07.2020 не відбулися, у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів. Як наслідок стартова ціна квартири була зменшена на 20% та склала 366312 грн, що в свою чергу є порушенням п.6.4.1 укладеного договору іпотеки від 20.06.2008. У подальшому 25.08.2020 ДП «СЕТАМ» були проведені другі електронні торги з примусової реалізації цієї квартири, де переможцем торгів став ОСОБА_2 , у результаті чого за їх результатами проведення цих торгів приватним виконавцем Голяченком І.П. складено акт про реалізацію предмета іпотеки.
Позивач вказував, що при проведенні зазначених електронних торгів з реалізації іпотечного майна мало місце порушення вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та інших нормативних актів, внаслідок чого допущені порушення вплинули на результати торгів та відповідно права та законні інтереси, як позивача, так і стягувача. А саме зазначив, що спірна квартира, яка використовується позивачем як місце проживання, не могла бути примусово реалізована на підставі дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у тому числі і шляхом реєстрації права власності за ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як забезпечення виконання умови кредитного договору від 20.06.2008, укладеного в іноземній валюті. Також, в порушення вимог пункту 2 розділу VІІ Порядку проведення прилюдних торгів та статті 43 Закону України «Про іпотеку» ДП «Сетам» не здійснювало відповідну публікацію у місцевих ЗМІ про проведення торгів з реалізації його квартири, що також стало наслідком малої кількості осіб, які були зареєстровані для участі в торгах.
Оскільки вказані порушення, на переконання позивача, вплинули на кількість зареєстрованих та допущених учасників торгів, так як учасники, що спостерігали за проведенням торгів даної квартири очікували проведення повторних торгів набагато раніше, та відповідач втрачали інтерес до торгів відносно зазначеної в позові квартири. Як наслідок квартира була продана за мінімальною ціною, що менша майже на 20% від початкової вартості, у зв'язку із чим заборгованість позивача перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» залишилась непогашеною в більшій частині, чим в свою чергу було порушено права як позивача, так і стягувача за виконавчим провадженням. У зв'язку із наведеним, позивач з метою захисту свого порушеного права був змушений звернутись до суду із позовом, відповідно до вимог якого просив визнати недійсними результати електронних торгів про реалізацію предмета іпотеки від 07.09.2020 з реалізації квартири АДРЕСА_1 , а також визнати недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. про реалізацію предмета іпотеки від 07.09.2020.
02.04.2021 ОСОБА_1 подав до місцевого суду позовну заяву, де збільшив заявлені ним позовні вимоги, доповнивши позов вимогою про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на спірну квартиру згідно реєстраційного запису про право власності - 38458624, здійснену приватним нотаріусом Бориспілького міського нотаріального округу Віценко В.О. 01.10.2020, а також залучив вказаного приватного нотаріуса до кола третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що положення пункту 6.4.1 договору іпотеки №PML-300/266/2008 від 20.06.2008 щодо зниження початкової вартості ціни продажу предмета іпотеки не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки цей предмет іпотеки був реалізований приватним виконавцем на стадії примусового виконання судового рішення. Крім того, у відповідності до абзацу 15 пункту 2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна та статті 49 Закону України «Про іпотеку», ДП «СЕТАМ» було дотримано вимоги законодавства щодо строку виставлення на повторні електронні торги майна, що є предметом іпотеки та визначення вартості такого майна у розмірі 366312 грн (80% початкової вартості майна), а тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими. Залишаючи без задоволення позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції також дійшов висновку про безпідставність посилань позивача на неможливість реалізації спірної квартири на прилюдних торгах на підставі Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки позивачу на праві власності належить також і інше нерухоме майно та для проживання використовується інша нерухомість, а тому така реалізація спірної квартири не суперечить нормам зазначеного закону. Не знайшов суд також ґрунтовними посилання позивача щодо недотримання організатором торгів вимог щодо опублікування повідомлення про проведення торгів у двох місцевих газетах за місцем знаходження спірної квартири, оскільки сам по собі факт розміщення оголошення про продаж квартири в газеті, яка не розповсюджується саме в м.Борисполі Київської області, однак розповсюджується в інших районах Київської області, не може бути підставою для визнання торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Тому, пославшись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 червня 2020 року по справі №281/129/17, за відсутності відповідних доказів суд першої інстанції не убачав підстав для задоволення позову у цій справі.
Не погодившись із указаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи при вирішенні спору, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, у зв'язку із чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове, яким його позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначив, що висновки суду першої інстанції про те, що розміщення оголошення про продаж квартири у газеті, яка не розповсюджується у м.Бориспіль та розповсюджується у інших районах Київської області, не може бути підставою для визнання торгів недійсними протирічить вимогам частини третьої статті 43 Закону України «Про іпотеку». Крім того, вирішуючи спір у цій справі, місцевий суд зробив помилковий висновок про непоширення на виниклі між сторонами правовідносини Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки предмет іпотеки використовується позивачем як місце проживання та відповідно не може бути примусово реалізоване на підставі дії вказаного закону, у тому числі і шляхом реєстрації права власності за ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як забезпечення виконання позивачем умов кредитного договору від 20.06.2008, укладеного в іноземній валюті.
У липні 2022 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшов відзив приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П., у якому останній проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2022 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначив, що суд першої інстанції, вирішуючи спір у цій справі дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та звернув увагу апеляційного суду на те, що заявником не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при проведення спірних електронних торгів відбулось порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 та доказів того, що ці порушення вплинули на результат торгів.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача - Пилипенко І.П. підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд про її задоволення, посилаючись на обставини, що викладені у ній.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив суд відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення Бориспілького міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2022 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. та представник ДП «Сетам» за викликом у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись апеляційним судом у відповідності до вимог закону. При цьому, жодних заяв, або ж клопотань з приводу відкладення судового засідання від останніх на адресу суду не надходило. ДП «Сетам» своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.
Треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_3 та приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Віценко В.О. або їх представники за викликом до суду апеляційної інстанції також не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Крім того, від ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява, у якій остання просила суд розглядати справи за її відсутності, підтримавши позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. Інші треті особи своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу або будь-яких клопотань чи заяв з приводу розгляду справи не скористались.
Суд апеляційної інстанції, на підставі положень частини другої статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності вказаних осіб, оскільки їх неявка в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У відповідності до частин другої четвертої статті 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як визначено частинами першою та другою статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана ОСОБА_1 апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як було установлено судом та убачається із матеріалів справи, 20.06.2008 між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ML-300/266/2000, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 65180 дол. США. на термін до 20.06.2028 та зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором (а.с.7-11, т.1).
20.06.2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №SR-300/266/2000, за яким остання прийняла на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 всіх боргових зобов'язань перед Банком за вищевказаним кредитним договором (а.с.19, т.1).
В цей же день між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» також був укладений договір іпотеки №PML-300/266/2008, за яким в забезпечення виконання зобов'язань кредитного договору, ОСОБА_1 передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 (а.с.15-18, т.1).
27.07.2012 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким останній прийняв право вимоги, зокрема, за кредитним договором №ML-300/266/2000 від 20.06.2008, а також за договором поруки №SR-300/266/2000 від 20.06.2008 (а.с.20-28, т.1).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 22 березня 2016 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було стягнуто у солідарному порядку на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1181648,98 грн (а.с.32, т.1).
28.02.2020 приватним виконавцем Голяченком І.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61420246 з виконання виконавчого листа №199/8426/15-ц, виданого 07.09.2016 на примусове виконання вищевказаного рішення Амур-Нижньодніпровського районного судом міста Дніпропетровська (а.с.174-175, т.1).
Убачається, що 25.05.2020 приватним виконавцем Голяченком І.П. в межах виконавчого провадження №61420246 було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника - ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 (а.с.33-34, т.1).
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії постанови приватного виконавця Голяченка І.П. від 16.06.2020 у вказаному виконавчому провадженні було призначено суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №61420246 та доручено провести експертну оцінку описаного майна боржника (а.с.35, т.1).
Згідно наданої копії звіту про оцінку квартири АДРЕСА_2 , складеного 22 червня 2020 року ТОВ «Євроексперт Груп», вартість вказаної квартири на день проведення оцінки склала 457890 грн (а.с.36, т.1)
24.06.2020 приватним виконавцем було сформовано та направлено до ДП «СЕТАМ» заявку про примусову реалізацію описаного та арештованого майна боржника, а саме вищевказаної квартири з початковою вартістю у 457890 грн (а.с.37, т.1).
З роздруківок газети «Ярмарок» від 08.07.2020 та газети «Передмістя Київ» №24 (725) від 30 червня 2020 року убачається, що у них були розміщені оголошення про продаж спірної квартири, дата торгів 24.07.2020 о 09.00 год., дод. інформація https://setam.net.ua, лот №428978 (а.с.53-54, 55-56, т.2).
Зазначена інформація про продаж квартири також була розміщена на веб-сайті проведення торгів (а.с.59, т.2).
Встановлено, що 24.07.2020 ДП «СЕТАМ» було проведено перші електронні торги з примусової реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_3 за стартовою ціною 457890 грн.
Проте, відповідно до Протоколу про проведені електронні торги від 24.07.2020 №492592 перші торги (за лотом №428978) з примусової реалізації вищевказаної квартири за стартовою ціною 457890 грн. - не відбулися, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (а.с.48, т.2).
30.07.2020 ДП «СЕТАМ» повідомило позивача, стягувача та приватного виконавця про проведення других торгів, що призначені на 25.08.2020, з початковою ціною продажу майна 366312 грн (а.с.125, т.1).
Оголошення про продаж квартири на других електронних торгах було розміщено у газеті «Передмістя Київ» №32 (733) від 03.08.2020 з повідомленням про дату проведення торгів 25.08.2020 о 09.00 год. за лотом №435180 та його уцінення. Така сама інформація була розміщена у рекламно-інформаційній газеті «Ярмарок» №21 (457) від 07.08.2021 (а.с.121-122, 123-124 т.1).
Зазначена інформація про продаж квартири одночасно була розміщена на веб-сайті проведення торгів (а.с.60, т.2).
25 серпня 2020 року ДП «СЕТАМ» було проведено другі електронні торги з примусової реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_3 за стартовою ціною 366312 грн.
Відповідно до Протоколу про проведені електронні торги від 25.08.2020 за №498896, складеного ДП «СЕТАМ», другі торги (за лотом № 435180) за стартовою ціною (початкова ціна предмету іпотеки) 366312 грн. - відбулися. Переможцем торгів визначено - ОСОБА_2 (Учасник 8). Ціна реалізованого майна становила - 366312 грн, переможцем торгів сплачено гарантійний внесок в сумі 18315,60 грн., а сума коштів, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця становила 347996,40 грн (а.с.73, т.2).
07 вересня 2020 року приватним виконавцем було складено акт про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні № 61420246 (а.с.38, т.1).
З наданої суду копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №243444474 від 08.02.2021 убачається, що за ОСОБА_2 01.10.2020 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , підстава для державної реєстрації: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №765 від 01.10.2020, видане приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко В.О. (а.с.203, т.1).
Так, як правильно було зазначено судом першої інстанції у своєму рішенні спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок реалізації арештованого майна), який був чинним на час проведення електронних торгів.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі у редакції, яка була чинною на день виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження).
Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 (у редакції, яка була чинної на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок реалізації арештованого майна, Порядок) визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18) правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).
При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.
Звертаючись до суду із позовом у цій справі, позивач посилався на те, що проведені 25.08.2020 електронні торги з реалізації належної йому спірної квартири відбулись з порушеннями вимог законодавства, які полягали у протиправному уціненні виставленого на торги лоту до 80 відсотків, а також неналежну публікацією організатором торгів оголошення про їх проведення.
Як правильно установив суд першої інстанції, ДП «СЕТАМ» відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2015 року № 1885/5 «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» та Порядку реалізації арештованого майна є організатором електронних торгів та уповноважений відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Відповідно до пункту 3 Розділу III Порядку реалізації арештованого майна організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).
Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна.
Дата початку проведення електронних торгів призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.
Пунктом чотири розділу III Порядку реалізації арештованого майна визначено, що організатор проводить електронні торги (торги за фіксованою ціною), у тому числі повторні, відповідно до строків, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктами 6-9 розділу ІV Порядку реалізації арештованого майна заявці на участь в електронних торгах, поданій через Веб-сайт, Системою автоматично присвоюється унікальний реєстраційний номер та фіксуються дата і час її подання. Система забезпечує наявність у кожного зареєстрованого учасника особистого кабінету, доступ до якого здійснюється з використанням логіна та пароля такої особи. Прийом заявок на участь в електронних торгах починається з моменту розміщення інформаційного повідомлення і закінчується не раніше ніж за одну годину до початку проведення електронних торгів. Організатор забезпечує реєстрацію та допуск до електронних торгів усіх учасників, які виконали вимоги щодо реєстрації та стосовно яких надійшло підтвердження щодо надходження суми гарантійного внеску на рахунок Організатора не пізніше ніж за одну годину до дати початку проведення електронних торгів, зазначеної в інформаційному повідомленні про електронні торги. Інформація про кількість учасників електронних торгів із зазначенням унікальних реєстраційних номерів заявок оприлюднюється на Веб-сайті в інформаційному повідомленні щодо лота.
Електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години (пункт 1 розділу V Порядку реалізації арештованого майна).
Переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною (пункт 4 розділу V Порядку реалізації арештованого майна).
Якщо до часу завершення електронних торгів не надійшло жодної цінової пропозиції, електронні торги вважаються такими, що не відбулися (пункт 5 розділу V Порядку реалізації арештованого майна).
Відповідно до пункту 2 розділу VIІ Порядку реалізації арештованого реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України «Про іпотеку».
Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.
Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.
Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.
Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки відповідно до вимог статті 47 Закону України «Про іпотеку» та не пізніше наступного робочого дня надсилає його Організатору.
Протягом п'яти робочих днів з дня надходження від виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки Організатор видає цей акт переможцю електронних торгів (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.
Зменшення ціни предмета іпотеки на електронних торгах проводиться відповідно до вимог статті 49 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до вимог частини другої статті 49 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих самих умовах других прилюдних торгів, що мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціпа продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах. У разі оголошення других прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержагель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах.
Ураховуючи, що реалізація спірного предмета іпотеки була проведене на других електронних торгах за ціною 366312 грн, що становить 80 відсотків від стартової ціни лоту (457890 грн), правильним є висновок суду першої інстанції про те, що ціна продажу спірного нерухомого майна була визначена з дотриманням порядку уцінки майна, що діяв на момент проведення електронних торгів.
Водночас, правильними є висновок суду першої інстанції про безпідставність посилань позивача щодо неможливості зменшення вартості предмету іпотеки більше аніж на 10% її вартості згідно підпункту б пункту 6.4.1 договору іпотеки від 20.06.2008 за №PML-300/266/2008, оскільки вказані положення договору врегульовували між його сторонами питання позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, а продаж спірної квартири у цій справі відбувся на стадії примусового виконання судового рішення відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням окремих положень Закону України «Про іпотеку».
Законними та обґрунтованими є також висновки суду першої інстанції про відсутність при проведенні оспорюваних електронних торгів інших порушень, які вплинули на їх результат чи порушили права та законні інтереси позивача.
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 43 Закону України «Про іпотеку» організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а в разі проведення електронних торгів - також на вебсайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів, та іншу необхідну інформацію.
Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.
Обов'язок організатора прилюдних торгів друкувати в місцевих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки повідомлення про проведення таких торгів з реалізації предмета іпотеки та письмове сповіщення, в тому числі, іпотекодавця, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна закріплено також у пункті 2 розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання їх недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Об'єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19).
Судом було встановлено, що листом, направленим ДП «Сетам» 30.07.2020 №5069/08-18-20 на адреси приватного виконавця, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 , повідомлено відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів: реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів, початкова ціна продажу майна.
Як було зазначено вище, відповідно до копій оголошень, надрукованих в газетах «Ярмарок» від 08.07.2020 та від 07.08.2021, «Передмістя Київ» від 30.06.2020 та від 03.08.2020, а також на веб-сайті проведення торгів, було розміщено відомості щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 , шляхом проведення електронних торгів.
Оголошення про продаж квартири на перших та других електронних торгах було розміщено у газеті «Передмістя Київ». Зазначено, що ця газета є №1 в передмісті Києва серед безкоштовних газет. З відкритих джерел в інтернеті, а також зазначеної в газеті інформації встановлено, що безкоштовна щотижнева повноколірна газета «Передмістя Київ» виходить тиражем 100000 примірників. Розповсюдження: міста: Боярка, Ірпінь, Бровари, Вишгород, Вишневе, Коцюбинське, Бориспіль, Чабани, Гостомель. Також оголошення про продаж квартири на перших та других електронних торгах було розміщено у рекламно-інформаційній газеті «Ярмарок», яка входить до переліку ЗМІ та розповсюджується у Богуславському, Кагарлицькому, Таращанскому та Миронівському районах Київської області.
Встановлені судом першої інстанції обставини не свідчать про наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а також про порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 внаслідок проведення оспорюваних електронних торгів. Отже, наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними позивачем не доведено.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що проведені електронні торги з реалізації спірної квартири не суперечать положенням Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», виходячи з наступного.
Так, у пункті 1 Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом, не передбачав втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) цей предмет іпотеки (застави).
Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Вказаний Закон діяв до 23 вересня 2021 року і не дозволяв органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Частинами другою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Житлова нерухомість, в якому зареєстровано місце проживання особи, не завжди є місцем її фактичного проживання.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З матеріалів справи убачається, що станом на момент звернення до суду із позовом у цій справі, позивач з 2004 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , а згідно зазначеною у позовній заяві інформації місцем фактичного проживання є адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідно до наданої в матеріали справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.06.2020 позивачу на праві приватної власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_6 , у якій він зареєстрований, а також житловий будинок за адресою - АДРЕСА_5 , який використовується ним як фактичне місце проживання, про що останнім було зазначено у позовній заяві.
Отже, наданими суду доказами підтверджується той факт, що спірне іпотечне майно не використовується позивачем як місце постійного проживання.
Таким чином, вирішуючи спір у цій справі та встановивши фактичні обставин справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з цих підстав, оскільки спірна квартира не використовувалась позивачем як місце постійного проживання, а тому це нерухоме житлове майно не підпадало під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.
Будь-яких інших доводів, які б могли вплинути на суть ухваленого у справі судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Оскільки оскаржуване рішення суд залишає без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала таку апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2022 року залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 19 серпня 2022 року.
Судді Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна