17 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/16166/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В.Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова 13"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 (колегія суддів: Станік С. Р., Шаптала Є. Ю., Тищенко О. В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2021 (суддя Сівакова В.В.) у справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова 13" до відповідачів: 1. Державного управління справами, 2. Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Духновської Олесі Анатоліївни, 3. Державного підприємства "Держінвестконсалтинг", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Державного управління справами: 1.Державного підприємства "Укржитлосервіс", 2. Фонду державного майна України, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та усунення перешкод у користуванні майном,
за участю представників:
позивача - Вербицький В. В., Вербицький Я. В., Северчук О. І.,
відповідача-1 - Любавська І. Р.,
відповідача-2 - не з'явилися,
відповідача-3 - не з'явилися,
третьої особи-1 - не з'явилися,
третьої особи-2 - не з'явилися,
Короткий зміст позовних вимог
1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова 13" (далі - ОСББ "Суворова 13") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного управління справами, державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Духновської Олесі Анатоліївни, Державного підприємства "Держінвестконсалтинг" (далі - ДП "Держінвестконсалтинг") про:
- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Духновської Олесі Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47436836 від 20.06.2019 на нежитлове приміщення № 148 (літера "А"), загальною площею 84,4 м2 за адресою: м. Київ, вул. Омельяновича-Павленка Михайла, буд. 13, суб'єкт права власності Держава Україна в особі Державного управління справами, код ЄДРПОУ 00037256, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1855973880000, номер запису про право власності 32076792, дата державної реєстрації 13.06.2019;
- зобов'язання Державного управління справами та ДП "Держінвестконсалтинг" усунути перешкоди ОСББ "Суворова 13" у користуванні спільним майном шляхом звільнення та надання доступу до приміщення № 148 (літера "А"), загальною площею 84,4м2 за адресою: м. Київ, вул. Омельяновича-Павленка Михайла, буд. 13.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним реєстратором прийнято рішення та здійснено реєстрацію права власності держави в особі Державного управління справами на нежитлове приміщення № 148 (літера "А"), загальною площею 84,4 м2, яке є допоміжними та не може бути передане у державну власність в силу приписів частини другої статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини другої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.04.2000 № 165-р "Про передачу об'єктів державної власності в управління Державному управлінню справами" було передано в управління Державному управлінню справами об'єкти державної власності згідно з додатком, зокрема будинок у місті Києві по вул. Суворова, 13.
4. Розпорядженням керівника Державного управління справами від 27.09.2002 № 439 створено Державне підприємство "Укржитлосервіс" (далі - ДП "Укржитлосервіс").
5. Відповідно до розпорядження Керівника Державного управління справами від 01.08.2011 № 205 створено ДП "Держінвестконсалтинг" зі статутним капіталом у розмірі 1.350,00 грн за рахунок майна, яке передається з балансу Державного управління справами на баланс ДП "Держінвестконсалтинг" та закріплюється за ним на праві господарського відання.
6. У подальшому, розпорядженням Керівника Державного управління справами від 27.12.2012 № 392 доручено ДП "Укржитлосервіс" передати з балансу, а ДП "Держінвестконсалтинг" прийняти на баланс нежитлове приміщення № 148 загальною площею 84,4 м2, що розташоване у будівлі (літер "А") за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 13 інвентарний номер 1301023, за рахунок якого розпорядженням Керівника Державного управління справами від 26.03.2013 № 60 збільшено статутний капітал ДП "Держінвестконсалтинг" на суму 1.318.860,00 грн.
7. Згідно з актом приймання-передачі від 15.01.2013 нежитлове приміщення № 148 передано з балансу ДП "Укржитлосервіс" на баланс ДП "Держінвестконсалтинг".
8. 13.09.2018 установчими зборами співвласників багатоквартирного житлового будинку № 13 по вулиці Михайла Омеляновича-Павленка в місті Києві прийнято рішення про створення ОСББ "Суворова 13" та про прийняття даного будинку в управління ОСББ "Суворова 13", яке оформлене протоколом установчих зборів ОСББ "Суворова 13" від 13.09.2018 № 1. 29.10.2018 проведена державна реєстрація ОСББ "Суворова 13".
9. ОСББ "Суворова 13" листом від 12.11.2018 № 12/11 повідомило ДП "Укржитлосервіс" як попереднього балансоутримувача будинку, а також його засновника та орган управління майном - Державне управління справами, про створення ОСББ "Суворова 13" та просило передати житловий будинок за актом приймання-передачі в управління ОСББ "Суворова 13" з допоміжними приміщеннями, спільним майном багатоквартирного будинку, технічною та іншою передбаченою законодавством документацією на будинок; повідомити ОСББ "Суворова 13" про відповідальних представників попереднього балансоутримувача, які увійдуть до складу Комісії з приймання-передачі будинку в управління ОСББ "Суворова 13".
10. Водночас 20.06.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Духновською Олесею Анатоліївною прийнято рішення за № 47436836 про проведення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, що розташоване: м. Київ, вул. Омельяновича-Павленка Михайла, буд. 13 за суб'єктом - Держава в особі Державного управління справами.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
11. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Короткий зміст касаційної скарги
12. ОСББ "Суворова 13" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
13. Скарга з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, а також прийняттям судових рішень без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
14. Департамент з питань реєстрації виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.
15. Державне управління справами у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, провадження у справі закрити, оскільки перелічені у касаційній скарзі судові рішення прийняті у справах, правовідносини у яких не є подібними.
Позиція Верховного Суду
16. Вирішуючи спір у даній справі суди обох інстанцій виходили із того, що оскільки наявні у справі докази в обґрунтування позицій сторін є суперечливими, у зв'язку з чим встановлення фактичної належності спірних приміщень № 148 до тієї чи іншої групи, має спиратись на докази, здобуті за результатами відповідного експертного дослідження проведеного особою, що володіє спеціальними знаннями.
17. У зв'язку із наведеним, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
18. Приймаючи оскаржені у касаційному порядку рішення суди виходили із того, що відповідно до висновку експерта, складеного за результатами проведення вказаної вище експертизи, спірне приміщення не відноситься до допоміжних приміщень житлового будинку та є нежитловим приміщенням з причин, які наведені у дослідницькій частині висновку.
19. Також суди вказали, що згідно висновку експерта станом на момент обстеження функціональне призначення приміщень відповідно запроектованого у 1970 році змінено, а у зв'язку з відсутністю в наданих матеріалах справи проектної документації з капітального ремонту (реконструкції) приміщень відповідно до вимог ДБН, зокрема щодо їх функціонального призначення, на момент проведення досліджень встановити запроектоване функціональне призначення приміщень, що досліджуються - не вбачається за можливе.
20. Із встановлених судами обставин справи вбачається, що функціональне призначення спірного приміщення неодноразово змінювався, воно використовувалося для спортивних занять, а потім - піонерського форпосту.
21. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.04.2020 зі справи № 915/1096/18, прийнятій за наслідками перегляду судових рішень у касаційному порядку зі спору про те, чи може приміщення бути віднесено до допоміжних приміщень у житловому будинки, а відтак чи є воно спільною власністю всіх співвласників багатоквартирного будинку в силу закону, Верховний Суд критично оцінив мотивування апеляційного суду про належність спірних приміщень до нежитлових, згідно якого (мотивування) цей суд посилався на дослідницьку частину висновку експертизи. Верховний Суд вказав, що ці дослідження ґрунтувалися лише на порядку та умовах фактичної експлуатації цих приміщень на момент проведення експертизи. З огляду на те, що із наявних у справі первинних документів вбачається приналежність спірних приміщень до допоміжних багатоквартирного будинку їх фактичне самовільне переобладнання іншими особами з метою використання за іншим функціональним призначенням, як вказав Верховний Суд, не змінює правового статусу цих приміщень.
22. Отже, правовідносини у наведеній справі № 915/1096/18, та у даний справі, судові рішення у якій переглядаються у касаційному порядку, є подібними, таким чином наведений скаржником у касаційній скарзі виключний випадок касаційного оскарження, підтверджується.
23. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" - допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
24. Конституційний Суд України у рішенні від 02.03.2004 № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004 вказав, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього; власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
25. Законодавцем розмежовано поняття допоміжного та нежилого приміщень у багатоквартирному будинку відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
26. Так, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
27. У свою чергу нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
28. Суди обох інстанцій вказали, що відповідно до висновку експерта спірне приміщення не відноситься до допоміжних приміщень житлового будинку та є нежитловим приміщенням.
29. Визначальним для правильного вирішення спору є з'ясування та визначення правового статусу спірного приміщення у багатоквартирному будинку, а саме встановлення, чи належать спірне приміщення до числа допоміжних, або чи є воно нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку.
30. Як вбачається із оскарженої постанови суд апеляційної інстанції посилання скаржника на те, що матеріалами справи (зокрема матеріали інвентарної справи, проектна документація, тощо) підтверджується позиція позивача про те, що при будівництві будинку спірні приміщення не було спроектовано як нежитлові і вони почали неправомірно використовуватись як нежитлові лише після проведеної державної реєстрації приміщень 20.06.2019 - відхилив як такі, що не спростовують, як вказано цим судом, правомірних висновків суду першої інстанції про належність спірних приміщень до нежитлових, що, як також зазначено цим судом, підтверджено належним та допустимим доказом, а саме: висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 387/21-43 від 19.07.2021, і проведене ним експертне дослідження здійснено саме з урахуванням того, що позивачем були подані висновок експерта Державного підприємства "Інформаційні судові системи" № 001-ІВМ/19 від 18.02.2019, висновок експерта Малого приватного підприємства "Виробнича фірма "Науктехпроект" № 13/20 від 18.09.2020, які визнані судом першої інстанції суперечливими (ухвала Господарського суду міста Києва від 17.11.2020).
31. З викладеного вбачається, що такі висновки судів попередніх інстанцій зроблено без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у вказаній вище справі № 915/1096/18.
32. Отже, таких висновків суди обох інстанцій дійшли без дослідження вказаних доказів, зокрема - матеріалів інвентарної справи, проектної документації.
33. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
34. Європейський суд з прав людини констатував, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (Ван де Гурк проти Нідерландів). Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (Станкевич проти Польщі). Завданням Суду відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є визначення справедливості провадження загалом, враховуючи порядок прийняття доказів (Ельсгольц проти Німеччини).
35. Відтак аргументи, наведені в касаційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
36. Згідно статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, досліджувати докази.
37. За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення як такі, що прийняті при неповному дослідженні зібраних у справі доказів, підлягають скасуванню з направленням даної справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
38. При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір відповідно до закону та обставин, що склались між сторонами.
39. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат згідно зі статтею 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова 13" задовольнити частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2021 скасувати, справу № 910/16166/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя В. Ю. Уркевич