65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1143/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Шпак І.А.
розглянувши справу №916/1143/22
За позовом: Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АРКС” (04070, м.Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „ЕСКАДОР” (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 1-А; код ЄДРПОУ 33658839)
про стягнення 2119,72 грн.
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Встановив: Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „АРКС” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „ЕСКАДОР” про стягнення збитків в порядку регресу у розмірі 2119,72 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2022р. прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АРКС” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1143/22. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "25" липня 2022 р. о 12:50. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Викликано учасників справи у судове засідання на 25.07.2022р. о 12:50. З метою забезпечення безпеки учасників судового процесу, суд пропонав учасникам справи звернутись до суду із заявою, в порядку ч.ч. 3, 4 ст. 197 ГПК України, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2022р. відкладено розгляд справи по суті на "22" серпня 2022 р. о 11:20. Викликано представників сторін у судове засідання для розгляду справи по суті на "22" серпня 2022 р. о 11:20.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідань суду, шляхом скерування ухвали суду на юридичну адресу.
У судовому засіданні 22.08.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 22.08.2022р.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
25 вересня 2020 року між Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „АРКС” та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 12221аОцв. Предметом даного Договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом „Seat”, державний номерний знак „ НОМЕР_1 ”.
У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
Позивач зазначає, що 20.04.2021 року о 16:15 у місті Києві, на вулиці Борщагівська, 8, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу „Seat”, державний номерний знак „ НОМЕР_1 ” та транспортного засобу „МАЗ” державний номерний знак „ НОМЕР_2 ”, під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.
Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду міста Києва, по справі 761/17811/21 від 02 червня 2021 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, та винним у здійсненні адміністративного правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вказує позивач, цивільно-правова відповідальність транспортного засобу „МАЗ” державний номерний знак „ НОМЕР_2 ” було застраховано за полісом добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4566394.
З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі наданої заяви та документів було складено страховий акт та розраховано розмір страхового відшкодування, який складає 30205,22 грн.
За поясненнями позивача, оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПРАТ СК „Країна”, то на підставі договору про пряме врегулювання збитку АТ „СК „АРКС” було розраховано розмір страхового відшкодування з урахування норм ст.ст. 12, 22 та 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Полісом передбачено франшизу у розмірі 0,00 грн.
Розмір страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування АР/4566394 складає 28085,50 грн., що в подальшому було відшкодовано страховою компанією відповідача в рамках Договору ПВЗ.
Оскільки, розміру страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування АР/4566394 не вистачає для повного відшкодування шкоди, то АТ „СК „АРКС” було проведено оплату за Договором страхування.
Позивач зазначає, на підставі вищезазначеного було складено страховий акт АКХ2771513 від 07.05.2021 року та було сплачено страхове відшкодування у розмірі 2119,72 грн., що не покриває поліс обов'язкового страхування АР/4566394 Страхової компанії відповідача
Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить: 2119,72 грн.
Таким чином, в розумінні ст.ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.
Також, позивачем було зазначено, що відповідач є належним, що підтверджено у адміністративному протоколі, де зазначено місце роботи винної, у настанні дорожньо-транспортної пригоди, особи.
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АРКС” направлено на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „ЕСКАДОР” збитків в порядку регресу у розмірі 2119,72 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „АРКС” в позовній заяві, та направленим на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „ЕСКАДОР” збитків в порядку регресу у розмірі 2119,72 грн., суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, 25 вересня 2020 року між Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „АРКС” та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 12221аОцв. Предметом даного Договору були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом „Seat”, державний номерний знак „ НОМЕР_1 ”.
Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду міста Києва, по справі 761/17811/21 від 02 червня 2021 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, та винним у здійсненні адміністративного правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, щкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 27 Закону України “Про страхування” встановлено, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно із ст. 1192 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно із пунктом 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як з'ясовано судом з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність транспортного засобу „МАЗ” державний номерний знак „ НОМЕР_2 ” було застраховано за полісом добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4566394.
Матеріали справи містять заяву про подію та виплату страхового відшкодування, а також розрахунок страхового відшкодування.
Позивачем були надані пояснення та зазначено суду, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПРАТ СК „Країна”, та на підставі договору про пряме врегулювання збитку АТ „СК „АРКС” було розраховано розмір страхового відшкодування з урахування норм ст.ст. 12, 22 та 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Розмір такого страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування АР/4566394 складає 28085,50 грн., що в подальшому було відшкодовано страховою компанією відповідача в рамках Договору ПВЗ.
Приймаючи до уваги, що розміру страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування АР/4566394 не вистачає для повного відшкодування шкоди, то АТ „СК „АРКС” було складено страховий акт АКХ2771513 від 07.05.2021 року проведено оплату за Договором страхування та на підтвердження надано платіжне доручення №777750 від 11.05.2021р. на суму 28085,50 грн. та №777880 від 11.05.2021р. на суму 2119,72 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, з урахуванням встановлених судом обставин за час розгляду справи та приймаючи до уваги вищенаведене, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Однак, докази оплати відповідачем вказаної суми позивачу в матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного, суд вважає такими, що обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу, у розмірі 2119,72 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АРКС” в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АРКС” - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „ЕСКАДОР” (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 1-А; код ЄДРПОУ 33658839) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АРКС” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 2199 (дві тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 72 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп.
Повний текст рішення складено 22 серпня 2022 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко