(про залишення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності без задоволення)
19 серпня 2022 року м. Житомир справа № 240/16912/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 18.05.2021, яке набрало законної сили, позов задоволено. 04.05.2022 у справі судом видано виконавчі листи: №№8130 2022р., 8131 2022р.
05.08.2022 до суду надійшла заява позивача подана в порядку ст.383 КАС України.
У поданій заяві заявник просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування йому із 01.09 2019 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, замість визначеного у рішенні суду від 18 травня 2021 року у справі № 240/16912 / 2020 у розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-XI1, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом України про Державний бюджет на відповідний рік );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вжити заходів щодо усунення порушень статті 129-1 Конституції України шляхом нарахування їй із 01.09.2019 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі, визначеному ст. 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам ( згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік ), а саме: щомісячно за період з 01.09.2019 по 31.12.2019 - (4173 х 2) = 8346 грн, з 01.01.2020 по 31.08.2020 - (4723 х 2) = 9446грн, з 01.09.2020 по 31.12.2020 - (5000 х 2) = 10000 грн, 01.01.2021 - по 30.11.2021 (6000 х 2) = 12000 грн, з 01.12. 2021 по даний час - (6500 грн х 2) = 13000 грн.
Крім того, постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вжити заходів, щодо усунення причин та умов що сприяли порушенню права.
Не погоджуючись із діями боржника (Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) та вважаючи, що відповідачем (боржником) безпідставно не виконується рішення суду та всупереч резолютивної частини якого проводиться нарахування доплати до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів, позивач звернулася до суду із вказаною заявою.
Заяву, подану на стадії виконання судового рішення, заявник надіслала на адресу боржника, про що свідчить фіскальний чек.
05.08.2022 від відповідача до суду надійшли заперечення на заяву в яких просить відмовити у задоволенні заяви поданої в порядку ст.383 КАС України.
Заперечуючи щодо задоволення поданої заяви представник відповідача вказує, що з 1 квітня 2021 року функції з фінансування виплати пенсій покладені Пенсійний фонд України, а не на його територіальні органи. Тому, відсутність Головного управління повноважень щодо виплати пенсії (виплати заборгованості виконання судового рішення) унеможливлює визнання протиправним дій бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконай даного Рішення суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частинами 1, 4, 5, 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, застосування судом до суб'єкта владних повноважень-відповідача у справі приписів ст. 383 КАС України можливе лише в разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Відтак, згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо ненарахування та невиплати із 01 вересня 2019 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 01 вересня 2019 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Прийняте судом рішення набрало законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.
На момент розгляду вказаної заяви судом видано виконавчі листи у справі, але відомості про пред'явлення таких до примусового виконання позивачем до заяви не додані.
Таким чином, відомості про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача - ОСОБА_1 відсутні.
Як вже зазначалося, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
В даному випадку позивач звернулася до суду із вимогами в порядку статті 383 КАС України, обґрунтовуючи необхідність застосування судом окремої ухвали з підстав неналежного розрахунку розміру доплати до пенсії на виконання рішення суду.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що при встановленні неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності та/або дії, її фактичні підстави, а також шкідливість/протиправність для прав та інтересів заінтересованої особи.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Таким чином, позивач має можливість отримані виконавчі листи у справі звернути до виконання примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У зв'язку із вказаним, суд наголошує, що позивачем не надано суду доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
З огляду на викладене подана заява не підлягає задоволенню у зв'язку із передчасністю її подання.
Керуючись статтями 248, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.05.21 в адміністративній справі № 240/16912/20 за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнати протиправними дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Єфіменко