ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.08.2022Справа № 910/18159/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши справу за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Кабінет Міністрів України (01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2), 2) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 19), про стягнення 1 177 855 115,69 грн
За участю представників:
від позивача: Гарматін К.В., Синьоока Г.І.;
від відповідача - Прохоров Ю.Г., Прокопів Н.М.;
від третьої особи-1 - не прибув;
від третьої особи-2 - не прибув.
19.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 1 990 759 674,47 грн та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 1 970 699 081,06 грн. основного боргу, 2 878 506,02 грн. пені, 17 182 087,39 грн. трьох процентів річних та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу електричної енергії №65-150-SD-20-00138/1452/01/20 від 25.05.2020 та додаткових угод до нього, зокрема, додаткової угоди №2/1515/01/20 від 19.06.2020, додаткової угоди №3/1697/02/20 від 27.07.2020, додаткової угоди №4/1743/02/20 від 14.08.2020 в частині здійснення своєчасної оплати купленої електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.12.2020. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, запропоновано позивачу у строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, а також визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
10.12.2020 до суду від відповідача ДП «Гарантований покупець» надійшла заява про продовження строку для вчинення процесуальних дій, в якій відповідач просить суд продовжити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів для заперечень до 25.12.2020 включно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, заяву відповідача ДП «Гарантований покупець» від 10.12.2020 про продовження процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву задоволено, продовжено процесуальний строк для подачі відзиву на позовну заяву до 25.12.2020 включно, у судовому засіданні оголошено перерву до 21.01.2021.
30.12.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позову, зазначає, що розмір заборгованості, вказаний позивачем за цим договором та додатковими угодами до нього, не відповідає фактичним розрахункам між сторонами за цими угодами. Позивач безпідставно зарахував платежі відповідача за електричну енергію згідно з вказаними додатковими угодами в оплату неустойки на підставі п. 6.4 договору, ст. 534 ЦК України. Оскільки заборгованість відповідача відсутня, тому відсутні також підстави для здійснення нарахувань - штрафних санкцій та 3% річних. Пункт 6.2 договору взагалі не містить бази нарахування пені, у зв'язку із чим відсутні підстави для застосування до відповідача такої міри відповідальності. Також зазначав, що обсяг виконання зобов'язання Гарантованого покупця з оплати відпущеної електроенергії виробникам за «зеленим» тарифом ставиться законом в залежність від виконання спеціальних обов'язків НЕК «Укренерго». Також просив зменшити розмір штрафних санкцій до 1 грн.
31.12.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення економічної експертизи, обґрунтоване тим, що має місце розходження у даних сторін щодо заборгованості у спірному періоді.
Просив призначити судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
1) Чи підтверджується первинними документами заявлений у позовних вимогах ДП «НАЕК «Енергоатом» розмір заборгованості за реалізовану ДП «Гарантований покупець» електричну енергію за договором №65-150-SD-20-00138/1452/01/20 від 25.05.2020 та додатковими угодами до нього №2/1515/01/20 від 19.06.2020, №3/1697/02/20 від 27.07.2020 у період з липня по серпень 2020 року?
2) Чи підтверджується даними бухгалтерського обліку сторін заявлений у позовних вимогах ДП «НАЕК «Енергоатом» розмір заборгованості за реалізовану ДП «Гарантований покупець» електричну енергію за договором №65-150-SD-20-00138/1452/01/20 від 25.05.2020 та додатковими угодами до нього №2/1515/01/20 від 19.06.2020, №3/1697/02/20 від 27.07.2020 у період з липня по серпень 2020 року?
3) Чи підтверджується даними бухгалтерського обліку ДП НАЕК «Енергоатом» розподіл коштів, що відображений останнім у позовній заяві та доданих до неї повідомлень про черговість зарахування грошових коштів, що здійснювалася останнім згідно з п. 6.4 договору №65-150-SD-20-00138/1452/01/20 від 25.05.2020 та додаткових угод №2/1515/01/20 від 19.06.2020, №3/1697/02/20 від 27.07.2020? Доручити проведення судової економічної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (КНДІСЕ), що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул.. Смоленська, 6.
04.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання позивача про продовження строку проведення підготовчого провадження та заявапро продовження процесуального строку для подачі відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 заяву позивача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про продовження процесуального строку для подачі відповіді на відзив - задоволено частково. Продовжено позивачу Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» встановлений судом в ухвалі Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі № 910/18159/20 процесуальний строк для подачі відповіді на відзив до 15.01.2021 включно. В решті заяви - відмовлено.
05.01.2021 ДП «Гарантований покупець» подало до суду зустрічну позовну заяву до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», в якій просило продовжити процесуальний строк, встановлений господарським судом для надання відзиву на позовну заяву до 04.02.2021; прийняти зустрічну позовну заяву до провадження та зменшити до 1,00 грн пеню та штраф, в оплату якої ДП НАЕК «Енергоринок» зараховані відповідно до п. 6.4 Договору №65-150-SD-20-00138/1452/01/20 від 25.05.2020 платежі ДП «Гарантований покупець», сплачені за електричну енергію за додатковими угодами від 19.06.2020 №2/1515/01/20, від 27.07.2020 №3/1697/02/20.
16.01.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначав щодо необов'язковості врахування призначення платежу. Зазначав, що за умови наявності заборгованості відповідач повинен вказувати призначення платежу у відповідності до п. 6.4 договору, із врахуванням першочергово розподілу коштів на погашення пені та/або штрафів, зазначене кореспондується із положеннями п. 4.6 договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 у задоволені клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» про продовження процесуального строку, встановленого господарським судом для надання відзиву на позовну заяву, відмовлено. Зустрічну позовну заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про зменшення штрафу та пені, подану в межах розгляду справи № 910/18159/20, повернуто заявнику.
20.01.2021 до суду від позивача надійшли заперечення проти прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви.
21.01.2021 до суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження до 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі № 910/18159/20 на 28.01.2021.
22.01.2021 до суду від відповідача надійшли клопотання про залучення третіх осіб.
27.01.2021 до суду від позивача надійшли заперечення проти задоволення клопотання про призначення експертизи.
27.01.2021 ДП «Гарантований покупець» подало до суду клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що ним до Господарського суду міста Києва подана позовна заява до ДП НАЕК «Енергоатом» про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу електроенергії, укладених на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 (справа №910/772/21). Предметом судового розгляду у вказаній справі є вимоги ДП «Гарантований покупець» про визнання недійсними умов п. 6.4, абз. 2 п. 6.6 договору купівлі-продажу електричної енергії від 25.05.2020 №65-150-SD-20-00138/1452/01/20. Тобто, предметом спору у справі №910/772/21 є визнання недійсними умов п. 6.4, абз. 2 п. 6.6 договору купівлі-продажу електричної енергії від 25.05.2020 №65-150-SD-20-00138/1452/01/20, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги ДП НАЕК «Енергоатом» у цій справі № 910/18159/20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у задоволенні клопотання Державного підприємства «Гарантований покупець» від 22.01.2021 №15/332 про зупинення провадження у справі № 910/18159/20 відмовлено.
У судовому засіданні 28.01.2021 оголошено перерву до 04.02.2021.
29.01.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких він зазначав, що відповідач повинен самостійно здійснювати оплату штрафу/пені, а позивач має право лише вимагати її здійснення. У разі ж відмови Гарантованого покупця у здійсненні такої оплати відповідач в порядку п. 8.2 договору може лише звернутися до суду, а не зараховувати оспорювані нарахування в порядку п. 6.4 договору.
01.02.2020 до суду від відповідача надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2021.
03.02.2021 до суду від відповідача надійшли клопотання про призначення економічної експертизи, клопотання про зупинення провадження у справі №910/18159/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/16252/20 за позовом ДП «Гарантований покупець» до ДП НАЕК «Енергоатом» про визнання правочину частково недійсним.
Клопотання про призначення економічної експертизи мотивоване тим, що з позовної заяви вбачається, що платежі, які здійснювались в оплату електричної енергії спірного періоду Гарантованого покупця були зараховані позивачем в рахунок сплати неустойки (пені, штрафу) на загальну суму 374 187 735,3 грн., проте відповідно до доданих до позовної заяви повідомлень, сума таких зарахувань складає лише 257 315 499,2 грн. Крім того, здійснювався розподіл коштів, сплачених Гарантованим покупцем в оплату спірного періоду також в рахунок електричної енергії червня 2020 року згідно Додаткової угоди №1/1453/01/20 від 25.05.2020. Разом з тим, позивач не підтвердив наявність заборгованості вказаного періоду постачання (червня 2020 року) у даній справі. З урахуванням повідомлень позивача зазначена заборгованість є погашеною. Гарантований покупець зазначав, що здійснив повну оплату електричної енергії спірного періоду.
04.02.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва зупинено провадження у справі № 910/18159/20 до перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 у справі № 910/18159/20.
Справу надіслано до Північного апеляційного господарського суду.
На адресу Господарського суду міста Києва було повернуто справу 910/18159/20 в Господарський суд міста Києва після розгляду скарги Державне підприємство "Гарантований покупець".
Як вбачається з матеріалів справи № 910/18159/20, Верховним судом прийнято (винесено) Ухвала ВС від 29.04.21 на ухвалу від 18.01.21, за результатом якої ухвалу суду від 18.01.21 залишено без змін, скарга без задоволення та постанову ПАГС від 06.04.21 також залишено без змін, скаргу без задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 поновлено провадження у справі № 910/18159/20. Призначено підготовче засідання на 03.06.21.
03.06.2021 відповідач подав до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, клопотання про зменшення неустойки та 3% річних та клопотання про залучення третіх осіб на стороні відповідача.
Протокольною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання від 03.06.2021 оголошено перерву на 17.06.2021.
16.06.2021 відповідач подав до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, клопотання про закриття провадження в частині стягнення 1 970 699 081,06 грн основного боргу за електроенергію, що поставлена на виконання додаткової угоди №2/1515/01/20 від 19.06.2020 (розрахунковий період липень 2020 року) та додаткової угоди №3/1697/02/20 від 27.07.2020 (розрахунковий період серпень 2020 року) за відсутністю предмета спору.
16.06.2021 позивач подав до суду заперечення проти клопотання про зменшення неустойки та 3% річних, заперечення проти клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
17.06.2021 відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів.
Протокольною ухвалою суду від 17.06.2021, на підставі клопотання представників сторін про відкладення розгляду справи у зв'язку із мирним врегулювання спору у судовому засіданні оголошено перерву в підготовчому засіданні до 08.07.2021. Суд на місці без виходу до нарадчої кімнати не прийняв до розгляду клопотання про зупинення провадження у справі.
06.07.2021 позивач подав до суду письмові пояснення щодо клопотання про призначення економічної експертизи, в яких не заперечував проти призначення судової економічної експертизи у справі.
Крім того, 06.07.2021 позивач подав до суду заперечення проти клопотання про закриття провадження в частині, посилаючись на те, що відповідачем не спростовано факт наявності вказаної заборгованості.
Також, 06.07.2021 позивач подав до суду письмові пояснення щодо залучення третіх осіб та заперечення проти клопотання про залучення доказів та проти клопотання про витребування доказів.
07.07.2021 відповідач подав до суду відповідь на заперечення проти клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, відповідь на заперечення проти клопотання про зменшення неустойки та 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 залучено до участі у справі третю особу - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України (01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2, ЄДРПОУ 00031101), третю особу - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 19, ЄДРПОУ 39369133). Відкладено підготовче судове засідання у справі № 910/18159/20 на 22.07.21.
20.07.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів направлення третім особам копії відзиву на позов та клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 відкладено підготовче судове засідання у справі на 12.08.2021. Встановлено позивачу та третім особам строк для надання суду переліку питань, які у разі задоволення клопотання про призначення експертизи необхідно буде дослідити.
26.07.2021 третя особа Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, подала пояснення по справі.
05.08.2021 відповідач подав до суду клопотання про зобов'язання третьої особи надати пояснення по суті спору.
11.08.2021 позивач подав до суду заперечення щодо клопотання про призначення експертизи, в якому зазначав, що факт здійснення купівлі електроенергії за договором не заперечується відповідачем, розрахунок загальної вартості проданої електроенергії, пені та 3% річних не потребує спеціальних знань. Таким чином вважає, що суд може самостійно здійснити перевірку арифметичної обґрунтованості наданих позивачем розрахунків. При вирішенні питання про призначення судової економічної експертизи просить не враховувати та вважати відкликаними письмові пояснення від 05.07.2021 №01-9910/50 вих.
05.08.2021 третя особа Кабінет міністрів України подала до суду пояснення по справі, в яких зазначала, що сторони по справі самостійно здійснюють ведення господарської діяльності та несуть відповідальність за її наслідки. Органам державної влади заборонено втручатись у господарські відносини підприємств.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 задоволено клопотання відповідача про призначення у справі № 910/18159/20 судової економічної експертизи.
Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6). Провадження у справі № 910/18159/20 зупинено на час проведення судової експертизи.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 у справі №910/18159/20 скасовано. Справу №910/18159/20 передано до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 року було призначено підготовче засідання на 27.01.22 року.
Судове засідання, призначене на 27.01.22 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 року було продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/18159/20 на 30 днів та призначено підготовче засідання на 14.02.22 року.
Втім, згідно наказу Господарського суд міста Києва, суддя Демидов В.О. з 14.02.2022 по 18.02.2022 перебував на обов'язковому навчанні у Національній школі суддів України, зазначене унеможливило розгляд справи призначений на 14.02.2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2022 року було призначено підготовче засідання на 24.02.22 року.
18.02.2022 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в якій останній просив задовольнити позовні вимоги з урахування даної заяви та стягнути з відповідача 1 177 855 115,69 грн, з яких: 981 536 067,03 грн - основний борг, 133 111 427,96 грн - пеня та 63 207 620,70 грн - 3% річних; судові витрати по справі у розмірі 868 350,00 грн покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 у зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. у відпустці підготовче засідання у справі №910/18159/20 призначено на 10.03.22 року.
Водночас, указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
За наведених обставин призначене на 10.03.22 судове засідання з розгляду справи №910/18159/20 не відбулося з об'єктивних причин, що не залежать від суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2022 року було призначено підготовче засідання на 02.06.2022.
30.05.2022 року від відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якому останній просив залишити дану заяву позивача без розгляду, а у разі її прийняття, надати відповідачу розумний строк для подання заперечень по суті даної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 року було відкладено підготовче засідання на 07.07.2022.
14.06.2022 року від позивача надійшли пояснення щодо заперечень відповідача на заяву про збільшення розміру позовних вимог.
15.06.2022 року від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів електронних доказів, в якому останній просить суд витребувати у позивача оригінали повідомлень про черговість зарахування грошових коштів з доказами направлення їх на адресу відповідача. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на п.6.4 договору в якому встановлено, що про черговість зарахування грошових коштів, отриманих від Гарантованого покупця (у разі наявність заборгованості), продавець протягом 3 (трьох) робочих днів направляє Гарантованому покупцю повідомлення в електронному вигляді на електронну адресу, вказану Гарантованим покупцем в розділі 14 цього договору з накладанням КЕП керівника (уповноваженої особи).
05.07.2022 року від відповідача надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, прийнято заяву позивача від 18.02.2022 про збільшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження у справі № 910/18159/20 та призначено справу до розгляду по суті на 28.07.22 о 10:40 год.
07.07.2022 позивач подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи постанов Верховного Суду щодо застосування норм права у побідних правовідносинах.
26.07.2022 відповідач подав повторне клопотання про витребування оригіналів електронних доказів.
28.07.2022 відповідач подав до суду письмові пояснення щодо заяви позивача про збільшення позовних вимог.
У судовому засіданні 28.07.2022 суд на місці без виходу до нарадчої кімнати не прийняв до розгляду клопотання відповідача про витребування доказів, розгляд справи відкладено на 04.08.2022.
У судовому засіданні 04.08.2022 оголошено перерву до 11.08.2022.
У судове засідання 11.08.2022 з'явився позивач та відповідач надав пояснення по справі.
Представники від третіх осіб у судове засідання 11.08.2022 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 11.08.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
25.05.2020 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом - Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - позивач, продавець) та Державним підприємством «Гарантований покупець» (далі - відповідач, гарантований покупець) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії №65-150-SD-20-00138/1452/01/20 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язаний продати електричну енергію Гарантованому покупцю, а Гарантований покупець зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цього договорі.
Період постачання, обсяг, ціна та вартість електричної енергії, розміри та строки належних до сплати платежів визначаються за результатами проведення електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначаються у додатковій угоді для періоду постачання (п. п. 3.1, 3.2, 4.1, 4.2, 4.3.4 договору).
Відповідно до п. 4.3 договору Гарантований покупець забезпечує оплату за куплену електричну енергію наступним чином: кожного банківського дня: у розмірі не менше 75% від грошових коштів, отриманих Гарантованим покупцем від продажу електричної енергії на організованих сегментах ринку; у розмірі не менше 100% від грошових коштів, отриманих Гарантованим покупцем від продажу електричної енергії за двосторонніми договорами купівлі-продажу електричної енергії (п.4.3.1 договору).
Відповідно до п. 4.3.2 договору не пізніше 27-го числа розрахункового місяця - у розмірі не менше 70% від вартості електричної енергії, купленої у період з 01 по 26 число розрахункового місяця.
Не пізніше останнього календарного дня розрахункового місяця - у розмірі не менше 75% вартості електричної енергії, купленої у такому розрахунковому місяці (п. 4.3.3 договору).
Не пізніше 10-го числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем - у розмірі 100% від загальної вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці (п. 4.3.4 договору).
Згідно з п. 6.2 договору у випадку не оплати (оплати у неповному обсязі) гарантованим покупцем за електричну енергію, у порядку передбаченому окремо кожним із п. 4.3.2, 4.3.3, 4.3.4 цього договору, гарантований покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню за кожний день прострочення відповідного платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Нарахування пені здійснюється за увесь час порушення зобов'язання.
Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що за прострочення оплати гарантованим покупцем за електричну енергію на строк понад 30 календарних днів, гарантований покупець додатково зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 7% від суми простроченої заборгованості.
Відповідно до п. 6.4 договору у разі наявності заборгованості за цим договором, сторони домовилися, що зарахування платежів, які здійснює гарантований покупець на користь продавця, буде здійснюватися у такому порядку: у першу чергу погашаються пеня та/або штраф, що виникли у зв'язку з порушенням умов договору; у другу чергу погашаються зобов'язання щодо сплати за електричну енергію відповідно до черговості їх виникнення.
Про черговість зарахування грошових коштів, отриманих від гарантованого покупця (у разі наявності заборгованості), продавець протягом 3 (трьох) робочих днів направляє гарантованому покупцю повідомлення в електронному вигляді на електронну адресу, вказану гарантованим покупцем у розділі 14 цього договору, з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи).
Згідно з п. 6.6 договору зобов'язання гарантованого покупця щодо сплати продавцю штрафу/пені виникають у такі строки: пеня згідно з п. 6.2 договору - у перший календарний день, що слідує за останнім днем оплати відповідного платежу за електричну енергію, передбаченого договором; штраф згідно з п. 6.3 договору - у перший календарний день після закінчення 30-денного строку.
У випадку несплати гарантованим покупцем штрафу/пені протягом 2 робочих днів з дня виникнення зобов'язань щодо сплати штрафу/пені, продавець має право здійснити зарахування грошових коштів, отриманих від гарантованого покупця як сплата штрафу/пені у порядку, передбаченому у п. 6.4 цього договору.
Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 30.06.2020 включно. В частині виконання фінансових зобов'язань договір діє до їх повного виконання (п.12.1 договору).
Також сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору, зокрема, додаткова угода від 19.06.2020 № 2/1515/01/20 (далі - додаткова угода №2), додаткова угода від 27.07.2020 №3/1697/02/20 (додаткова угода №3) та додаткову угоду від 14.08.2020 №4/1743/02/20 (додаткова угода 4), якою було внесено зміни до додаткової угоди №3.
Додаткова угода №2 до договору укладена за результатами електронного аукціону №ЕР-190620-GB (аукціонне свідоцтво від 19.06.2020 №03-ЕР-190620-GB-1-1) для періоду постачання 01.07.2020 - 31.07.2020. Обсяг електричної енергії, що купується та продається за додатковою угодою №2 до договору становить 4 043 640 МВт*год, вартістю 2 749 836 945,60 грн (з ПДВ).
Відповідно до акту купівлі-продажу електричної енергії від 31.07.2020 №115 у періоді постачання 01.07.2020-31.07.2020 позивачем продано відповідачу електричну енергію обсягом 4 043 640 МВт*год вартістю 2 749 836 945,60 грн (з ПДВ).
У зв'язку із тим, що відповідачем не здійснено оплату електричної енергії, купленої за додатковою угодою №2 до договору у розмірах та строках, визначених п. 4.3 договору, позивачем нараховано пеню, штраф та 3% річних.
Заборгованість за електричну енергію за додатковою угодою №2 до договору, з огляду на черговість розподілу грошових коштів, погашена відповідачем у розмірі 1 975 383 239,26 грн (з ПДВ) та станом на 31.10.2020 становила 774 453 706,34 грн (з ПДВ), тобто відповідач розрахувався з позивачем частково, що також підтверджується повідомленнями позивача про черговість зарахування грошових коштів.
Додаткова угода №3 до договору укладена за результатами електронного аукціону №ЕР-270720- GB (аукціонне свідоцтво від 27.07.2020 №03-ЕР-270720- GB-1-1) для періоду постачання 01.08.2020-31.08.2020. Обсяг електричної енергії, що купується та продається за додатковою угодою №3 до договору становить 3 915 672 МВт*год, вартістю 2 662 813 586,88 грн (з ПДВ).
Після проведення аукціону та після укладення додаткової угоди №3 Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 №694 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 в частині обсягу та ціни електричної енергії, що підлягає продажу гарантованому покупцю відповідно до Положення.
У звязку з внесенням змін до Положення, продавцем та Гарантованим покупцем укладено додаткову угоду від 14.08.2020 № 4/1743/02/20 до договору щодо внесення змін до додаткової угоди №3, зокрема, внесено зміни до періоду постачання, обсягу та вартості електричної енергії.
З огляду на зміни, період постачання складає 01.08.2020 - 14.08.2020, обсяг купівлі-продажу електричної енергії складає 1 768 368 МВт*год вартістю 1 202 560 974,72 грн (з ПДВ).
Відповідно до акту купівлі-продажу електричної енергії від 31.08.2020 №139 у період постачання 01.08.2020-14.08.2020 позивачем продано відповідачу електричну енергію обсягом 1 768 368 МВт*год вартістю 1 202 560 974,72 грн (з ПДВ).
У зв'язку із тим, що відповідачем не здійснено оплату електричної енергії, купленої за додатковою угодою №3 до договору у розмірах та строках, визначених п. 4.3 договору, позивачем нараховано пеню, штраф та 3% річних.
Заборгованість за електричну енергію за додатковою угодою №3 до договору, з огляду на черговість розподілу грошових коштів, погашена відповідачем у розмірі 6 315 600,00 грн (з ПДВ) та станом на 31.10.2020 становила 1 196 245 374,72 грн (з ПДВ), тобто відповідач розрахувався з позивачем частково, що також підтверджується повідомленнями позивача про черговість зарахування грошових коштів.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив стягнути з відповідача 774 453 706,34 грн боргу за е/е за додатковою угодою №3; 1 196 245 374,72 грн боргу за е/е за додатковою угодою №3; 1 309 659,62 грн пені за додатковою угодою №2; 1 568 846,40 грн пені за додатковою угодою №3; 11 173 360,03 грн 3% річних за додатковою угодою №2; 6 008 727,36 грн 3% річних за додатковою угодою №3, а всього - 1 990 759 674,47 грн.
В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, враховуючи часткове погашення заборгованості відповідачем та донарахування пені та 3% річних за період з 01.11.2020 по 15.02.2022, та просив стягнути з відповідача 1 177 855 115,69 грн, з яких: заборгованість за додатковою угодою №2 - 718 352,97 грн пені, 15 854 653,84 грн 3% річних, заборгованість за додатковою угодою №4 - 981 536 067,03 грн основний борг, 132 393 074,99 грн пеня, 47 352 966,86 грн 3% річних.
Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 1 177 855 115,69 грн, з яких 981 536 067,03 грн - основний борг; 133 111 427,96 грн - пеня; 63 207 620,70 грн - 3% річних.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, в пункті 4.3. договору визначено, що гарантований покупець здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:
4.3.1. Кожного банківського дня - у розмірі не менше 75% від грошових коштів, отриманих гарантованим покупцем від продажу електричної енергії на організованих сегментах ринку.
4.3.2. Не пізніше 27 числа розрахункового місяця - у розмірі не менше 70% від вартості електричної енергії, купленої у період з 01 по 26 число розрахункового місяця.
4.3.3. Не пізніше останнього календарного дня розрахункового місяця - у розмірі не менше 75% вартості електричної енергії, купленої у такому розрахунковому місяці.
4.3.4. Не пізніше 10-го числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем - у розмірі 100% від загальної вартості електричної енергії, купленої у розрахунковому місяці.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, та не заперечується відповідачем, що ДП «Гарантований покупець» за продану електричну енергію належним чином з позивачем не розраховувалося, внаслідок чого перед останнім виникла заборгованість.
За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Отже, як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем в позовній заяві, в порушення зазначених умов договору та додаткових угод до нього відповідачем оплата проданої позивачем електричної енергії в повному обсязі проведена не була.
Відповідно до п. 6.4 договору у разі наявності заборгованості за цим договором, сторони домовилися, що зарахування платежів, які здійснює гарантований покупець на користь продавця, буде здійснюватися у такому порядку: у першу чергу погашаються пеня та/або штраф, що виникли у зв'язку з порушенням умов договору; у другу чергу погашаються зобов'язання щодо сплати за електричну енергію відповідно до черговості їх виникнення.
Про черговість зарахування грошових коштів, отриманих від гарантованого покупця (у разі наявності заборгованості), продавець протягом 3 (трьох) робочих днів направляє гарантованому покупцю повідомлення в електронному вигляді на електронну адресу, вказану гарантованим покупцем у розділі 14 цього договору, з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи).
Згідно з п. 6.6 договору зобов'язання гарантованого покупця щодо сплати продавцю штрафу/пені виникають у такі строки: пеня згідно з п. 6.2 договору - у перший календарний день, що слідує за останнім днем оплати відповідного платежу за електричну енергію, передбаченого договором; штраф згідно з п. 6.3 договору - у перший календарний день після закінчення 30-денного строку.
У випадку несплати гарантованим покупцем штрафу/пені протягом 2 робочих днів з дня виникнення зобов'язань щодо сплати штрафу/пені, продавець має право здійснити зарахування грошових коштів, отриманих від гарантованого покупця як сплата штрафу/пені у порядку, передбаченому у п. 6.4 цього договору.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи наведене та зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження погашення залишку заборгованості відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність факту наявності боргу відповідача за додатковою угодою №3 з урахуванням змін, викладених у додатковій угоді № 4, у розмірі 981 536 067,03 грн.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним чи розірвання договору купівлі-продажу електричної енергії №65-150-SD-20-00138/1452/01/20 від 25.05.2020 та додаткових угод до нього, зокрема, додаткової угоди №2/1515/01/20 від 19.06.2020, додаткової угоди №3/1697/02/20 від 27.07.2020, додаткової угоди №4/1743/02/20 від 14.08.2020 та/або їх окремих положень суду не надано.
Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного договору та додаткових угод на час їх підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.
За умови відсутності доказів визнання недійсним або оспорювання п. 6.4 договору, отримання грошових коштів та їх зарахування позивачем у певному, передбаченому умовами укладеного між сторонами договору порядку, є господарською операцією, а не правочином у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, оскільки такі дії позивача є погодженими між контрагентами шляхом укладення договору у відповідній редакції.
Також згідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №754/2569/16-ц, 27.02.2020 року у справі №921/12/19, від 06.07.2020 року у справі №754/2569/16-ц сторони, керуючись ст. 534 ЦК України, можуть на власний розсуд визначити у договорі порядок зарахування грошових коштів, які отримуються від іншої сторони договору, при цьому за наявності сукупності умов, які передбачені договором, призначення платежу, вказане платником, не є обов'язковим та не має вирішального значення для здійснення зарахування грошових коштів у визначеному умовами договору порядку.
Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати електричної енергії, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за додатковою угодою №2 - 718 352,97 грн пені, 15 854 653,84 грн 3% річних, заборгованість за додатковою угодою №4 - 132 393 074,99 грн пені, 47 352 966,86 грн 3% річних.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, судом встановлено, що пунктом 6.2. договору визначено, що у випадку не оплати (оплати у неповному обсязі) гарантованим покупцем за електричну енергію, у порядку передбаченому окремо кожним із п. 4.3.2, 4.3.3, 4.3.4 цього договору, гарантований покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню за кожний день прострочення відповідного платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Нарахування пені здійснюється за увесь час порушення зобов'язання.
Оскільки положення договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій здійснюється у відповідності до умов договору.
При цьому, суд зазначає, що даним приписом (ст. 232 ГК України) передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Отже, за висновками суду, положення пункту 6.2 договору щодо нарахування пені від суми несплачених платежів за кожен день прострочення враховуючи день фактичної оплати сторонами визначено більший період нарахування пені, ніж передбачений положеннями ст. 232 Господарського кодексу України, а тому нарахування пені за договором повинно здійснюватися у визначеному умовами останнього порядку.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, передбачений п. 6.2. договору, та встановив, що їх розрахунок здійснено арифметично вірно, відповідно ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних, нарахованих на суми боргу по кожній додатковій угоді, та встановив, що їх розрахунок здійснено також арифметично вірно, що є підставою для задоволення цих вимог.
З огляду на вказане вище у сукупності відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження в частині стягнення 1 970 699 081,06 грн у звязку із відсутністю предмета спору.
Щодо викладеного відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 1 грн. відповідно згідно ст. 551 ЦК України та статті 233 Господарського кодексу України, в обґрунтування якого відповідач посилався, зокрема, відсутність збитків для позивача, неспівмірність нарахувань та значний розмір неустойки, а також неприбутковість відповідача і фактичне виконання ним своїх зобов'язань за договором та додатковими угодами суд зазначає, що відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).
З огляду на приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України приймаючи рішення господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Суд звертає увагу, що ні у вище зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Таким чином, законом надано право суду зменшити неустойку, яка є надмірною порівняно з наслідками порушення грошового зобов'язання, що спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсного (а не можливого) збитку, що завданий правопорушенням, а також проти зловживання правом.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №910/9765/18).
Окрім цього за висновком Великої Палати Верховного Суду України, викладеним в постанові від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18, суд може зменшити розмір неустойки, штрафу та процентів річних, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності.
Судом встановлено, що відповідач є господарюючим суб'єктом і несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже сторони, здійснюючи господарську діяльність, мали передбачити пов'язані із цим ризики, в тому числі можливість несвоєчасного виконання зобов'язань та наступне понесення витрат.
Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 ГПК України, статті 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 910/9765/18.
При цьому суд зазначає з урахуванням правової позиції, викладеної в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року №7-рп/2013, що наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Суд наголошує, що згідно зі ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу, свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
При цьому господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на ненадання позивачем доказів понесення збитків внаслідок прострочення виконання зобов'язань з оплати електроенергії, оскільки обов'язок доведення наявності підстав для зменшення штрафних санкцій та процентів річних покладений саме на відповідача.
В свою чергу судом прийнято до уваги триваючий характер порушень відповідачем умов договору та додаткових угод в частині оплати електричної енергії та наявність численних аналогічних спорів між сторонами.
З урахуванням викладеного та змісту поданих відповідачем відзиву, пояснень та заперечень суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, за відсутності належних та допустимих доказів, не можуть бути розцінені як виняткові та такі, що є підставою для зменшення штрафних санкцій.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.
Керуючись статтями 226, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 42041573) 981 536 067 (дев'ятсот вісімдесят один мільйон п'ятсот тридцять шість тисяч шістдесят сім) грн 03 коп. - основний борг, 133 111 427 (сто тридцять три мільйона сто одинадцять тисяч чотириста двадцять сім) грн 96 коп. - пеня, 63 207 620 (шістдесят три мільйона двісті сім тисяч шістсот двадцять) грн 70 коп. - 3% річних, а також судові витрати у розмірі 868 350 (вісімсот шістдесят вісім тисяч триста п'ятдесят) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 22.08.2022
Суддя Владислав ДЕМИДОВ