15 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/1367/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,
здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 (суддя Мельник В. І.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 (судді: Куксов В. В. - головуючий, Мальченко А. О., Шаптала Є. Ю.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський"
про стягнення 248 178,27 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський" про стягнення 248 178,27 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, щодо сплати за спожиту електричну енергію.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022, в задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Судові рішення мотивовано тим, що в пункті 2 акта № 04263 Місце, кількість та тавро установлених пломб (індикаторів) згідно з актом про пломбування та/або актом про збереження пломб - відсутні відомості про місце встановлення пломб, а також не заповнено пункт 10 акта № 04263 Перелік вилучених та укладених в пакет засобів вимірювальної електричної енергії, пломб та/або інших технічних засобів працівниками позивача, що є порушенням з боку позивача абзацу 5 пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), що свідчить про відсутність можливості проведення експертного дослідження пломб за умови відсутності відомостей (даних) про вилучені пломби у акті про порушення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022, справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 908/2359/18, від 03.08.2021 у справі № 910/5998/20 та від 18.01.2022 у справі № 17-14-01/1494 (925/1479/20) щодо наявності недоліків при заповненні актів про порушення згідно з пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ.
Крім того скаржник посилається на те, судом апеляційної інстанції порушено норми ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судами не повно та не всебічно досліджено:
1) акт про порушення від 20.08.2020 № 04263, в частині наявністі підпису споживача - директора Коляди Ю. В., який був присутній під час складення акта про порушення від 20.08.2020 № 04263, та відсутність будь-яких зауважень та заперечень з його сторони щодо виявленого порушення та невірного його заповнення.
2) акти пломбування засобів обліку від 27.10.2016 № 9462/2, технічної перевірки № 2939 від 31.05.2018, акт про невідповідність засобу комерційного обліку електричної енергії № НЗО 003504 від 20.08.2020, якими підтверджується встановлення/зняття пломби Ns С23226028.
3) лист від 09.09.2020 № 3/07-248 про направлення до експертної установи сейф - пакета з індивідуальним номером № 5024122 (долучений до апеляційної скарги),
4) висновок експертного дослідження від 05.10.2020 № ЕД-19-20/27436-ТР.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський" у відзиві на касаційну скаргу просять відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 910/1367/21 та призначено здійснювати перегляд оскаржуваного судового рішення у порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. 03.02.2016 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський" укладено договір про постачання електричної енергії № 34219 (о/р 34219013) (далі - Договір).
10. 27.10.2016 відповідач взяв на збереження прилад обліку та пломби, про що свідчить акт № 9462/2 про пломбування засобів обліку з печаткою та підписом представника відповідача.
11. Згідно з пунктом 4.2.3 договору відповідач зобов'язався сплачувати вартість недоврахованої електроенергії у разі таких дій: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу; пошкодження пломб споживання електроенергії поза засобами обліку; зняття пломб; інших умов, визначених Методикою.
12. Позивач і відповідач погодили та зафіксували у пункті 4.4 договору, що у разі виявлення однією із сторін договору порушень його умов іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторони не можуть без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.
13. 20.08.2020 уповноваженими представниками позивача за участі представника відповідача Коляди Ю. В. на об'єкті відповідача, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 45, зафіксовано порушення підпункту 2 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ. Відповідач пошкодив пломби, які були взяті ним на збереження згідно з актом № 9462/2 "Про пломбування засобів обліку" від 27.10.2016.
14. Копію протоколу, копію розрахунку, рахунок для оплати необлікованої електричної енергії за актом порушення ПРРЕЕ направлено супровідним листом від 27.11.2020 № 3/01/3/31648 на юридичну адресу відповідача, що підтверджується доказами направлення доданими до матеріалів справи.
15. Відповідач не сплатив виставлені рахунки згідно з актом про порушення, тому позивач був змушений звернутися до Господарського суду м. Києва.
16. Зі змісту листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) убачається, що згідно з актом про пломбування засобів обліку від 27.10.2016 № 9462/2 представниками оператора системи розподілу було опломбовано засіб обліку типу НІК 2303 АРПЗ № 0150236, а саме: клемна кришка лічильника електроенергії С23226028, крипілення кожуха лічильника 72522629, ввідний комутаційний пристрій С23226030 та захисний екран С23226029, С15043472, С15043473. Згідно з актом 2 пломби, встановлені на захисному екрані, не пошкоджені, а тому, на думку НКРЕКП, у разі, якщо захисний екран закривав доступ до лічильника, то споживач не мав технічної можливості пошкодити пломбу № 23226028, яку було встановлено на клемній кришці лічильника.
Позиція Верховного Суду
17. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, заперечення на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
19. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 908/2359/18, від 03.08.2021 у справі № 910/5998/20 та від 18.01.2022 у справі № 17-14-01/1494 (925/1479/20) щодо наявності недоліків при заповненні актів про порушення згідно з пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ.
20. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
21. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб'єктним і об'єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
22. Спір у цій справі виник у зв'язку з тим, що позивач стверджує, що відповідач пошкодив пломби, які були взяті ним на збереження, згідно з актом № 9462/2 про пломбування засобів обліку від 27.10.2016.
23. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи не підтверджується факт пошкодження відповідачем пломб, які були взяті ним на збереження, згідно з актом № 9462/2 про пломбування засобів обліку від 27.10.2016, оскільки відсутня можливість проведення експертного дослідження пломб за умови відсутності відомостей (даних) про вилучені пломби у акті про порушення. Також, колегія суддів апеляційної інстанції звернула увагу, на наявний в матеріалах справи лист НКРЕКП, в якому зазначено, що пломби, встановлені на захисному екрані не пошкоджені, а тому у разі, якщо захисний екран закривав доступ до лічильника, то споживач не мав технічної можливості пошкодити пломбу № 23226028, яка була встановлена на клемній кришці лічильника.
24. Колегія суддів вважає помилковими посилання скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 908/2359/18, від 03.08.2021 у справі № 910/5998/20 та від 18.01.2022 у справі № 17-14-01/1494 (925/1479/20), оскілки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними.
25. Так, у справах № 908/2359/18, № 910/5998/20, № 17-14-01/1494 (925/1479/20) суди виходили з того, що матеріалами справи підтверджувалось порушення ПРРЕЕ на об'єкті споживача, тому за висновками суду сам по собі дефект акта про порушення не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності інших доказів, проте у справі, яка розглядається (№ 910/1367/21), суди виходили з недоведення позивачем факту порушення, встановленого підпунктом 2 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, на об'єкті споживача.
26. Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
27. Під час відкриття касаційного провадження у цій справі Верховним Судом враховано, що у справі № 910/18902/20 так само ставилося питання однакового застосування абзацу 8 пункту 8.2.5 та абзацу 5 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме щодо підходу до оцінки належності доказу - акта про порушення, який складено за відсутності представника відповідача. У той же час у справі, яка розглядається (№ 910/1367/21), застосування пункту 8.2.5 ПРРЕЕ стосується питання щодо заповнення всіх граф акта про порушення, що свідчить про відмінність правовідносин у зазначених справах, тому висновки Верховного Суду, викладені у справі № 910/18902/20, не можуть бути враховані у цій справі (№ 910/1367/21).
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
28. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).
30. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
31. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
32. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
33. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.
34. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 248 178,27 грн.
Висновки Верховного Суду
35. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
36. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
37. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник, в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.
Розподіл судових витрат
38. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" у частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" у частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 910/1367/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай