Рішення від 06.06.2022 по справі 640/21372/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2022 року м. Київ № 640/21372/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електронакладка» (далі - позивач/ ТОВ «Східспецремонт») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, на думку позивача, протиправно відмовляється реєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, оскільки, при складанні та направленні для реєстрації вказаного розрахунку позивачем були дотримані всі передбачені Податковим кодексом України та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 року № 341), а вказана відповідачем в квитанціях причина відмови у прийнятті не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності дій, зазначивши, що розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку зі сплином терміну, встановленого 102 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Між ТОВ «Електроналадка» та ПАТ «ДТЕК Західенерго» було укладено договір №62-14/07-2012 від 31.07.2012 року.

Згідно п.2.1 договору ціна договору є твердою, визначається сторонами у Додатку №1 до договору та складає 401 246 033, 00грн. та ПДВ - 80 249 206, 00грн.

Відповідно до договору, ТОВ «Енергоналадка» виписано податкові накладні на роботи з реконструкції енергоблоку №7 Добротвірської ТЕС.

Згідно додаткової угоди від 30.12.2019 року, сторони погодили, що підрядник (ТОВ «Електроналадка») зобов'язується повернути замовнику (ПАТ «ДТЕК Західенерго») частину попередньої оплати, оплаченої замовником відповідно до п.3.1.1 п.3.1 Договору , шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок Замовника:

4 417 933, 50грн. в строк до 31.01.2020 року;

4 423 496, 77грн. в строк до 31.05.2020 року;

4 423 496, 77грн. в строк до 30.06.2020 року;

4 423 496, 77грн. в строк до 31.07.2020року.

В зв'язку з чим, позивачем складено та направлено засобами електронного зв'язку для здійснення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, а саме:

розрахунок коригування №32 від 01.04.2020 року до податкової накладної №3 від 21.05.2015 року;

розрахунок коригування №31 від 01.04.2020 року до податкової накладної №4 від 13.12.2012 року;

розрахунок коригування №30 від 01.04.2020 року до податкової накладної №3 від 22.11.2012 року;

розрахунок коригування №29 від 01.04.2020 року до податкової накладної №6 від 18.10.2012 року;

розрахунок коригування №28 від 01.04.2020 року до податкової накладної №10 від 26.09.2012 року;

розрахунок коригування №27 від 01.04.2020 року до податкової накладної №12 від 31.07.2012 року;

розрахунок коригування №24 від 01.04.2020 року до податкової накладної №17 від 22.05.2014 року;

розрахунок коригування №23 від 01.04.2020 року до податкової накладної №21 від 21.03.2014 року;

розрахунок коригування №22 від 01.04.2020 року до податкової накладної №21 від 27.02.2014 року;

розрахунок коригування №21 від 01.04.2020 року до податкової накладної №3 від 16.01.2014 року;

розрахунок коригування №20 від 01.04.2020 року до податкової накладної №4 від 09.10.2013 року;

розрахунок коригування №19 від 01.04.2020 року до податкової накладної №12 від 11.09.2013 року;

розрахунок коригування №18 від 01.04.2020 року до податкової накладної №8 від 15.08.2013 року;

розрахунок коригування №17 від 01.04.2020 року до податкової накладної №14 від 18.07.2013 року;

розрахунок коригування №16 від 01.04.2020 року до податкової накладної №10 від 19.06.2013 року;

розрахунок коригування №15 від 01.04.2020 року до податкової накладної №1 від 15.05.2013 року;

розрахунок коригування №14 від 01.04.2020 року до податкової накладної №22 від 19.04.2013 року;

розрахунок коригування №13 від 01.04.2020 року до податкової накладної №14 від 20.03.2013 року;

розрахунок коригування №12 від 01.04.2020 року до податкової накладної №8 від 21.02.2013 року;

розрахунок коригування №10 від 01.04.2020 року до податкової накладної №6 від 18.01.2013 року;

розрахунок коригування №33 від 01.04.2020 року до податкової накладної №9 від 29.05.2015 року.

Проте, отримано квитанції в яких зазначено, що «документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р № 1246 (з урахуванням внесених змін), а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж 1095 календарних днів дату складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування».

Позивач вважаючи безпідставною відмову відповідача у прийнятті до реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час складання податкових накладних), податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлюють необхідність коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи, зокрема, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України слідує, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 6 Порядку №1246 визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації, відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

Таким чином, з метою застосування строку, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, як підстави для відмови у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної необхідна наявність сукупності обставин, а саме податкова накладна, до якої подається розрахунок коригування, повинна бути складена до 01 лютого 2015 року, ця податкова накладна не підлягала внесенню до Реєстру у зв'язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, ця податкова накладна не зареєстрована у Реєстрі з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 зазначеного Кодексу, на момент подачі розрахунку коригування до неї.

Водночас, пункт 6 Порядку № 1246 не підлягає застосуванню до спірних правовідносинах, оскільки податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи.

Аналіз наведених норм свідчить про право позивача на внесення змін до податкових накладних, що були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної на підставі пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі №826/5011/17 та від 07 листопада 2018 року в справі №816/1403/17.

Крім того, реєстрація податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН є обов'язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов'язку кореспондує обов'язок ДФС прийняти та зареєструвати подані платником податку-продавцем такі документи в ЄРПН.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року в справі № 820/10538/15.

У даному випадку, податкові накладні до яких позивач 01.04.2020 року склав розрахунки коригування були зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями, які згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є належними доказами факту реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Отже, у спірних правовідносинах відсутні умови для застосування положень п. 6 Порядку № 1246, оскільки податкові накладні, до яких позивачем було складено розрахунки коригування підлягали реєстрації в ЄРПН та були зареєстровані.

Посилання ДПС на пропуск строку, який визначено ст. 102 Податкового кодексу України (1095 днів), здійснення коригування показників податкової накладної, суд не приймає до уваги, оскільки коригування податкового зобов'язання здійснено позивачем в межах строку дії договірних відносин у податковому (звітному) періоді, в якому такі зміни відбулися фактично, тобто в межах 1095 днів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки податкові накладні вже були зареєстровані раніше, відмова Державної податкової служби України у прийнятті до реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників є безпідставною.

Зважаючи на відсутність у відповідача правових підстав для відмови у прийнятті до реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання ДПС України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників датою їх фактичного надходження.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

вирішив:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Електроналадка» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у реєстрації:

розрахунку коригування №32 від 01.04.2020 року до податкової накладної №3 від 21.05.2015 року;

розрахунку коригування №31 від 01.04.2020 року до податкової накладної №4 від 13.12.2012 року;

розрахунку коригування №30 від 01.04.2020 року до податкової накладної №3 від 22.11.2012 року;

розрахунку коригування №29 від 01.04.2020 року до податкової накладної №6 від 18.10.2012 року;

розрахунку коригування №28 від 01.04.2020 року до податкової накладної №10 від 26.09.2012 року;

розрахунку коригування №27 від 01.04.2020 року до податкової накладної №12 від 31.07.2012 року;

розрахунку коригування №24 від 01.04.2020 року до податкової накладної №17 від 22.05.2014 року;

розрахунку коригування №23 від 01.04.2020 року до податкової накладної №21 від 21.03.2014 року;

розрахунку коригування №22 від 01.04.2020 року до податкової накладної №21 від 27.02.2014 року;

розрахунку коригування №21 від 01.04.2020 року до податкової накладної №3 від 16.01.2014 року;

розрахунку коригування №20 від 01.04.2020 року до податкової накладної №4 від 09.10.2013 року;

розрахунку коригування №19 від 01.04.2020 року до податкової накладної №12 від 11.09.2013 року;

розрахунку коригування №18 від 01.04.2020 року до податкової накладної №8 від 15.08.2013 року;

розрахунку коригування №17 від 01.04.2020 року до податкової накладної №14 від 18.07.2013 року;

розрахунку коригування №16 від 01.04.2020 року до податкової накладної №10 від 19.06.2013 року;

розрахунку коригування №15 від 01.04.2020 року до податкової накладної №1 від 15.05.2013 року;

розрахунку коригування №14 від 01.04.2020 року до податкової накладної №22 від 19.04.2013 року;

розрахунку коригування №13 від 01.04.2020 року до податкової накладної №14 від 20.03.2013 року;

розрахунку коригування №12 від 01.04.2020 року до податкової накладної №8 від 21.02.2013 року;

розрахунку коригування №10 від 01.04.2020 року до податкової накладної №6 від 18.01.2013 року;

розрахунку коригування №33 від 01.04.2020 року до податкової накладної №9 від 29.05.2015 року.

3. Зобов'язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: