Рішення від 27.07.2022 по справі 925/1785/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1785/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРАВІТ АГРО”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК”

до ОСОБА_1

про стягнення солідарно 8336554,30 грн

Секретар судового засідання Клочков А.І.

Представники учасників справи:

Позивач- Портянко Т.А., адвокат за ордером;

Відповідач ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК”- Аполонов О.В., адвокат за ордером;

Відповідач Паляч Ж.В. - не з'явилась.

Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРАВІТ АГРО” (ідентифікаційний код 38463127, адреса місцезнаходження: 04119, вул. Дегтярівська, 25/1, м. Київ) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” (ідентифікаційний код 41054581, адреса місцезнаходження: 18028, проспект Хіміків, 74, м. Черкаси). Змістом позову є вимога позивача про стягнення заборгованості за договором поставки від 04.01.2021 №04/01-1-21 в розмірі 8336554,30 грн, у тому числі: 7842479,23 грн попередньої оплати за товар, що не був поставлений, 494075,07 грн пені. У позові позивач просив стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір в розмірі 125048,31 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що сторони у справі уклали договір поставки від 04.01.2021 №04/01-1-21, згідно умов якого відповідач зобов'язався в обумовлені строки поставити позивачу товар, зазначений у специфікаціях до договору, а позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах 100% попередньої оплати. На виконання умов договору позивач оплатив товар на умовах 100% попередньої оплати у строки, встановлені у специфікаціях до договору, тобто виконав свої зобов'язання за договором повністю, відповідач порушив свої зобов'язання та поставив лише частину оплаченого товару. На день звернення до суду з позовом залишився непоставлений відповідачем товар на загальну суму 7842479,23 грн.

Ухвалою від 28.12.2021 суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк та спосіб усунення недоліків шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху документів, що підтверджують сплату судового збору за подання до господарського суду позовної заявив установленому порядку та розмірі 125048,31 грн.

17.01.2022 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. До заяви додав докази сплати до Державного бюджету України судового збору у розмірі 125048,31 грн.

Ухвалою від 17.01.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 08.02.2022 о 10 год. 00 хв.

Ухвалу суду від 17.01.2022 надіслано учасникам справи, зокрема позивачу - рекомендованим листом, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який не вручено відповідачу та повернутий на адресу суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджено довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання (а. с. 102-106 том 1).

25.01.2022 представник позивача адвокат Портянко Т.А. подала до суду клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (а. с.91-93 том1), яке призначене на 08.02.2022 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 26.01.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача та забезпечив участь представника позивача адвоката Портянко Т.А. у судовому засіданні, яке призначене на 08.02.2022 о 10 год. 00 хв., в режимі відеоконференції у приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва.

03.02.2022 позивач надіслав до суду клопотання (а. с. 107-111 том 1) про залучення до участі у цій справі співвідповідача ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), оскільки вона як поручитель згідно з договором поруки від 31.05.2021 №449 відповідає за зобов'язаннями відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” солідарно, а договір поруки за доводами позивача нерозривно пов'язаний з договором поставки від 04.01.2021 №04/01-1-21.

07.02.2022 директор Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” Паляч Жанна Володимирівна подала до суду клопотання (а. с.117-118 том 1) про відкладення підготовчого засідання не менше 15 календарних днів з дати надходження цього клопотання з метою підготовки та укладення сторонами мирової угоди. У клопотанні директор відповідача вказує, що від 31.01.2022 по сьогоднішній день, сторони здійснюють перемовини стосовно врегулювання спору та укладення мирової угоди.

У підготовчому судовому засіданні 08.02.2022 взяла участь представник позивача адвокат Портянко Тетяна Анатоліївна у режимі відеоконференції. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача адвокат Портянко Т.А. клопотання про залучення до участі у цій справі співвідповідача Паляч Ж.В. підтримала та просила задовольнити.

08.02.2022 суд завершив розгляд клопотання про залучення до участі у цій справі співвідповідача ОСОБА_1 та видалився до нарадчої кімнати для постановлення ухвали.

У судовому засіданні 08.02.2022, керуючись статтями 48, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали у справі №925/1785/21.

Ухвалою від 08.02.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” про відкладення розгляду справи; задовольнив клопотання позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” про залучення до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_1 , відклав розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 01.03.2022 о 10 год. 00 хв.

Ухвалу суду від 08.02.2022 надіслано учасникам справи, зокрема позивачу - рекомендованим листом, відповідачам - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, який не вручено відповідачу - ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та повернутий на адресу суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджено довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання (а. с. 140-144 том 1). Ухвала суду від 08.02.2022 вручена 16.02.2022 відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується Повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 158).

08.02.2022 суд з метою забезпечення прав відповідачів “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та ОСОБА_1 бути поінформованими про розгляд справи №925/1785/21 оприлюднив інформацію про їх виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади (а. с. 131-132 том 1).

15.02.2022 представник позивача адвокат Портянко Т.А. подала до суду: 1) клопотання про долучення доказів відправлення позовної заяви з доданими документами відповідачу 2 - Паляч Ж.В. (а. с.133-134 том 1); 2) клопотання про виправлення описки у позовній заяві (а. с. 136-137 том 1), у якому просила суд прийняти до уваги виправлення описки, яка була допущена у прохальній частині позовної заяви та клопотанні про залучення співвідповідача у справі №925/1785/21, зокрема вважати правильну суму, що зазначена цифрами у прохальних частинах позовної заяви та клопотанні про залучення співвідповідача 7842479,23 грн (сім мільйонів вісімсот сорок дві тисячі чотириста сімдесят дев'ять гривень 23 копійки) попередньої оплати за товар, що не був поставлений; 494075,07 грн (чотириста дев'яносто чотири тисячі сімдесят п'ять гривень 07 копійок) пені. Допущення вказаної описки не впливає на предмет спору та розмір позовних вимог. Тому клопотання не стосується зміни підстав або предмету позову, а також не змінює розмір позовних вимог.

22.02.2022 суд надіслав Зорівській сільській раді Золотоніського району Черкаської області рекомендованим листом з повідомленням про вручення запит щодо доступу до персональних даних (а. с. 151 том 1), у якому просив відповідно до ст.16 Закону України “Про захист персональних даних“ надати відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться у реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі про фізичну особу - ОСОБА_1 з метою виконання Закону України “Про судоустрій та статус суддів“, ст. 176 ГПК України у справі №925/1785/21, який вручено 01.03.2022 (а. с. 159 том 1).

25.02.2022 представник позивача адвокат Портянко Т.А. подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із запровадженням військового стану в Україні та ускладненням транспортного сполучення (а. с. 152 том1).

У підготовче засідання 01.03.2022 представники позивача та відповідачів не з'явилися.

01.03.2022 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 29.03.2022 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 01.03.2022 суд повідомив учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 29.03.2022 0 10:00 год.

Ухвалу суду від 01.03.2022 надіслано учасникам справи, зокрема позивачу та відповідачам - рекомендованими листами. Ухвала суду від 01.03.2022 не вручена відповідачу - ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та повернута на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджено довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання (а. с. 210-211 том 1).

01.03.2022 суд з метою забезпечення прав відповідачів “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та ОСОБА_1 бути поінформованими про розгляд справи №925/1785/21 оприлюднив інформацію про їх виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 156-157 том 1).

16.03.2022 представник позивача адвокат Портянко Т.А. подала до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (160-161 том 1).

Ухвалою від 17.03.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвоката Портянко Т.А. та забезпечив її участь у підготовчому судовому засіданні 29.03.2022 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

У підготовче судовому засідання 29.03.2022 взяла участь представник позивача адвокат Портянко Тетяна Анатоліївна у режимі відеоконференції. Представники відповідачів у підготовче засідання не з'явилися.

29.03.2022 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 13.04.2022 о 10:00 год.

Ухвалою від 29.03.2022 суд повідомив учасників справи про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 13.04.2022 о 10:00 год.

Ухвалу суду від 29.03.2022 надіслано учасникам справи, зокрема позивачу - рекомендованим листом, відповідачам - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, який не вручено відповідачу - ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та повернутий на адресу суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджено довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання (а. с. 207-209 том 1). Ухвала суду від 29.03.2022 вручена 31.03.2022 відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується Повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 183 том 1).

29.03.2022 та 01.04.2022 суд з метою забезпечення прав відповідачів “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та ОСОБА_1 бути поінформованими про розгляд справи №925/1785/21 оприлюднив інформацію про їх виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 173-174, 177 том 1).

29.03.2022 представник позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвокат Портянко Т.А. подала до суду клопотання про ознайомлення зі справою в електронному вигляді та надання доступу до електронної справи (а. с. 175 том 1). Цього ж дня - 29.03.2022 судом надано доступ адвокату Портянко Т.А. до електронної справи.

05.04.2022 представник позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвокат Портянко Т.А. подала до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а. с. 178 том 1).

Ухвалою від 05.04.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвоката Портянко Т.А. та забезпечив її участь у підготовчому судовому засіданні 13.04.2022 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

13.04.2022 директор відповідача ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” Паляч Жанна Володимирівна надіслала до суду клопотання (а. с.185-186 том 1), у якому просила суд відкласти підготовче засідання та надати строк не менше 15 календарних днів з дати надходження цього клопотання з метою підготовки та укладення сторонами мирової угоди. Підготовка мирової угоди за даним спором ускладнюється постійною зміною ціни позову у зв'язку з виконанням відповідачем зобов'язань та станом на 12.04.2022 ціна позову складає приблизно 2500000 грн. Відповідач звертає увагу суду, що сторонами підписано додаткову угоду №1 від 10.12.2021 до договору поставки №04/1-1-21 від 04.01.2021 (а. с.187 том 1), якою продовжено дію договору до 30 квітня 2022 року.

13.04.2022 судове засідання, призначене ухвалою суду, у режимі відеоконференції не відбулося з технічних причин (довідка керівника РСП ДП Інформаційні судові системи у Черкаській області (а. с. 193 том 1).

У підготовче засідання представники позивача та відповідачів не з'явилися.

13.04.2022 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 27.04.2022 о 10:00 год.

Ухвалою від 13.04.2022 суд повідомив учасників справи про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 27.04.2022 о 10:00 год.

Ухвалу суду від 13.04.2022 надіслано учасникам справи, зокрема позивачу - рекомендованим листом, відповідачам - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, який не вручено відповідачу - ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та повернутий на адресу суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджено довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання (а. с. 230-232 том 1). Ухвала суду від 13.04.2022 вручена 14.04.2022 відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується Повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 206 том 1).

13.04.2022 суд з метою забезпечення прав відповідачів ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та ОСОБА_1 бути поінформованими про розгляд справи №925/1785/2021 оприлюднив інформацію про їх виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с.198- 200 том 1).

18.04.2022 представник позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвокат Портянко Т.А. подала до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а. с. 201 том 1).

Ухвалою від 18.04.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвоката Портянко Т.А. та забезпечив її участь у підготовчому судовому засіданні 27.04.2022 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

27.04.2022 директор відповідача ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” Паляч Жанна Володимирівна подала до суду клопотання (а. с. 212-213 том 1), у якому просила суд продовжити строк підготовчого провадження, відкласти підготовче засідання на іншу дату з метою належного представництва прав та законних інтересів відповідача, а також підготовки та укладення сторонами мирової угоди. Директор відповідача звернула увагу суду на те, що представництво інтересів відповідача здійснюється особисто директором товариства Паляч Жанною, яка не має змоги прибути до будівлі Господарського суду Черкаської області у підготовче засідання, яке призначене на 27.04.2022, через хворобу, на підтвердження додала копію інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров'я з висновком про тимчасову непрацездатність (а. с. 214 том 1).

У підготовчому судовому засіданні засідання 27.04.2022 взяла участь представник позивача адвокат Портянко Тетяна Анатоліївна у режимі відеоконференції. Представники відповідачів у підготовче засідання не з'явилися.

27.04.2022 суд ухвалив клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження та відкладення розгляду справи задовольнити, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 16.05.2022 о 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 27.04.2022 суд повідомив учасників справи про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 16.05.2022 о 11 год. 00 хв.

Ухвалу суду від 27.04.2022 надіслано учасникам справи, зокрема позивачу - рекомендованим листом, відповідачам - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, які вручено 06.05.2022 відповідачу - ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та 03.05.2022 відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується Повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 224-225 том 1).

27.04.2022 суд з метою забезпечення прав відповідачів ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та ОСОБА_1 бути поінформованими про розгляд справи №925/1785/2021 оприлюднив інформацію про їх виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 221-223 том 1).

04.05.2022 представник позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвокат Портянко Т.А. подала до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а. с. 226 том 1).

Ухвалою від 04.05.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвоката Портянко Т.А. про участь у підготовчому судовому засіданні 16.05.2022 о 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції, з підстав викладених в ухвалі суду.

10.05.2022 представник позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвокат Портянко Тетяна Анатолівна подала до суду пояснення (а. с. 233-235 том 1), у яких зазначила, що акт звірки, поданий відповідачем ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” не узгоджений та не підписаний позивачем, а отже, не є належним та допустимим доказом. У поясненні адвокат Портянко Т.А. зазначила, що відповідач ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” дійсно поставив позивачу товар, але за новими специфікаціями та на нових умовах оплати, а відповідно поставки, які відбулися вже після звернення позивача до суду не мають ніякого відношення до предмета позову та не змінюють боргу відповідача ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК”. Позивач підтримав у поясненні позовні вимоги в повному обсязі.

16.05.2022 представник відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокат Аполонов О.В. подав до суду клопотання (а.с. 1-2 том 2), у якому просив суд: продовжити підготовче провадження, відкласти підготовче засідання на іншу дату та надати час для підготовки до захисту прав та законних інтересів відповідача, а також надати представнику відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокату Аполонову О.В. можливість ознайомитися з матеріалами справи та в разі необхідності зробити копії, фотокопії. У підготовче засідання 16.05.2022 з'явились представник позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвокат Портянко Тетяна Анатолівна, представник відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокат Аполонов Олексій Вікторович. Відповідач Паляч Жанна Володимирівна у підготовче засідання не з'явилася.

У судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити його клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.

17.05.2022 суд надав можливість представнику відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокату Аполонову О.В. ознайомитися з матеріалами справи та зняти фотокопії.

16.05.2022 суд ухвалив клопотання представника відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокат Аполонова О.В. про ознайомлення з матеріалами справи задовольнити, зобов'язати сторони подати суду акт звірки взаєморозрахунків до договору поставки №04/01-1-21, оголосити перерву у підготовчому засіданні до 25.05.2022 до 11 год. 00 хв., про що повідомлено під розписку учасників справи, які з'явилися у судове засідання (а. с. 6 том 2).

Ухвалою від 16.05.2022 суд повідомив учасників справи про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 25.05.2022 до 11 год. 00 хв.

Ухвалу суду від 16.05.2022 надіслано учасникам справи, зокрема позивачу - рекомендованим листом, представнику позивача Портянко Т.А. - електронною поштою, відповідачам - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, який не вручено відповідачу - ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та повернутий на адресу суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджено довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання (а. с. 143-146 том 2). Ухвала суду від 16.05.2022 вручена 17.05.2022 відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується Повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення (а. с. 19 том 2).

16.05.2022 суд з метою забезпечення прав відповідачів ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та ОСОБА_1 бути поінформованими про розгляд справи №925/1785/2021 оприлюднив інформацію про їх виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 12-14 том 2).

17.05.2022 представник позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвокат Портянко Т.А. подала до суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а. с. 15 том 2).

Ухвалою від 17.05.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвоката Портянко Т.А. та забезпечив її участь у підготовчому судовому засіданні 25.05.2022 о 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

25.05.2022 директор позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” Ільченко В.В. подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог ( а. с. 21-28 том 2), у якій просив суд: 1) прийняти заяву про зменшення позовних вимог до розгляду; 2) зменшити розмір позовних вимог; 3) стягнути 2506114,38 грн солідарно з відповідачів, а саме 2012039,31 грн попередньої оплати за товар, що не був поставлений, 494075,07 грн пені та 37591,72 судового збору; 4) вирішити питання про повернення частини судового збору з бюджету у розмірі 87456,59 грн. В обґрунтування заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач зазначив, що він здійснив на умовах 100% попередньої оплати товару на суму 53861882,21 грн, а відповідач 1 поставив товар на суму 51849842,90 грн. Заборгованість відповідача 1 перед позивачем станом на 23.05.2022 складає 2012039,31 грн. Відповідно до пункту 4.8 договору поставки від 04.01.2021 №04/01-1-21 за порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від вартості товару, поставку якого прострочено, за кожен день такого прострочення. Оскільки відповідач 1 порушив строки поставки товару, передбачені у додатках (специфікаціях) до договору, та не повернув сплачені кошти як попередню оплату за товар, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 494075,07 грн.

25.05.2022 представник відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокат Аполонов О.В. подав до суду заяву про врегулювання спору за участю судді, у якій просив суд: 1) надати позивачу строк для розгляду заяви відповідача 1 про врегулювання спору за участю судді та її погодження; 2) розпочати процедуру врегулювання спору у справі за участі судді. В обґрунтування заяви адвокат Аполонов О.В. зазначив, що на виконання ухвали суду від 16.05.2022 відповідачем 1 підготовлено та сформовано з інформаційної системи бухгалтерського обліку "ІС" акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 18.05.2022 між позивачем та відповідачем 1 за договором поставки від 04.01.2021 №04/01-1-21. За наслідками звіряння взаємних розрахунків станом на 24.05.2022 між сторонами узгоджена заборгованість відповідача 1 щодо поставки товару перед позивачем склала 2012039,31 грн. Тому позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог. Вказані обставини свідчать про те, що між сторонами співпраця продовжується і шляхи мирного врегулювання спору між сторонами не вичерпані.

У підготовчому судовому засіданні 25.05.2022 взяла участь представник позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвокат Портянко Тетяна Анатолівна у режимі відеоконференції, представник відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокат Аполонов Олексій Вікторович. Відповідач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з'явилася.

Представник позивача адвокат Портянко Т.А. у підготовчому засіданні просила прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог та повернути позивачу з Державного бюджету у зв'язку із зменшенням розміру частину суми судового збору у розмірі 87456,59 грн.

Представник відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокат Аполонов О.В. у підготовчому засіданні не заперечив проти прийняття до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог та повернення позивачу з Державного бюджету судового збору, просив суд задовольнити заяву відповідача 1 про врегулювання спору за участю судді. Представник позивача адвокат Портянко Т.А. просила суд надати позивачу час для ознайомлення із заявою відповідача 1 про врегулювання спору за участю судді.

25.05.2022 суд завершив розгляд клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

У судовому засіданні 25.05.2022, керуючись статтями 46, 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали у справі №925/1785/21.

25.05.2022 суд ухвалив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 07.06.2022 до 12 год. 00 хв., про що повідомлено під розписку учасників справи, які з'явилися у судове засідання (а. с. 127 том 2).

Ухвалою від 25.05.2022 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог; повернув ТОВ “УКРАВІТ АГРО” з Державного бюджету України судовий збір сплачений за подання позовної заяви на підставі платіжного доручення №91 від 11 січня 2022 року в сумі 87 456,59 грн.

Ухвалою від 25.05.2022 суд повідомив учасників справи про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 07.06.2022 до 12 год. 00 хв.

Ухвалу суду від 25.05.2022 про перерву у судовому засіданні надіслано учасникам справи, зокрема позивачу - рекомендованим листом, представнику позивача Портянко Т.А. - електронною поштою, відповідачам - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, які вручено 01.06.2022 відповідачу - ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та 31.05.2022 відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується Повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 47, 180 том 2).

Ухвалу суду від 25.05.2022 про прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та повернення позивачу судового збору надіслано учасникам справи, зокрема позивачу - рекомендованим листом, представнику позивача Портянко Т.А. - електронною поштою, відповідачу ОСОБА_1 - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який вручено 03.06.2022, що підтверджується Повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 182 том 2). 30.05.2022 суд видав наручно копію ухвали суду від 30.05.2022 представнику відповідачу ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” адвокату Аполонову О.В., який про отримання вказаної ухвали розписався на звороті ухвали від 30.05.2022.

25.05.2022 суд з метою забезпечення прав відповідачів ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та ОСОБА_1 бути поінформованими про розгляд справи №925/1785/2021 оприлюднив інформацію про їх виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а.с.140-142 том 2).

07.06.2022 представник відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокат Аполонов О.В. подав до суду: 1) відзив на позов (а. с. 148-152 том 2) з додатками, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Додатками до відзиву представник відповідача додав докази надіслання позивачу та відповідачу Паляч Ж.В. відзиву на позовну заяву; 2) клопотання про продовження строку підготовчого засідання у справі №925/1785/21 (а. с. 153 том 2).

07.06.2022 представник позивача адвокат Портянко Т.А. подала до суду клопотання, у якому просила суд продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів (а. с. 155 том 2).

07.06.2022 у підготовче засідання з'явились представник позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвокат Портянко Тетяна Анатолівна та представник відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокат Аполонов Олексій Вікторович. Відповідач Паляч Жанна Володимирівна у підготовче засідання не з'явилася.

У підготовчому засіданні представник позивача адвокат Портянко Т.А. повідомила суду, що позивач не бажає укласти з відповідачем 1 мирову угоду, заперечила проти прийняття відзиву на позовну заяву, оскільки вважала, що строки для подання відзиву пройшли, а поданий відзив є затягуванням процесу, просила суд продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

Представник відповідача ТОВ "АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК" адвокат Аполонов О.В. у судовому засіданні пояснив, що позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, тому просив суд прийняти відзив на позов, просив суд продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

Для вирішення питання щодо прийняття до розгляду у даній справі відзиву на позов суд видалився у нарадчу кімнату для прийняття судового рішення у справі.

У судовому засіданні 07.06.2022, керуючись статтями 46, 170, 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали у справі №925/1785/21.

Ухвалою від 07.06.2022 суд повернув відзив на позовну заяву та додані до нього документи ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” без розгляду.

Ухвалу суду від 07.06.2022 про повернення відзиву надіслано учасникам справи, зокрема позивачу та відповідачу ОСОБА_1 - рекомендованими листами, представнику позивача Портянко Т.А. - електронною поштою, відповідачу ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який не вручено відповідачу - ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та повернутий на адресу суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджено довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання (а. с. 207-223 том 2).

07.06.2022 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосив перерву у підготовчому засіданні до 29.06.2022 до 12 год. 00 хв., про що повідомлено під розписку учасників справи, які з'явилися у судове засідання (а. с. 157 том 2).

Ухвалою від 07.06.2022 суд повідомив учасникам справи про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про перерву у підготовчому засіданні до 29.06.2022 до 12 год. 00 хв.

Ухвалу суду від 07.06.2022 про перерву у судовому засіданні надіслано учасникам справи, зокрема позивачу - рекомендованим листом, представнику позивача Портянко Т.А. - електронною поштою, відповідачам - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, який не вручено відповідачу - ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та повернутий на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджено довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання (а. с. 6-8 том 3). Ухвала суду від 07.06.2022 10.06.2022 вручено відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується Повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 181 том 2).

07.06.2022 суд з метою забезпечення прав відповідачів ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та ОСОБА_1 бути поінформованими про розгляд справи №925/1785/2021 оприлюднив інформацію про їх виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади у мережі Інтернет (а. с. 164-166 том 2).

20.06.2022 позивач ТОВ “УКРАВІТ АГРО” в особі директора Ільченко В.В. подав до суду пояснення у справі (а. с. 183-185 том 2), у якому зазначив, що 20.12.2021 позивач та Відповідач 1 уклали специфікацію №30 на поставку нового товару на суму 664365,60 грн. Відповідач 1 виставив позивачу рахунок № 70 від 20.12.2021 на оплату товару. 21.12.2021 Відповідач 1 поставив позивачу товар відповідно до специфікації № 30 від 20.12.2021, що підтверджується видатковою накладною №80 від 21.12.2021. Позивач звернувся до відповідача 1 з листом №24/12/21 від 24.12.2021 з проханням кошти сплачені по рахунку № 62 від 30.08.2021 р. (специфікація № 25 від 30.08.2021) в сумі 664365,60 грн зарахувати на рахунок № 70 від 20.12.2021 (специфікація № 30 від 20.12.2021). Позивач направив відповідачу-1 на електронну адресу, оскільки поштовим зв'язком відповідач 1 не отримує кореспонденцію, тому між товариствами було погоджено пересилання документів на електронну адресу. В результаті чого відповідач 1 провів податкові корегування та зареєстрував розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.08.2021. 04.01.2022 між позивач та відповідач 1 уклали нову специфікацію № 1 на поставку товару на суму 295120,27 грн. Відповідач 1 виставив рахунок № 1 від 04.01.2022 на оплату цього товару. 10.01.2022 позивач сплатив кошти за товар у сумі 147560,14 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 77 від 10.01.2022. 10.01.2022 відповідач1 поставив позивачу товар відповідно до специфікації № 1 від 04.01.2022, що підтверджується видатковою накладною №1 від 10.01.2022. 04.01.2022 позивач та відповідач 1 уклали специфікацію №2 на поставку товару на суму 295120,27 грн. Відповідач 1 виставив позивачу рахунок №2 від 04.01.2022 на оплату цього товару. 10.01.2022 позивач сплатив кошти за товар у сумі 147560,14 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 78 від 10.01.2022. 10.01.2022 відповідач 1 поставив товар відповідно до специфікації №2 від 04.01.2022, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 10.01.2022. Позивач звернувся до відповідача 1 на електронну адресу з листом №11/01/22 від 11.01.2022 з проханням кошти сплачені по рахунку №10 від 08.02.2021 (специфікація №7 від 08.02.2021) в сумі 147560,13 грн зарахувати на рахунок № 1 від 04.01.2022 (специфікація №1 від 04.01.2022), та кошти у сумі 147560,13 грн на рахунок № 2 від 04.01.2022 (специфікація № 2 від 04.01.2022). В результаті чого відповідач 1 провів податкові корегування та зареєстрував розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 12.02.2021. 18.02.2022 позивач та відповідач 1 уклали специфікацію № 4 на поставку товару на суму 4489840,80 грн. Відповідач 1 виставив позивачу рахунок № 5 від 18.02.2022 на оплату цього товару. 18.02.2022 позивач сплатив кошти за товар у сумі 1371895,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням №721 від 18.02.2022. 22.02.2022 відповідач 1 поставив товар відповідно до специфікації № 4 від 18.02.2022, що підтверджується видатковою накладною № 5 від 22.02.2022. 26.02.2022 позивач та відповідач уклали специфікацію № 6 на поставку товару на суму 1555895,52 грн. Відповідач 1 виставив позивачу рахунок на оплату товару № 8 від 26.02.2022. 26.02.2022 відповідач 1 поставив товар відповідно до специфікації № 6 від 26.02.2022, що підтверджується видатковою накладною № 6 від 26.02.2022. Позивач звернувся до відповідача 1 листом № 21/03/22 від 21.03.2022, відправленим на електронну пошту, з проханням: кошти сплачені по рахунку № 10 від 08.02.2021 (специфікація № 7 від 08.02.2021) в сумі 600206,74 грн зарахувати на рахунок № 5 від 18.02.2022; кошти сплачені по рахунку № 26 від 16.03.2021 (специфікація № 8 від 16.03.2021) в сумі 1663521,53 грн. зарахувати на рахунок № 5 від 18.02.2022; кошти сплачені по рахунку № 30 від 22.03.2021 (специфікація № 12 від 22.03.2021) в сумі 333515,99 грн. зарахувати на рахунок № 5 від 18.02.2022; кошти сплачені по рахунку № 33 від 25.03.2021 (специфікація №11 від 22.03.2021) в сумі 520700,74 грн. зарахувати на рахунок № 5 від 18.02.2022; кошти сплачені по рахунку № 33 від 25.03.2021 (специфікація №11 від 22.03.2021) в сумі 168395,55 грн. зарахувати на рахунок №8 від 26.02.2022; кошти сплачені по рахунку №40 від 11.06.2021 р. (специфікація №17 від 11.06.2021) в сумі 35907,84 грн зарахувати на рахунок № 8 від 26.02.2022; кошти сплачені по рахунку №62 від 30.08.2021 (специфікація №25 від 30.08.2021) в сумі 1000633,68 грн. зарахувати на рахунок № 8 від 26.02.2022; кошти сплачені по рахунку № 67 від 29.09.2021 (специфікація № 29 від 29.09.2021) в сумі 350958,45 грн. зарахувати на рахунок № 8 від 26.02.2022. Таким чином, після проведення зарахування коштів з одних рахунків на інші, залишилася основна сума боргу відповідача 1 у розмірі 2012039,31 грн (923117,07 грн. по специфікації № 6 від 26.01.2021 + 1088 922,24 грн по специфікації № 29 від 29.09.2021), яку просить позивач стягнути з відповідачів солідарно у заяві про зменшення розміру позовних вимог. Стосовно нарахування пені, позивач у поясненні зазначив, що у п.4.8 договору, сторони передбачили за порушення строків поставлення товару постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості товару, поставку якого прострочено, за кожен день такого прострочення. Позивач відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахував за 6 місяців від дня , коли зобов'язання мало бути виконано. Поставка товару по новим специфікаціям та взаємозарахуванням коштів відбулася вже після здійснення розрахунку пені та подачі позову до суду, то позивач не здійснював перерахунок пені. Таким чином, позивач має право на стягнення пені за невиконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором, а саме порушення строків поставки товару.

29.06.2022 представник відповідача ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” адвокат Аполонов О.В. подав до суду пояснення по господарській справі (а. с. 224-232 том 2), у якому просив суд відмовити повністю у задоволенні позову про стягнення 2506114,38 грн, у тому числі 2012039,31 грн попередньої оплати за товар, що не був поставлений, та 494075,07 грн пені. У поясненні адвокат Аполонов О.В. зазначив, що позивач підтверджує, що Відповідач 1 виконував умови Договору щодо систематичного постачання обумовлених специфікаціями товарів. Позивач не заперечує, що обумовлені специфікаціями мінеральні добрива є імпортним товаром виробництва Польщі. Із узгоджених сторонами акту звірки взаємних розрахунків, затримки із постачанням товарів, визначених специфікаціями, розпочались із червня 2022 року. Вказані обставини мають обґрунтовані причини та пояснення, що змінюють правовідносини сторін, визначені первинними специфікаціями до договорів, які не заперечуються позивачем. Предметом поставки є мінеральні добрива. За умовами виробництва, 70% у вартості мінеральних добрив складають витрати на придбання такої сировини, як природний газ, вартість якого, починаючи з липня 2022 року, збільшилась більше, ніж у 3 рази (на 300%). Внаслідок збільшення вартості сировини, відповідно збільшилась і вартість мінеральних добрив. Вказані обставини унеможливили виконання ТОВ "АГРО-ЄВРО ЛОПСТИК" умов специфікацій до договору в частині постачання товарів у обумовленій кількості, оскільки реалізація товарів, за які отримано попередню оплату, була б завідомо збитковою для відповідача 1. Зміст обставин справи та наявних матеріалів справи свідчить, що фактично Позивач визнав наявність зміни умов Договору, визначених специфікаціями, у зв'язку із істотною зміною обставин. Вказані обставини підтверджуються тим, що 25.02.2022 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, за якою підтвердив, що у рамках договору відбулося зарахування зобов'язань. Факт зарахування зустрічних однорідних вимог підтверджується і письмовим поясненням позивача від 15.06.2022. Відповідач 1 визнав зарахування зустрічних однорідних вимог, про що направив позивачу лист від 27.06.2022. Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч.2 ст.601 ЦК України). Обмін заявами (листами) та письмовими поясненнями у справі підтверджує те, що відповідачем 1 та позивачем визнається, що між сторонами договору відбулось саме зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст.601 ЦК України. Станом на момент розгляду справи, зобов'язання відповідача 1 із постачання товару за договором залишаються в сумі 2012039,3 1 грн., а саме: згідно із специфікацією від 26.01.2021 №6 на суму 923117,07 грн та згідно із специфікацією від 29.09.2021 №29 в частині суми 1088922,24 грн. Факт зарахування зустрічних однорідних вимог після подання позивачем позову до суду свідчить про визнання позивачем істотної зміни обставин щодо виконання зобов'язань відповідачем 1. Так, асортимент та вартість товару, зобов'язання за якими припинено зарахуванням (в порядку ст.601 ЦК України), відрізняються, а погодження зарахування свідчить про погодження з умовами відповідача 1 щодо істотної зміни обстановки. Дія істотної зміни обставин щодо договору поставки від 04.01.2021 №04/01-1-21 між позивачем та відповідачем 1 і на даний час продовжується, вказане випливає з того, що після зарахування однорідних вимог та зменшення позовних вимог, позивач не надав суду розрахунок щодо конкретних специфікацій, за якими здійснено попередню оплату, але не поставлено товар. Підтвердженням дії змінених правовідносин між позивачем та відповідачем 1 є і інші обставини, які не підтверджуються та не спростовуються позивачем, тобто визнані сторонами та не підлягають доказуванню відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Скориставшись правом на повернення попередньої оплати, позивач відмовився від виконання відповідачем 1 основного зобов'язання щодо постачання товару, а отже позивач втрачає право на нарахування пені за прострочення постачання товару, оскільки постачання товару у цьому випадку не здійснюється. Розрахунок пені проведено позивачем за періоди від граничної дати постачання товарів, від отримання яких він відмовився, до моменту звернення до суду 26.11.2021 та на суму попередньої оплати, а не вартості товарів. Проте, нарахування пені за порушення строків повернення попередньої оплати не передбачено договором поставки від 04.01.2021 №04/01-1-21. У даному випадку, право позивача на повернення попередньої оплати гарантовано нормами ст. 693 ЦК України. Крім того, позивач здійснив нарахування пені щодо зобов'язань відповідача 1: за специфікацією від 08.02.2021 №7 (згідно листів (заяв) від 1 1.02.2022№11/01/22, від 21.03.2022 №21/03/22); за специфікацією від 16.03.2021 №8 (згідно листа (заяви) від 21.03.2022 №21/03/22); за специфікацією від 22.03.2021 №11 (згідно листа (заяви) від 21.03.2022 №21/03/22); за специфікацією від 22.03.2021 № 12 (згідно листа (заяви) від 21.03.2022 №21/03/22); за специфікацією від 30.08.2021 №25 (згідно листів (заяв) від 24.12.2021 №24/12/21, від 21.03.2022 №21/03/22); за специфікацією від 29.09.2021 №29 (зараховано 350958,45 грн. згідно листа (заяви) від 21.03.2022 №21/03/22). Проте зобов'язання за цими Специфікаціями припинені зарахуванням зустрічних зобов'язань позивача перед відповідачем 1, а так як у випадку зарахування не здійснювалось постачання товарів, то не могло бути і прострочення постачання, що виключає нарахування пені в порядку п. 4.8 договору. Отже, стягнення з відповідача 1 пені в сумі 494075,07 грн. є безпідставним.

У підготовче засідання 29.06.2022 з'явилися представник позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвокат Портянко Тетяна Анатолівна, представник відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокат Аполонов Олексій Вікторович. Відповідач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з'явилася.

Представник позивача адвокат Портянко Т.А. у підготовчому засіданні підтримала позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, не заперечила проти закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представник відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокат Аполонов О.В. у підготовчому засіданні заперечив проти позовних вимог позивача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог з підстав, викладених у поясненні, поданого до суду 29.06.2022, не заперечив проти закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

29.06.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.07.2022 о 12 год. 00 хв., про що повідомлено під розписку учасників справи, які з'явилися у судове засідання (а. с. 242 том 2).

Ухвалою від 29.06.2022 суд повідомив позивача та відповідачів про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду по суті на 13.07.2022 о 12 год. 00 хв.

Ухвалу суду від 29.06.2022 про закриття підготовчого провадження надіслано учасникам справи, зокрема позивачу - рекомендованим листом, представнику позивача Портянко Т.А. - електронною поштою, відповідачам - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, який не вручено відповідачу - ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та повернутий на адресу суду у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджено довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання (а. с. 2-5 том 3). Ухвала суду від 29.06.2022 вручена 01.07.2022 відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується Повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 1 том 3).

У судовому засіданні 13.07.2022 взяла участь представник позивача адвокат Портянко Т.А. у режимі відеоконференції та представник відповідача ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” адвокат Аполонов О.В. Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася.

Представник позивача адвокат Портянко Т.А. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача ТОВ "АЄ Логістик" адвокат Аполонов О.В. у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог позивача з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог з підстав, викладених у поясненні, поданого до суду 29.06.2022, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 13.07.2022 суд розпочав судовий розгляд справи по суті та оголосив перерву у судовому засіданні до 27.07.2022 до 10 год. 00 хв., про що повідомлено під розписку учасників справи, які з'явилися у судове засідання (а. с. 9 том 3).

Ухвалою від 13.07.2022 суд повідомив учасників справи про оголошення перерви у судовому засіданні до 27.07.2022 до 10 год. 00 хв.

Ухвала суду від 13.07.2022 про перерву у судовому засіданні надіслана судом зокрема позивачу - рекомендованим листом, представнику позивача Портянко Т.А. - електронною поштою, відповідачам - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, який не вручено відповідачу - ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” та повернутий на адресу суду у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджено довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання (а. с. 20-23 том 3). Проте ухвала суду від 13.07.2022 вручена представнику відповідача ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” адвокату Аполонову О.В. (а. с. 18 том 3). Ухвала суду від 13.07.2022 вручена 18.07.2022 відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджується Повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с. 19 том 3).

13.07.2022 представник позивача адвокат Портянко Т.А. подала до суду клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, яке призначене на 27.07.2022 о 10 год. 00 хв., поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а. с. 14 том 3).

Ухвалою від 13.07.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача ТОВ “УКРАВІТ АГРО” адвоката Портянко Т.А. та забезпечив її участь у судовому засіданні 27.07.2022 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 27.07.2022 взяла участь представник позивача адвокат Портянко Т.А. у режимі відеоконференції та представник відповідача ТОВ “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” адвокат Аполонов О.В. Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася.

Відповідач Паляч Ж.В. про причини неявки у судове засідання суду не повідомила.

Правом на подання відзиву на позов відповідач ОСОБА_1 не скористалася.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.

Отже, суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача ОСОБА_1 за наявними в ній матеріалами.

27.07.2022 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

У судовому засіданні 27.07.2022, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/1785/21.

Вислухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача ТОВ "АЄ Логістик", з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

1. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Предметом позову позивача до відповідачів з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог є майнова вимога про стягнення 2506114,38 грн солідарно з відповідачів, а саме 2012039,31 грн попередньої оплати за товар, що не був поставлений, та 494075,07 грн пені. Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 37591,72 понесених ним витрат на сплату судового збору.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує укладення між сторонами договору поставки; здійснення позивача попередньої оплати товару; поставку товару відповідачем 1 меншої кількості, й зокрема не поставку товару за специфікацією № 6 від 26.01.2021 на суму 923117,07 грн та специфікацією № 29 від 29.09.2021 на суму за 1088922,24 грн. Розмір грошових вимог позивача до відповідачів становить 2012039,31 грн., який є розміром попередньої оплати товару, який не був поставлений, а також 494075,07 грн пені від вартості товару, що не був поставлений, за кожен день прострочення поставки.

Правовою підставою позову позивача до відповідачів є норми частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, за змістом якої, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання; виконання зобов'язання позивачем та здійснення попередньої оплати товару; неналежне виконання зобов'язання відповідачем та не здійснення поставки товару в погоджений сторонами строк та кількості; солідарний обов'язок відповідачів; порушення суб'єктивного прав позивача за захистом якого позивач звернувся до суду.

2. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

04.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРАВІТ АГРО” (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” (постачальник) уклали договір поставки №04/01-1-21 (а. с. 10-13), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передати (поставити) в обумовлені строки (строк) покупцеві товар, зазначений у специфікації (специфікаціях) до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Сторони погодили усі істотні умови договору поставки, і зокрема погодилися про таке:

п. 2.1- постачальник здійснює поставку покупцю товару, зазначеного в специфікації (специфікаціях), протягом строку дії договору на умовах поставки визначених у відповідній специфікації відповідно до умов Інкотермс 2020 (Правила МТП з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі) з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору;

п.2.3 - постачальник передає товар протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів (якщо інше не передбачене в специфікації), від дня отримання транспортної інструкції покупця, (надалі - період поставки) за умови якщо не була надана відмова в строки, передбачені п.2.5. договору, поставка товару здійснюється окремими партіями за вибором постачальника в межах періоду поставки постачальник самостійно визначає дату поставки кожної окремої партії товару в межах періоду поставки постачальник в зручний для себе спосіб повідомляє покупця: при поставці на умовах EXW про готовність товару до поставки в місці поставки та при поставці товару залізничним транспортом на умовах FCA та/або СРТ - про здійснення поставки. У випадку прострочення постачальником строку поставки товару більше ніж на двадцять (20) днів, покупець має право, повідомивши постачальника, відмовитись від прийняття партії товару, поставки якої прострочена. Товар, що був поставлений постачальником до отримання такого повідомлення, підлягає оплаті покупцем в загальному порядку;

п. 3.1 - найменування, вид упаковки, кількість, ціна та умови поставки зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору;

п. 3.2 - загальна сума даного договору визначається як сума вартості товару, передбаченого у всіх специфікаціях, підписаних до даного договору;

п. 3.3 - покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених рахунків в наступному порядку:

п. 3.3.1 - покупець зобов'язаний повністю оплатити товар до його поставки (попередня оплата), якщо інше не зазначене в специфікаціях;

п. 3.4 - покупець зобов'язаний повністю оплатити товар, що підлягає поставці за відповідною специфікацію, протягом строку, вказаного в рахунку. В разі нездійснення оплати покупцем у вказані строки, наданий рахунок вважається анульованим. В разі перерахування грошових коштів (попередньої оплати) без погодження або на підставі анульованих рахунків. Постачальник залишає за собою право самостійно визначити нові строки відвантаження товару або здійснити повернення грошових коштів покупцю;

п. 3.5. - при проведенні оплати покупець у призначені платежу обов'язково вказує дату, номер рахунку та номер цього договору;

п.4.7. - при виконанні цього договору постачальник зобов'язується виконувати вимоги законодавства України щодо порядку та строків складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН);

п. 4.8. - за порушення строків поставки товару, постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості товару, поставку якого прострочено, за кожний день такого прострочення;

п. 5.1 - цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021 включно, але в будь- якому випадку до повного виконанням взятих на себе Сторонами зобов'язань.

На виконання умов договору поставки від 04.01.2021 №04/01-1-21 сторони підписали специфікації, які є невід'ємними частинами договору: № 6 від 26.01.2021 та додаткову угоду №1 до специфікації №6, № 7 від 08.02.2021, №8 від 16.03.2021 та додаткову угоду до специфікації № 8 від 05.05.2021, №11 від 22.03.2021 та додаткову угоду № 1 до специфікації № 11 від 05.05.2021, № 12 від 22.03.2021 та додаткову угоду № 1 до специфікації № 12 від 05.05.2021, № 25 від 30.08.2021, № 29 від 29.09.2021.

До позовної заяви та заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач додав письмові докази, що підтверджують виконання зобов'язань з оплати товару (платіжні доручення) на умовах попередньої оплати, відповідно до виставлених відповідачем 1 рахунків (а.с. 50-60 том 1, а.с. 29-49 том 2).

До позовної заяви та заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач додав письмові докази, що підтверджують виконання відповідачем 1 зобов'язання з поставки товару (видаткові накладні) за період з 18.01.2021-26.02.2022 (а.с. 36-49 том 1, а.с. 51-108 том 2).

Листами від 24.02.2021 та 24.11.2021 позивач звертався до відповідача 1 з проханням зарахувати кошти сплачені по рахунках від 06.01.2021, 20.01.2021, 26.01.2021, 22.03.201 як оплату по рахунках від 26.01.2021, 16.07.2021, 16.08.2021. (а.с. 34-35 том 1).

Листами від 24.12.2021, 11.01.2021 11.03.2022 23.05.2022 позивач звертався до відповідача 1 з проханням зарахувати кошти сплачені по рахунках від 30.08.2021, 08.02.2021, 16.03.2021, 22.03.2021, 25.03.2021, 11.06.2021, 30.08.2021, 29.03.2021 як оплату по рахунках від 20.12.2021, 04.01.2021, 18.02.2021, 26.03.2021, (а.с. 189-201 том 2).

За поставку товару, погодженого сторонами у специфікаціях, позивач сплатив відповідачу на умовах 100% попередньої оплати 21668152,34 грн. Відповідач 1 виконав свої зобов'язання щодо поставки товару за договором частково та поставив позивачу товар вартістю 13845673,11 грн. Вартість товару, що не був поставлений на день звернення позивача до суду склала 7842479,23 грн.

Під час розгляду справи відповідач здійснив часткову поставку товару позивачу.

Сторони також спільно надали пояснення й підтвердили зарахування зустрічних однорідних вимог у зобов'язанні, що виникло на підставі договору поставки №04/01-1-21.

Підставою зарахування зустрічних однорідних вимог є звернення позивача до відповідача 1 (а.с. 189-201 том 2).

Відповідач 1 визнав зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача 1 (а.с. 224-232 том 2) та листом позивачу від 27.06.2022 (а.с. 235 том 2).

Внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог вартість товару, що не був поставлений відповідачем 1, становить 2012039,31 грн (923117,07 грн. по специфікації № 6 від 26.01.2021 та 1088 922,24 грн по специфікації № 29 від 29.09.2021).

До письмових пояснень від 29.06.2022 відповідач 1 додав Акт звіряння взаємних розрахунків за договором поставки №04/01-1-21 від 04.01.2021 за період з 04.01.2021 - 23.05.2022, складений та підписаний сторонами договору, зі змісту якого суду встановив кінцеве сальдо у дебеті позивача становить 2012039,31 грн. (а.с. 233-234 том 2).

Аналогічний акт звіряння взаємних розрахунків та докази його надсилання позивачу відповідач 1 подав суду 25.05.2022 (а.с. 122 том 2).

Аналогічний акт звіряння взаємних розрахунків позивач подав суду 25.05.2022 (а.с. 109-110 том 2).

01.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРАВІТ АГРО” (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) уклали договір поруки ( а. с. 112-113 том 1).

Відповідно до п.1.1 договору поруки від 31.05.2021, поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за належне виконання зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК”, місцезнаходження: 18028, проспект Хіміків, 74, м. Черкаси, ідентифікаційний код 41054581, включаючи повернення попередньої оплати, сплати штрафних санкцій у разі не поставки товару або несвоєчасної поставки товару, за договором поставки №04/01-1-21 від 04.01.2021, укладеним між кредитором та боржником.

Згідно з пунктом 1.5 Договору поруки від 31.05.2021 у разі порушення боржником боргових зобов'язань, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Розрахунок штрафних санкцій (пені) позивачем доданий до позовної заяви (а.с. 10-12 том 1).

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Тому подані позивачем докази суд визнає належними.

На підтвердження обставин, яким позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Тому подані позивачем докази суд визнає допустимими.

Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Тому суд визнає докази, подані позивачем, достовірними.

До письмових пояснень від 29.06.2022 відповідач 1 подав податкові накладні (а.с. 236-239 том 2), якими доводив, що господарські операції між сторонами є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. За наслідками отриманої від позивача попередньої оплати у відповідача виникли податкові зобов'язання з ПДВ, які становлять 1/6 від суми попередньої оплати. Суми ПДВ задекларовані відповідачем 1 у складі податкових зобов'язань. На суми попередньої оплати відповідачем 1 зареєстровані податкові накладні.

Предметом доказування у справі є виникнення між сторонами господарського зобов'язання, його виконання сторонами, зокрема здійснення оплати товару та поставка товару відповідно до умов договору. Виконання сторонами обов'язків платника податку, а також податкові наслідки господарських операцій між сторонами не є предметом доказування у справі.

Подані відповідачем податкові накладні не підтверджують та не спростовують обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського кодексу України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Отже, суд визнає подані відповідачем податкові накладні неналежним доказами, які не стосуються предмета доказування та не бере їх до розгляду.

3. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає встановленими обставини:

- виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору поставки;

- здійснення позивачем попередньої оплати товару у розмірі 21668152,34 грн;

- поставки товару відповідачем 1 меншої кількості, й зокрема не поставлення товару за специфікацією № 6 від 26.01.2021 на суму 923117,07 грн та специфікацією № 29 від 29.09.2021 на суму за 1088922,24 грн;

- зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог;

- розмір грошових вимог позивача до відповідачів становить 2012039,31 грн, який є розміром попередньої оплати товару, який не був поставлений;

- виникнення у відповідачів солідарного обов'язку перед позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечення.

За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі, враховуючи наявність чітких та переконливих доказів, а також вірогідність поданих позивачем доказів суд дійшов висновку про доведеність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі господарського договору та неналежне виконання відповідачем 1 свого обов'язку у зобов'язанні.

Відповідачами не подано суду доказів на спростування обставин, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. З огляду на вказане суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору поставки.

Позивач належним чином виконав зобов'язання та здійснив попередню оплату товару в повному обсязі у розмірі 21668152,34 грн відповідно до умову договору на підставі виставлених відповідачем 1 рахунків.

Відповідач 1 виконав свої зобов'язання щодо поставки товару за договором частково та поставив позивачу товар загальною вартістю 13845673,11 грн.

Під час розгляду справи відповідач здійснив часткову поставку товару позивачу.

Сторони також спільно надали пояснення й підтвердили зарахування зустрічних однорідних вимог у зобов'язанні, що виникло на підставі договору поставки №04/01-1-21. Внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог вартість товару, що не був поставлений 1, становить 2012039,31 грн (923117,07 грн. по специфікації № 6 від 26.01.2021 та 1088 922,24 грн по специфікації № 29 від 29.09.2021), стягнення якої становить предмет майнових вимог позивача.

Отже, відповідач зобов'язання з поставки виконав частково, поставивши товар у меншій кількості, ніж передбачено договором, й зокрема специфікацією № 6 від 26.01.2021 на суму 923117,07 грн та специфікацією № 29 від 29.09.2021 на суму за 1088922,24 грн;

Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Висновки про застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, неодноразово наведені у постановах Верховного Суду.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні з поставки товару або повернення попередньої оплати за товар, який не був поставлений.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов'язку в натурі.

На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов переконання про порушення відповідачем 1 господарського зобов'язання внаслідок його неналежного виконання й поставки товару у меншій кількості ніж передбачено договором. Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні та отримання товару або повернення попередньої оплати.

Отже, вимогу позивача про стягнення з відповідача 1 2012039,31 грн попередньої оплати за товар, що не був поставлений суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

На підставі договору поруки від 31.05.2021 суд встановив, що поручитель (відповідач 2) зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором (позивачем) за належне виконання зобов'язання (відповідачем 1) включаючи повернення попередньої оплати, сплати штрафних санкцій у разі не поставки товару або несвоєчасної поставки товару, за договором поставки №04/01-1-21 від 04.01.2021 (п.1.1 договору поруки). У разі порушення боржником боргових зобов'язань, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5. договору поруки).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - якого з них окремо.

Враховуючи право кредитора вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - кого з них окремо, враховуючи, що позов пред'явлений до відповідача 1 (боржника у зобов'язанні) та відповідача 2 (поручителя боржника у зобов'язанні), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову й стягнення 2012039,31 грн попередньої оплати за товар, що не був поставлений, солідарно з відповідача 1 та відповідача 2.

З дня отримання від позивача 100% попередньої оплати за товар відповідач 1 зобов'язаний був здійснити поставку товару у строки встановлені у специфікаціях з урахуванням додаткових угод до них.

Строк виконання зобов'язання відповідача з поставки товару настав:

1) 25.05.2021 по специфікації №6 від 26.01.2021 та додатковій угоді до неї №1 від 05.05.2021;

2) 20.03.2021 по специфікації №7 від 08.02.2021;

3) 25.05.2021 по специфікації №8 від 16.03.2021 та додатковій угоді №1 від 05.05.2021;

4) 25.05.2021 по специфікації №11 від 22.03.2021 та додатковій угоді №1 від 05.05.2021

5) 25.05.2021 по специфікації № 12 від 22.03.2021 та додатковій угоді №1 від 05.05.2021;

6) 15.09.2021 по специфікації № 25 від 30.08.2021;

7) 12.10.2021 по специфікації №29 від 29.09.2021.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення покупцем строків оплати товару сторони у договорі (п. 5.2) встановили пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Сторони погодили в п. 4.8 договору поставки, що за порушення строків поставки товару, постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості товару, поставку якого прострочено, за кожний день такого прострочення.

На підставі п. 4.8 договору поставки позивач нарахував відповідачу 1 пеню у розмірі 494075,07 грн:

1) по специфікації № 6 від 26.01.2021 та додатковій угоді № 1 від 05.05.2021: 27557,27 грн за період з 26.05.2021 по 22.07.2021 (1156138,45 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 58 кількість днів прострочення) + 24833,22 грн. за період з 23.07.2021 по 09.09.2021 (1156138,45 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 49 кількість днів прострочення) + 41462,61 грн за період з 10.09.2021 по 25.11.2021 (1156138,45 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 77 кількість днів прострочення);

2) по специфікації № 7 від 08.02.2021: 8290,97 грн за період з 21.03.2022 по 15.04.2021 (895327,00 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 26 кількість днів прострочення)+ 36058,38 грн за період з 16.04.2021 по 22.07.2021 (895327,00 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 98 кількість днів прострочення) +19231,13 грн за період з 23.07.2021 по 09.09.2021 (895327,00 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 49 кількість днів прострочення) + 4587,02 грн за період з 10.09.2021 по 20.09.2021 (895327,00 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 11 кількість днів прострочення);

3) по специфікації № 8 від 16.03.2021 та додатковій угоді № 1 від 05.05.2021: 39651,06 грн за період з 26.05.2021 по 22.07.2021 (1663521,53 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 58 кількість днів прострочення) + 35731,53 грн за період з 23.07.2021 по 09.09.2021(1663521,53 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 49 кількість днів прострочення) + 59658,90 грн за період з 10.09.2021 по 25.11.2021 (1663521,53 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 77 кількість днів прострочення);

4) по специфікації № 11 від 22.03.2021 та додатковій угоді № 1 від 05.05.2021: 16425,03 грн за за період з 26.05.2021 по 22.07.2021 (689096,29 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 58 кількість днів прострочення)+ 14801,41 грн за період з 23.07.2021 по 09.09.2021(689096,29 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 49 кількість днів прострочення)+ 24713,07 грн за період з 10.09.2021 по 25.11.2021 (689096,29 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 77 кількість днів прострочення;

5) по специфікації № 12 від 22.03.2021 та додатковій угоді № 1 від 05.05.2021: 7949,56 грн за період з 26.05.2021 по 22.07.2021 (333515,99 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 58 кількість днів прострочення)+ 7163,74 грн за період з 23.07.2021 по 09.09.2021(333515,99 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 49 кількість днів прострочення)+ 11960,89 грн за період з 10.09.2021 по 25.11.2021 (333515,99 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 77 кількість днів прострочення);

6) по специфікації № 25 від 30.08.2021: 65915,72 грн за період з 16.09.2022 по 09.12.2021 (1664999,28 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 85 кількість днів прострочення)+ 4926,57 грн за період з 10.12.2021 по 15.12.2021 (1664999,28 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 6 кількість днів прострочення);

7) специфікації № 29 від 29.09.2021: 38896,50 грн за період з 13.10.2021 по 09.12.2021 (1439880,69 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 58 кількість днів прострочення)+ 4260,47 грн за період з 10.12.2021 по 15.12.2021 (1439880,69 грн (сума заборгованості за непоставлений товар) x 2 (подвійна облікова ставка НБУв день прострочення : 365) x 6 кількість днів прострочення).

При визначенні періодів прострочення строку поставки товару позивач врахував положення статті 253 Цивільного кодексу України, щодо початку перебігу строку з наступного дня після відповідної календарної дати, та що день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який стягується штрафна санкція.

Отже, розрахунок пені у розмірі 494075,07 грн здійснений позивачем правильно, з наступного дня з дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до умов договору поставки №04/01-1-21 від 04.01.2021, вартості товару, що не був поставлений, та періоду прострочення та з урахуванням граничного строку нарахування пені, відповідно до вимог статті 232 Господарського кодексу України.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання з оплати поставленого товару вимогу позивача про стягнення пені суд визнає обґрунтованою та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій часині.

Аргументи відповідача:

Твердження відповідача про те, що порушення обов'язку поставити товар не є порушенням грошового зобов'язання й правові наслідки у вигляді застосування штрафних санкцій (пені) за порушення виконання грошових зобов'язань не настають суд відхиляє як необґрунтовані.

Тлумачення положень частини 3 статті 549 ЦК України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання негрошового зобов'язання. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі N 904/3565/18.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, є можливим, оскільки суб'єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі N 904/5770/18.

Твердження відповідача 1 про те, що скориставшись правом на повернення попередньої оплати, позивач відмовився від виконання відповідачем 1 основного зобов'язання щодо постачання товару, а отже позивач втрачає право на нарахування пені за прострочення постачання товару, оскільки постачання у цьому випадку не здійснюється, суд вважає необґрунтованим.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (частина 1 статті 598, частина 1 статті 599 Цивільного кодексу України).

Вимога кредитора про повернення попередньої оплати або факт повернення попередньої оплати боржником не є підставою припинення зобов'язання й не припиняє обов'язку боржника поставити товар за кількістю та в строк передбачений договором.

Аналогічний висновок про застосування норм права, що регулюють підстави припинення зобов'язання та припинення нарахування пені від вартості товару, що не був поставлений, наведений у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 925/1656/20.

Під час розгляду справи сторони надали пояснення про те, що договір поставки не є розірваним, зобов'язання за договором поставки не припинилися й з інших підстав, а тому підлягають виконанню.

Нарахування пені за прострочення виконання зобов'язанння до зарахування зустрічних однорідних вимог, як підстави припинення зобов'язання, не позбавляє кредитора права нарахувати пеню у такий період.

Право та умови за яких суд може зменшити штрафні санкції передбачені у статті 233 Господарського кодексу України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 (постанова від 18.03.2020) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, тобто його дискреційними повноваженнями, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Належних та допустимих доказів майнового стану та інших обставин, які мають істотне значення, як підстави зменшення розміру пені, - відповідачі суду не подали

При цьому суду враховує ступінь виконання зобов'язання боржником; строк виконання відповідачем зобов'язання, який настав у період з 26.05.2021 по 10.12.2021. Станом на день розгляду справи відповідач свого обов'язку поставки товару в повному обсязі не виконав, попередню оплату позивачу не повернув.

Тривале невиконання відповідачем зобов'язання з поставки товару й неповернення попередньої оплати на вимогу кредитора істотно порушує майнові інтереси позивача, особливо враховуючи стрімкі інфляційні процеси в державі, що зумовлює його право як кредитора у зобов'язанні нарахувати штрафні санкції за весь час прострочення.

Враховуючи викладене суд не встановив обставин, з якими закон пов'язує право суду зменшити розмір штрафних санкцій.

Заперечуючи проти позову відповідач 1 стверджував, що господарські операції за кожною із специфікацій до договору поставки від 04.01.2021 №04/01-1-21 є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за ст.ст. 14, 185- 188 Податкового кодексу України. За наслідками отриманої від позивача попередньої оплати, відповідно до вимог ст. 187 ПК України, у відповідача 1 виникли податкові зобов'язання з ПДВ, які становлять 1/6 від суми одержаної попередньої оплати. Сума податкових зобов'язань відповідача 1 із первинно заявлених до стягнення 8336554,30 грн становить 1389425,72 грн. Вказані суми ПДВ задекларовані відповідачем 1 у складі податкових зобов'язань у деклараціях та у періоди одержання попередньої оплати. Окрім того, відповідачем 1 на суми одержаної попередньої оплати у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані податкові накладні. На суми податкових зобов'язань відповідача 1 та відповідні суми ПДВ у зареєстрованих податкових накладних, позивач отримав право на податковий кредит з ПДВ, на який зменшив власні податкові зобов'язання з ПДВ, тобто із первинно заявлених до стягнення8336554,30 грн, сума наданого податкового кредиту позивачу склала 1389425,72 грн. Окрім того, на вказану суму позивач отримав реєстраційний ліміт суми, на яку має право зареєструвати власні податкові накладні. Податкові зобов'язанні з ПДВ, нараховані із суми попередньої оплати, є складовою частиною позовних вимог, оскільки складають ціну позову і є складовою попередньої оплати (сума ПДВ вказана у специфікаціях та платіжних дорученнях Позивача), а отже зміст обов'язків позивача та відповідача в частині ПДВ не можна розглядати окремо від складових позовних вимог. Сторони у п.п.2.11 та 4.7 договору погодились, що нарахування податкових зобов'язань із ПДВ та реєстрація податкових накладних є частиною господарських зобов'язань за договором поставки від 04.01 2021 №04/01-1-21. Таким чином, розгляд вимог про стягнення попередньої оплати має включати і встановлення фактів, які мають юридичне значення і пов'язані із такими діями як відмова від постачання та повернення попередньої оплати, зокрема, в частині обов'язків нарахування ПДВ та реєстрації податкових накладних. Відповідно до п 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з пп. 192.1 1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (абз.3 п. 192.1 ст. 192 ПК України). Згідно із абз.2 п. 17 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 10.2014 №569, відсутність факту реєстрації отримувачем товарів/послуг розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), у Реєстрі не звільняє його від обов'язку зменшити суму податкового кредиту за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування. Направлення позивачем претензії відповідачу 1 та подання Позивачем позовної заяви про стягнення попередньої оплати має ознаки відмови від постачання, що безумовно передбачає коригування податкових зобов'язань з ПДВ у ТОВ "АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК" та ТОВ "УКРАВІТ АГРО". Проте позивач не зменшив у грудні 2021 року податковий кредит з ПДВ у розмірі 1389425,72 грн. із первинної суми позовних вимог 8336554,30 грн., а також ні на суму 335339,88 грн. із сум зменшених позовних вимог 2012039,31 грн. Також, позивачем не реєструвались розрахунки коригування у зв'язку із відмовою від постачання та повернення попередньої оплати. Внаслідок таких дій позивача, відповідач 1 не має права зменшити податкові зобов'язання з ПДВ на відповідні суми та втрачає право на реєстраційний ліміт суми, на яку має право зареєструвати податкові накладні. Таким чином, факт відсутності реєстрації розрахунків коригування та факт не зменшення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв'язку із поверненням попередньої оплати, що позбавляє відповідача 1 зменшити податкові зобов'язання з ПДВ, свідчить, що позивач продовжує користуватись такою податковою вигодою у вигляді податкового кредиту і реєстраційного ліміту, а тому право на повернення такої попередньої оплати позивачем не є таким, що порушене.

Надаючи оцінку вказаним твердженням, суд звертає увагу відповідача 1, що у пунктах 2.11. та 4.7. договору поставки, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову, сторони погодили обов'язок постачальника скласти та зареєструвати податкову накладну, а також встановили відповідальність за невиконання цього обов'язку.

У поясненнях наданих у судовому засіданні та у письмових заявах поданих суду відповідач 1 підтвердив виконання цього обов'язку.

Спір про виконання цього обов'язку між сторонами відсутній.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що податкові зобов'язанні з ПДВ, нараховані із суми попередньої оплати, є складовою частиною позовних вимог, оскільки складають ціну позову і є складовою попередньої оплати (сума ПДВ вказана у специфікаціях та платіжних дорученнях Позивача), а отже зміст обов'язків позивача та відповідача в частині ПДВ не можна розглядати окремо від складових позовних вимог.

Проте відповідач неправильно тлумачить за застосовує норми податкового права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до підпункту а) пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню…; б) дата відвантаження товарів ... (підпункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 192.1. статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. (підпункт 192.1.1. пункту 192.1. статті 192 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 192.3. статті 192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, у разі повернення частини суми попередньої оплати товару на дату такого повернення постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів. Лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань.

Відповідач 1 на вимогу позивача попередню оплату не повернув, а тому відсутні підстави для складення розрахунку коригування до податкової накладної, яка була складена на дату отримання попередньої оплати. В свою чергу, позивач правомірно користується податковою вигодою у вигляді податкового кредиту, сформованого на підставі податкових накладних, складених відповідачем 1 на суму попередньої оплати.

З огляду на вказане, твердження відповідача про те, що факт відсутності реєстрації розрахунків коригування та факт не зменшення позивачем податкового кредиту з ПДВ у зв'язку із поверненням попередньої оплати, що позбавляє відповідача 1 зменшити податкові зобов'язання з ПДВ, свідчить, що позивач продовжує користуватись такою податковою вигодою у вигляді податкового кредиту і реєстраційного ліміту, а тому право на повернення такої попередньої оплати позивачем не є таким, що порушене, є безпідставними.

Обов'язок скласти та зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної, у зв'язку з поверненням попередньої оплати, законом покладено на постачальника. Внаслідок реєстрації постачальником розрахунку коригування до податкової накладної та зменшення власних зобов'язань з ПДВ - покупець зменшує податковий кредит.

Інші аргументи учасників очевидно не відносяться до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Мотивом застосування вказаних норм права є висновок суду про виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Мотивом застосування вказаних норм права є висновок суду про порушення відповідачем зобов'язання, зокрема поставка товару в меншій кількості.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Вказаними нормами цивільного права врегульовані правові наслідки невиконання зобов'язання з поставки товару або поставки товару в меншій кількості та право кредитора (покупця) вимагати повернення попередньої оплати.

Відповідно до частини 1 статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, керуючись частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує висновок Верховного Суду про застосування норм права у постанові від 07.06.2022 у справі № 925/1656/20, за змістом якого (п. 28): «Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі з підстав, встановлених договором або законом. У даному разі ні закон, ані Договір не визначали повернення Відповідачем Позивачу суми передоплати (хоча б і за згодою сторін) як підставу для припинення зобов'язань за Договором, так само як і підставу для припинення дії або визнання недійсним такого договору».

Відповідно до фактичних обставин цієї справи повернення попередньої оплати суд першої інстанції помилково вважав підставою припинення зобов'язання з поставки товару та підставою припинення нарахування пені від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

І в цій частині суд визнає правовідносини у справі № 925/1656/20 та цій справі подібними.

Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - якого з них окремо.

Мотивом застосування цієї норми права є правомірна вимога позивача вимагати виконання зобов'язання солідарно з боржника та поручителя у зобов'язанні.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

Відповідно до частини 1 статті 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. (частина 1 статті 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Мотивом застосування цієї норми є правова підстава позову позивача в частині стягнення суми пені за час прострочення виконання відповідачем зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.

Підвідомчість спору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.

У даній справі юридична особа звернулася з позовом до юридичної особи та фізичної особи.

Підставами позову до фізичної особи є обставини укладення за участю фізичної особи правочину для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи.

Враховуючи право кредитора вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь - кого з них окремо, враховуючи, що позов пред'явлений до відповідача 1 (боржника у зобов'язанні) та фізичної особи відповідача 2 (поручителя боржника у зобов'язанні), а спір пов'язаний із здійсненням господарської діяльності при виконанні правочину у господарській діяльності та щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи, на підставі пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України спір у справі підвідомчий господарському суду.

Розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 125048,31 грн, на підставі платіжного доручення №91 від 11 січня 2022 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ухвали суду від 25.05.2022 у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог суд ухвалив повернути ТОВ “УКРАВІТ АГРО” з Державного бюджету України судовий збір сплачений за подання позовної заяви на підставі платіжного доручення №91 від 11 січня 2022 року в сумі 87 456,59 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю до відшкодування йому підлягає судовий збір у розмірі 37591,41 грн у рівних частинах з кожного з відповідачів.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ЄВРО ЛОГІСТИК” (ідентифікаційний код 41054581, адреса місцезнаходження: 18028, проспект Хіміків, 74, м. Черкаси), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРАВІТ АГРО” (ідентифікаційний код 38463127, адреса місцезнаходження: 04119, вул. Дегтярівська, 25/1, м. Київ) 2012039,31 грн (два мільйона дванадцять тисяч тридцять дев'ять гривень 31 копійку) попередньої оплати за товар, що не був поставлений, 494075,07 грн (чотириста дев'яносто чотири тисячі сімдесят п'ять гривень 07 копійок) пені та 37591,41 грн (тридцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто одну гривню 41 копійки) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 22.08.2022.

Суддя А.І. Гладун

Попередній документ

105837128

Наступний документ

105837130

Інформація про рішення:

№ рішення:	105837129
№ справи:	925/1785/21
Дата рішення:	27.07.2022
Дата публікації:	23.08.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Черкаської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (03.02.2022)
Дата надходження:	03.02.2022
Предмет позову:	заява про залучення співвідповідача

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

03.12.2025 17:15	Господарський суд Черкаської області
03.12.2025 17:15	Господарський суд Черкаської області
03.12.2025 17:15	Господарський суд Черкаської області
03.12.2025 17:15	Господарський суд Черкаської області
03.12.2025 17:15	Господарський суд Черкаської області
03.12.2025 17:15	Господарський суд Черкаської області
03.12.2025 17:15	Господарський суд Черкаської області
03.12.2025 17:15	Господарський суд Черкаської області
03.12.2025 17:15	Господарський суд Черкаської області
01.03.2022 10:00	Господарський суд Черкаської області
27.07.2022 10:00	Господарський суд Черкаської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ГЛАДУН А І

відповідач (боржник):

Паляч Жанна Володимирівна

ТОВ "Агро-Євро Логістик"

заявник:

ТОВ "Укравіт Агро"

позивач (заявник):

ТОВ "Укравіт Агро"

представник позивача:

Портянко Тетяна Анатоліївна