Справа № 420/8258/22
22 серпня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправною відмову щодо не зарахування до вислуги років часу його навчання та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 15 червня 2022 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління МВС України в Одеській області від 10.05.2022 року № 9/2354 щодо не зарахування до вислуги років ОСОБА_1 часу його навчання (незалежно від форми навчання) в Ладиженському технікумі механізації сільського господарства в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби у відповідності до ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та абз. 1 п.2. ПКМУ від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»;
- зобов'язати Головне управління МВС України в Одеській області зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 час його навчання в Ладиженському технікумі механізації сільського господарства з 01.09.1989 року по 30.06.1992 рік в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби у відповідності до ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та абз. 1 п.2. ПКМУ від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Позиція позивача обґрунтовується наступним
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що після закінчення Ладиженського технікуму механізації сільського господарства позивачу було присвоєно звання молодший лейтенант міліції Наказом МВСУ №39о/с. Таким чином, на переконання позивача, додаткового до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що саме навчання в Ладиженському технікумі механізації сільського господарства не дає позивачу права для зарахування до вислуги років часу навчання в межах до п'яти років з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Це зумовлено тим фактом, що у відповідності до норм чинного законодавства позивачу повинно було бути присвоєне офіцерське звання, тобто позивач не пройшов повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, не склав встановлені іспити та не був атестований до офіцерського складу, та не присвоєно відповідне первинне військове звання офіцера запасу.
Крім цього, відповідач звертає увагу, що звання позивачу повинно було бути присвоєно до вступу на службу в органи внутрішніх справ, але як вбачається з матеріалів справи йому воно було присвоєно при вступі до органів внутрішніх справ.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
27 липня 2022 року від ГУ МВС України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕП/21201/22), який було направлено позивачу в порядку передбаченому ч.3 ст162 КАС України.
Станом на 22 серпня 2022 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 проходив службу в ГУМВСУ в Одеській області.
Позивач закінчив у 1992 році Ладижинський коледж Вінницького національного аграрного університету за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст за спеціальністю «Механізація сільського господарства» та здобув професійну кваліфікацію технік-механік, що підтверджується дипломом молодшого спеціаліста НОМЕР_1 .
Наказом МВС №39о/с від 28.02.1994 року позивачу присвоєно звання молодший лейтенант міліції.
В листопаді 2015 року позивач звільнений наказом відповідача №1385 о/с від 04.11.2015 з вислугою років понад 25.
15.04.2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання йому та направлення до ГУПФУ в Одеській області розрахунок розміру вислуги років для перерахунку пенсії та включення до неї двох періодів, в тому числі навчання в учбовому закладі, згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та абз. п.2. ПКМУ від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Листом від 10.05.2022 року за №9/2354 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з введенням в Україні військового стану на даний час не вбачається за можливе надати на адресу позивача розрахунок вислуги років та здійснення перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні до вислуги років часу навчання, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17 липня 1992 року № 393, прийнято на виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", під час призначення пенсії згідно з пунктом "а" статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
Таким чином, виходячи з системного тлумачення вищевказаних норм Закону України № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року, можна зробити висновок про те, що законодавець встановив дві підстави для додаткового зарахування до вислуги років особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ часу їхнього навчання в навчальних закладах в межах до п'яти років, із розрахунку - один рік за шість місяців, а саме: 1) навчання у цивільних вищих навчальних закладах (незалежно від форми навчання); 2) навчання у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання за умови, що таке навчання було до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду.
Тобто, необхідною умовою для врахування років навчання у цивільному навчальному закладі у вислугу років осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, є те, що за наслідками такого навчання студентам (слухачам, курсантам та ін.) присвоюється офіцерське (спеціальне) звання. Тобто, особа повинна отримати офіцерське (спеціальне) звання саме за результатами навчання, ще до вступу до органів внутрішніх справ.
При цьому, слід зазначити, що законодавець під визначенням «цивільні навчальні заклади» мав на увазі, ті навчальні заклади, в яких студенти (слухачі, курсанти та ін.) паралельно проходили військове навчання та отримували військову спеціальність - навчання на військових кафедрах, та навчання у закладах зі спеціальним режимом навчання.
Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 закінчив Ладижинський коледж Вінницького національного аграрного університету у 1992 році, прийнятий на службу в органи внутрішніх справ з 17.08.1992 року, при цьому спеціальне звання молодший лейтенант міліції присвоєно 28 лютого 1994 року. Докази присвоєння ОСОБА_1 офіцерського звання до прийняття на службу в органи внутрішніх справ в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, оскільки після закінчення навчального закладу позивачу не було присвоєно офіцерське (спеціальне) звання, то таке навчання не може бути зараховано до вислуги років.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 1 лютого 2019 року у справі № 809/780/15, від 10 травня 2019 року по справі №823/1330/16, від 22 січня 2020 року по справі № 200/5111/19, від 27 січня 2021 року по справі № 818/848/16, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що період навчання позивача у Ладижинському коледжі Вінницького національного аграрного університету не може вважатися проходженням служби в органах внутрішніх справ, оскільки за цей період позивачу не було присвоєно офіцерського звання, а відтак, відсутні підстави для зарахування періоду такого навчання до вислуги років.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні позову а також те, що позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України, судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправною відмову щодо не зарахування до вислуги років часу його навчання та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління МВС України в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 08592268).
Суддя С.О. Cтефанов
.