19 серпня 2022 року
м. Київ
Cправа № 916/3467/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Малашенкової Т. М. і Селіваненка В. П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги селянського (фермерського) господарства «Ратушенко Микола Іванович» (далі - Господарство)
на рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2022
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2022
зі справи № 916/3467/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (далі - Товариство)
до Господарства
про стягнення 323 957,29 грн.,
Господарство 02.08.2022 подало касаційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 з цієї справи.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Господарства, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «г» цього пункту.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн.
Предметом позову, з яким Товариство у 2021 році звернулося до господарського суду Одеської області про захист порушених прав, є стягнення 323 957,29 грн., а отже, ціна позову у справі № 916/3467/21 не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021.
Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки в оскаржуваних рішеннях та інших рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій (які є чинними) в інших аналогічних справах, позивачем у яких є Товариство, суди неоднаково застосували норми матеріального права, внаслідок чого були ухвалені різні за змістом рішення за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. А тому, за твердженням скаржника: «...вирішення питання спливу строку позовної давності, визначеного сторонами на підставі статті 259 Цивільного кодексу України та відповідно поширення чи непоширення на цей строк норми Закону України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)», - є фундаментальним для уніфікованого розуміння та формування Верховним Судом єдиної правозастосовчої практики згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Також скаржник зазначає, що справа має для нього виняткове значення, оскільки задоволена судами сума позову про стягнення грошових коштів є значною для Господарства і має бути спрямована на покриття необхідних витрат для здійснення польових робіт. Як зазначає скаржник, залишення без перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень призведе до того, що з Господарства будуть стягнуті кошти і він в результаті не зможе зібрати урожаю, та, відповідно, не отримає хоч якогось прибутку, що в кінцевому рахунку призведе до банкрутства скаржника.
Водночас за змістом касаційної скарги наведені у ній доводи в контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а зміст касаційної скарги зводиться до висловлення незгоди з прийнятим судовим рішенням, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм. Однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним. Зазначені вище доводи не підтверджені жодними доказами та зводяться в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника. Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Господарства на рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 зі справи № 916/3467/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою селянського (фермерського) господарства «Ратушенко Микола Іванович» на рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 зі справи № 916/3467/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя Т. Малашенкова
Суддя В. Селіваненко