ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 червня 2022 року м. Київ № 640/3420/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в м.Києві про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в м.Києві (надалі - відповідач) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно не виплачується заробітна лата за час вимушеного прогулу.
Відповідач не скористався своїм правом, не надав суду відзиву чи пояснень на заявлений адміністративний позов.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Указом Президента України від 07.10.2005 № 1429/2005 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська строком на п'ять років. 07.11.2005 ОСОБА_1 відповідно до ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» складено присягу.
02.12.2010 Постановою Верховної Ради України № 2760-VІ Позивач обраний суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська безстроково.
15.06.2012 Указом Президента України № 395/2012 суддю Жовтневою районною суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 переведено на роботу на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва.
24.10.2014 Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів у судів загальної юрисдикції прийнята висновок №5/02-14, яким вирішено визнати в діях судді Дарницького висновок з матеріалами перевірки до Вищої ради юстиції для розгляду і прийняття рішення.
17.12.2015 Вища рада юстиції прийняла рішення № 1192/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 », яким вирішила внести подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва, в зв'язку з порушенням присяги судді.
Постановою Верховної Ради України від 29.09.2016 №1622-VIII звільнено ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду м. Києва, в зв'язку з порушенням присяги судді.
На підставі вищевказаної постанови Верховної Ради України, в.о. голови Дарницького районного суду міста Києва було винесено наказ від 11.09.2017 № 26-ОС «Про відрахування зі штату ОСОБА_1 ».
Постановою Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 800/516/16 визнано протиправною та скасовано постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 №1622-VIII «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дарницького районного суду міста Києва».
02.12.2021 Головою Дарницького районного суду міста Києва винесено наказ №31-ОС «Про скасування наказу в.о. голови суду № 26-ОС від 11.09.2017 «Про відрахування зі штату ОСОБА_1 »
Відповідно до Наказу № 31-ОС ОСОБА_1 вважається таким, що приступив до виконання обов'язків судді з 03.12.2021, та продовжено з 03.12.2021 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 60% посадового окладу, як такому стаж роботи якого становить більше 25 років.
Однак, позивача зазначає, що заробітна плата за весь час вимушеного прогулу не нарахована та не виплачена, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень га у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.
Статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Правовий статус судді та гарантії здійснення професійної діяльності регулюється винятково Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIIІ (далі - Закон №1402-VІII).
Частиною шостою етапі 19 Закону №1402-VІІІ встановлено, що кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №1402-VIII голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ.
Згідно із частинами першою, другою статті 48 Закону №1402-VIІІ суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного вплив тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя па основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність. установлену законом.
Частиною першою статті 52 Закону № 1402-VIІІ встановлено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосудця на професійній основі.
Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджет України.
Згідно із частиною другою статті 148 Закону №1402-VІІІ видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.
Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:
Пунктом 2 частини третьої статті 148 Закону №1402-VІІІ встановлено, що Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної ніколи суддів України. Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України;
Статтею 149 Закону № 1402-VIII визначено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік. у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус судді" Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Згідно з частинами першою, сьомою статті 154 Закону України "Про судоустрій і статус судді" територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України. Територіальні управління Державної судової адміністрації України здійснюють свою діяльність відповідно до положення про них. що затверджується Головою Державної судової адміністрації України на підставі типового положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України.
Відповіддю до пункту 3 Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, затвердженого головою Державної судової адміністрації України 25.09.2015, основним завданням ТУ ДСА України в м. Києві є організаційне та фінансове забезпечення діяльності місцевих загальних судів міста Києва, з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.
Розрахунок розміру середнього заробітку здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).
Відповідно до змісту пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 100 основою для визначення загальної суми заробітку. що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством. - на число календарних днів за цей період.
Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абзац 22 п. 4 постанови КМУ від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»).
Згідно Довідки, наданої Територіальним управлінням ДСА в місті Києві № 25 від 21.01.2022, зазначено, що розмір посадового окладу ОСОБА_1 становить 16000,00 гри., однак середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 обчислюється, враховуючи останній абзац п. 4 постанови КМУ від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», оскільки протягом останніх чотирьох місяців, що передують місяцю, в якому настала подія, працівник не відпрацював жодного робочого дня. і становить 744,19 грн.
Розмір посадового окладу позивача за останні два місяці (липень та серпень 2017 року) перед звільненням становить 16000,00 грн., кількість відпрацьованих днів у липні та серпні 2017 року становить 0 календарних днів, нарахована заробітна плата за липень та серпень 2017 року станови) ь 0,00 грн.
Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача становить 744,19 грн.
Отже, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 12.09.2017 по 02.12.2021, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 787 353,02 грн (1058 робочих днів * 744,19 грн).
Однак, пунктом 10 Порядку №100, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Відповідно до п. 24 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розмір посадового окладу судці, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 01.01.2017 - 16000,00 грн. з 01.01.2018 - 17620,00 грн. з 04.12.2018 - 26430,00 грн. з 01.01.2019 - 28815,00 грн, з 01.01.2020 - 78825.00 грн.
Позивач звільнений з посади 11.09.2017, разом з тим. передбачений пунктом 10 Порядку №100 коефіцієнт підвищення:
з 12.09.2017 по 31.12.2017 становить 1,1 (16 000,00 грн / 14 500,00 грн), відтак середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, з урахуванням коефіцієнту підвищення, за період з 12.09.2017 по 31.12.2017 складає 63 032,89 грн (818,61 грн (744.19 грн * 1.1) * 77 робочих днів).
З 01.01.2018 по 03.12.2018 коефіцієнт становить 1.22 (17 620.00 грн / 14 500.00 три ), середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, з урахуванням коефіцієнту підвищення, за період з 01.01.2018 по 03.12.2018 складає 209 727,63 грн та розраховується наступним чином: 907,91 грн (744,19 грн * 1,22) * 231 робочий день.
З 04.12.2018 по 31.12.2018 коефіцієнт становить 1,82 (26 430,00 грн / 14 500.00 грн). середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, з урахуванням коефіцієнту підвищення, за період з 04.12.2018 по 31. 12.2018 складає 25 734,09 грн (1354,43 грн (744,19 грн * 1,82) * 19 робочих днів).
З 01.01.2019 по 31.12.2019 коефіцієнт підвищення посадових окладів становить 1,99 (28 815,00 грн / 14500,00 грн), середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, з урахуванням коефіцієнту підвищення, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 складає 370 234,53 грн (1480,94 грн (744,19 грн * 1,99) * 250 робочих днів).
В свою чергу, з 01.01.2020 коефіцієнт підвищення посадових окладів становить 5.44 (78 825,00 грн / 14 500,00 грн), а середньоденний розмір заробітної плати позивача, з урахуванням коефіцієнту підвищення, складає 4048,39 грн (744,19 грн * 5.44 ).
При цьому, згідно з підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1213 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100" пункт 10 Порядку №100 виключено, з огляду на що з 12.12.2020 коефіцієнт коригування передбачений цим пунктом не застосовується.
Однак, враховуючи те. що на момент виникнення спірних правовідносин п.10 Порядку №100 при розрахунку середньоденного заробітку підлягав заснуванню та, відповідно, був застосований, в той час як Порядок №100 не містить норм, які передбачають зменшення вже застосованого коефіцієнт, суд вважає, що застосований коефіцієнт підвищення посадового окладу у розмірі 4,04 має бути застосовано і у період вимушеної о прогулу з 09.12.2020 (пункт 10 Порядку №100 виключено) по 02.12.2021.
У період з 01.01.2020 по 02.12.2021 кількість робочих днів становить 482, а тому сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача у цей період складає 1 951 323.98 грн (4048,39 грн * 482).
Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час вимушеною прогулу позивача становить 2 620 053,12 грн. (63 032,89 грн. + 209 727,63 грн. + 25 734,09 грн. + 370 234, 53 грн. + 1 951 323,98 грн.).
Крім того, до складу суддівської винагороди включається доплата за вислугу років.
Відповідно до наказу голови Дарницького районного суду міста Києва від 12.08.2016 № 9-ОС судді ОСОБА_1 встановлено з 15.08.2016 доплату за вислугу років у розмірі 50 % посадового окладу.
Відтак, сума доплати за вислугу років за період з 12.09.2017 по 02.12.2021 становить 1 329 142,50 грн.: (2017 рік - 32 000,00 грн., 2018 рік - 96 910, 00 грн. + 13 215.00 грн., 2019 рік - 201 705,00 грн., 2020-2021 pp. - 985 312,50 грн.).
Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із частиною другою статті 148 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.
Статтею 149 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженим!! відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Частиною першою статті 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України.
Відповідно до частини четвертої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.
Згідно з пунктом 4.3 пункту 4 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, затвердженого Головою ДСЛ України 25.09.2015 року, до повноважень Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві належить, зокрема здійснення функцій розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих загальних судів міста Києва.
Нарахування та виплата суддівської винагороди суддям місцевих загальних судів міста Києва здійснюється Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в місті Києві на підставі наказів голови відповідного суду.
Разом з тим, в.о. Голови Дарницького суду міста Києва при винесенні наказу від 02.12.2021 № 31-ОС «Про скасування наказу в.о. голови суду № 26-ОС від 11.09.2017 року «Про відрахування зі штату ОСОБА_1 » не вирішено питання щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив та заперечення.
Керуючись статтями 2, 77, 242-246, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 , задовольнити.
Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (код ЄДРПОУ 26268059) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) 3 949 195,62грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12.07.2017 по 02.12.2021.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій