ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 червня 2022 року м. Київ № 640/31542/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
доКомунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «ЖИТЛОІНВЕСТБУД - УКБ»
про застосування заходів реагування.,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «ЖИТЛОІНВЕСТБУД - УКБ» (далі по тексту - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень 5-го та 2-го поверхів шляхом зобов'язання Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд - УКБ", код ЄДРПОУ 31958324, відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити приміщень, розташованих на 5-му та 2-му поверхах за адресою: вул. Володимирська 42 у Шевченківському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Ухвалою суду від 04 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 19 травня 2022 року витребувано від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 07 червня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання про призупинення/відкладення розгляду справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами перевірки додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, про які зазначено в акті від 13.08.2021р. №1014, складеного за наслідками вказаної перевірки, виявлено порушення, що є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування.
Відповідач 06 грудня 2021 року подав відзив на позов відповідно до якого проти задоволення позову заперечує у повному обсязі з підстав того, що порушення визначенні в акті перевірки ним частково усунуті, а ті порушення, які залишилися не є такими. Що створюють очевидну, реальну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки приміщення, в якому проводився позаплановий захід спроектовано та збудовано до набрання чинності ДБН на які посилається позивач, тоді як актом державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію № 61 від 31.03.2003 року було встановлено, що будівельно - монтажні роботи виконанні згідно з проектом та виданими технічними умовами. А тому на думку відповідача ним вжитті всі заходи для усунення виявлених порушень, а також вжито дій для усунення можливих надзвичайних ситуацій, з огляду на що правових підстав для застосування до відповідача такого крайнього заходу реагування не має.
08 лютого 2022 року позивачем надано відповідь на відзив.
21 лютого 2022 року відповідачем подано додаткові пояснення стосовно позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
На підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 13.07.2021р. №681 «Про проведення планових перевірок» та посвідчення №6156 від 30.07.2021р., останнім проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «ЖИТЛОІНВЕСТБУД - УКБ» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складено акт №1014 від 13.08.2021р., яким встановлено наступні порушення:
- розділ V, глава 1, пункт 1.1. ППБУ- допускається відключення систем протипожежного захисту (оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей);
- розділ V, глава 1, пункт 1.4. ППБУ - система автоматичної пожежної сигналізації в приміщені серверної для комутаційного обладнання, влаштоване на 5-му поверсі будівлі знаходиться в непрацездатному стані.;
- розділ V, глава 1, пункт 1.2. ППБУ - приміщення серверної, для комутаційного обладнання, влаштоване на 5-му поверсі будівлі, не обладнано автоматичною системою пожежогасіння у відповідності до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».;
- розділ V, глава 1, пункт 1.1.,1.2.,1.4. ППБУ - пристрої ручного пуску (місцевого чи дистанційного) не опломбовані.;
- розділ IV, глава 2, пункт 2.18 ППБУ - не забезпечено автоматичне відключення системи вентиляції в разі спрацювання автоматичної пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-67 «Опалення, вентиляція та кондиціонування».;
- розділ V, глава 1. п. 1.2.. 1.4. ППБУ - в приміщеннях 2-го поверху будівлі, встановлені несертифіковані пожежні сповіщувачі.;
- розділ V, гл. 1, пункти 1.2.. 1.4. ППБУ - в приміщеннях 2-го поверху будівлі, де використовується комп'ютерна техніка, не встановлені димові пожежні сповіщувачі.;
- розділ V, глава 1, пункт 1.2. ППБУ - приміщення архіву та поліграфії на 2- му поверсі будівлі не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".;
- розділ III, глава 2, пункт 2.31. ППБУ - сходові клітки, коридори та проходи не забезпечені евакуаційним освітленням.;
- розділ V, глава 1, пункт 1.2. ППБУ - евакуаційні виходи не обладнані світловими покажчиками "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".;
- розділ III, глава 2, пункт 2.23. ППБУ - з приміщень 5-го поверху не передбачено два евакуаційних виходи по самостійним (окремим) шляхам евакуації, які ведуть назовні у відповідності до вимог ДБН В. 1.1-7.;
- розділ III, глава 2, пункт 2.3. ППБУ - в приміщенні архіву та серверної, для комутаційного обладнання, 5-го поверху і в приміщенні архіву 2-го поверху будівлі, перегородки не виконані протипожежними 1-го типу у відповідності до вимог ДБН В.2.2.9.;
- розділ III, глава 2, пункт 2.37 ППБУ - двері виходів до сходових клітин будівлі не виконанні суцільними або з армованим склом.;
- розділ III, глава 2, пункт 2.3. ППБУ - під час експлуатації об'єкту допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (виходи на горище не передбачено через протипожежні двері 2-го типу у відповідності до вимог ДБН В. 1.1-7).;
- розділ III, глава 2, пункт 2.16. ППБУ - на вікнах приміщень де перебувають люди, встановлені грати, які не розкриваються, розсуваються або знімаються.;
- розділ III, глава 2, пункти 2.23., 2.37. ППБУ - двері виходів до сходових клітин не обладнані пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах.;
- розділ III, глава 2, пункти 2.23., 2.37. ППБУ - на шляхах евакуації влаштовано електромагнітні запори дверей.;
- розділ III, глава 2, підпункт 2 пункт 2.37. ППБУ - допускається захаращення шляхів евакуації (коридорів та проходів) меблями, обладнанням та різними матеріалами.;
- розділ III, глава 2, пункт 2.28. ППБУ - не надано результатів іспитів зразків матеріалу покриття підлоги на шляхах евакуації (загальних коридорах поверхів), щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум'я.;
- розділ III, глава 2, пункт 2.37. ППБУ - на підлозі по шляхах евакуації 4-го поверху будівлі влаштовано поріг (виступ).;
- розділ III, глава 2, пункт 2.23. ППБУ - зменшено розміри дверей на шляхах евакуації з приміщень 4-го та 3-го поверхів будівлі (висота менше 2 м).;
- розділ III, глава 2, пункт 2.23. ППБУ - ширину сходових маршів 5-го, 4-го та 3-го поверхів будівлі виконано менше 1,2 м.;
- розділ III, глава 2, пункт 2.23. ППБУ - на шляхах евакуації влаштовані забіжні східці.;
- розділ III, глава 2, підпункт 3 п. 2.37. ППБУ - допускається замикання дверей евакуаційного виходу 1-го поверху будівлі на замки, що важко відчиняться з середини без ключа.;
- розділ III, глава 2, пункти 2.23., 2.37. ППБУ - на 5-му та 1-му поверхах будівлі відсутні двері сходових кліток.;
- розділ V, глава 2, пункт 2.2., підпункт 6 ППБУ - пожежний кран - комплект на 5-му поверсі розміщений у вбудованій шафі, не має отворів для провітрювання і не пристосований для візуального огляду його без розкривання.
- розділ V, глава 2, пункт 2.2., підпункт 4 ППБУ - на 2-му поверсі будівлі допускається використання пожежного кран -комплекту для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням.;
- розділ V, глава 2, пункт 2.2., підпункт 9 ППБУ - не надано відповідних документів щодо технічного обслуговування і перевірки на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів.;
- розділ V, глава 2, пункту 2.3., підпункт 4, ППБУ - не надано документи щодо перевірки пожежних насосів (щомісяця), щодо їх готовності до експлуатації.;
- розділ V , глава 1, пункт 1.15. ППБУ - для загального відключення силових та освітлювальних мереж приміщень архіву 5-го поверху будівлі, апарат відключення (вимикач) не встановлено поза межі (ззовні) вказаного приміщення.;
- розділ IV, глава 1, пункт 1.12. ППБУ - не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів (кабелів) за підвісними стелями.;
- розділ IV, глава 1, пункт 1.20. ППБУ - не надано протоколи проведення замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання.;
- розділ IV, глава 1, пункт 1.18. ППБУ - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами.
- розділ II, пункт 3. ППБУ - на об'єкті відповідним документом (наказ, інструкція тощо) не встановлений протипожежний режим та допускається паління на сходовій клітині між поверхами будівлі.;
- розділ III, глава 4, стаття 20, частина 1, підпункти 3,8 Кодексу цивільного захисту України - не розміщено інформацію про заходи безпеки і відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії та не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту.
У зв'язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом зупинення експлуатації його приміщення.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон 877-V).
Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закон 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Відповідно до статті 5 Закону 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.
Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.
За наявності у суб'єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.
Внесення одного й того самого суб'єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб'єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
Суб'єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. У такому разі перевірка такого суб'єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).
Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб'єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб'єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).
На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 року № 5403-VI, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Частиною другою ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві в період з 07.12.2021 року по 08.12.2021 рік проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт перевірки №1346 від 08.12.2021року.
Так, актом №1346 від 08.12.2021 року виявлені наступні порушення, які не було усунуті відповідачем згідно з акту №1014 від 13.08.2021 року.
- розділ III, глава 2, пункт 2.23. ППБУ - з приміщень 5-го поверху не передбачено два евакуаційних виходи по самостійним (окремим) шляхам евакуації, які ведуть назовні у відповідності до вимог ДБН В. 1.1-7.;
- розділ III, глава 2, пункт 2.3. ППБУ - в приміщенні архіву та серверної, для комутаційного обладнання, 5-го поверху і в приміщенні архіву 2-го поверху будівлі, перегородки не виконані протипожежними 1-го типу у відповідності до вимог ДБН В.2.2.9.;
- розділ III, глава 2, пункт 2.3. ППБУ - під час експлуатації об'єкту допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (виходи на горище не передбачено через протипожежні двері 2-го типу у відповідності до вимог ДБН В. 1.1-7).;
- розділ III, глава 2, пункт 2.16. ППБУ - на вікнах приміщень де перебувають люди, встановлені грати, які не розкриваються, розсуваються або знімаються.;
- розділ III, глава 2, пункти 2.23., 2.37. ППБУ - на шляхах евакуації влаштовано електромагнітні запори дверей.;
- розділ III, глава 2, пункт 2.23. ППБУ - зменшено розміри дверей на шляхах евакуації з приміщень 4-го та 3-го поверхів будівлі (висота менше 2 м).;
- розділ III, глава 2, пункт 2.23. ППБУ - ширину сходових маршів 5-го, 4-го та 3-го поверхів будівлі виконано менше 1,2 м.;
- розділ III, глава 2, пункт 2.23. ППБУ - на шляхах евакуації влаштовані забіжні східці.;
- розділ III, глава 2, пункти 2.23., 2.37. ППБУ - на 5-му та 1-му поверхах будівлі відсутні двері сходових кліток.;
Щодо даних порушень відповідачем зазначено наступне:
1) стосовно порушення «під час експлуатації об'єкту допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (виходи на горище не передбачено через протипожежні двері 2-го типу у відповідності до вимог ДБН В.1.1-7)», то дане порушення немає можливості усунути оскільки ДБН В.2.5-56:2014 прийнято в 2014 році, а введення будівлі відбулося відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації від 31.03.2003 року. Крім того відповідно до п.1.2 ДБН В2.5-56:2014 ці норми застосовуються під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації.
2) стосовно порушення «з приміщення 5 - го поверху не передбачено два евакуаційні виходи по самостійним (окремим) шляхам евакуації, які ведуть назовні у відповідності до вимог ДБН В.1.1-7:2014» то дане порушення немає можливості усунути оскільки ДБН В.2.5-56:2014 прийнято в 2014 році, а введення будівлі відбулося відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації від 31.03.2003 року. Крім того відповідно до п.1.2 ДБН В2.5-56:2014 ці норми застосовуються під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації.
3) стосовно порушення «під час експлуатації об'єкту допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах у відповідності до вимог ДБН В. 1.1-7.2016» то дане порушення не має можливості усунути оскільки ДБН В. 1.1-7.2016 прийнято в 2016 році, а введення будівлі відбулося відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації від 31.03.2003 році (закон не має зворотної дії у часі). Крім того відповідно до п. 1.2. ДБН В. 1.1-7.2016., ці норми застосовуються під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації.
4) стосовно порушення «на 5-му та 1-му поверхах будівлі відсутні двері сходових кліток» то дане порушення не має можливості усунути оскільки «Правила пожежної безпеки України» затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, а введення будівлі відбулося відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації від 31.03.2003 році (закон не має зворотної дії у часі).
5) стосовно порушення «на шляхах евакуації влаштовано електромагнітні запори дверей» то дане порушення не має можливості усунути оскільки «Правила пожежної безпеки України» затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, а введення будівлі відбулося відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації від 31.03.2003 році (закон не має зворотної дії у часі).
6) стосовно порушення «зменшено розмір дверей на шляхах евакуації з приміщень 4-го та 3-го поверхів будівлі» - то дане порушення не має можливості усунути оскільки «Правила пожежної безпеки України» затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, а введення будівлі відбулося відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації від 31.03.2003 році (закон не має зворотної дії у часі).
7) стосовно порушення «ширина сходових маршів 5-го, 4-го та 3-го поверхів будівлі виконано менше 1,2 м.» то дане порушення не має можливості усунути оскільки «Правила пожежної безпеки України» затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, а введення будівлі відбулося відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації від 31.03.2003 році (закон не має зворотної дії у часі).
8) стосовно порушення «на шляхах евакуації влаштовані запобіжні східці» - дане порушення не має можливості усунути оскільки «Правила пожежної безпеки України» затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, а введення нашої будівлі відбулося відповідно до Акту готовності об'єкта до експлуатації від 31.03.2003 році (закон не має зворотної дії у часі).
Щодо порушення, що на вікнах приміщень де перебувають люди встановлені грати, які не розкриваються, розсуваються або знімаються відповідач зазначив, що воно усунуте, та надав фотокопії, що підтверджується матеріалами справи.
Також, суд зазначає, що відповідно до п.1.1 ДБН В. 1.1- 7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», які набрали чинності з 01.01.2017 року, ці норми встановлюють загальні вимоги пожежної безпеки до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, що спрямовані на обмеження поширення пожежі між будинками, обмеження поширення пожежі в будинках; забезпечення безпечної евакуації людей; забезпечення гасіння пожежі та проведення рятування людей під час пожежі; застосування систем протипожежного захисту.
Пунктом 1.2 розділу «Сфера застосування» Державних будівельних норм «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» ДБН В. 1.1-7:2016 встановлено, що ці норми застосовуються під час проектування і будівництва будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації (витяг з державних будівельних норм додається).
Таким чином, ДБН В. 1.1-7:2016 застосовуються лише до вищевказаних об'єктів, які проектуються, будуються, реконструюються, або щодо яких здійснюється капітальний ремонт, технічне переоснащення та реставрація.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію № 61 від 31.03.2003 року, Державною технічною комісією, у складі якої також був наявний як орган Державного пожежного нагляду так і орган Державного архітектурно-будівельного контролю, які оглядом об'єкта встановили, що будівельно-монтажні роботи виконані згідно з проектом та виданими технічними умовами. Комісією підтверджено відповідність закінченого будівництва об'єкта проектній документації вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, та підтверджено його готовність до експлуатації. Розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 781 від 21.05.2003 року прийнято акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію № 61 від 31.03.2003 року Києві, вул. Володимирська, 42.
Оскільки об'єкт будівництва прийнято в експлуатацію ще у 2003 році, а зазначені державні будівельні норми набули чинності з 01.06.2017 року, то їх дія не може розповсюджуватися на цей об'єкт, щодо якого не здійснюється ні проектування, ні будівництво, ні реконструкція, ні капітальний ремонт, ні технічне переоснащення або реставрація.
Крім того, «Правила пожежної безпеки України» затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, також прийнятті після прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію.
Згідно з ст.58 Конституції України, якою встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з тим, суд зауважує, що поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства, будівлі та відвідувачів від можливої небезпеки. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.
Однак позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на Комунальному підприємстві з питань будівництва житлових будинків «ЖИТЛОІНВЕСТБУД - УКБ» створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Вказаних обставин позивачем не було доведено.
Суд зауважує, що позивачем не надано жодного доказу, оцінки матеріалів та відомостей, стосовно пояснень відповідача щодо усунення порушень, зокрема ухвалою суду витребовувалися додаткові пояснення, однак станом на дату прийняття рішення по справі, відповідь не надійшла. У відповіді на відзив та поясненнях по суті справи ГУ ДСНС у м. Києві наголошує, що належним доказом усунення всіх наявних в акті перевірки порушень є лише результати (повторної) перевірки, в ході проведення якої посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Так, положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Це свідчить про те, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.
Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.
Отже, в разі якщо правовідносини між суб'єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.
В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.
За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 826/13895/16 та у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 року у справі №640/3180/20.
Таким чином, суд оцінює як акти позивача, складені за результатами контрольного заходу і в яких зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень.
У той же час, позивачем не доведено обґрунтованості обрання такого заходу як повне зупинення експлуатації (роботи) та ступінь загрози життю та здоров'ю громадян, з урахуванням виявлених у ході перевірки порушень, з урахуванням повторної перевірки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, які не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, вул. Володимирська 13, місто Київ, код ЄДРПОУ 38620155) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Амельохін