про відмову у забезпеченні позову
22 серпня 2022 року Справа № 480/5463/22
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Госпітальної Військово-лікарської комісії терапевтичного профілю Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь", Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,-
22 серпня 2022 року до Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Госпітальної Військово-лікарської комісії терапевтичного профілю Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь", Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом: зупинення дії в частині реалізації (звільнення з військової служби ОСОБА_1 ) постанови госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військово-клінічний госпіталь", оформленої Свідоцтвом про хворобу від 04.07.2022 № 606, а також постанови Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 15.07.2022, якою затверджена постанова госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військово-клінічний госпіталь", оформлена Свідоцтвом про хворобу від 04.07.2022 № 606; заборони командуванню військової частини НОМЕР_1 , та іншим уповноваженим службовим особам, проводити звільнення з військової служби ОСОБА_1 , який проходить військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_1 , військове звання: солдат, військова професія: санітарний інструктор, за станом здоров'я в рамках реалізації постанови госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь", оформленої свідоцтвом про хворобу від 04.07.2022 № 606, а також постанови Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 15.07.2022, якою затверджена постанова госпітальної військово-лікарської комісії терапевтичного профілю Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військово-клінічний госпіталь", оформлена Свідоцтвом про хворобу від 04.07.2022 № 606.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що оскаржуваними постановами позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У разі задоволення позовних вимог позивача і скасування судом оскаржуваних постанов підстави для звільнення позивача за станом здоров'я відпадуть.
Також, позивач стверджує, що невжиття судом на даний час таких заходів як зупинення дії оскаржуваних постанов у частині їх реалізації (звільнення), а також заборона уповноваженим особам розривати контракт і звільняти позивача на підставі оскаржуваних постанов, унеможливить ефективний захист і поновлення його прав на проходження військової служби і відповідні соціальні гарантії, зумовлені його статусом. Набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, якщо позов буде задоволений, у той час коли позивач вже буде звільнений в рамках реалізації оскаржуваних рішень, не потягне автоматичне поновлення позивача на службі, і змусить позивача подавати новий позов про скасування наказу про звільнення на посаді.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 154 КАС України заява про вжиття заходів забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.
У відповідності до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване зокрема на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права особи. Тобто, заходи забезпечення адміністративного позову вживаються судом у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Окрім того, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Доводів, які б вказували на неможливість виконання судового рішення в майбутньому, якщо його буде прийнято на користь позивача, останнім не наведено та судом з матеріалів справи не вбачається.
У своїй заяві, позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення може спричинити негативні наслідки для позивача у вигляді порушення його прав на проходження військової служби і відповідні соціальні гарантії, зумовлені його статусом.
Разом з тим, заявником не надано суду належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Також, позивач посилається на протиправність спірних рішень.
При цьому, протиправність дій та/або рішень відповідача повинна бути встановлена в ході судового розгляду.
Крім того, суд зазначає, що у разі забезпечення позову в зазначених позивачем межах, суд фактично ухвалить судове рішення про відновлення правового становища, яке існувало до прийняття оскаржуваних рішень, без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Є.Д. Кравченко