Справа № 560/6669/22
іменем України
22 серпня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску №Ф 0005770710 від 26.01.2022 року на суму 4954 грн 18 коп. як таку, що суперечить вимогам підрозділу 9-4 Податкового кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 12.10.2021 ним було подано одноразову декларацію та 21.10.2021 сплачено одну з трьох рівних частин відповідного платежу до бюджету, зважаючи на що він звільнений від податкових перевірок щодо джерел отримання ним доходів за рахунок яких одержано задекларовані активи, від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, від виконання обов'язку нарахування та слати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання активів. Таким чином, вважає оскаржувану вимогу протиправною та просить її скасувати.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, за результатами перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, в результаті чого занижений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2020 рік в загальній сумі 4954,18 грн.
На переконання контролюючого органу, подання одноразової добровільної декларації позивачем є його правом добровільно задекларувати належні йому кошти у національній валюті, а сплата єдиного внеску є його обов'язком, передбаченим Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування".
Таким чином, податковий орган діяв правомірно, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято наказ від 17.12.2021 №3646-П "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2017 по 01.10.2020, з питань правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 01.10.2020.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 04.01.2022 №9/22-01-07-10/ НОМЕР_1 "Про результати позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 по 31.07.2018, 26.06.2019 по 03.01.2020, 22.06.2020 по 01.10.2020 дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.07.2018, 26.06.2019 по 03.01.2020.22.06.2020 по 01.10.2020".
Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог, зокрема: пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, в результаті чого занижений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2020 рік в загальній сумі 4954,18 грн.
З актом перевірки від 04.01.2022 позивач ознайомлений, про що свідчить його підпис.
За результатами перевірки прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ №0003870710 від 19.01.2022 та вимогу про сплату боргу від 26.01.2022 №Ф-0005770710, яка позивачем отримана 14.02.2022.
Позивачем було оскаржено до Державної податкової служби України вказане рішення та вимогу про сплату боргу. Рішенням ДПС України від 02.05.2022 №2808/099-00-06-02-01-09 скаргу фізичної особи ОСОБА_1 щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.01.2022 №Ф-0005770710 та рішення про застосування штрафних санкцій від 19.01.2022 №0003870710 залишено без розгляду, у зв'язку з відсутністю підпису скаржника або уповноваженої особи на скарзі.
Не погоджуючись із оскаржуваною вимогою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з статтею 9 Закону №2464-VІ обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.3).
Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 4).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VІ єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Як встановлено актом перевірки ОСОБА_1 з червня 2020 по жовтень 2020 року за приписами п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VІ зобов'язаний був визначати базу оподаткування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі не меншій ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на червень-жовтень 2020 року.
Оскільки, позивачем звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2020 рік не поданий, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VІ фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 занижено базу нарахування єдиного внеску у 2020 році на загальну суму 22519,00 грн.
В порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 5 ст. 8 Закону №2464-VІ позивачем занижено у 2020 році єдиний внесок на загальну суму 4954,18 грн, в результаті не подання звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Разом з тим, 21 липня 2021 року набрав чинності Закон України від 15 червня 2021 року №1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізацїї доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Відповідно до п. 1-3 підрозділу 9-4 Перехідних положень ПК України одноразове (спеціальне) добровільне декларування - це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року (далі - період одноразового (спеціального) добровільного декларування) та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених цим Кодексом, та виконання інших умов, визначених цим підрозділом.
Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така одноразова (спеціальна) добровільна декларація.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування - це одноразовий обов'язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених цим підрозділом, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи - резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків (далі - декларант).
З огляду на вищевикладене подання одноразої добровільної декларації позивачем є його правом добровільно задекларувати належні йому кошти у національній валюті, а сплата єдиного внеску є його обов'язком, передбаченим Законом №2464-VІ.
Підсумовуючи наведене, суд погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем Закону №2464-VІ яке виявлене та зафіксоване актом перевірки від 04.01.2022, і як наслідок, суд вважає правомірною вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску №Ф-0005770710 від 26.01.2022.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач довів правомірність своїх дій у спірних правовідносинах, натомість позивач не довів ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Тому, наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
Зі змісту приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, буд. 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя Я.В. Драновський