22 серпня 2022 р. Справа № 480/4300/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Павлічек В.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивача про відвід судді у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення № 188418280706 від 21.06.2022 Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на суму 11 611 773,04 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2022 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду на 07.09.2022.
22.08.2022 року до канцелярії суду засобами електронного зв'язку представником позивача подано заяву, в якій просить відвести суддю Павлічек В.О. від розгляду справи № 480/4300/22 у зв'язку з сумнівами у її неупередженості щодо розгляду даної справи. Підставою для відводу є твердження представника позивача про те, що головуючим у справі було допущено до участі у судових засіданнях 01.08.2022 та 18.08.2022 Шинкаренко І. як представника відповідача без підтвердження її повноважень. Оскільки суддею порушено ч.1, 3 ст. 55 КАС України та ст. 19 Конституції України, представник позивача вважає, що суддя Павлічек В.О. не може здійснювати подальший розгляд справи.
Суд вважає, що по суті дана заява є заявою про відвід судді.
Відповідно до положень статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першоюстатті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Частиною 11 статті 40 КАС України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відтак, суд дійшов висновку про можливість розгляду поданої позивачем заяви про відвід в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши доводи заяви про відвід судді, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього Суду свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункті 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Дана позиція суду узгоджується з ухвалою Верховного Суду від 22.05.2020 року по справі № 480/4274/19.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
Однак, в заяві представника позивача від 22.08.2022 року про відвід судді, обставини, визначені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначені, не наведено доказів особистої зацікавленості судді в результаті розгляду справи. Заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Павлічек В.О. у розгляді цієї справи, відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді даної справи. Із заяви представника позивача про відвід вбачається, що єдиною підставою, якою він обґрунтовує заяву про відвід судді є його твердження про те, що нібито суддею Павлічек В.О. допущено до участі у справі у якості представника відповідача Шинкаренко І.Ю. без підтверджуючих на це повноважень, що не відповідає дійсності.
Тому доводи заяви представника позивача не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Інших доказів, а також обґрунтованих доводів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що викликають сумнів у неупередженості чи об'єктивності суду, не надано.
При цьому суд зазначає, що самого лише сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді для його відводу недостатньо, так як у сторони обов'язково повинні бути наявні обґрунтовані підстави для цього сумніву. Натомість позивачем не наведено та не надано жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають аргументований сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
А відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача Казака М.В. про відвід головуючого судді Павлічек В.О. по справі № 480/4300/22 є необґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Трейд" про відвід судді - визнати необгрунтованою.
Для вирішення питання про відвід судді Павлічек В.О. справу передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя В.О. Павлічек