ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 червня 2022 року м. Київ № 640/24733/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
прийняв до уваги наступне:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.03.2021 року №ВСЗ/611, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 8460,00 грн.. оклад за військовим званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 4970,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9691,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1269,00 грн., доплата за науковий ступень кандидата наук (5%) - 423,00 грн., доплата за вчене звання доцент або с.н.с. (5%) - 423,00 грн., премія (35%) - 2961,00 грн.; та щодо не проведення виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 100% від сум підвищення пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368):
перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на підставі довідки від 30.03.2021 року №ВСЗ/611, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 8460,00 грн., оклад за військовим званням - 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 4970,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9691,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1269,00 грн., доплата за науковий ступень кандидата наук (5%) - 423,00 грн., доплата за вчене звання доцент або с.н.с. (5%) - 423,00 грн., премія (35%) - 2961,00 грн., без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019;
виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05 березня 2019 року 100% від суми підвищення пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно не провів перерахунок пенсії після надходження довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем 25.10.2021 року до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач діяв правомірно при проведенні перерахунку пенсії позивачу оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві діяло у відповідності до законодавства, чинного на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону України № 2262-ХІІ, Постанови № 103, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 № 45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 103 від 29.01.2020).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - Відповідач або Головне управління ПФУ в м. Києві) та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХП (надалі - Закон № 2262-ХІІ).
Позивач отримав довідку від Київського міського ТЦК та СП №ВСЗ/611 від 30.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р., для перерахунку пенсії Позивача з 01.04.2019.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідну довідку також було направлено відповідачу на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2021 у справі № 640/19701/20.
Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві листом від 04.08.2021 № 20328-19634/М-02/8-2600/21повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII).
У відповідності до абзацу 1 частини 1 до статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ).
Частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведене в сукупності свідчить про те, що Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
У відповідності до частин, 1, 2 та 4 статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
У частині 18 статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зазначено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то, на переконання суду, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальні управління Пенсійного фонду України, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Суд зауважує, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 160/8324/19 колегія суддів зазначила, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року (далі по тексту - Порядок - №3-1).
Так, відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).
При цьому підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм чинного законодавства та встановлених судом обставин дозволяє дійти висновку про те, що з 05 березня 2019 року, тобто, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ.
Зазначена правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 160/8324/19 та підтримана колегією суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 червня 2020 року.
Разом з тим, суд вважає недоцільним зазначення конкретних розмірів складових грошового забезпечення у рішенні суду, оскільки спірним у цій справі є безпосередньо право позивача на перерахунок пенсії відповідно до оновленої довідки уповноваженого органу, тоді як спору щодо розмірів складових грошового забезпечення не виникало.
Щодо позовних вимог в частині обмеження виплати суми підвищення пенсії суд зазначає наступне.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 передбачено проведення виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 01.01.2018 у таких розмірах:
- з 01.01.2018 - 50 %;
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %;
- з 01.01.2020 - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Тобто, вказаним пунктом визначено порядок виплати сум підвищення перерахованої пенсії, згідно якого виплата пенсії фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 в адміністративній справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.12.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно, вказаний нормативно-правовий акти втратив чинність з 05.03.2019, і не може застосуватися відповідачем для нарахування пенсії позивачу з цієї дати.
Водночас, чинним законодавством не визначено наслідків визнання нормативно-правового акту протиправним щодо правовідносин, які мали місце під час його чинності, і для визначення цих наслідків суд керується статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права також з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 26.06.2014 по справі "Суханов та Ільченко проти України" судом зроблено висновок, що стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте, якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату в якості права на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам.
Щодо підстав втручання у право власності на визначені соціальні виплати з огляду на їх розмір суд виклав свою позицію у пунктах 52, 53 вказаного рішення, згідно яких, зокрема, суд зазначає, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Оскільки нормативно-правові акти, на підставі яких позивачу зроблено розрахунок розміру пенсії, визнані в судовому порядку протиправними, втручання у право власності позивача не може бути визнано законним.
Суд також зазначає, що хоча відповідач як суб'єкт владних повноважень, починаючи з 01.01.2018, керувався чинними нормативно-правовими актами для розрахунку розміру пенсії позивача, проте, з огляду на наступне визнання їх протиправними позивачу має бути проведено перерахунок пенсії без врахування передбачених вказаними нормативно-правовими актами обмежень.
Щодо вимоги позивача про виплату пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії без обмеження максимальним розміром.
Згідно до пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Проте рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №45, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 13.02.2008.
Відтак, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 позивач з 01.04.2019 мав право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
При цьому, судом враховується, що у 2020 році виплачувалось 100% сум підвищення пенсії.
Зокрема, відповідно до Закону України від 08.07.2011 N 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" викладено частину 5 статті 43 Закону N 2262-XII в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
В той же час, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону установлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Законом України від 24.12.2015 N 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 911-VIII) частину п'яту статті 43 Закону N 2262-XII доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії, а саме щодо обмеження максимального розміру пенсій в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 розміром 10740 гривень, застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України від 12.04.2016 N 1080-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей" статтю 43 Закону N 2262-XII після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 N 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону N 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення N 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону N 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом N 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону N 2262-XII зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто, з 20.12.2016.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі N 522/16882/17, від 06.11.2018 у справі N 522/3093/17, від 31.01.2019 у справі N 638/6363/17, від 08.08.2019 у справі N 522/3271/17, від 10.10.2019 у справі N 522/22798/17.
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 N 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону N 2262-XII слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, частина сьома статті 43 Закону N 2262-XII, в редакції Закону України від 06.12.2016 N 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017, передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, Законом N 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, норми частини сьомої статті 43 Закону N 2262-XII не відновлені, хоча й були фактично внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.
Крім того, суд зауважує, що передбачені статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обмеження пенсій максимальним розміром, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 N 3668-VI, який набрав чинності в даній частині з 01.10.2011.
Відповідно до Закону N 3668-VI, в редакції Закону N 911-VIII, було визначено, що максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону N 2262-XII не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Надаючи тлумачення наведеним нормам Закону N 3668-VI, статті 43 Закону N 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 N 7-рп/2016, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 справа N 400/2085/19 указав, що положення статті 2 Закону N 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон N 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом N 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 N 7-рп/2016 та Законом N 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону N 3668-VI.
За висновком Верховного Суду, оскільки норми Закону N 3668-VI та Закону N 2262-XII неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, відповідні положення цих законів України "явно суперечать один одному".
Аналізуючи рішення Європейського суду з прав людини в справі "Щокін проти України" від 14.10.2010, заяви N 23759/03 та N 37943/06, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 06.11.2018 у справі N 812/292/18 та від 13.02.2019 у зразковій справі N 822/524/18 щодо необхідності трактування норм законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, на користь особи, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 справа N 400/2085/19 висловив правову позицію, за якою застосуванню підлягають норми Закону N 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 N 7-рп/2016, а не норми Закону N 3668-VI, тому обмеження органом Пенсійного фонду України максимального розміру пенсії особі, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом N 2262-XII, є протиправним.
У відзиві на позов відповідач заперечив щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру. З цієї позиції можна зробити висновок, що після визнання за позивачем права на перерахунок пенсії виходячи з відсоткового розміру основної суми від грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, відповідачем буде здійснено такий перерахунок пенсії з обмеженням її граничним розміром.
Тобто, перерахунок пенсії з обмеженням її граничним розміром, змусить позивача повторно звертатись до суду з позовом.
Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
На думку суду, позовні вимоги про захист права не можуть вважатися передчасними, якщо вони були предметом правовідносин, з яких виник спір.
Відтак, позиція органу Пенсійного фонду не залишає підстав сподіватися, що у разі визнання за позивачем права на перерахунок пенсії, вона буде перерахована без обмеження максимального розміру.
Разом з тим, оскільки на час призначення пенсії позивачу законодавчо не було встановлено обмежень щодо граничного розміру пенсії, останній має право на справедливі очікування щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру, з урахування принципу незворотності дії закону в часі.
Задоволенню не підлягає позовна вимога про зобов'язання відповідача провести виплату позивачу перерахованої пенсії одноразово одним платежем, оскільки позовна заява не містить будь-яких доводів та аргументів на обґрунтування таких вимог; спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно, а після набрання чинності рішенням суду в межах даної справи, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і загальною (однією) сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці; розв'язання спору на майбутнє процесуальним законодавством не передбачено.
Отже, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.03.2021 року №ВСЗ/611, та щодо не проведення виплати ОСОБА_1 100% від сум підвищення пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на підставі довідки від 30.03.2021 року №ВСЗ/611 без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
4. Виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05 березня 2019 року 100% від суми підвищення пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат.
5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім гривень) гривні 00 копійок.
Суддя Р.О. Арсірій