ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення позову
06 червня 2022 року справа №640/8225/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви
заявникОСОБА_1
відповідачМіністерство енергетики України
провизнання протиправним та скасування наказу
ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник, ОСОБА_1 ) до подання позовної заяви звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, у якій просить заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» проводити державну реєстрацію змін до відомостей про керівника Державного підприємства «Укрвугілля» (ідентифікаційний код 43474633), що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Заявник зазначає, що має намір подати до суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування наказу Міністерство енергетики України від 25 травня 2022 року №16-к/к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або відновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Заявник вважає, що у випадку виконання наказу Міністерства енергетики України від 25 травня 2022 року №16-к/к «Про звільнення ОСОБА_1 », призначення будь-яких інших осіб на посаду директора чи виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Укрвугілля» та внесення у зв'язку з цим змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань про керівника підприємства, заявнику доведеться звертатися до суду з окремими додатковими позовами про скасування державної реєстрації змін до відомостей про керівника Державного підприємства «Укрвугілля», що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, проведеної на підставі незаконного рішення, про можливе скасування наступних реєстраційних дій, підставою вчинення яких буде попередня незаконна реєстрація, а також про поновлення заявника на відповідній посаді.
Крім того, заявник зазначає про очевидну протиправність наказу Міністерства енергетики України від 25 травня 2022 року №16-к/к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву без повідомлення учасників справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Як встановлює частини друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому для прийняття рішення про забезпечення позову достатньо лише обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
За своєю правовою природою забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту. Водночас, невжиття заходів, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутись, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо, на перший погляд, наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при розв'язанні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.
Оцінивши наявні у справі докази та мотиви поданої заяви, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи із таких підстав.
Суд встановив, що наказом Міністерства енергетики України від 01 липня 2021 року №37-к/к «Про призначення виконуючого обов'язки директора ДП «Укрвугілля» заявник призначений виконуючим обов'язки директора Державного підприємства «Укрвугілля» за його згодою, на період до призначення керівника цього підприємства у встановленому порядку.
Наказом Міністерства енергетики України від 25 травня 2022 року №16-к/к «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено від виконання обов'язків директора Державного підприємства «Укрвугілля» на підставі пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України.
Позивач наполягає на тому, що оскаржуваний наказ є протиправним, зокрема прийнятий за відсутності законних підстав.
Частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (частина третя статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Суд погоджується із доводами заявника про те, що у випадку виконання наказу Міністерства енергетики України від 25 травня 2022 року №16-к/к «Про звільнення ОСОБА_1 », призначення іншої особи на посаду директора чи виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Укрвугілля» та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань про керівника підприємства, потребуватиме ініціювання нових самостійних позовів, що значно ускладнить відновлення порушених прав заявника.
Наведене свідчить, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, зокрема поновлення на посаді, у разі задоволення позову, що є достатньою підставою для забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.
Пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що підставою для відмови у державній реєстрації є наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що систему органів у сфері державної реєстрації становлять Міністерство юстиції України та інші суб'єкти державної реєстрації.
Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус (пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що з метою ефективного захисту і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» проводити державну реєстрацію змін до відомостей про керівника Державного підприємства «Укрвугілля» (ідентифікаційний код 43474633), що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому суд звертає увагу, що обрані позивачем та судом заходи забезпечення позову є співмірними із вимогами, які мають бути заявлені, не спричиняють негативних наслідків для інших осіб, не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
Крім того цією ухвалою не оцінюється правомірність спірного наказу Міністерства енергетики України.
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з частинами першою та другою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
За даною ухвалою стягувачем є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); боржником є: Міністерство енергетики України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30; ідентифікаційний код 37552996).
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити повністю заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
2. Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» проводити державну реєстрацію змін до відомостей про керівника Державного підприємства «Укрвугілля» (ідентифікаційний код 43474633), що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
3. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
4. Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 06 червня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею, а саме 06 червня 2022 року, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суддя Валерій Анатолійович Кузьменко