ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
23 травня 2022 року справа №640/5408/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Проценко Р.А. та представників:
позивача: Гордійчука О.А.;
відповідача 1: Байдали І.Г.;
відповідача 2: Байдали І.Г.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД»)
до1. Головного управління ДПС у Житомирській області (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ДПС у Житомирській області) 2. Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2, ДПС України)
про1) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 листопада 2020 року №00006790701 та від 10 лютого 2021 року №00014050701 2) визнання протиправним та скасування рішення від 05 лютого 2021 року №2813/6/99-00-06-01-02-06
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 травня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи спочатку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 10 лютого 2021 року №00014050701 та рішення про результати розгляду скарги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» відноситься до реального сектору економіки та відсутні підстави вважати фіктивними правочини, укладені ним з ТОВ «ВЕЛС ЛТД», ТОВ «МІХБУД», ТОВ «ГОЛДЕН ФРІДЖ», ФГ «УКРАГРОТЕХ», ТОВ «ЛОГІСТИК ТРАНСКОМПАНІ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА», СФГ «БАРА», ВК «ПАРОСТОК», ТОВ «ТК «ТРЕВЛ ЮНІОН», ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ».
На думку позивача, твердження відповідача 1 в акті перевірки не знаходять правового підґрунтя в належних та допустимих доказах, у вироку чи рішенні суду, який можна приймати як доказ.
Позивач звертає увагу, що у нього наявні всі первинні та бухгалтерські документи, які складені на виконання вимог чинного податкового законодавства і містять всі необхідні реквізити, що підтверджують товарність проведених операцій, проте ці документи не були взяті до уваги під час проведення перевірки, а також під час розгляду скарги в порядку адміністративного оскарження; кожен придбаний товар використаний в господарській діяльності Позивача, що відповідно підтверджено даними бухгалтерського обліку.
Ухвалою 10 березня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі №640/5408/21 та призначив підготовче засідання.
Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про незгоду із позовними вимогами, підтримавши висновки акта перевірки. Серед іншого відповідач 1 вказує, що ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» у періоді, що перевірявся, завищило податковий кредит за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум податку на додану вартість по податкових накладних від постачальників, через нереальність здійснення господарських операцій з ТОВ «ВЕЛС ЛТД», ТОВ «МІХБУД», ТОВ «ГОЛДЕН ФРІДЖ», ТОВ «УКРАГРОТЕХ», СФГ «БАРА», ВК «ПАРОСТОК», ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА», ТОВ «ЛОГІСТИК ТРАНСКОМПАНІ», ТОВ «ТРЕВЛ ЮНІОН».
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву також заперечує проти позову в частині позовних вимог до ДПС України, у зв'язку із тим, що оскаржуване рішення про часткове задоволенні скарги від 05 лютого 2021 року №2813/6/99-00-06-01-02-06 не є юридично значимим для позивача, оскільки не створює жодних правових наслідків.
ДПС України також подала додаткові пояснення про відсутність порушеного права та про усталену позицію Верховного Суду з питання оскарження рішень про результати розгляду скарги.
Відповідач 1 також подав доповнення до відзиву, в якому підтримав висновки акта перевірки та навів додаткові обґрунтування з посиланням на практику Верховного Суду.
Крім того, відповідач 1 подав уточнення до відзиву, в якому додатково вказав, що позов подано до неналежного відповідача, тому що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене Головним управління ДПС у Житомирській області, код ЄДРПОУ ВП 44096781, позовні вимоги заявлені до Головним управління ДПС у Житомирській області, код ЄДРПОУ 43142501. Як зазначає відповідач 1, позивачем наведено обґрунтування та докази стосовно неправомірності донарахованих сум по податковому повідомленню-рішенню від 25 листопада 2020 року №0000679070, яке не оскаржується у цій справі.
У відповіді на відзив відповідача 1 позивач указав, що Головним управління ДПС у Житомирській області жодним чином не доведено факту відсутності господарських операцій між Позивачем і вищезазначеними контрагентами, оскільки податковим органом не спростовані відомості про господарські операції, які містяться в первинних документах, наданих підприємством, та не обґрунтовано причини неврахування цих документів при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Позивач подав відповідь на відзив відповідач 2, де зазначив, що ДПС України під час прийняття рішення про результати розгляду скарги в частині відмови в задоволенні вимог позивача викладених в скарзі, не були враховані наданні первинні бухгалтерські та розрахункові документи та письмові пояснення, щодо господарських взаємовідносин.
Також позивач подав відповідь на доповнення до відзиву, в якому знову підтримав позовні вимоги та зокрема вказав, що у Позивача наявні всі первинні та бухгалтерські документи, які складені на виконання вимог чинного податкового законодавства та містять всі необхідні реквізити, що підтверджують товарність проведених операцій, серед яких: договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення на перерахування коштів та банківські виписки, звіти форма 4сг та 29сг та ін., проте ці документи не взято до уваги ГУ ДПС у Житомирській області під час проведення перевірки.
Відповідач 1 подав заперечення на відповідь на доповнення до відзиву, де знову підтримав свою позицію та вказав про безпідставність позовних вимог.
Ухвалою 19 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив клопотання позивача про заміну первісного відповідача та замінив первісного відповідача 1 - Головне управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ю. Тютюнника, 7, ідентифікаційний код 43142501) - Головним управлінням ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ю. Тютюнника, 7, ідентифікаційний код 44096781).
Позивач подав до суду заяву про зміну позовних вимог разом із новою редакцією адміністративного позову, де просить: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2020 року №00006790701; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 лютого 2021 року №00014050701; 3) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 про результати розгляду скарги №2813/6/99-00-06-01-02-06 від 05 лютого 2021 року.
У новій редакції адміністративного позову позивач заявив нову позовну вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2020 року №00006790701.
Представник ГУ ДПС у Житомирській області подав клопотання про залишення без розгляду позовної вимоги про оскарження податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2020 року №00006790701, зазначаючи, що позивач фактично змінив і предмет і підстави позову, що є неприпустимим та є підставою для подання нового позову, тому просить залишити без розгляду подану заяву про зміну позовних вимог та залишити без розгляду позовну вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2020 року №00006790701 у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Позивач подав заперечення на клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду щодо податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2020 року №00006790701, у якій вказав, що позивач не здійснював заміну одних фактичних чи правових підстав позову іншими, не доповнював фактичних чи правових підстав новими та не вилучав таких підстав, фактично позивач доповнив позовні вимоги новими, тобто змінив предмет позову.
Також позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2020 року №00006790701 з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою від 25 жовтня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року, прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог; задовольнив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновив позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00006790701 від 25 листопада 2020 року; відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача 1 про залишення без розгляду позовної заяви в частині оскарження податкового повідомлення-рішення від 25 листопада 2020 року №00006790701; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Відповідач 1 подав відзив на змінені позовні вимоги, у якому зокрема підтримав висновки акта перевірки та зазначив про необґрунтованість позиції позивача.
Позивач у відповіді на відзив ГУ ДПС у Житомирській області на змінені позовні вимоги вказав про необхідність зміни позовних вимог та наголосив на безпідставності висновків акта перевірки.
У запереченні на відповідь на відзив на змінені позовні вимоги відповідач зазначив, що доводи позивача не спростовують порушення, встановлені в ході перевірки, а саме, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» завищено податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок безпідставно віднесених до його складу сум податку на додану вартість по податкових накладних від ризикових постачальників.
Відповідач 2 подав відзив на змінені позовні вимоги, де повторно вказав про відсутність порушеного права та необхідність відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 23 травня 2022 року представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідачів проти позову заперечили.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 25 листопада 2020 року №00006790701 за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 402 731,00 грн. за серпень 2020 року.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 10 лютого 2021 року №00014050701 за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 4 644 253,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 02 листопада 2020 року №445/06-30-07-01/00688195 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17 вересня 2020 року №9235624087 від'ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах (далі по тексту - акт перевірки) та рішення ДПС України від 05 лютого 2021 року №2813/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги.
Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2020 року на 1 402 731,00 грн. та занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість до сплати на 4 187 590,00 гривень.
Такі висновки акта перевірки обґрунтовані безпідставним формуванням податкового кредиту по відносинам із контрагентами-продавцями, у зв'язку із таким:
- по відносинам із ТОВ «ВЕЛС ЛТД» не підтверджено факт отримання придбання нітроамофоски, карбаміду, амофосу, по яких встановлено обрив ланцюга постачання; до перевірки не надано товарно-транспортних накладних щодо транспортування вищезазначеного товару, що також свідчить про відсутність його поставки;
- по відносинам із ТОВ «МІХБУД» в ході перевірки не підтверджено факт придбання цементу М-400, 25 кг та цементу М-500, 25 кг, по яких встановлено обрив ланцюга постачання; в товарно-транспортних накладних зазначено, що кількість місць - насипом, що суперечить видатковим та податковим накладним, де кількість товару зазначено в штуках (у мішках по 25 кг); до перевірки не надано будь-яких сертифікатів якості та відповідності на придбаний товар;
- по відносинам з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА» не підтверджено факт отримання послуг укладання тротуарної плитки з підготуванням «основанія»; в актах виконаних робіт, не вказано об'єм виконаних робіт та їх загальна площа, а зазначено лише - роботи з підготуванням «основанія» та укладання тротуарної плитки. Крім того, ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод» не надано в ході проведення перевірки будь-яких звітів, наданих ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА», щодо використання будівельних матеріалів, які були використані при укладанні тротуарної плитки з підготуванням «основанія», адже в умовах договору зазначено, що підрядник зобов'язаний виконати роботи із власних матеріалів своїми силами і засобами;
- по відносинам із ТОВ «ГОЛДЕН ФРІДЖ» не підтверджено факт отримання придбання Сушки мобільної б/у; від оперативного управління ГУ ДФС у Донецькій області отримано відповідь від 14.07.2020 року №4328/7/05-97-03-13 про відсутність ТОВ «ГОЛДЕН ФРІДЖ» за місцезнаходження; до перевірки не надано товарно-транспортних накладних щодо транспортування вищезазначеного товару, що також свідчить про відсутність його поставки;
- по відносинам із ТОВ «ЛОГІСТИК ТРАНСКОМПАНІ» не підтверджено факт отримання транспортних послуг по перевезенню вантажу; у ТОВ «ЛОГІСТІК ТРАНСКОМПАНІ» відсутні транспортні засоби, необхідні для надання транспортних послуг по перевезенню вантажу для ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД»; не встановлено придбання ТОВ «ЛОГІСТІК ТРАНСКОМПАНІ» транспортних послуг по перевезенню вантажу та виплати доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку відповідно до податкових розрахунків за формою №1 ДФ з ознакою доходу №157, поданих ТОВ «ЛОГІСТІК ТРАНСКОМПАНІ»; відповідно до звітів ЄСВ кількість працюючих становить 4 особи; даний факт свідчить про те, що ТОВ «ЛОГІСТІК ТРАНСКОМПАНІ» власними силами не могло надати для позивача транспортні послуги по перевезенню вантажу та не залучало для їх надання сторонніх осіб;
- по відносинам із ФГ «УКРАГРОТЕХ» не підтверджено факт придбання пшениці, по якій встановлено обрив ланцюга постачання; у наданих до перевірки видаткових накладних не зазначено прізвище та ініціали особи ФГ «УКРАГРОТЕХ», що здійснювала відвантаження товару, а наявний лише підпис невстановленої особи; до перевірки не надано товарно-транспортні накладні на транспортування даних ТМЦ;
- по відносинам з СФГ «БАРА» не підтверджено факт отримання кукурудзи врожаю 2019 року; СФГ «БАРА» не могло здійснити поставку кукурудзи врожаю 2019 року для ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД», оскільки відсутні землі для посівних площ сільськогосподарських культур у необхідній кількості;
- по відносинам із ВК «ПАРОСТОК» не підтверджено факт отримання кукурудзи врожаю 2019 року; ВК «ПАРОСТОК» не могло здійснити поставку кукурудзи врожаю 2019 року для ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД», оскільки відсутнє придбання даної кукурудзи або насіння для її вирощування; відповідно до довідки про проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків оперативним підрозділом територіального органу ДФС від 13 серпня 2020 року №3173/7/20-97-04-07-05- місцезнаходження не встановлено ВК «ПАРОСТОК»;
- по відносинам із ТОВ «ТК «ТРЕВЛ ЮНІОН» не підтверджено факт надання транспортних послуг; відповідно до наданих до перевірки товари о-транспортних накладних, встановлено, що транспортні послуги, що надавались ТОВ «ТК «ТРЕВЛ ЮНІОН», були надані вантажними автомобілями, які не являються власністю ТОВ «ТК «ТРЕВЛ ЮНІОН»; згідно до інформаційних баз ГУ ДПС у Житомирській області у ТОВ «ТК «ТРЕВЛ ЮНІОН» відсутнє придбання транспортних послуг та підприємством не подавались до контролюючого органу податкові розрахунки за формою №1 ДФ у 2020 році, що унеможливлює підтвердити факт виплати доходу фізичним особам, та фізичним особам-підприємцям, а, отже, неможливо підтвердити придбання транспортних послух від таких осіб;
- по відносинам із ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ» не підтверджено факт отримання кукурудзи врожаю 2019 року; згідно до інформаційних баз ГУ ДПС у Житомирській області встановлено, що ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ» не здійснювало придбання кукурудза врожаю 2019 року; відповідно до звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (станом на 01 грудня 2019 року) за формою №29-СГ встановлено, що посівна площа кукурудзи на зерно становить 990,85 га, та обсяг виробництва у масі після доробки складає 79945,25 центнерів, що становить 7 994,525 тон, однак, відповідно до інформаційних баз ГУ ДПС у Житомирській області встановлено, що ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ» реалізовано кукурудзи врожаю 2019 року у кількості 8 150,353 тон, що перевищує задекларовані підприємством обсяги виробництва у масі після доробки.
Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентами - ТОВ «ВЕЛС ЛТД», ТОВ «МІХБУД», ТОВ «ГОЛДЕН ФРІДЖ», ТОВ «УКРАГРОТЕХ», СФГ «БАРА», ВК «ПАРОСТОК», ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА», ТОВ «ЛОГІСТИК ТРАНСКОМПАНІ», ТОВ «ТРЕВЛ ЮНІОН»; мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача.
Матеріали справи підтверджують, що 01 листопада 2018 року між ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» та ТОВ «ВЕЛС ЛТД» укладено договір купівлі-продажу б/н, відповідно до якого, позивач придбав мінеральні добрива в загальному об'ємі 32 907 кг, з яких: нітроамофоска - 8 007 кг; амофос - 14 060 кг; карбамід - 10 840 кг.
За умовами пункту 2.3 договору постачання товару здійснюється шляхом самовивозу покупцем зі складу продавця.
Виконання вказаного договору підтверджують копії договори купівлі-продажу, видаткові накладні та платіжні доручення на оплату придбаного товару.
ТОВ «ВЕЛС ЛТД» зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні для позивача на загальну суму 640 806,19 грн., у тому числі податок на додану вартість 106 801,03 грн.
Між ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» та ТОВ «МІХБУД» 13 червня 2019 року укладено договір купівлі-продажу №23, за умовами якого позивач придбав цемент М-400 та М-500 шляхом само вивозу зі складу продавця.
Виконання цього договору підтверджується видатковими накладним, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями, копії яких містяться у справі.
Продавець зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні для позивача на загальну суму 1 110 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 185 000,00 грн.
17 травня 2020 року між ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» та ТОВ «ГОЛДЕН ФРІДЖ» укладений договір поставки б/н, за умовами якого позивач придбав зерносушильне обладнання - сушка мобільна б/у; покупець здійснює за власний рахунок самовивіз товару зі складу продавця.
Придбання вказаного товару підтверджується видатковою накладною, актом приймання-передачі товару та платіжним дорученням про сплату грошових коштів.
Продавець зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні для позивача на загальну суму 1 215 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 202 500,00 грн.
Між ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА» 03 березня 2020 року укладений договір на виконання робіт б/н, відповідно до якого за дорученням замовника, підрядник зобов'язується па власний ризик виконати, роботи, викладені у додатку 1 «Технічне завдання», який є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити.
Згідно з технічним завданням проведені роботи з укладання тротуарної плитки з підготуванням «основанія» біля будинку №65 за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, с. Попільня, вул. Прикордонників, 65.
За умовами пунктів 4.3 та 5.1 договору сторони погодили, що підрядник виконує роботи із власних матеріалів своїми силами і засобами; розрахунки за виконанні роботи здійснюються на основі актів приймання робіт не пізніше як через десять днів після їх підписання у розмірі 100% оплати на розрахунковий рахунок підрядника.
На підтвердження виконання цього договору позивач надав копії актів здачі-прийняття виконаних робіт (підряду) від 30 березня 2020 року №№1, 2, 3 та платіжні доручення на оплату робіт від 30 березня 2020 року №№3310, 3311, 3312.
Підрядник зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні для позивача на загальну суму 1 905 002,70 грн., у тому числі податок на додану вартість 317 500,44 грн.
Між ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» та ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ТРЕВЛ ЮНІОН» 03 лютого 2020 року укладений договір з організації транспортно-експедиторського обслуговування, згідно вказана компанія надає послуги з перевезення вантажів.
Виконання вказаних послуг підтверджується актами надання послуг, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями на оплату послуг.
Як вбачається зі змісту товарно-транспортних накладних, виконавець здійснював перевезення кукурудзи на замовлення ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД».
Виконавець зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні для позивача на загальну суму 3 749 820,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 624 970,01 грн.
22 березня 2019 року між позивачем та ТОВ «ЛОГІСТИК ТРАНСКОМПАНІ» укладений договір з організації транспортно-експедиторського обслуговування №3-22/03/19, згідно з яким останнє надає послуги з перевезення вантажів.
Надання послуг за вказаним договором підтверджується актами надання послуг, товарно-транспортними накладними, та платіжними дорученням на перерахування грошових коштів по оплаті наданих послуг.
Як вбачається зі змісту товарно-транспортних накладних, виконавець здійснював перевезення кукурудзи на замовлення ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД».
Виконавець зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні для позивача на загальну суму 6 319 724,55 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 053 287,42 грн.
17 червня 2020 року між ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» та ФГ «УКРАГРОТЕХ» укладений договір поставки №2020/17-06-02, за умовами якого останній зобов'язався поставити і передати у власність позивача сільськогосподарську продукцію українського походження врожаю 2020 року в асортименті, за ціною, якістю та кількістю, що визначені договором і додатковими угодами до нього.
Згідно з додатковою угодою до вказаного договору та видатковими накладними постачальник поставив позивачу пшеницю в загальному об'ємі 1000 тон.
Поставку вказаного товару підтверджують також платіжні доручення про оплату і товарно-транспортні накладні.
Постачальник зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні для позивача на загальну суму 5 205 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 867 500,00 грн.
Окрім того, позивач уклав із СФГ «БАРА» договір поставки від 19 травня 2020 року №21-19/05/2020 (як зазначає позивач, в акті перевірки вказано невірний договір від 28 травня 2020 року №22-28/05/2020), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність позивача сільськогосподарську продукцію українського походження врожаю 2019-2020 років у асортименті, за ціною, якістю та кількістю, що визначені договором і додатковими угодами до нього.
Згідно з додатковими угодами та видатковими накладними СФГ «БАРА» поставило позивачу кукурудзу урожаю 2019 року у розмірі 200 тон.
Поставку вказаного товару підтверджують також платіжні доручення про оплату і товарно-транспортні накладні.
Постачальник зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні для позивача на загальну суму 1 000 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 166 666,67 грн.
28 квітня 2020 року між ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» та ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ» укладено договір поставки №16-28/04/2020, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити і передати у власність позивача сільськогосподарську продукцію українського походження врожаю 2019-2020 років у асортименті, за ціною, якістю та кількістю, що визначені договором і додатковими угодами до нього.
Згідно з додатковою угодою та видатковою накладною ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ» поставило позивачу кукурудзу урожаю 2019 року у розмірі 200 тон.
Поставку вказаного товару підтверджують також платіжне доручення та товарно-транспортна накладна.
Постачальник зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні для позивача на загальну суму 1 000 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 166 666,67 грн.
28 травня 2020 року між позивачем та ВК «ПАРОСТОК» укладений договір поставки №22-28/05/2020, за умовами якого останній зобов'язався поставити і передати у власність позивача сільськогосподарську продукцію українського походження врожаю 2019-2020 років у асортименті, за ціною, якістю та кількістю, що визначені договором і додатковими угодами до нього.
Поставку вказаного товару підтверджують також платіжне доручення та товарно-транспортна накладна.
Постачальник зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні для позивача на загальну суму 8 518 941,81 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 419 823,63 грн.
За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України).
Як визначає пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Відповідно до абзаців другого та третього пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів/робіт (послуг) з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.
Обставини справи свідчать, що позивач у податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевірений період відобразив відповідні суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, зокрема, виписаних ТОВ «ВЕЛС ЛТД», ТОВ «МІХБУД», ТОВ «ГОЛДЕН ФРІДЖ», ТОВ «УКРАГРОТЕХ», СФГ «БАРА», ВК «ПАРОСТОК», ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА», ТОВ «ЛОГІСТИК ТРАНСКОМПАНІ» та ТОВ «ТРЕВЛ ЮНІОН», у зв'язку із придбанням товарів/робіт (послуг).
Суд встановив, що господарські операції позивача із вказаними вище контрагентами-постачальниками підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а переміщення деякого придбаного товару засвідчують наявні у справі копії товарно-транспортних накладних, у яких, зокрема, зафіксовано перевезення придбаного товару від постачальника у пункт розвантаження.
На момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ «ВЕЛС ЛТД», ТОВ «МІХБУД», ТОВ «ГОЛДЕН ФРІДЖ», ТОВ «УКРАГРОТЕХ», СФГ «БАРА», ВК «ПАРОСТОК», ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА», ТОВ «ЛОГІСТИК ТРАНСКОМПАНІ» та ТОВ «ТРЕВЛ ЮНІОН», були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товару, а податкові накладні, виписані по спірним операціям відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Досліджуючи питання про реальність виконання та придбання позивачем саме з метою використання у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на таке.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У своєму поясненні позивач зазначає, що ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» не одне десятиріччя здійснює господарську діяльність в сфері виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, відноситься до реального сектору економіки, забезпечує роботою 44 працівника, має у власності офісні, виробничі та складські приміщення загальною площею 10989,4 кв.м., має власні транспортні засоби призначені для перевезення вантажів та обробки земель, а також використовує земельні ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції.
Одним з основних видів господарської діяльності є вирощування, закупівля та оптова торгівля сільськогосподарською сировиною (пшениця, кукурудза, рапс) та суміжні види діяльності.
В акті перевірки також установлена така інформація: основним видом діяльності позивача згідно КВЕД є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; за даним бухгалтерського обліку у позивача наявні необхідні основні засоби (будинки і споруди, земельні ділянки, транспортні засоби, машини та обладнання); згідно із правовстановлюючими документами позивач використовує у господарській діяльності власні офісні та виробничі приміщення всього 1 09844 кв. м.; ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» використовувало земельні ділянки на території смт. Попільня та Білківської сільської ради; середня чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах згідно зданими звіту за формою №Д4 складає 44 особи.
Як зазначає позивач, з метою досягнення поставленої мети господарської діяльності ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» укладає договори, на підставі яких здійснюються поставки необхідних позивачу товарно-матеріальних цінностей, надаються послуги, без яких не можливо ефективне досягнення запланованих результатів.
На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що придбаний у ТОВ «ВЕЛС ЛТД» товар (нітроамофоска, амофос та карбамід в загальному об'ємі 32 907 кг) використаний позивачем під посів на орендованих земельних ділянках сільськогосподарського призначення з метою поліпшення якості плодів та підвищення врожайності, що підтверджується актом списання товарів від 31 березня 2019 року №23.
Суд відхиляє висновки акта перевірки про не підтвердження факту отримання придбання нітроамофоски, карбаміду, амофосу, у зв'язку із обривом ланцюга постачання та не наданням до перевірки не надано товарно-транспортних накладних щодо транспортування вищезазначеного товару, оскільки ймовірні порушення по ланцюгу постачання не є позбавляють добросовісного покупця права на податковий кредит, а перевезення товару здійснювалося власними силами транспортними засобами позивача, що не потребує обов'язкової наявності товарно-транспортних накладних.
Крім того, суд враховує, що за позицією Верховного Суду (постанови від 16 травня 2018 року у справі №2а-0870/12052/11, від 05 червня 2018 року у справі № 2а-10089/11/1370, від 17 квітня 2018 року у справі №816/1587/17, від 12 червня 2018 року у справі №826/11879/13-а) визначено, що чинним законодавством України передбачено обов'язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення.
На думку Верховного Суду товарно-транспортні накладні не завжди складаються при наявності операцій з перевезення. Відсутність товарно-транспортних накладних пояснюється фактом перевезенням товарів власними силами. Крім того, товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.
По відносинам із ТОВ «МІХБУД» суд встановив, що позивач придбав цементу М-400 та цементу М-500 для використання у власній господарській діяльності, що не спростовано відповідачем 1, оскільки, як зазначено вище, обрив ланцюга постачання не позбавляє покупця права на податковий кредит.
При цьому зазначення в товарно-транспортних накладних кількість місць - насипом не суперечить змісту господарської операції, оскільки позивач зазначає, що під «насипом» маються на увазі мішки з цементом, які складались на підлогу у вантажівці без застосування піддонів. На переконання суду, неточності у заповненні товарно-транспортних накладних не спростовують факту здійснення господарської операції, а товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.
По відносинам з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА» суд встановив, що позивач замовляв послуги укладання тротуарної плитки з підготуванням «основанія» за адресою належних йому будівель, тобто для використання у власній господарській діяльності.
Висновки акта перевірки про не підтвердження виконання вказаних робіт через не надання ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА» звітів про використання будівельних матеріалів є безпідставними, оскільки чинне законодавство та умови договору підряду не передбачають надання таких документів.
По відносинам із ТОВ «ГОЛДЕН ФРІДЖ» суд встановив, що придбана сушка мобільна б/у у подальшому реалізована позивачем на користь ТОВ «ФРУТРЕЙД», що підтверджується договором поставки від 18 серпня 2020 року №1-18/08/20 та банківською випискою про оплату цього товару.
Доводи відповідача 1 про відсутність поставки сушки мобільної б/у у зв'язку із встановленням місцезнаходження ТОВ «ГОЛДЕН ФРІДЖ» та не наданням до перевірки не товарно-транспортних накладних є помилковими, оскільки ці обставини не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.
Суд також звертає увагу, що перевезення товару здійснювалось власними силами позивача та повторює, що товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції.
По відносинам із ТОВ «ЛОГІСТИК ТРАНСКОМПАНІ» та ТОВ «ТК «ТРЕВЛ ЮНІОН» суд встановив, що придбані у них послуги замовлялись позивачем для перевезення вантажу (кукурудзи) за господарськими операціями із контрагентам.
При цьому суд не погоджується із висновками акта перевірки про не підтвердження факту отримання транспортних послуг по перевезенню вантажу через можливі порушення виконавцями податкового законодавства, зокрема неналежного ведення обліку і звітності, та начебто неможливість надання транспортних послуги по перевезенню вантажу, оскільки Податковий кодекс України не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/11879/13-а.
При вирішені даного спору суд враховує позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №814/788/14, від 30 листопада 2018 року у справі №820/4698/17, від 14 лютого 2018 року у справі №804/15887/14, згідно з якою інформація про ознаки фіктивної діяльності контрагента (як-то: податковий стан платника податків, відсутність необхідних та достатніх матеріально-технічних ресурсів та персоналу тощо), одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації.
Варто зазначити, що платник податків не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.
По відносинам із ФГ «УКРАГРОТЕХ» суд встановив, що придбана у нього пшениця реалізована позивачем на адресу ТОВ «ЯСЕНСВІТ», що підтверджується відповідними договором поставки, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та банківською випискою, копії яких містяться у справі.
Щодо доводів відповідача 1 про не підтвердження факту придбання пшениці, по якій встановлено обрив ланцюга постачання, не зазначення у видаткових накладних прізвища та ініціалів особи ФГ «УКРАГРОТЕХ» та не надання товарно-транспортних накладних суд звертає увагу, що у справі містяться товарно-транспортні накладі на перевезення товару, а що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції.
Крім того, вище суд вже висловив позицію в частині ймовірних порушень по ланцюгу постачання та щодо неспроможності таких доводів контролюючого органу.
Суд також звертає увагу на те, що у справі міститься копія звіту ФГ «УКРАГРОТЕХ» (форма 4сг) про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2020 рік, згідно якого, вбачається що ФГ «УКРАГРОТЕХ» посіяло пшеницю на площі 831,56 га, що вказує про можливість цього контрагента поставити відповідний об'єм пшениці.
По відносинам із СФГ «БАРА» суд встановив, що придбана у нього кукурудза реалізована позивачем на адресу ТОВ «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД», що підтверджується договором поставки, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та банківською випискою, копії яких містяться у справі.
Крім того, у справі мітиться копія звіту СФГ «БАРА» (форма 4сг) про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2019 рік та звіт (форма 29сг) про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 01 грудня 2019 року, які свідчать, що в 2019 році СФГ «БАРА» здійснило посіви кукурудзи на площі 793, 46 га та станом на кінець 2019 року відповідно зібрано 45 834,19 тон.
По відносинам із ВК «ПАРОСТОК» суд встановив, що придбана у нього кукурудза в подальшому реалізована позивачем на адресу інших підприємства, а саме: ФІЛІЇ «ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС ПО ВИРОБНИЦТВУ КОРМІВ» ТОВ "ВІННИЦЬКА ПТАХОФАБРИКА" та ТОВ «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД».
Згідно з наявною у справі копією звіту ВК «ПАРОСТОК» (форма 4сг) про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2019 рік та звіту (форма 29сг) про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 01 грудня 2019 року вбачається, що в 2019 році ВК «ПАРОСТОК» здійснено посіви кукурудзи на площі 1100,02 га та станом на кінець 2019 року зібрано 64 717,11 тон.
По відносинам із ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ» суд встановив, що придбана у нього кукурудза, в загальному об'ємі реалізована позивачем на користь ТОВ «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД», що підтверджується наявними у справі копіями договору поставки, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та банківською випискою.
Крім того, відповідно до звіту ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ» (форма 4сг) про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2019 рік та звіт (форма 29сг) про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 01 грудня 2019 року вбачається, що в 2019 році ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ» здійснило посіви кукурудзи на площі 990,85 га та станом на кінець 2019 року зібрало 7994,525 тон, з яких ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» придбало лише 200 тон.
Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують реальність придбання позивачем товарів та послуг (робіт), свідчать про придбання товару, робіт (послуг) з метою використання у господарській діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідач 1 до суду не надав.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Однак, відповідач 1, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надав суду жодних доказів на спростування реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВЕЛС ЛТД», ТОВ «МІХБУД», ТОВ «ГОЛДЕН ФРІДЖ», ТОВ «УКРАГРОТЕХ», СФГ «БАРА», ВК «ПАРОСТОК», ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА», ТОВ «ЛОГІСТИК ТРАНСКОМПАНІ» та ТОВ «ТРЕВЛ ЮНІОН».
Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили, що у межах спірних правовідносин постачальники не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.
Також відповідач не надав жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві та акті перевірки обставин щодо не підтвердженням факту здійснення господарських операцій між позивачем та постачальниками.
За таких підстав суд вважає, що позивач правомірно формував дані податкового обліку за перевірений період по взаємовідносинам ТОВ «ВЕЛС ЛТД», ТОВ «МІХБУД», ТОВ «ГОЛДЕН ФРІДЖ», ТОВ «УКРАГРОТЕХ», СФГ «БАРА», ВК «ПАРОСТОК», ФГ «АГРО САЛАНГ-ТЕТЕРІВ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ГРУПА БАЗИСБУДОСНОВА», ТОВ «ЛОГІСТИК ТРАНСКОМПАНІ» та ТОВ «ТРЕВЛ ЮНІОН».
Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту, завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість є безпідставними, тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 25 листопада 2020 року №00006790701 та від 10 лютого 2021 року №00014050701 є протиправними і підлягають скасуванню.
Однак, суд не погоджується із позовним вимогами про скасування рішення ДПС України від 05 лютого 2021 року №2813/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги, оскільки вказане рішення саме по собі не створює правових наслідків для позивача, не впливає на обсяг його прав та не встановлює ніяких обов'язків.
При цьому належним та достатнім способом захисту прав позивача у межах спірних правовідносин є саме визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Житомирській області.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач 1 не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; у свою чергу позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги до ДПС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, адміністративний позов ТОВ «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» підлягає частковому задоволенню.
Частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на користь позивача належить присудити сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» задовольнити частково.
2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 25 листопада 2020 року №00006790701 та від 10 лютого 2021 року №00014050701.
3. Відмовити в іншій частині позовних вимог.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 22 700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 2; ідентифікаційний код 00688195);
Головне управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ю. Тютюнника, 7, ідентифікаційний код 44096781);
Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ідентифікаційний код 43005393).
Дата складення повного рішення суду - 03 червня 2022 року.
Суддя В.А. Кузьменко