ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
07 червня 2022 року місто Київ №755/436/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом доОСОБА_1 Управління соціального захисту населення Дніпровського району міста Києва
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Дніпровського району міста Києва, в якій просить суд присудити їй субсидію за чисту, украдену пенсію інваліда першої групи (Б).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14.01.2022 матеріали справи №755/436/22 передано до Окружного адміністративного суду міста Києва за підсудністю.
Листом Дніпровського районного суду міста Києва від 06.05.2022 №755/436/22/11194/2022 матеріали справи №755/436/22 скеровано до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи перереєстровано, в порядку, визначеному пунктом 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", матеріали адміністративної справи передано на розгляд судді Іщуку І.О.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, позовні вимоги про присудження позивачу субсидії не відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та потребують уточнення, шляхом приведення їх у відповідність до положень частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністратинвого судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, до позову в порушення пункту 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не додано жодного доказу стосовно порушеного права з урахуванням змісту позовних вимог.
Крім того, відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, позовна заява зазначеної інформації не містить.
Також пунктом 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, у позовній заяві в порушення пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не вказано ідентифікаційний код позивача та ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно вказати у позовній заяві ідентифікаційний код позивача та відповідача.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що копії документів, доданих до позовної заяви не завірені належним чином, що унеможливлює їх використання у якості доказів в розумінні Глави 5 Розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з пунктом 5.26 ДСТУ 4163-2020 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії
Додатки до позовної заяви мають бути завірені особистим підписом позивача та/або його представником.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з пунктом 6 частини п'ятої cтатті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Проте, позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору.
Згідно з частиною першою статті 169, Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову.
Керуючись, статтями 160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.