ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 червня 2022 року м. Київ № 640/23983/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Комунального підприємства "Київблагоустрій"
пропро визнання протиправним та скасування рішення
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» та просить суд визнати протиправним та скасувати припис №2119682 від 26.05.2021, складений провідним інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» Потильчаком Б.О. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що у приписі №2119682 від 26.05.2021, який складений провідним інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» Потильчаком Б.О. відсутні чіткі посилання на норми (порушення) Правил благоустрою міста Києва, які затверджені Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, а зазначено лише про пункт 20.1.1, який містить в собі декілька порушень. Відсутність конкретизації порушення, на переконання представника позивача вказує на його незаконність. Окрім цього, представник вказує про відмінність адреси місця розташування об'єкту щодо якого складено припис та адреси об'єкту (гаражу), що належить йому на праві приватної власності.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній вказує, що припис №2119682 від 26.05.2021 винесений в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень із дотриманням вимог пунктів 20.2.1, 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва, які затверджені Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 із посиланням на обставини встановленого порушення, а саме пункт 20.1.1 відповідних правил. З урахуванням наведеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У свою чергу представником позивача подано відзив на позовну заяву, де останній наполягає на задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що гараж ОСОБА_1 не є елементом благоустрою, наявність у нього дозвільних документів на його розміщення, відмінність адреси місця розташування об'єкту щодо якого складено припис та адреси об'єкту (гаражу), що належить позивачу на праві приватної власності.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Провідним інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» Потильчаком Б.О. 26.05.2021 складено припис №2119682, яким зафіксовано порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, які затверджені Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, яке вчинено власником МАФ гараж та запропоновано надати дозвільну документацію на розміщення МАФ гаражу. В разі відсутності дозвільної документації демонтувати МАФ гараж власними силами, терміном 3 (три) дні та повідомлено про вжиття заходів відповідальності у разі не виконання припису згідно чинного законодавства.
Тут і надалі спірний (-не) та/або оскаржуваний (- не) припис/рішення.
Спірний припис розміщено на об'єкті МАФ (гараж) та проведено фотофіксацію.
Факт отримання (виявлення) припису №2119682 27.05.2021 підтверджується представником позивача у поданій ним позовній заяві.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України від 06.09.2005 № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (надалі по тексту також - Закон № 2807-IV).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону № 2807-IV система благоустрою населених пунктів включає: 1) управління у сфері благоустрою населених пунктів; 2) визначення суб'єктів та об'єктів у сфері благоустрою населених пунктів; 3) організацію благоустрою населених пунктів; 4) нормування у сфері благоустрою населених пунктів; 5) фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів; 6) здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 7) встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.
Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (ч. 1 ст. 5 Закону № 2807-IV).
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 2807-IV контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.
Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями (ч. 1 ст. 39 Закону № 2807-IV).
Водночас, порядок здійснення державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів визначається цим Законом та іншими законодавчими актами (ч. 2 ст. 39 Закону № 2807-IV).
Згідно із положеннями частини 1 статті 40 Закону № 2807-IV самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
Частиною 3 статті 40 Закону № 2807-IV регламентовано, що самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом: 1) проведення перевірок території; 2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян; 3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій; 4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.
Положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою на підставі Типового положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (ч. 4 ст. 40 Закону № 2807-IV).
У свою чергу, відповідно до статті 34 Закону № 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.
Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.
Згідно із частиною 2 статті 34 Закону № 2807-IV правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва (надалі - Правила).
Підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 Правил передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.
За приписами пункту 13.2.3. Правил самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
Пунктом 20.1.1 Правил регламентовано, що до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у: - порушенні вимог Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про відходи" та "Про охорону навколишнього природного середовища"; - порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил; - проектуванні об'єктів благоустрою м. Києва з порушенням вимог Правил забудови м. Києва та державних будівельних норм; - порушенні режиму використання й охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення; - самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою; - пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою; - знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення; - забрудненні (засміченні) території; - самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об'єктах благоустрою території міста; - неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо; - створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об'єктів та елементів благоустрою.
За правилами пункту 20.2.1 Правил якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.
У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.
Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений. У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.
У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення.
У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності).
Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми).
При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
Відповідно до пункту 20.2.11 Правил у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП "Київблагоустрій" самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об'єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об'єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.
При цьому, відповідно до пункту 19.1.1 Правил контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.
Аналізуючи наведені положення суд приходить до наступних висновків.
По-перше, до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у порушенні встановлених державних стандартів, норм і Правил та самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою.
По-друге, винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №826/5154/17.
Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що відповідач реалізував надані йому повноваження, встановив порушення пункту 20.1.1 Правил, яке вчинено невстановленим власником МАФ Гараж, здійснено відповідне розміщення припису на об'єкті, проведено фото фіксацію.
Суд акцентує увагу на тому, що обставини отримання позивачем спірного рішення ним не заперечується.
Натомість ОСОБА_1 вказує на відсутність конкретизації суті порушення у відповідності до пункту 20.1.1 Правил.
Надаючи оцінку вказаним твердженням суд акцентує увагу на тому, що в оскаржуваному приписі міститься посилання на норму Правил, а саме пункт 20.1.1 Правил, зазначено спосіб усунення вказаного порушення.
Варто відмітити, що Правила не вимагають зазначення у приписі конкретного порушення, перелік яких наведений у пункті 20.1.1 Правил, що додатково підтверджується, на переконання суду, конструкцією наведеної норми в частині відсутності розділення пункту 20.1.1 Правил на підпункти.
Отже, за висновком суду дані твердження позивача не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.
Разом з цим судом встановлено, що спірний припис містить всі необхідні реквізити, які передбачені пунктом 20.2.1 Правил із дотриманням правил в частині його розміщення та фото фіксації.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу, що в межах даної адміністративної справи суд не перевіряє наявність/відсутність дозвільних документів у позивача на об'єкт щодо якого було винесено спірний припис, адреси місця його розташування, не надає оцінку чи відноситься такий об'єкт до елементу благоустрою, а досліджує виключно відповідність рішення відповідача критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України.
В даному випадку судом встановлено, що припис №2119682 від 26.05.2021 складений КП «Київблагоустрій» в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень. Жодних процедурних порушень при винесенні оскаржуваного рішення, у тому числі не дотримання вимог відповідачем Правил при складанні спірного припису в ході розгляду справи судом не встановлено.
У той же час, суд наголошує, що всі доводи позивача, викладені ним у позовній заяві та відповіді на відзив не входить до предмету доказування в межах даної адміністративної справи, адже її розглядом не є обставини правомірності демонтажу відповідного об'єкту (гаражу), що виключає наявність правих підстав для оцінки наявності/відсутності дозвільних документів, адреси розміщення такого об'єкту, надання оцінки чи є такий об'єкт елементом благоустрою тощо. З урахуванням наведеного дані твердження ОСОБА_1 не можуть бути оцінені судом під час вирішення даної адміністративної справи, а їх оцінка не може бути покладена в основу рішення про задоволення/відмову у задоволенні адміністративного позову.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код платника податків: НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства «Київблагоустрій» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 31, корпус 2, код ЄДРПОУ 26199708) про визнання протиправним та скасування припису відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева